Постанова

від 05.12.2007 по справі 20-3/174-4/404

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-3/174-4/404

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-3/174-4/404

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"05" грудня 2007 р.  17:57                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі

судді Остапової К.А.,

при секретарі Філонович Є.Д.,

розглянувши справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром-Агро-Сервіс” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 48, кв. 25 )  

до: Державної податкової  інспекції в Ленінському  районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

      Управління державного казначейства України в м. Севастополі  (99011, м. Севастополь,  вул. Балаклавська, 9)

за участю: Прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 68028,00 грн.

Представники сторін:                 

Позивач: Багушевська О.В., довіреність № 64 від 04.06.2007;

Відповідачі:

ДПІ в Ленінському  районі м. Севастополя - Турчин Д.С., довіреність № 10-004/271 від 05.07.2007;

Управління державного казначейства України в м. Севастополі –не з'явився,

Прокурор: Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006

Суть спору:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Пром-Агро-Сервіс” (далі –ТОВ “Пром-Агро-Сервіс”) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (далі - ДПІ в Ленінському  районі м. Севастополя) про стягнення 68028,0 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2005 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління державного казначейства України в м. Севастополі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив порядок та строки відшкодування бюджетної заборгованості в розмірі  68028,00 грн. по декларації  по податку на додану вартість.   

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, и просить стягнути заборгованість в розмірі 66908,35 грн.

Відповідач, ДПІ в Ленінському  районі м. Севастополя, позовні вимоги не визнав з тих підстав, що розрахунок експортного відшкодування за листопад 2004 року здійснювався відповідно до даних податкової декларації по податку на додану вартість за листопад 2004 року.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28.11.2005 позов задоволений повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 28.11.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 скасовані, справа передана на розгляд до господарського суду міста Севастополя за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 03.10.2007 справа №20-3/174 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №20-3/174-4/404. Попереднє судове засідання призначене на 24.10.2007.

Оскільки протягом проведення попереднього судового засідання судом не встановлено можливості  врегулювання даного спору до судового розгляду, суд закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду на 21.11.2007.

У судовому розгляді справи було оголошено перерву на 05.12.2007 для надання додаткових доказів.

Відповідач –Управління державного казначейства України у м. Севастополі в судове засідання 05.12.2007 явку свого представника не забезпечив, надавши суду письмовий відзив та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

За клопотанням прокурора, представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  прокурору, представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши надані докази,  суд -

в с т а н о в и в :

27.10.2004 між позивачем  як “Постачальником”,  і Компанією “Kirgan Holding S.A. Panama” як “Покупцем”, був укладений Контракт № 4 на поставку пально-мастильних матеріалів  на загальну суму  30750,00 доларів США  (що відповідає 163171,80 грн.).

Згідно з пунктом 4.1 Контракту відвантаження здійснюється Постачальником на умовах FOB –Севастополь по заявці Покупця.

Поняття терміну FOB регламентовано Міжнародними правилами по тлумаченню термінів “Інкотермс” (в редакції 1999 року): FOB - Франко-борт" означає,  що  зобов'язання   щодо поставки вважається виконаним після того,  як товар передано через  поручні судна в погодженому порту відвантаження.

Відповідно до пункту 1.3 Контракту отримувачем товару є Kirgan Holding S.A., Panama для т/х “ALINA” (прапор Грузії).

Оплата товару на суму 163171,80 грн. здійснена Покупцем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами.

07.11.2004 позивачем була оформлена вантажно-митна декларація №123000001/4/005225, в якій митна вартість товару, що експортується, вказана в сумі 163171,80 грн., що відповідає пункту 3.1 Контракту.

Відмітка про вивіз товару за межі митної території України здійснена митницею 13.11.2004.

08.11.2004 між тими ж сторонами Контракту № 4 від 27.10.2004 була укладена додаткова угода, згідно з якою Покупець -  Компанія  Kirgan Holding S.A., Panama зобов'язався оплатити позивачу додаткові витрати по оренді бункеровщика для подачі палива на борт судна в сумі 1055,00 доларів США (що відповідає 5598,25 грн.).

Оплата додаткових витрат позивача в сумі 5598,25 грн. здійснена Покупцем в повному обсязі.

