Рішення

від 10.04.2025 по справі 918/1240/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/1240/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1) Міністерства освіти і науки України

позивача 2) Західного офісу Держаудитслужби

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"

до відповідача 2) Рівненського державного гуманітарного університету

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Представники:

від прокуратури Рункевич І.В.

від Західного офісу Держаудитслужби Кравчук Н.П.

Суть спору.

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1) Міністерства освіти і науки України та позивача 2) Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" та відповідача 2) Рівненського державного гуманітарного університету, у якому просить суд :

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 13.10.2022 до Договору №ЕЕ/35/12/21 від 05.01.2022, укладеного між Рівненським державним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" в дохід Державного бюджету України (Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ 38621185) безпідставно отримані кошти в сумі 48 626, 15 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна додаткова угода була укладена з порушенням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі". Оскільки, на переконання позивача, додаткову угоду слід визнати недійсною, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі №ЕЕ35\12\21 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електроенергію шляхом укладання спірної додаткової угоди, на переконання органу прокуратури мала місце переплата коштів у розмірі 48 626,15 грн.

Рівненським державним гуманітарним університетом проведено закупівлю UА-2021-11-29-012384-с за предметом: "Електрична енергія".

Надалі, між Рівненським державним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" укладено Договір №ЕЕ\35\12\21 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 року.

Як слідує з інформації, розміщеної офіційному вебсайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", після укладення договору сторони уклали додаткову угоду №1 від 13.10.2022 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №1 від 13.10.2022, ціна за електричну енергію за 1 тис. кВт*год з ПДВ становить 6390,00 грн.

На переконання позивача, описана вище оскаржувана додаткова угода суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягає до визнання недійсною.

За результатами виконання вказаного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" внаслідок укладення додаткової угоди безпідставно отримав кошти у сумі 48 626,15 грн., які мають бути стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на користь Міністерства освіти і науки в дохід державного бюджету.

03 лютого 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" надійшов відзив на позов. Серед іншого вказує, що при укладенні додаткової угоди ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено вказаними вище доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшеня загальної суми визначеної в Договорі на момент його укладення, що кореспондує положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178.За таких обставин відсутні підстави вважати, що оскаржувана додаткова угода укладена із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави визнання її недійсною. Окрім того, враховуючи, що додаткова угода № 1 від 13.10.2022 р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 р. №ЕЕ/35/12/21 не суперечить вимогам Закону ча є чинною, позовна вимога прокурора про стягнення з ТОВ "Енергогазпостач" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 48 626,15 грн., також на думку відповідача 1 не підлягає задоволенню.

14 лютого 2025 року від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив у якій підтримано позицію висвітлену у позовній заяві. На переконання органу прократури, оскаржувана додаткова угода суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягає до визнання недійсною. За результатами виконання вказаного правочину відповідач 1 внаслідок укладення додаткової угоди безпідставно отримав від Рівненського державного гуманітарного університету кошти у сумі 48 626,15 грн., які мають бути стягнуті з відповідача 1 на користь позивача 1.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.01.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 лютого 2025 р. на 11:25 год.

15 січня 2025 року від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення.

03 лютого 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 04.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/1240/24 на 30 днів до 01 квітня 2025 року включно Підготовче засідання відкладено на 05 березня 2025 р. на 11:30 год.

14 лютого 2025 року від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 05.03.2025 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25 березня 2025 р. на 10:00 год.

25 березня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 25 березня 2025 року розгляд справи по суті відкладено на 10 квітня 2025 року на 09:30 год.

У судовому засіданні 10 квітня 2025 року прокуратура наголошувала на ґрунтовності позову, просила суд позов задоволити в повному обсязі.

Представник позивача 2 не заперечив проти позову.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

У засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За порядком, встановленим Законом України "Про публічні закупівлі", Рівненським державним гуманітарним університетом проведено закупівлю UА-2021-11-29-012384-с за предметом: "Електрична енергія", фінансування якої здійснюється з державного бюджету України.

