Постанова

від 09.04.2025 по справі 713/407/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 квітня 2025 року м. Чернівці

справа № 713/407/25

провадження №22-ц/822/299/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Бугай В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Померанського Ігоря Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 6 лютого 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрації Чернівецької області про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки водного фонду,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрації Чернівецької області про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки водного фонду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 6 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки водного фонду, треті особи - Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрації Чернівецької області повернуто позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 6 лютого 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає ухвалу суду такою, що прийнята з порушення норм процесуального права. Посилається на те, що сторона позивача вважає помилковою позицію суду щодо відсутності у представника позивача повноважень на підписання позовної заяви. Зазначає, що в договорі про надання правової ( правничої ) допомоги від 18.07.2024 року укладеного між позивачем та його представником вказано, що представник має право самостійно підписувати позов, апеляційні та касаційні скарги.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував та безпідставно повернув позовну заяву позивачу.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що Померанський І.В. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, Вижницька районна військова адміністрації Чернівецької області про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки водного фонду.

З позовної заяви вбачається, що її підписав не позивач ОСОБА_1 , а представник позивача, адвокат Ігор Померанський, який на підтвердження повноважень на ведення справи в суді надав копію договору про надання (правничої) допомоги від 18.07.2024 року та копію повторного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1667 від 03.11.2008 року.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК Українив порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що її підписав не позивач ОСОБА_1 , а представник позивача, адвокат Ігор Померанський, який на підтвердження повноважень на ведення справи в суді надав копію договору про надання (правничої) допомоги від 18.07.2024 року та копію повторного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1667 від 03.11.2008 року. Тобто в порушення вимог ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви адвокат Померанський І.В. не додав документів, визначених ч.4 ст.62 ЦПК України, які підтверджують його повноваження на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , у тому числі на підписання позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто ордер по суті є підтвердженням наявності в адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у ч. 4 ст. 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно із частинами 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Зазначені висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24).

Адвокат має право підтвердити свої повноваження на представництво в суді безпосередньо договором про надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в додатках до позову значиться серед іншого і договір про правову допомогу, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що позов підписав не позивач ОСОБА_1 , а саме представник позивача, адвокат Ігор Померанський, який на підтвердження повноважень надав копію договору про надання (правничої) допомоги від 18.07.2024 року та копію повторного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1667 від 03.11.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі про надання правової ( правничої ) допомоги від 18.07.2024 року укладеного між позивачем та його представником в п.2.1 в) вказано, що представник має право самостійно підписувати позов, апеляційні та касаційні скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно зст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Так, у рішенні від 25 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви №38366/97, №38688/97, №40777/98, №40843/98, №41015/98, №41400/98, №41446/98, №41484/98, №41487/98, №41509/98) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виходячи з нормКонституції України, а також із положень Конвенції щодо реалізації права на доступ до суду, повернення цивільного позову або залишення його без розгляду з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

В даному випадку оскаржувана ухвала суду була постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Україниє підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 6 лютого 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

І.Н. Лисак