Ухвала

від 03.04.2025 по справі 448/1197/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер:448/1197/18

Провадження № 1-кс/448/63/25

У Х В А Л А

(повний текст)

03.04.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська у режимі відеоконференції заяву головуючої судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_5 про самовідвід по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018140000000053 від 26.07.2018р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Дана справа перебувала у провадженні судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_6 . У звязку з відрядженням судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_6 до Личаківського районного суд м.Львова та тимчасовим його відрахуванням зі штату Мостиського районного суду Львівської області, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024р., головуючою у справі визначено суддю ОСОБА_5 .

Від головуючої судді ОСОБА_5 надійшла заява про самовідвід в даному кримінальному провадженні з підстав існування обставин, які можуть викликати суиніви в її неупередженості як судді при розгляді даної справи.

Головуюча суддя ОСОБА_5 , заявляючи самовідвід, мотивує це тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке здійснив у 2018 році на митному пості «Мостиська» при виконанні службових обов`язків, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС; її (головуючої судді) член сім`ї - ОСОБА_7 , з яким вона з 2003 року спільно проживає, повязана спільним побутом і має взаємні права та обовязки, та який є батьком їхніх дітей: ОСОБА_8 , 2003р.н., та ОСОБА_8 , 2011р.н., з 24.08.2015 року по даний час працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» та особисто знайомий з ним (обвинуваченим ОСОБА_4 ); перебування члена її (головуючої судді) сім`ї у трудових відносинах з учасником судового провадження, зокрема з обвинуваченим, з яким особисто є знайомим у кримінальному провадженні, де вона ( ОСОБА_5 ) є головуючою суддею, на її переконання, створює конфлікт інтересів.

Вважає, що вказані обставини відповідно до положень п.4 ч.1 ст.75 КПК України є обставинами, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, а також тягнуть за собою обов`язок заявити самовідвід відповідно до ч.1 ст.80 КПК України.

Вказана заява про самовідвід головуючої судді ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст.35 КПК України передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

В судове засідання головуюча суддя ОСОБА_5 , не з`явилася, про дату, місце та час розгляду заяви повідомлялася належним чином.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що якщо наявні обставини, на які покликається головуюча суддя ОСОБА_5 , то він не заперечує щодо задоволення поданої нею заяви про самовідвід.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що вже понад три роки не працює у Львіській митниці та є пенсіонером, він не працював спільно з ОСОБА_7 в одній зміні, не підтримував та не підтримує з ним жодних відносин та навіть візуально не пригадує особу із прізвищем ОСОБА_7 . Вирішення питання щодо заявленого головуючою суддею ОСОБА_5 самовідводу покладає на розсуд суду.

Неявка осіб, що не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяви про самовідвід судді, не перешкоджає розгляду такої без їх участі, що не суперечить вимогам ст.81 КПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши доводи, викладені в заяві про самовідвід, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід, означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді, слідчого від участі у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.

Заявлений відвід з підстав передбаченихст.75 КПК Україниза наявності інших обставин, що виключають участь судді у подальшому розгляді справи повинен ґрунтуватися на об`єктивних даних, які викликають сумніви в упередженості суддів.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Крім того, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід (самовідвід), повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Судом встановлено, що в провадженні судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_5 перебувають матеріали кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018140000000053 від 26.07.2018р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Головуюча суддя ОСОБА_5 , заявляючи самовідвід, покликалась на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке здійснив у 2018 році на митному пості «Мостиська» при виконанні службових обов`язків, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС; її (головуючої судді) член сім`ї - ОСОБА_7 , з яким вона з 2003 року спільно проживає, повязана спільним побутом і має взаємні права та обовязки, та який є батьком їхніх дітей: ОСОБА_8 , 2003р.н., та ОСОБА_8 , 2011р.н., з 24.08.2015 року по даний час працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» та особисто знайомий з ним (обвинуваченим ОСОБА_4 ); перебування члена її (головуючої судді) сім`ї у трудових відносинах з учасником судового провадження, зокрема з обвинуваченим, з яким особисто є знайомим у кримінальному провадженні, де вона ( ОСОБА_5 ) є головуючою суддею, на її переконання, створює конфлікт інтересів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив зазначені обставини, ствердивши, що вже понад три роки не працює у Львіській митниці та є пенсіонером, він не працював спільно з ОСОБА_7 в одній зміні, не підтримував та не підтримує з ним жодних відносин та навіть візуально не пригадує особу із прізвищем ОСОБА_7 .

Доводи, викладені у заяві про самовідвід, не підтверджені належними доказами, при цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

З оглядуна встановленісудом обставини,приходжу допереконання,що фактіснування обставин,на якіпокликалася головуючасуддя ОСОБА_5 як натакі,що можутьвикликати сумнівив їїнеупередженості яксудді прирозгляді зазначеногокримінального провадження,-не віднайшовсвого підтвердженняв ходісудового розгляду.

Інших обставин, які б виключали участь судді в розгляді даного кримінального провадження головуючою суддею ОСОБА_5 , наведено не було.

Cуд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи, але вмотивованість заяви про відвід (самовідвід) судді є процесуальним обов`язком, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.

Підсумовуючи вказане, судовим розглядом не встановлено підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України під час здійснення розгляду вказаної справи, які б слугували підставою для задоволення заяви про самовідвід і які унеможливлювали б винесення головуючою суддею об`єктивного рішення у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає що підстави для задоволення заяви головуючої судді ОСОБА_5 про самовідвід з посиланням на п.4 ч.1ст.75 КПК Українивідсутні, інших підстав для самовідводу, передбаченихКПК України, судовим розглядом не встановлено, а отже, у задоволенні заяви про самовідвід головуючої судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018140000000053 від 26.07.2018р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви головуючої судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_5 про самовідвід по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 08 квітня 2025р.

Суддя ОСОБА_1