Надалі, між Рівненським державним гуманітарним університетом (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (Постачальник) укладено Договір №ЕЕ\35\12\21 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 року (а.с. 38-42).

Згідно з п. 1.3. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про публічні закупівлі", "Про запобігання корупції", "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5 -Електрична енергія. Кількість товару: 300 000 кВт*год.

За змістом пункту 5.1 цього договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, та компенсації вартості послуги з розподілу становить 5 816,66 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: -електрична енергія - 4 217,22 грн; -ПДВ у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 969,44 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію. Ціна, зазначена в комерційній пропозиції до Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміни ціни за одиницю товару може бути не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до п. 5.2. Договору загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 745 000,00 грн, з урахуванням ПДВ 290 833,33 грн.

Відповідно до комерційної пропозиції (додатку № 2) до договору від 05.01.2021 №ЕЕ\35/12/21 ціна за спожиту електричну енергію за 1 тис. кВт*год становить 5 816,66 грн.

У Додатку №3 Договірні величини споживання електричної енергії визначено, що сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 даного Додатку вартість заявлених Споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладення даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Пунктом 5.5. Договору сторони погодили, що умови цього Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": 5.5.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; 5.5.2. збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5.5.3. покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі на закупівлю; 5.5.4. продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. 5.5.5. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону зменшення відбувається тільки за згодою Сторін та не вимагає документального підтвердження. 5.5.6. зміна ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. 5.5.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють Тариф на послуги з передачі електричної енергії, Тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію. 5.5.8. зміна умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Також пунктом 5.6. договору передбачено, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.1 цього розділу, є обов`язковою для сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами договору.

Відповідно до п.5.7. Договору визначено, що якщо протягом строку дії цього Договору на підставі рішень суб`єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов`язань на умовах встановлених цим Договором, неминуче призведе до збитків Постачальника внаслідок зниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обгрунтованої ціни, Сторони можуть переглянути умови цього Договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обгрунтованого рівня.

Згідно з п. 5.8. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку) виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП Держзовнішінформ, біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України Про ринок електричної енергії, з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019р. № 3304-04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії. Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП Оператор ринку (www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Відповідно до п.5.9. Договору споживач має право на дострокове розірвання цього договору, якщо Постачальник повідомив Споживача про намір внесення змін до договору в частині умов постачання електричної енергії та нові умови постачання виявилися для Споживча неприйнятними.

Відповідно до пункту 5.10. договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, па підставі рахунків та актів приймання - передачі електричної енергії.

Пунктами 5.21. - 5.22. договору визначено, що споживач протягом п`яти днів з дати одержання акта приймання-передачі електроенергії зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі електроенергії, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі електроенергії. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі електроенергії, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитої електроенергії встановлюється відповідно до даних ОСР.

Згідно з п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01 січня до 31.12.2022 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

У подальшому, після укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Рівненським державним гуманітарним університетом (відповідач 2/споживач) було укладено додаткову угоду №1 від 13 жовтня 2022 року до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05 січня 2022 року №ЕЕ/35/12/21, відповідно до змісту якого керуючись Господарським та Цивільним кодексом України, п.п. 7 п. 19 особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затверджений особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", сторонами зокрема внесено зміни в пункт 5.1. договору, а саме змінено вартість ціни за одиницю товару а саме встановлено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, та компенсації вартості послуги з розподілу становить 6390,00 грн з врахуванням ПДВ. Умови договору змінено даною додатковою угодою набирають чинності з моменту її підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 вересня 2022 року відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.

У своєму позові прокурор вказує, що за період з січня по серпень 2022 року постачальником поставлено споживачу електричної енергії по ціні 5816,66 грн за 1 кВт*год в обсязі 108,468 кв*год на суму 630 921,46 грн з урахуванням ПДВ. Упродовж вересня - грудня 2022 року по ціні 6390,00 грн з урахуванням ПДВ-84,812 тис кВт*год на суму 541 948,72 грн (згідно акту приймання передачі №758 від 28.12.2022 за вересень 2022 поставлено 12 859 кВт*год - плятіжне доручення №446 на суму 82 169,02 грн; згідно акту приймання передачі №855 від 28.12.2022 за жовтень 2022 поставлено 19 757 кВт*год- платіжне доручення №447 на суму 126 247,24 грн; згідно акту приймання передачі №953 від 28.12.2022 за листопад 2022 поставлено 23 453 кВт*год - платіжне доручення №448 на суму 149 864,68 грн; згідно акту приймання передачі №1040 від 28.12.2022 за грудень 2022 поставлено 28 743 кВт*год -платіжне доручення №449 на суму 183 667,78 грн).

Вказані обставини не заперечуються сторонами у справі.

Тобто, всього за вказаний період поставлено товар в обсязі 193,28 кВт/год.

Прокурор вказує, що відповідно до договору в первісній редакції без врахування визнаної судом недійсною додаткову угоду, за отриманий обсяг енергії, відповідач Рівненський державний гуманітарний університет повинен був за рахунок коштів державного бюджету за договором №ЕЕ/35/12/21 від 05 січня 2022 року за період з січня 2022 року по грудень 2022 року сплатити 493 322,50 грн, в той же час ним сплачено загальну суму 541 948,15 грн, що перевищує вартість відповідно до умов договору на 48 626,15 грн.

Також, як слідує з наданих сторонами доказів, за період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Рівненського державного гуманітарного університету, за результатами чого складено відповідний акт ревізії від 28 лютого 2024 року №13-17-03-06/24.

Акт ревізії містить висновок, який підтверджує , що підписання Додаткової угоди № 1 від 13.10.2022 року до Договору №ЕЕ/35/12/21 від 05.01.2022 відбулося без належного документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, тому внесення змін до істотних умов Договору № ЕЕ/35/12/21, укладеного за результатами закупівлі, визначених п. 5.8. цього Договору, а саме, збільшення ціни відповідно до Додаткової угоди № 1 від 13.10.2022, є порушенням п. 5.8. Договору № ЕЕ/35/12/21, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У довідці Рівненської торгово - промислової палати від 13 вересня 2022 року №56.03/365, повідомлено, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту оператора ринку (https:www.oree.com.ua), відносно середньозваженої ціни на РДН Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за серпень 2022 року складає 2993,06 грн/МВт год, це на 13,35 % вище в порівнянні з липнем 2022 року, яка тоді складала 2640,45 грн/МВт год. Тобто у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 13 вересня 2022 року №56.03/365 відображена інформація щодо коливання ціни у сторону збільшення за серпень 2022 року в порівнянні з липнем 2022 року.

У довідці Рівненської торгово - промислової палати від 13 вересня 2022 року №56.03/365, не відображено точної інформації щодо коливання ціни на електричну енергію як на дату укладання договору № ЕЕ/35/12/21 від 05.01.2022, так і на дату, що передує укладанню додаткової угоди №1 від 13.10.2022 року.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Відносно підстав звернення з позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1) Міністерства освіти і науки України та позивача 2) Західного офісу Держаудитслужби, слід зазначити наступне.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналоргічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткової угоди до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткової угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткової угоди Рівненським державним гуманітарним університетом фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваної додаткової угоди до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 "б".

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Таким чином, позовна заява подається прокурором в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, як органу, уповноваженого державою здійснювати розподіл освітніх субвенций та здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері освіти, оскільки користувачем вказаних коштів був Університет як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня.

Міністерство освіти і науки України єуповноваженим органом, якийприймає рішення щодо виділення державних коштів на функціонування Університету, який розпорядившись вказаними коштами, підписав Договір про постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ/35/12/21 від 05.01.2022.

