Рішення від 10.04.2025 по справі 910/2/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2025Справа № 910/2/25

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1) до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10) про стягнення 17 353,41 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» сформовано позовну заяву до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення заборгованості за договором № 25-2015/22-БО-Т постачання природного газу від 13.12.2022 у розмірі 17 353,41 грн з яких: основний боргу у сумі 12 157,84 грн; пеня у сумі 3 534,67 грн; три проценти річних у сумі 579,24 грн; інфляційні втрати у сумі 1 081,66 грн. та була передана 01.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.02.2025 від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до господарського суду надійшла заява про визнання позову.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

13.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач, Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИМ ЦЕНТРОМ МВС УКРАЇНИ (далі - Відповідач, Споживач) було укладено договір № 25-2015/22-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природній газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня - 2023 року по березень 2023 року (включно), в кількості 49 тис. куб. метрів в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.):

Січень 2023 - замовлений обсяг, тис. куб м 19;

Лютий 2023 - замовлений обсяг, тис. куб м 16;

Березень 2023 замовлений обсяг, тис. куб м 14;

Всього 49 тис. куб м.

Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природній газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природній газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природній газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.3 Договору Постачання (включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим Договором здійснюється за умови дотримання Споживачем вимог пункту 5.1 цього Договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ.».

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).

У відповідності до п. 3.5.2 - 3.5.4 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписанім уповноваженим представником Споживача, або надані в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитою газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 гри.,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн:

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ. коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Згідно п. 4.3 Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 675950,51 грн. крім того ПДВ - 135190,10 грн, разом з ПДВ - 811140,61 грн.

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктам 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатиш Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 13.1 Договору, даний Договір набирає чинності з « 01» січня і діє в частині поставки газу до « 31» березня 2023 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Позивач вказує, що на виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період з січня 2023 р. по квітень 2023 р., передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 618 317,32 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, обсяг переданого газу: 13,88916 тис.куб.м, вартістю: 229 919,59 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023, обсяг переданого газу: 12,33600 тис.куб.м, вартістю: 204 208,75 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023, обсяг переданого газу: 10,39219 тис.куб.м, вартістю: 172 031,14 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 11.05.2023, обсяг переданого газу: 0,73444 тис.куб.м, вартістю: 12 157,84 грн.

Позивач, звертаючись до суду вказує, що споживачем не здійснено повну та своєчасну оплату, з огляду на що у відповідача утворилася заборгованість за поставлений газ в розмірі 12 157,84 грн.

Відповідач, в заяві № 19/2-5903 від 31.01.2025, позовні вимоги визнає та не заперечує проти стягнення заборгованості за поставлений газ в розмірі 12157,84 грн, 3% річних у розмірі 579,24 грн, інфляційних втрат у розмірі 1081,66 грн. та пені у розмірі 3534,67 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивач, у період з січня 2023 р. по квітень 2023 р., передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 618 317,32 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, обсяг переданого газу: 13,88916 тис.куб.м, вартістю: 229 919,59 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023, обсяг переданого газу: 12,33600 тис.куб.м, вартістю: 204 208,75 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023, обсяг переданого газу: 10,39219 тис.куб.м, вартістю: 172 031,14 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 11.05.2023, обсяг переданого газу: 0,73444 тис.куб.м, вартістю: 12 157,84 грн.

Вищевказані акти підписані з боку сторін без зауважень.

Позивач, звертаючись до суду вказує, що споживачем не здійснено повну та своєчасну оплату, з огляду на що у відповідача утворилася заборгованість за поставлений газ в розмірі 12 157,84 грн.

Споживач не заперечує заборгованість за спожитий природний газ у сумі 12157,84 грн, що також випливає з поданої Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України заяви, в якій останній визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Тобто, відповідачем визнано заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 17 353,41 грн з яких: основний боргу у сумі 12 157,84 грн; пеня у сумі 3 534,67 грн; три проценти річних у сумі 579,24 грн; інфляційні втрати у сумі 1 081,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

А тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення заборгованості у розмірі 17 353,41 грн з яких: основний боргу у сумі 12 157,84 грн; пеня у сумі 3 534,67 грн; три проценти річних у сумі 579,24 грн; інфляційні втрати у сумі 1 081,66 грн.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Так як відповідачем заяву про визнання позовних вимог було подано 03.02.2025, суд дійшов висновку що відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого за подання даної позовної заяви, позовні вимоги якої визнав відповідач, та що, в свою чергу складає 1211,20 грн.

Разом з тим ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про повернення судового збору у суду відсутні підстави для його повернення без заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Інші витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 25574630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний боргу у сумі 12 157 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 84 коп; пеню у сумі 3 534 (три тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн. 67 коп; три проценти річних у сумі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 24 коп; інфляційні втрати у сумі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2025

Суддя Владислав ДЕМИДОВ