Постанова

від 08.04.2025 по справі 922/3069/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/3069/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

прокурор Ковальова І.І.;

від відповідача-2 - Романенко О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вх.85Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 (суддя Буракова А.М., повний текст складено 24.12.2024) у справі №922/3069/24

за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,

в інтересах держави, в особі:

1. Харківської обласної ради, м.Харків,

2. Північно-східного офісу Держаудитслужби, м.Харків,

до відповідачів:

1. Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня", м.Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", м.Київ,

про визнання недійсним договору та стягнення 212 790,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: 1.Харківської обласної ради, 2.Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивачі) до 1.Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" (далі - КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня"), 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - ТОВ "Твій Газзбут") (відповідачі), згідно з якою просить суд:

- визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022, укладений між КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" та ТОВ "Твій Газзбут";

- стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" на користь КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» одержані за договором №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022 кошти в розмірі 212 790,24 грн., а з КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» одержані ним за рішенням суду кошти в розмірі 212 790,24 грн. стягнути в дохід держави;

- стягнути з ТОВ "Твій Газзбут" судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що лікарня здійснила проведення відкритих торгів №UA-2022-11-15-012109-a та уклала договір від 08.12.2022 із ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під санкціями РНБО. Договір від 08.12.2022 укладений із порушенням вимог Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про санкції", Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також указів Президента України з цих питань, а тому договір підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/3069/24 позов задоволено. Визнано недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022, укладений між КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" та ТОВ "Твій Газзбут". Стягнуто з ТОВ "Твій Газзбут" на користь КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» одержані за договором №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022 кошти в розмірі 212 790,24 грн., а з КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» одержані ним за рішенням суду кошти в розмірі 212 790,24 грн. стягнуто в дохід держави. Стягнуто з ТОВ "Твій Газзбут" на користь Харківської обласної прокуратури 4 975,88 грн. судового збору.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022 підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме у зв`язку з його невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "Твій Газзбут" через недотримання під час його укладення вимог ст.5 Закону України "Про санкції", Указу Президента України від 24.06.2021 №266/2021, ст.ст.5, 17, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Господарський суд Харківської області також виснував, що ТОВ "Твій Газзбут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору про закупівлю від 08.12.2022 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні закупівлі, в обхід санкцій до його кінцевого бенефіціарного власника, внаслідок чого незаконно отримало кошти в сумі 212 790,24 грн. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору про закупівлю від 08.12.2022, одержані ТОВ "Твій Газзбут" грошові кошти в розмірі 212 790,24 грн. за цим правочином повинні бути повернуті КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "Твій Газзбут" через підсистему «Електронний суд» 12.01.2025 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 по справі №922/3069/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Змінити розподіл судових витрат відповідно до нового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Твій Газзбут" зазначає наступне:

- безпідставними є посилання прокурора та суду на Указ Президента України №376/2024 від 24.06.2024, оскільки таким указом не були продовжені санкції, запроваджені Указом Президента України №266/2021 від 24.06.2021 відносно ОСОБА_1 . Зазначені санкції оскаржуються в судовому порядку у справі №990/245/24;

- матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували доводи прокурора та відповідача-1 про те, що ТОВ "Твій Газзбут", будучи обізнаним про застосування санкцій, ввело в оману замовника, надавши останньому недостовірну інформацію в тендерній документації, як і не містять доказів того, що застосування до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 спеціальних економічних санкцій терміном на три роки пов`язане зі встановленими державними органами фактами участі підприємств, засновником та кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_1 , у постачанні сировини на військові підприємства Російської Федерації;

- суд першої інстанції при постановленні ухвали від 04.11.2024 у порушення ст.227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №9901/332/21;

- господарським судом Харківської області не враховано, що санкція у вигляді заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг (п.10 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції») не застосовувалася до ТОВ "Твій Газзбут", з огляду на що відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Твій Газзбут" відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі». Рішенням РНБО до ТОВ "Твій Газзбут" будь-яких санкцій не застосовано. Під час укладення оспорюваного договору не порушені вимоги п.2 постанови №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" рішенням РНБО від 18.06.2021 застосовано не було;

- Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обов`язку учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на кінцевого бенефіціарного власника учасника. Такої вимоги не містила і тендерна документація замовника. Відтак, посилання прокурора на те, що ТОВ "Твій Газзбут" зазначило в тендерній пропозиції недостовірну інформацію, є необґрунтованим;

- санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є самостійною юридичною особою та не відповідає за зобов`язаннями свого учасника;

- Господарський суд Харківської області ухвалою від 04.11.2024 у порушення ст.227 ГПК України безпідставно та необґрунтовано відмовив ТОВ "Твій Газзбут" у зупиненні провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII;

- прокурор безпідставно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби. Харківська обласна рада повідомила прокурору, що не володіє питаннями, зазначеними у запиті прокурора, що свідчить про те, що ці питання, порушенні прокурором, не відносяться до повноважень Харківської обласної ради. Північно-східним офісом Держаудитслужби заходи державного фінансового контролю, визначені ч.2 ст.2 Закону №2939-ХІІ, відносно спірної процедури закупівлі не проводилися, що, з огляду на приписи п.10 ст.10 означеного Закону, свідчить про відсутність права на звернення до суду;

- вимога про стягнення грошових коштів є передчасною, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача у цій частині, вимоги заявлені на майбутнє.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Твій Газзбут" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "Твій Газзбут" заяви про усунення недоліків (вх.1393 від 29.01.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Твій Газзбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/3069/24. Встановлено строк по 24.02.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 25.03.2025 о 09:30год.

Через підсистему «Електронний суд» 18.02.2025 від Київської окружної прокуратури міста Харкова надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.2167; у межах встановленого судом строку), згідно з прохальною частиною якого прокуратура просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/3069/24 без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Твій Газзбут" - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги прокурор зазначає наступне:

- оскільки обидва укази Президента (№266/2021 від 24.06.2021 та №376/2024 від 24.06.2024) та рішення РНБО (від 18.06.2021 та від 24.06.2024) містять одні й ті ж самі види санкцій стосовно ОСОБА_1 , визначені ст.4 Закону України «Про санкції»; можна стверджувати, що після 24.06.2024 раніше запроваджені стосовно вказаної особи санкції були фактично продовжені;

- оскарження в судовому порядку Указу Президента №266/2021 від 24.06.2021 (враховуючи фактичне продовження Указом від 24.06.2024 №376/2024 санкцій стосовно кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 ) не є обставиною, що об`єктивно унеможливлює розгляд справи №922/3069/24;

- у переліку санкцій, застосованих рішенням РНБО від 18.06.2021 до ОСОБА_1 , наявні такі види обмежувальних заходів як «Обмеження торговельних операцій» та «Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань», що виключають можливість укладення правочинів, наслідком яких є виникнення економічних і фінансових зобов`язань. Означене свідчить про поширення на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ

«Твій Газзбут» ОСОБА_1 такої санкції, як заборона на здійснення у нього публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначеним у ч.2 ст.3 Закону України «Про санкції»;

- відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника. Крім того у світлі спірних правовідносин участь ТОВ «Твій Газзбут» у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу;

- правомірним є пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Харківської обласної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби. Харківська обласна рада є засновником, органом управління та розпорядником бюджетних коштів вищого рівня щодо відповідача - КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня». Північно-східний офіс Держаудитслужби, будучи уповноваженим органом влади щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель, відповідних заходів, спрямованих на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах не здійснив. Однак, факт такої бездіяльності не позбавляє Офіс статусу органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.03.2025 представник ТОВ "Твій Газзбут" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Прокурор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 08.04.2025 о 12:30год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2025 представник відповідача-2 та прокурор підтримали позиції, викладені в попередньому судовому засіданні.

Харківська обласна рада, Північно-східний офіс Держаудитслужби та КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися шляхом направлення ухвали від 25.03.2025 в електронній формі до електронних кабінетів. Довідки про доставку електронних листів долучені до матеріалів справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У листопаді 2022 замовником, КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня", у системі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення №UA-2022-11-15-012109-a на проведення відкритих торгів на закупівлю товару - ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, очікуваною вартістю 1 001 300,00 грн.

З метою участі у відкритих торгах тендерні пропозиції було подано двома суб`єктами господарювання - ТОВ "Твій Газзбут" та ТОВ "ОВІС ТРЕЙД". Остаточні тендерні пропозиції становили: ТОВ "Твій Газзбут" - 923 399,00 грн. з ПДВ; ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" - 923 400,00 грн. з ПДВ.

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 25.11.2022 пропозицію ТОВ "Твій Газзбут" визначено переможцем та прийнято рішення про намір укласти з останнім договір.