Крім того, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах є Західний офіс Держаудитслужби в Рівненській області, який є співпозивачем у справі з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.п. 8, 11, 15 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без.установлених законом підстав та з порушенням законодавства; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підп. 2, 3, аб. З п.п. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 20 п. 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Викладене свідчить, що Держаудитслужба та її територіальні підрозділи наділені достатніми повноваженнями, щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах в тому числі шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Щодо можливості представництва прокурором інтересів держави у сфері закупівель в особі органу державного фінансового контролю наявна практика, сформована Верховним Судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 суд Касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, зазначивши що Держаудитслужба (у справі що переглядалася позивачем виступав Східний офіс Держаудитслужби) є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів бюджету.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 по справі № 912/9/20 вказав, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави.

Про те, що органи Державної аудиторської служби України є належними позивачами в правовідносинах у сфері публічних закупівель неодноразово засвідчив Верховний Суд, (постанови Суду у справах № 911/1497/18, № 912/2887/18, №925/1276/19, № 924/1256/17, № 906/296/18, № 912/894/18, № 909/569/18, №911/1497/18, № 912/895/18, № 909/545/18, № 912/2887/18, № 924/316/18, №904/5598/18, № 911/1534/19, № 905/121/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію з приводу того, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави (постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20).

Враховуючи викладене, Міністерство освіти і науки України та Західний офіс Держаудитслужби в Рівненській області є органами державної влади, уповноваженими на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Відтак, Рівненською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Міністерства освіти і науки України відповідний лист №50-56-8855 вих-24 від 24.10.2024, а також на адресу Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 50-56-8854 ВИХ-24 від 24.10.2024, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткової угоди до Договору постачання електричної енергії.

З відповідей вбачається, що заходи реагування не вживались та не плануються.

Отже, відповідно до ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», дані обставини стали підставою для захисту інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Західного офісу держаудитслужби в Рівненській області шляхом звернення до суду з даним позовом.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткового договору, яким внесено зміни до вартості товару що закуповувався.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з нормами частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обгрунтованого укладення).

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.Також суд зауважує, що договір укладено в тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Згідно з положеннями підпункту 7 пункту 19 постанови КМУ №1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII видно, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як встановив суд, 13 жовтня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Рівненським державним гуманітарним університетом (відповідач 2/споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05 січня 2022 року №ЕЕ/35/12/21, відповідно до змісту якого керуючись Господарським та Цивільним кодексом України та Договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2022 року № ЕЕ/35/12/21 сторонами зокрема внесено зміни в пункт 2.3. Розділу 2 Договору та викладено його в наступнфій редакції: "Кількість товару: 282815,0 кВт*год." та 5.1. договору, а саме: "ціна за 1 тис кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, та компенсації вартості послуги з розподілу становить 6390,00 грн з врахуванням ПДВ. Умови договору змінено даною додатковою угодою набирають чинності з моменту її підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 вересня 2022 року відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.

Тобто, укладаючи спірну додаткову угоду сторони керувались умовами договору, п.п. 7 п. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" .

Відповідно до п. 5.5, п. 5.5.7 договору № ЕЕ/35/12/21, істотні умови договору не можуть змінюватися, у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.

Пунктом 5.8 договору №ЕЕ/35/12/21 визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово- промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Також суд ураховує, що у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 13.09.2022 № 56.03/365, повідомлено, що відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту Оператора ринку (https:www.oree.com.ua), відносно середньозваженої ціни на РДН Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС), за серпень 2022 року складає 2993,06 грн/МВт год, це на 13,35 % вище в порівнянні з липнем 2022 року, яка тоді складала 2640,45 грн/МВт год.

Тобто у довідці Рівненської торгово - промислової палати від 13.09.2022 року №56.03/365 відображена інформація щодо коливання ціни у сторону збільшення за серпень 2022 року в порівнянні з липнем 2022 року, проте не відображено інформації щодо ринкових коливань ціни з моменту укладання договору про закупівлю, як це передбачено п.5.5.2 договору №ЕЕ/35/12/21, до дати укладання додаткової угоди №1 від 13.10.2022 року або ж до дати застосування нової (зміненої) ціни - з 01 вересня 2022 року.

