Постанова

від 10.04.2025 по справі 444/5168/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/5168/24 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й.

Провадження № 22-ц/811/255/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Львівського національного університету природокористування на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року у справі за заявою Львівського національного університету природокористування про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

в грудні 2024 року Львівський національний університет природокористування звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, в якій просив видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Львівського національногоуніверситету природокористування заборгованість в розмірі 6318 грн 01 коп., 3% річних в розмірі 104 грн 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 308 грн 84 коп., а також судовий збір в розмірі 242 грн 24 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2850 грн 00 коп.

09 січня 2025 року Жовківським районним судом Львівської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського національного університету природокористування заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 6318 грн 01 коп, 3% річних в розмірі 104 грн 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 308 грн 84 коп. та судовий збір і в розмірі 242 грн 24 коп.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Львівського національного університету природокористування про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського національного університету природокористування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2850 грн 00 коп.

Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив Львівський національний університет природокористування, подавши в січні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, адже такі входять до складу судових витрат, відповідно до положень статті 133 ЦПК України та стягуються судовим наказом у разі їх документального підтвердження. Відповідні докази додані стягувачем до заяви про видачу судового наказу.

Відзив на апеляційну скаргу від боржника не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно дочастини другоїстатті 19ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється заправилами,передбаченими цимКодексом,у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження(загальногоабо спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина третя статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягненнязаборгованості заоплату житлово-комунальнихпослуг,електронних комунікаційнихпослуг,послуг телебаченнята радіомовленняз урахуванняміндексу інфляціїта 3відсотків річних,нарахованих заявникомна сумузаборгованості (пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Підстави длявідмови увидачі судовогонаказу визначеністаттею 165ЦПК України,за приписамичастини першоїякої суддявідмовляє увидачі судовогонаказу,якщо: 1)заява поданаз порушеннямивимог статті163цього Кодексу; 2)заяву поданоособою,яка немає процесуальноїдієздатності,не підписаноабо підписаноособою,яка немає праваїї підписувати,або особою,посадове становищеякої невказано; 2-1)заяву поданоособою,яка відповіднодо частинишостої статті14цього Кодексузобов`язана зареєструватиелектронний кабінет,але незареєструвала його; 3)заявлено вимогу,яка невідповідає вимогамстатті 161цього Кодексу;4)наявні обставини,передбачені частиноюпершою статті186цього Кодексу; 5)з моментувиникнення прававимоги пройшовстрок,який перевищуєпозовну давність,встановлену закономдля такоївимоги,або пройшовстрок,встановлений закономдля пред`явленняпозову всуд затакою вимогою; 6)судом ранішевиданий судовийнаказ затими самимивимогами,за якимизаявник проситьвидати судовийнаказ; 7)судом ранішевідмовлено увидачі судовогонаказу зпідстав,передбачених пунктами3-6частини першоїцієї статті; 8)із поданоїзаяви невбачається виникненняабо порушенняправа грошовоївимоги,за якоюзаявником поданозаяву провидачу судовогонаказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відмовляючи у видачі судового наказу у справі, що переглядається, суддя виходив з того, що зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, з огляду на таке.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі частиною першою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частинами першоюта третьоюстатті 133ЦПК Українивизначено,що судовівитрати складаютьсяз судовогозбору тавитрат,пов`язаних зрозглядом справи. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

У разі видачі судового наказу згідно з пунктом 6 частини першої статті 168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що до таких судових витрат відноситься як судовий збір сплачений стягувачем, так і його витрати на професійну правничу допомогу за умови достатньої обґрунтованості їх розміру та сплати до моменту звернення із заявою про видачу судового наказу.

Згідно зістаттею 164ЦПК Україниза поданнязаяви провидачу судовогонаказу справляєтьсясудовий збіру розмірі,встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви

Відповідно до положень частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що стягувачем до заяви про видачу судового наказу додано копію договору № 240/40 про надання правової допомоги від 31 травня 2024 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Доброчесність» та Львівським національним університетом природокористування, копію акта № 4/12 від 23 грудня 2024 року про надання послуг з адвокатської діяльності правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 240/40 від 31 травня 2024 року, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг з адвокатської діяльності становить 2850 грн 00 коп., а надано такі послуги як підготовка заяви до Жовківського районного суду Львівської області про видачу судового наказу, боржник ОСОБА_1 .

Заява про видачу судового наказу підписана представником стягувача Зотовим Н. М. на підставі ордеру серії ВС № 1334594, виданого адвокатським об`єднанням «Доброчесність» на підставі договору про надання правничої допомоги № 240/40 від 31 травня 2024 року.

Наведене у своїй сукупності свідчить про достатньо обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення з боржника.

У зв`язку із чим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду про відсутність підстав для стягнення з боржника витрат на правничу допомогу в наказному провадженні.

Проте, до матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано доказів сплати заявником адвокатському об`єднання витрат за надану ним правову допомогу, що суперечить вимогам пункту 6 частини першої статті 168 ЦПК України, а відтак виключає можливість їх стягнення за виданим судовим наказом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Відтак, оскаржену ухвалу необхідно змінити в мотивувальній частині, а в решті залишити без змін, задовольнивши апеляційну скаргу часткову, адже її доводи знайшли своє часткове підтвердження під ас апеляційного розгляду.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Львівського національного університету природокористування задовольнити частково.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року змінити, виклавши її мотивувальну частині в редакції цієї постанови.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич