Ухвала

від 08.04.2025 по справі 910/8610/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.04.2025Справа № 910/8610/24

Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави

до Державної служби геології та надр України та Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"

про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України та Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки надання сторонам відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Державною службою геології та надр України 31.07.2024 у системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву.

Акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" 06.09.2024 до Господарського суду міста Києва подано відзив на позовну заяву.

Заступником Генерального прокурора через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва 07.08.2024 подано відповідь на відзив Державної служби геології та надр України, 20.08.2024 - відповідь на відзив Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти".

Акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" 28.08.2024 у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про закриття провадження у справі.

Заступником Генерального прокурора 17.09.2024 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подані заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 повернуто позовну заяву заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду заступником Генерального прокурора в інтересах держави подано апеляційну скаргу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі №910/8610/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва на розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 підготовче засідання призначено на 08.04.2025.

Розглянувши у судовому засіданні, подане раніше клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі від 28.08.2024, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до статей 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

Водночас, згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пунктів 10 та 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-1 від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" та припинити відповідачу-2 право користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 у зв`язку із закінченням встановлено строку користування надрами. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 року № 2447.

Отже, підставами звернення прокурором з даним позовом до суду є вчинене державним органом (відповідачем - 1) порушення законності у своїй діяльності, а предметом - визнання незаконним та скасування його наказу.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор посилається на порушення чинного законодавства України центральним органом виконавчої влади при здійсненні ним владних управлінських функцій, що свідчить про те, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він є публічно правовим і виник у правовідносинах щодо реалізації органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 160/14756/23.

Отже, правовідносини у розглядуваній справі між прокуратурою і органом виконавчої влади щодо скасування наказу відповідача-1 від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" та припинення права користування відповідачем-2 надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 №2447 виникли у зв`язку із реалізацією органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій. Відтак, такий спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання приписів частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд роз`яснює прокурору, що такий спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Приймаючи до уваги відсутність поданого прокурором відповідного клопотання, судом наразі не вирішується питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору з бюджету.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 231, статтями 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 10.04.2025.

Суддя Кирилюк Т.Ю.