Ухвала

від 09.04.2025 по справі 545/1362/25

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1362/25

Провадження № 1-в/545/173/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання т.в.о. начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, раніше судимої:

- 24.06.1997 року Броварським міським судом Київської області за ст. 141 ч.2, 46-1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.

- 01.03.2001 року Броварським міським судом Київської області за ст. 142, 229-6 ч.1, 140 ч.2, 42, 14 КК України до 2 року позбавлення волі, лікування наркоманії. Звільнена 13.12.2001 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 11 місяців 5 днів.

- 27.08.2002 року Броварським міським судом Київської області за ст. 395, 72 ч.1 п.«А», 71 ч.1, 71 ч.4 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнена 27.08.2003 року за відбуттям строку покарання.

- 11.03.2004 року Броварським міським судом Київської області за ст. 185 ч.3, 395, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнена 05.12.2008 року за відбуттям строку покарання.

- 22.02.2010 року Броварським міським судом Київської області за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі. Звільнена 05.08.2011 року за відбуттям строку покарання.

- 27.12.2012 року Тернопільським міським судом за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнена 27.05.2014 року на підставі ст. 7 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року.

- 25.05.2017 року Броварським міським судом Київської області за ст. 190 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

засудженої: 20.11.2020 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 187 ч.3, 71 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла, зараховано перебування під вартою з 31.03.2018 року по 05.07.2019 року, з 31.01.2020 року по 02.02.2020 року та з 13.05.2020 року.,-

встановив:

ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 , посилаючись на те, що вона сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.

Засуджена та представник адміністрації установи подання підтримали, прохала його задовольнити, а розгляд подання провести у їх відсутність, про що надали відповідні заяви.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував вказавши, що засуджена за весь час відбуття покарання має чотири стягнення, з них три догани, а тому подання є передчасним.

Дослідивши матеріали особової справи та матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання,призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочині до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Необхідною умовою застосування положень частини 1 статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов`язків.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до п. 1 та п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджена 20.11.2020 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 187 ч.3, 71 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Початок строку покарання: 13.05.2020 року, кінець строку покарання: 07.04.2027 року.

Засуджена ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі перебуває з 14.05.2020 року. За час утримання в державній установі «Сумський слідчий ізолятор» характеризувалась посередньо. Стягнень та заохочень не мала. До праці не залучалась.

3 14.05.2021 року відбуває міру покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)». Згідно статті 118 КВК України працевлаштована на підприємстві установи в швейній бригаді № 31, швачкою. До роботи відноситься добросовісно. За час відбування покарання мала 4 стягнення, які погашені в установленому законом порядку. Має 6 заохочень. До складу злочинної ієрархії не відноситься, злочинні «традиції» не підтримує, не прагне до лідерства. Жаргоном не володіє. Вину у скоєному злочині визнає. Усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення.

Після звільнення засуджена буде проживати за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, 14-а, кімната 921, Сумської області.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

Необхідною умовою застосування положень частини 1 статті 81 КК України до засудженої ОСОБА_4 є те, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення, однак засуджена за весь час відбування покарання має чотири стягнень, три з яких догана, також вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, перевіривши доводи викладені в поданні, дослідивши матеріали особової справи засудженої ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що за весь час відбування покарання засуджена не довела своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.

З наведеного убачається, що на даний час засуджена не досягла необхідного ступеня виправлення та не довела своє виправлення, а тому не має впевненості в свідомому відновленні в соціальному статусі, як повноправного члена суспільства та готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а отже подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні подання т.в.о. начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1