08.12.2022 за результатами проведення відкритих торгів між КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" (споживач) та ТОВ "Твій Газзбут" (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-102426-22 (далі - договір).

29.12.2022 між КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" (споживач) та ТОВ "Твій Газзбут" (постачальник) укладено додаткову угоду №ДУ-1/60АВ200-102426-22 до договору, відповідно до якої пункт 2.3 договору викладено в новій редакції: "Кількість товару за цим договором становить 43 784 кВт*год"; пункт 5.2 договору викладено в новій редакції: "Ціна цього договору становить 212 790,24 грн., ПДВ 35 465,04 грн.".

КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" було здійснено оплату коштів у розмірі 212 790,24 грн. на користь ТОВ "Твій Газзбут" за платіжною інструкцією №5157 від 27.12.2022.

31.12.2022 між КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня" та ТОВ "Твій Газзбут" складено акт №ТГ382123794 приймання-передачі електроенергії за договором в обсязі 43 784 кВт*год на суму 212 790,24 грн.

Рішенням Харківської обласної ради №429-VIII від 03.12.2022 вирішено припинити Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна інфекційна лікарня" (код ЄДРПОУ 02003652) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" (код ЄДРПОУ 02003534). КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня".

Як убачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.06.2023 до Реєстру внесений запис про припинення КНП ХОР "Обласна клінічна інфекційна лікарня".

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор стверджує, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , який знаходиться під санкціями Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Державного реєстру санкції, наслідком чого мало бути відхилення замовником тендерної пропозиції відповідача-2 та відмова в участі у процедурі закупівлі, відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби, правомірність якого (звернення) заперечується ТОВ "Твій Газзбут" за змістом апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Приписами частин 3-5 ст.53 ГПК України встановлено, зокрема, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Харківської обласної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Судова колегія враховує, що проведення процедури закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1).

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч.4).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.8).

Частинами 2, 4 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

У постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22 викладена правова позиція, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 ст.143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до законодавства; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Харківська обласна рада є засновником, органом управління та розпорядником бюджетних коштів вищого рівня щодо відповідача - КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня». Харківська обласна рада була засновником, органом управління та розпорядником бюджетних коштів вищого рівня щодо припиненої на теперішній час юридичної особи - КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня».

Відповідно до положень ст.ст.2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

На підставі п.п.8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з пп.20 п.6 означеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Отже, Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.

При цьому, усупереч твердженням апелянта, обставини того, що Північно-східний офіс Держаудитслужби не здійснив заходи державного фінансового контролю, не позбавляють Офіс статусу органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах

Як установлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором додані до позовної зави повідомлення.

Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову до суду звернувся до позивачів для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Однак, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор обґрунтував свою позицію стосовно того, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Означене, у свою чергу, свідчить про те, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі позивачів відповідає приписам ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Переглядаючи рішення Господарського суду Харківської області по суті позовних вимог, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2). Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей (ч.6).

Статтею 228 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2).

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".

Згідно зі ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

За приписами пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, (далі - Особливості; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім п.13 ч.1 ст.17 Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про санкції" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (ст.2 Закону України "Про санкції").

Статтею 4 Закону України "Про санкції" встановлено, що видами санкцій згідно з цим Законом є:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;

16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України;

22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;

24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Отже, перелік видів санкцій, визначений у ст.4 Закону України "Про санкції", не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону (ч.1).

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1, 2-5, 13-15, 17-19, 24-1, 25 частини 1 статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання (ч.2).

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини 1 статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання (ч.3).

Судова колегія звертає увагу, що у розглядуваній справі учасником (переможцем) процедури закупівлі (у розумінні ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 44 Особливостей) є саме ТОВ "Твій Газзбут", а не ОСОБА_1 . При цьому матеріали справи не містять доказів застосування до ТОВ "Твій Газзбут" санкцій згідно із Законом «Про санкції», у тому числі і санкції у виді заборони на здійснення у товариства публічних закупівель товарів, робіт і послуг.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є особа, яка перебуває під санкціями РНБО.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 .

Відповідно до п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 1 до рішення персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовані до ОСОБА_1 (№з/п 538), а саме:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;

9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.

Судовою колегією встановлено, що санкція у вигляді заборони на здійснення у ОСОБА_1 публічних закупівель товарів, робіт і послуг, згідно із Законом України "Про санкції", рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до Фірташа Д.В. не застосована.

