Ухвала від 09.04.2025 по справі 210/1909/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1909/25

Провадження № 2-з/210/13/25

У Х В А Л А

іменем України

09 квітня 2025 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді - Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Ворони Б.А.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Орган опіки та піклування Виконкому Металургійної районної у місті Кривий Ріг ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіної О.В. 08 квітня 2025 року надійшла вищевказана заява.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що в провадженні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває справа, що розглядається в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_2 (надалі - Заявник), заінтересована особа Орган опіки та піклування Виконкому Металургійної районної у місті Кривий Ріг ради, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Ухвалою судувід 03квітня залученоу якостізаінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена ухвала надіслана заінтересованим особам, з чого слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , в повному обсязі володіє інформацією, що ОСОБА_2 : має батька, ОСОБА_3 який має інвалідність ІІ групи; в установленому Законом судовому порядку доводить недієздатність батька; є єдиним доглядальником батька, оскільки інших дітей ОСОБА_3 о не має, з дружиною розлучений; є особою, яка, у разі звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не підлягає мобілізації, в силу ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Не дивлячись на вищевикладені обставини, з боку підрозділів районних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Кривого Рогу та Криворізького району, вбачається безпідставне проведення заходів, направлених на мобілізацію ОСОБА_2 .

Зокрема, 06.04.2025, Заявника було зупинено представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та доставлено до приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Там Заявнику було оформлено направлення на проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов того ж дня. Після цього Заявника було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено дані щодо обліку та проходження ВЛК до реєстру даних "ОБЕРІГ" та видано повістку на прибуття 07.04.2025 для уточнення персональних даних, що підтверджується доданим до даної заяви ЕВОД Заявника, сформованим о 07-31 годині 07.04.2025.

Прибувши за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Заявника було переміщено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому знову змінено місце перебування на обліку та надано повістку на прибуття 15.04.2025, для уточнення даних, що підтверджується доданим до даної заяви ЕВОД Заявника, сформованим о 19-15 годині 07.04.2025.

При цьому представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 було належним чином доведено, що Заявник має право на відстрочку та прагне ним скористатися. Заявник намагався подати вичерпний пакет документів з Заявою, передбаченою Додатком 4 до Постанови від 16.05.2024 №560, про надання відстрочки. Заяву не було прийнято та не зареєстровано. У зв`язку з цим, вказаний пакет документів було направлено в установленому Законом порядку засобами поштового зв`язку "УКРПОШТА".

Таким чином, якщо заявника буде мобілізовано, призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно ОСОБА_2 о будуть завершені, а тому будь-яке рішення у справі за його цивільним позовом не поновить порушені права, про які ним наголошено.

У разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим. Заявник буде військовим , недієздатна особа буде без опікунства.

Заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншим юридичним особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення про призов ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі за його позовом про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Підстав, визначених частиною 5 статті 153 ЦПК України не встановлено.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи у сукупності з заявою про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується , в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та обов`язків.

Як вже встановлено судом вище, фактично позивач аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на очевидну можливість його мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби у зв`язку з отриманням повістки про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд звертає увагу на те, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку".

Заява про забезпечення позову не містить жодних доказів про оскарження рішень районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як і відмови районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у задоволенні заяви про надання відстрочки заявнику.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення у справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Захід забезпечення позову, про який просить представник заявника, виходить за межі позовних вимог, з якими заявник звернувся до суду, такий спосіб забезпечення позову неспівмірний із предметом позову; зв`язок між таких заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги відсутній, адже такий захід забезпечення позову не може забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення, не доведена.

Зокрема, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовець звільняється з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Наведені у заяві аргументи не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Орган опіки та піклування Виконкому Металургійної районної у місті Кривий Ріг ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна відмовити.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, передбаченому ст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: О. В. Чайкіна