Ухвала

від 09.04.2025 по справі 917/879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

09.04.2025 Справа № 917/879/24(917/691/25)

Суддя Господарського суду Полтавської області Паламарчук В.В., розглянувши матеріали заяви про визнання грошових вимог від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» до боржника (вхід. №712/25 від 02.04.2025) у справі №917/879/24

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (провулок Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 00135390)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс 2018" (вул. Соборна, буд.40/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 41631979)

про банкрутство

Встановив: Постановою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марс 2018" (код ЄДРПОУ 41631979) визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс 2018" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича.

02.04.2025 до Господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» надійшла заява (вхід. №712/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 60 492 096,33 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2025 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/879/24 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/879/24(917/691/25).

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Однак, як встановлено судом, заявником не сплачено судовий збір за подання такої заяви в розмірі передбаченому ЗУ "Про судовий збір".

Приписами Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сплачується судовий збір у розмірі 2 - ох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет 2025» передбачено, що установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривні.

Відтак, кредитору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника слід сплатити судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

До заяви не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У заяві кредитор заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що кредитор знаходиться в процедурі ліквідації, на рахунку кредитора відсутні грошові кошти для сплати судового збору.

При вирішення цього клопотання суд зазначає наступне.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Згідно зі статтею 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд враховує також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові ВП ВС від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, в якій визначено наступне:

34. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

35. Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

36. Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

37. З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

38. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

39. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

40. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

41. Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, встановленої пунктом 3 частини першої статті 8 Закону, то законодавець, застосувавши слово або, не передбачив можливості її застосування за суб`єктом застосування, проте визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто у тих, предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 постанови ВП ВС від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» про звільнення від сплати судового збору .

Оскільки заява не оплачена судовим збором, її необхідно залишити без руху.

Суд повідомляє, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 КУзПБ якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто.

Відтак, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» до боржника - без руху.

Керуючись ст. 232-235 ГПК України, ст. 45, 46 КУзПБ, суд

Ухвалив:

1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити заяву про грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» до боржника, яка надійшла на адресу суду 02.04.2025 (вхід. №712/25 від 02.04.2025) - без руху.

3. Кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Кантрейд» протягом 5- ти днів з моменту вручення даної ухвали суду, для усунення недоліків такої заяви, доплатити судовий збір у розмірі 6056,00грн, докази сплати надати суду.

4. Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.

Суддя Паламарчук В.В.