Рішення

від 17.03.2025 по справі 908/3167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/231/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 Справа № 908/3167/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3167/24

позивач: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Білоцерківське лісове господарство (09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, код ЄДРПОУ 45101561)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ШВАРЦХЕРЕН (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 43094055)

про стягнення грошової суми

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Білоцерківське лісове господарство до Товариства з обмеженою відповідальністю ШВАРЦХЕРЕН про стягнення з відповідача 643718,13 грн заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 267-А від 07.12.2020, що складається з 384137,76 грн суми основного боргу, 213295,55 грн суми інфляційних втрат, 46284,00 грн суми 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.12.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3167/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару відповідно до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 267-А від 07.12.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 384137,76 грн. У зв`язку з простроченням оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення 213295,55 грн інфляційних втрат, 46284,00 грн 3% річних. Просить суд на підставі ст. ст. 6, 509, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 611, 629 Цивільного кодексу, ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3167/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/231/24. Судове засідання для розгляду справи призначено на 27.12.2024.

Ухвалою суду від 11.12.2024 задоволено заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Білоцерківське лісове господарство про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/3167/24.

Ухвалою суду від 27.12.2024 перенесено судове засідання на 15.01.2025 у зв`язку із знеструмленням електромережі суду.

10.01.2025 позивачем подано клопотання про доручення доказів про розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, а саме копію акту приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2024; копію платіжної інструкції № 189 від 30.12.2024; копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 08.04.2024 №20/13-3.

Розгляд справи відкладався на 29.01.2025 та на 03.03.2025, про що судом винесено відповідні ухвали.

11.02.2025 позивачем подані суду додаткові пояснення щодо нарахування штрафних санкцій рахунків на оплату поставленої продукції.

Ухвалою суду від 03.03.2025 відкладено розгляд справи на 17.03.2025.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Ухвала суду від 04.12.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3167/24 направлялась судом відповідачу на його поштову адресу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 43094055, повернуто до суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 17.03.2025 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 17.03.2025 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

07.12.2020 між Державним підприємством «Фастівське лісове господарство» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» (Покупець) на підставі аукціонного свідоцтва №2636/УЕН від 04.12.2020, укладено договір № 267- Л купівлі - продажу необробленої деревини, у відповідності до якого Продавець передає у власність на умовах франко-склад Продавця лісопродукцію, вказану у додатку 1 та доповненнях до Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених у цьому Договорі.

За умовами Договору відповідно до Аукціонного свідоцтва №2636/УЕБ від 04.12.2020, ціна на товар встановлена в гривнях за 1 м3 на умовах франко-склад Продавця за цінам; прописаними у Додатку №1 до Договору. Загальна сума договору вказана у Додатку № 1 до цього договору (пункти 3.2, 3.3 Договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що товаросупровідними документами є товаротранспортна накладна, рахунок - фактура, специфікація, видаткова накладна.

Прийом - передача товару здійснюється на франко-склад Продавця: за якістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ, ТУУ, інших умов відповідно до законодавства України; за кількістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ, ТУУ та відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них з підписом уповноваженої особи (п. 5.1. Договору).

Розділом 6 Договору встановлено порядок розрахунків, у відповідності до якого платіж у розмірі 100% здійснюється шляхом банківського переказу грошових копрів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку фактури протягом 10-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до оплати.

Згідно з п.7.1. Договору, Покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п.6.1. Договору.

У відповідності до п. 8.1. Договору порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Згідно з вимогами пунктів 11.1., 11.2., 11.3. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, та його скріплення печатками Сторін (у разі наявності печатки) Даний договір чинний з 07 грудня 2020 до 31 грудня 2020. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

07.12.2020 сторонами підписано Додаток № 1 до договору № 267-А від 07 грудня 2020 року, в якому зазначено, що на аукціоні з продажу необробленої деревини, який відбувся 04.12.2020 реалізовувалась деревина заготівлі 4 кварталу 2020 року, а саме круглі лісоматеріали Сосна. Загальна сума договору орієнтовно складає 966 514, 65 грн, у т.ч. ПДВ 161 085,81 грн.