Залишаючи в силі судове рішення суду першої інстанції у своїй постанові від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що надані відповідачем довідки не підтверджують коливання ціни на природний газ тричі впродовж періоду з 01.10.2018 по 05.10.2018, оскільки довідки Асоціації "Газові трейдери України" та торгово-промислових палат лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК "Нафтогаз України" та рівень загальних ринкових цін на газове паливо. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за тиждень (з 26.09.2018 - дата укладення договору до 01.10.2018 - дата набрання чинності спірними додатковими угодами до договору).

У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 912/1580/18 Верховний Суд зазначав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Верховний Суд у справі № 927/491/19 вказав, що перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення внаслідок так званого коливання є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд зауважує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як видно із встановлених обставин справи, відповідно до положень Законів України "Про публічні закупівлі" 13 жовтня 2022 року відповідачем 1 та відповідачем 2 внесено зміни до договору №ЕЕ/35/12/21, відповідно до яких сторонами погоджено застосовувати починаючи з 1 вересня 2022 року ціну за одиницю товару в розмірі 6390,00 грн /кВт/год.

З січня 2022 року по грудень 2022 року поставлено товар в обсязі 193,28 тис кВт*год, за який сплачено 541 948,72 грн, тобто внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 48 626,15 грн.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Таким чином, на переконання суду, сторонами правочину необґрунтовано, без надання належних доказів, та всупереч вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну товару шляхом укладення додаткової угоди №1 від 13 жовтня 2022 року.

Суд підкреслює, що сторони не мали належних підстав для внесення змін до договору. Підстави для внесення змін ціни вказані у додатковій угоді суд вважає необґрунтованими. Довідка торгово-промислової палати, подана як доказ коливання цін, не ураховує коливання на ринку, що мали місце у періоди від початку дії договору, хоча за даними з сайту "Оператора ринку" (https://www.oree.com.ua/) такі коливання мали місце. А зміна ціни на електричну енергію, яка мала місце в цьому випадку щодо електроенергії переданої споживачу та спожитої ним у вересні -грудні 2022 року є недопустимою.

З огляду на викладене суд вважає, що додаткова угода №1 від 13 жовтня 2022 року суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому суд визнає її недійсною.

Оскільки зазначена додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини щодо поставленого товару, мали регулюватись договором, підписаним сторонами, згідно з яким ціна за одиницю товару складає 5816,66 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Внаслідок неправомірного збільшення ціни шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 48 626,15 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 48 626,15 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Висновки суду

За результатом розгляду спору суд дійшов висновку, що додаткова угода №1 від 13 жовтня 2022 року до договору №ЕЕ/35/12/21 від 05 січня 2022 року, укладеного між Рівненським державним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому цю угоду суд визнає недійсною. Також належить до задоволення позовна вимога про стягнення 48626,15 грн з відповідача 1 в дохід державного бюджету України на користь позивача 1.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витратити у вигляді судового збору за позовною вимогою немайнового характеру покладаються на відповідачів порівну, разом з тим, судові витрати за майновою вимогою покладаються на відповідача 1, оскільки спірні кошти було сплачено на його користь та вимога про стягнення вказаних коштів пред`явлена до відповідача 1.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 13 жовтня 2022 року до договору №ЕЕ/35/12/21 від 05 січня 2022 року, укладеного між Рівненським державним гуманітарним університетом (33028. вул. Степана Бандери 12, код ЄДРПОУ 25736989) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський 10, код ЄДРПОУ 38621185) кошти у сумі 48 626 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн 15 коп.

4. Стягнути з Рівненського державного гуманітарного університету (33028. вул. Степана Бандери 12, код ЄДРПОУ 25736989) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 квітня 2025 року.

Суддя Бережнюк В.В.