До здійснених операцій по поставці нерезиденту України пально-мастильних матеріалів на загальну суму 30750,00 доларів США (163171,80 грн.) і наданню додаткових послуг на суму 1055,00 доларів США (5598,25 грн.), вивезених за межі митної території України, позивач застосував нульову ставку податку на додану вартість згідно з вимогами підпункту 6.2.1 пункту 6.2  статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до яких за  нульовою  ставкою оподатковуються операції з продажу товарів,  що  були  вивезені  (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції, яка діяла на момент перевірки, платник податку, який здійснює операції з  вивезення (пересилання) товарів  (робіт,  послуг)  за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування  за наслідками  податкового  місяця,  має  право  на  отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з  дня  подання  такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: митною   декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної   території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України.

Згідно з розрахунком експортного відшкодування, наданого позивачем, сума податкового кредиту звітного місяця (листопад 2004 року) склала 188612,00 грн.

Як вбачається з пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях по вивозу (експорту) товару у випадку, якщо такі операції звільняються від оподаткування на території України згідно з пунктами 5.1 і 5.2 статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Операція по поставці товару, яка здійснена в рамках  Контракту № 4, до такої операції не відноситься.

Викладене свідчить про виконання позивачем всіх вимог діючого податкового законодавства для отримання експортного бюджетного відшкодування податку на додану вартість з операції по поставці нерезиденту України – Компанії Kirgan Holding S.A., Panama пально-мастильних матеріалів  на загальну суму  30750,00 доларів США (163171,80 грн.).

Податок на додану вартість за ставкою 20% із зазначеної суми, нарахований відповідачем, складає 32634,36 грн. (163171,80 грн. х 20%).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 13.06.2005 по  справі № 20-5/062 за позовом ТОВ “Пром-Агро-Сервіс” до ДПІ в Ленінському  районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового  повідомлення-рішення № 0000262310/0 від 28.01.2005 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 33754,01 грн. позов задоволений частково: оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в частині визначення податкового зобов'язання за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 32634,36 грн., в частині визнання недійсними оспорюваного податкового повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя за завищення експортного відшкодування по податку на додану вартість  в розмірі 1119,65 грн. відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2005.

Відповідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином правомірність застосування позивачем нульової ставки при експорті товару на суму 163171,80 грн., що є підставою для відшкодування 66908,35 грн., підтверджена рішенням господарського суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до вимог діючого законодавства України позивачем 14.12.2004 в ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя була надана податкова декларація по податку на додану вартість за листопад 2004 року.

Водночас з податковою декларацією позивачем був представлений розрахунок експортного відшкодування на загальну суму 68028,00 грн.

Позивач зменшив позовні вимоги на 1119,65 грн., оскільки експорт товару у сумі 5598,27 грн. не був підтверджений митною декларацією, та просить відшкодувати 66908,35 грн.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка діяла на момент перевірки, платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання)  товарів  (робіт,  послуг)  за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування  за наслідками  податкового  місяця,  має  право  на  отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з  дня  подання  такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: митною   декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної   території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України.

Викладене свідчить про виконання позивачем всіх вимог діючого податкового законодавства для отримання експортного бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 66908,35 грн.

Доводи ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про те, що позивачеві фактично відшкодовано ПДВ шляхом зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування  зменшення податкових зобов'язань по цьому податку в наступних податкових періодах на підставі заяви позивача, з посиланням на підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР не приймаються судом до уваги.

Так, нормою, на яку посилається відповідач, передбачено, що платник податку може прийняти самостійне  рішення  про зарахування  належної  йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення  податкових  зобов'язань  з  цього   податку   наступних податкових  періодів.  Зазначене  рішення відображається платником податку у податковій  декларації,  яку  він  подає  за  наслідками звітного  періоду,  в  якому  виникає  право  на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами  цієї  статті. При  прийнятті  такого  рішення зазначена сума не враховується при розрахунку  сум  бюджетного  відшкодування  наступних   податкових періодів.

Однак податковою інспекцією доказів в підтвердження відображення рішення позивача про зарахування  належної  йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення  податкових  зобов'язань  з  цього   податку   наступних податкових  періодів у податковій декларації не надано.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючі вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3,40 грн.  підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

На підставі викладеного , керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115030600007 в Управлінні державного казначейства у місті Севастополі, код платежу 14010200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром-Агро-Сервіс” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 48, кв. 25, ЕДРПОУ 32897823, р/р 26002002450001 в СФ АКІБ “УкрСіббанк”,  МФО 384588) суму, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України в розмірі 66908,35 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром-Агро-Сервіс” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 48, кв. 25, ЕДРПОУ 32897823, р/р 26002002450001  в СФ АКІБ “УкрСіббанк”,  МФО 384588)  судовій збір в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України10.12.2007.