На виконання умов договору № 267-А від 07.12.2020 Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІІ» товар наступним чином:

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 684570 на суму 30573,16 грн;

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 704963 на суму 29 198,99 грн;

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 764272 на суму 34 351,32 грн;

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 764273 на суму 891,90 грн;

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 500789 на суму 32 040,29 грн;

08.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 500794 на суму 34 914,10 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 684571 на суму 31 534,84 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 684572 на суму 1 097,00 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 764284 на суму 34 612,70 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВГ № 263661 на суму 35 622,98 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 473665 на суму 26 179,31 грн;

09.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 473675 на суму 29 484,68 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 609656 на суму 35 919,84 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 609664 на суму 37 874,28 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 634105 на суму 24 470,99 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 704991 на суму 33 145,96 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 704997 на суму 38 026,92 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 764292 на суму 38 152,79 грн;

10.12.2020 на підставі ТТН серії КВБ № 764297 на суму 29 070,01 грн;

11.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 591638 на суму 36 850,48 грн;

11.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 591641 на суму 40 425,98 грн;

11.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 473688 на суму 35 390,76 грн;

11.12.2020 на підставі ТТН серії КВД № 473693 на суму 35 875,37 грн;

Крім того, Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» послуги з перевезення деревини на загальну суму 23 604,00 грн, а саме на підставі:

ТТН № 080462 від 08.12.2020 на суму 1 704,00 грн;

ТТН № 090306 від 08.12.2020 на суму 2 556,00 грн;

ТТН № 090305 від 08.12.2020 на суму 2 556,00 грн;

ТТН № 080463 від 09.12.2020 на суму 3 408,00 грн;

ТТН № 080464 від 10.12.2020 на суму 5 112,00 грн;

ТТН № 090308 від 10.12.2020 на суму 2 430,00 грн;

ТТН № 090309 від 10.12.2020 на суму 2 430,00 грн;

ТТН № 080465 від 11.12.2020 на суму 3 408,00 грн.

Всього Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» відпустило товару надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» на загальну суму 705 704,65 грн та послуг з перевезення на загальну суму 23 604,00 грн., що разом становить 729 308,65 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» на рахунок Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» перераховано частина вартості отриманого товару та послуг наступним чином:

15.12.2020 оплата у розмірі 200 000,00 грн; 21.12.2020 оплата у розмірі 27 133,60 грн; 21.12.2020 оплата у розмірі 68 035,29 грн; 14.07.2021 оплата у розмірі 10 002,00 грн; 05.10.2021 оплата у розмірі 30 000,00 грн; 12.11.2021 оплата у розмірі 10 000,00 грн.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» оплатило частину суми за поставлений товар у розмірі 345 170,89 грн.

Оскільки, у встановлений договором строк товариство з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» не оплатило решту суми, що підлягала оплаті, виник борг у розмірі 384137,76 грн.

Поряд з цим, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 43094055), 12.03.2023 до вказаного реєстру внесено наступні зміни про юридичну особу:

- зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою;

- зміна кінцевого бенефіціарного власника;

- зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- зміна місцезнаходження юридичної особи;

- зміна найменування юридичної особи;

- зміна установчих документів.

Так, відповідно до Витягу, відбулась, в тому числі, зміна назви товариства з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 43094055) на товариство з обмеженою відповідальністю «ШВАРЦХЕРЕН» (ідентифікаційний код 43094055), зміна юридичної адреси з «Україна, 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, будинок №14, оф16/13» на «Україна, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Металургів, 6».

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «ШВАРЦХЕРЕН» («ОАУА КОМПАНІ») має перед Державним підприємством «Фастівське лісове господарство» заборгованість у розмірі 384 137,76 грн (729 308,65 - 345 170,89 = 384 137,76).