Щодо посилання прокурора на застосування до Фірташа Д.В. інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції'', а також санкцій у вигляді обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про санкції" застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.

Відповідно до ст.ст.2, 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 4 ст.236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та інші).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа "Санді Таймз проти Сполученого Королівства"). У справі "Кантоні проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Судова колегія враховує, що статтею 4 Закону України "Про санкції" серед видів санкцій визначено також інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Водночас, розкриття поняття "інших санкцій" Закон не містить. Також, які саме інші санкції застосовані до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут", не вказано у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеному в дію Указом Президента України №266/2021 від 24.06.2021.

Допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель «іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції"», у суду відсутні підстави вважати, що це і є "інша санкція", про що стверджує прокурор. Позаяк, враховуючи норми спеціального закону та дискреційні повноваження суб`єктів, які приймають рішення про застосування санкцій, у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією" у розумінні п.25 ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції".

Разом з тим Східний апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта про те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин.

З урахуванням того, що ТОВ "Твій Газзбут" не включено до списку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) (прокурором протилежного не доведено), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, колегія суддів дійшла висновку, що санкції, які були застосовані персонально до фізичної особи Фірташа Д.В., не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язанням свого учасника. Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №922/1589/22 та від 12.12.2024 у справі №922/3275/23.

Судова колегія також зауважує про безпідставність посилання прокурора на Особливості у редакції постанови Кабінету Міністрів України №157 від 17.02.2023, якою пункт 44 викладено в новій редакції, а саме зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Так, означені зміни набрали чинності 25.02.2023, у той час як оспорюваний прокурором договір за результатами проведеної процедури закупівлі укладений 08.12.2022, тобто майже за три місяці до внесення відповідних змін.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення пункту 44 Особливостей та ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури відкритих торгів, за результатами яких між сторонами укладений оспорюваний договір, і, відповідно про недоведеність прокурором невідповідності укладеного сторонами правочину інтересам держави та суспільства у розумінні ст.228 ЦК України.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-102426-22 від 08.12.2022, укладеного між відповідачами, а також стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" грошових коштів у розмірі 212 790,24 грн, як похідної позовної вимоги.

За змістом апеляційної скарги ТОВ "Твій Газзбут" посилається на те, що суд першої інстанції у порушення ст.227 ГПК України безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі №922/3069/24 до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №9901/332/21 (щодо визнання протиправним та нечинним у частині Указу Президента України №266/2021 від 24.06.2021) та до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.

Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Надаючи оцінку означеним доводам скаржника про необґрунтовану відмову місцевого господарського суду в зупиненні провадження у справі №922/3069/24, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №910/11236/19.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Отже, таке зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу неможливо. Ця підстава зупинення застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Враховуючи положення п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи №922/3069/24 до вирішення справи №9901/332/21, що розглядається Верховним Судом, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області, викладеним в ухвалі від 04.11.2024, про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі №922/3069/24 до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №9901/332/21.

Щодо клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі №922/3069/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: "аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто, рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення".

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а, від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а.

Колегія суддів зауважує, що Конституційним Судом України розглядається питання конституційності норми Закону України "Про прокуратуру", яка надає право прокурору на представництво інтересів держави в суді. У разі прийняття Конституційним Судом України рішення, положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У даному випадку в конституційному провадженні не будуть встановлюватись обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі №922/3069/24 і які створюють об`єктивну неможливість розгляду справи по суті.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає обґрунтованою відмову Господарського суду Харківської області у задоволенні клопотання ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі №922/3069/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

До того ж, як правильно зазначено місцевим господарським судом в ухвалі від 04.11.2024, Палатою Верховного Суду на даний час сформовані висновки про застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у поєднанні з положеннями статті 131-1 Конституції України в частині підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Твій Газзбут" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/3069/24 підлягає скасуванню як таке, що ухвалене за наслідками неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на прокуратуру.

Щодо розумності строку розгляду апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та станом на дату ухвалення постанови триває.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно з Рекомендаціями, прийнятими Радою суддів України, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м.Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснено судом апеляційної інстанції в межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/3069/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького, буд.4, м.Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул.Острозьких Князів, буд.32/2, м.Київ, 01010; код ЄДРПОУ 43965848) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7 463,82 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 10.04.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова