Ухвала

від 08.04.2025 по справі 280/9520/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 280/9520/24

касаційне провадження № К/990/13246/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - Управління) на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №280/9520/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276, яким виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 до моменту розгляду судом справи по суті.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення з реєстру платників єдиного податку-юридичних осіб (ІІІ група) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9520/24.

Управління 28.03.2025 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №280/9520/24.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Водночас частина третя статті 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням, з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування, та вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Втім, касаційна скарга відповідача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки така не містить належної аргументації, в чому саме полягало неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм, у взаємозв`язку із мотивами, якими останні керувалися при ухвалені оскаржуваних судових рішень.

Відповідач раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, проте скарга повернута ухвалою Верховного Суду від 18.03.2025 як така, що не містила підстав касаційного оскарження. Скаржнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні. Вчергове подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалах по даній справі.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина 1 статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.І. Бившева