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.10.2021 № 681 «Про припинення Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», - Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» було припинено шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».

Таким чином, правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» є Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство».

Згідно з Передавальним актом балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше майно Державного підприємства «Фастівське лісове господарство», яке координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01.02.2022 № 255 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Фастівське лісове господарство», до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» було передано все вищеперераховане.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 943 «Про припинення державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» визначено, що правонаступником прав та обов`язків державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» є державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України»).

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 № 66 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» всі балансові рахунки, основні засоби, нематеріальні активи, товарно - матеріальні цінності, грошові кошти а також матеріали лісовпорядкування та документи, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» було передано ДП «Ліси України» (Філія «Білоцерківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України»).

Таким чином, ДСГП «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» є правонаступником реорганізованого Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».

12.11.2021 Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» з вимогою за № 453 про погашення суму заборгованості, до якої додано акт звірки взаємних розрахунків.

Проте, вимога залишена відповідачем без реагування.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Так, розділом 6 Договору встановлено порядок розрахунків, у відповідності до якого платіж у розмірі 100% здійснюється шляхом банківського переказу грошових копрів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку фактури протягом 10-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до оплати.

Позивач пояснив, що у зв`язку з тим, що Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» неодноразово реформувалося після укладення договору з ТОВ «ШВАРІДХЕРЕН», а рахунки на оплату товару відповідачу формувалися та надсилалися в електронному вигляді через електронну пошту, до якої державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» не має доступу, надати рахунки на оплату товару наразі неможливо.

Поряд з цим, згідно з п. 1.3. Договору купівлі-продажу необробленої деревини №267-А від 07.12.2020, право власності на товар переходить до Покупця з моменту повної оплати Продавцю вартості відвантаженого чи готового до відвантаження товару та підписання товарно-транспортної накладної (ТТН).

Згідно з п.4.5. Договору, товаросупровідним документом є ТТН. Крім цього Покупцю може надаватись рахунок-фактура, специфікація, видаткова накладна.

Відповідно до п.7.1. Договору, покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п.6.1. Договору.

Таким чином, аналізуючи умови договору у їх сукупності, з огляду на ту обставину, що товарно-транспортна накладна містить в собі однакові дані, що і рахунок-фактура (найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, його ціна за одиницю та загальну вартість поставленого товару), а також беручи до уваги право продавця, а не обов`язок виставляти рахунок-фактуру, філією «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» визначено десятиденний строк для нарахування штрафних санкцій не з дня виставлення покупцю рахунку - фактури, а з дня вручення товарно-транспортної накладної.

Варто зауважити, що частковими оплатами за поставлений товар (15.12.2020, 21.12.2020, 14.07.2021, 05.10.2021 та 12.11.2021) відповідач підтверджував свій обов`язок оплатити отриманий вже ним товар.

У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, згідно товарно-транспортних накладних у період з 08.12.2020 по 11.12.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 705704,65 грн. Претензій по якості і кількості щодо поставленого товару від відповідача не надходило. У зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий продукцію у термін, визначений у договорі.

Також, Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» послуги з перевезення деревини на загальну суму 23 604,00 грн, про що свідчать ТТН за період з 08.12.2020 по 11.12.2020.

Всього Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» відпустило товару надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» на загальну суму 705704,65 грн та послуг з перевезення на загальну суму 23 604,00 грн., що разом становить 729 308,65 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОАУА КОМПАНІ» на рахунок Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» перераховувалась частина вартості отриманого товару та послуг у загальному розмірі 345170,86 грн.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

У вимозі (претензії) від 12.11.2021 № 453 позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості до 15.12.2021, однак відповідач дану претензію залишив без реагування.

Отже, відповідач свої зобов`язання, всупереч умов договору та вимог закону, у повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість становить 384137,76 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманого товару та послуг з перевезення у повному обсязі є доведеним.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості отриманого товару та послуг з перевезення лісопродукції, вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення з ТОВ «ШВАРЦХЕРЕН» 384137,76 грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з тим, що державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» не може надати рахунки-фактури, які надсилались відповідачу перед поставкою товару, для розрахунку заборгованості взято домовлений між сторонами десятиденний строк, але не з дня попереднього пред`явлення покупцю рахунку-фактури, а з дня безпосередньої поставки товару.

Станом на день останньої поставки товару (11.12.2020) заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «ШВАРЦХЕРЕН» складала 729 308,65 грн. З врахуванням домовленого між сторонами десятиденного строку на оплату та часткової оплати у розмірі 345170,89 гривень (12.11.2021) відповідачем за поставлений товар, розрахунок заборгованості розпочинається з 01.01.2021 на суму боргу 434 139,76 грн.

Відтак, розрахунок суми інфляційних втрат здійснено позивачем за загальний період січень 2021 року жовтень 2024 в загальній сумі 213295,55 грн та 3 % річних за період з 01.01.2021 по 02.12.2024 в загальній сумі 46 284,82 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляції, суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 46284,82 грн. 3% річних та 213295,55 грн інфляції, як і визначено позивачем.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті товару в повному обсязі у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав. Також відповідачем контррозрахунок суми заборгованості (в тому числі, основного боргу, річних відсотків та інфляційних нарахувань) заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 7724,62 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Стосовно розподілу інших судових витрат господарський суд зазначає наступне.

В позовній заяві Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» заявлявся попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правничу допомогу - 20000,00 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правнича допомога Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» надається адвокатом Коваленко Юлією Олександрівною на підставі договору про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) №20/13-3 від 08.04.2024.

У відповідності до умов вказаного договору Виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги (послуги Адвоката) в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а Замовник зобов`язаний сплатити винагороду та витрати, необхідні для використання його доручень у порядку та строки, обумовлені у Договорі (п.1.1. Договору).

Крім того, у розділі 5 Договору зазначено, що ціна договору визначається сукупною вартістю усіх наданих послуг протягом дії Договору на підставі актів приймання - передачі наданих послуг. Розрахунковий період надання послуг - 1 календарний місяць. Вартість послуг визначається на підставі Кошторису вартості послуг (Додаток 1 до Договору). Розрахунки проводяться отримувачем послуг впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг на підставі рахунку - фактури, наданого Виконавцем, шляхом перерахування безготівкових коштів банківським переказом на поточний рахунок Виконавця. Форма розрахунків за Договором - у національній валюті України - гривні.

Додатком №1 до Договору про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) №20/13-з від 08.04.2024 Сторонами затверджено кошторис та погоджено види правничої допомоги, тарифну ставку, вартість судодня та гонорар успіху.

У відповідності до акту про приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2024 (п. 1 Акту) за складання та подання позовної заяви від 03.12.2024 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШВАРЦХЕРЕН» адвокатом надано послуг обсягом 6 годин за тарифною ставкою 1000 гривень за 1 годину, всього надано послуг на суму 6000,00 грн.

30.12.2024 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» відповідно до платіжної інструкції № 189 від 30.12.2024 сплатило суму у розмірі 28300,00 грн, до складу якої входила сума, визначена п. 1 Акту про приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2024.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Коваленко Ю.О., а відтак правова природа зазначених витрат позивача є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надано.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

На підставі викладеного, суд визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/3167/24.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШВАРЦХЕРЕН» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, ЄДРПОУ 43094055) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Білоцерківське лісове господарство (09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, код ЄДРПОУ 45101561) 384137 (триста вісімдесят чотири тисячі сто тридцять сім) грн 76 коп. основного боргу, 213295 (двісті тринадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн 55 коп. інфляції, 46284 (сорок шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 82 коп. 3% річних, 7724 (сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн 62 коп. судового збору та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2025.

СуддяТ.А. Азізбекян