Постанова

від 08.04.2025 по справі 183/12305/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3875/25 Справа № 183/12305/24 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Кошара О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства Укргеофізика на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства Укргеофізика про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДГП Укргеофізика про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 18 листопада 1996 вона була прийнята на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП Укргеофізика. Наказом від 31 жовтня 2024 її було звільнено з посади провідного інженера технолога в Придніпровській геофізичній розвідувальній експедиції, яка є підрозділом ДГП Укргеофізика. Позивач вказує, під час перебування у трудових правовідносинах їй нараховано, але не виплачено заробітну плату у сумі 125 097 грн. 44 коп. У зв`язку з наявністю заборгованості по заробітній платі, яка утворилася при звільнені, вона вимушена звернутися до суду. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з ДГП Укргеофізика на свою користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у сумі 125097 грн. 44 коп.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ДГП Укргеофізика на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 125097 грн. 44 коп. Стягнуто з ДГП Укргеофізика на користь держави судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ДГП Укргеофізика просять рішення суду від 30 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставину справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ст. 274 ЦПК України, розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного засування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.1 Закону України Про оплату праці, ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст.21 Закону України Про оплату праці визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннями ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України Про оплату праці встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оплату праці оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннями ст.47 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Нормою ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У справі встановлено, на підставі наказу №30 від 18 листопада 1996 року ОСОБА_1 була прийнята по переводу у відділ постачання на посаду інженера по нормуванню матеріалів другої категорії Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП Укргеофізика (а.с.7, 8).

Наказом (розпорядженням) №42 від 31 жовтня 2024 року Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП Укргеофізика ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера технолога на підставі ст. 38 КЗпП України, на підставі поданої заяви (а.с.10).

Згідно довідки Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП Укргеофізика №363 від 18 листопада 2024 року, підписаної начальником Придніпровської ГРЕ, ОСОБА_1 дійсно працювала в Придніпровській ГРЕ на посаді провідного інженера технолога та заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед нею станом на 13 листопада 2024 року становить 125 097 грн. 44 коп. (а.с.6).

У матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази на підтвердження сплати позивачеві ОСОБА_1 відповідачем заборгованості по заробітній платі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед позивачем станом на 13 листопада 2024 року становить 125 097 грн. 44 коп.

В апеляційній скарзі ДГП Укргеофізика зазначили, що належним відповідачем у цій справі є Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП Укргеофізика, оскільки відповідальність за порушення законодавства про працю несе саме роботодавець - Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП Укргеофізика, незважаючи на його статус відокремленого підрозділу (а.с.31-33).

Стосовно зазначеного, слід вказати, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

У Цивільному кодексі України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи.

Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Згідно з п.1.1 Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію ДГП Укргеофізика, Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції ДГП Укргеофізика створена на підставі наказу Міністерства геології Української РСР № 282 від 12 жовтня 1979року і є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи ДГП Укргеофізика.

Експедиція не є юридичною особою, представляє інтереси Підприємства і здійснює всі його функції або їх частину, що пов`язана з діяльністю Експедиції, та наділена самостійністю при здійсненні фінансово-господарської діяльності в межах, визначених цим Положенням, рішеннями керівника ДГП Укргеофізика, довіреністю, виданою Підприємством начальнику Експедиції (п.1.6).

Підприємство зобов`язане брати участь у фінансуванні і матеріально - технічному забезпеченні діяльності Експедиції в порядку, розмірах і способами, передбаченими законодавством, цим Положенням і рішеннями керівника Підприємства (п.4.13).

За п. 4.19 Положення, якщо господарська діяльність Експедиції виявляється збитковою, остання мусить разом з керівником Підприємства прийняти всі необхідні заходи для покриття збитків шляхом відповідного використання коштів та майна Експедиції.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДГП Укргеофізика є юридичною особою (а.с.22).

Оскільки Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП Укргеофізика, в силу ст.95 ЦК України є відокремленим підрозділом ДГП Укргеофізика та не є юридичною особою, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 червня 2021року у справі № 760/32455/19.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме з відповідача ДГП Укргеофізика на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у зазначеному розмірі.

Доводи апеляційної скарги ДГП Укргеофізика про те, що заборгованість з виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій та те, що Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них не є належними та допустимими доводами для висновку про допустимість, необхідність в демократичному суспільстві обмеження конституційного права позивача, передбаченого ст. 43 Конституції України, на своєчасне одержання винагороди за працю, є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ДГП Укргеофізика про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного геофізичногопідприємства Укргеофізика задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства Укргеофізика про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства Укргеофізика про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства Укргеофізика (ЄДРПОУ 01432761) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість поз заробітній платі у розмірі 125 097 грн. 44 коп.

Стягнуто з Державного геофізичного підприємства Укргеофізика (ЄДРПОУ 01432761) на користь держави судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 квітня 2025 року.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В.Свистунова