Рішення від 08.04.2025 по справі 918/152/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/152/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" (01033, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 33-Б, приміщення 27; код ЄДРПОУ 44536150)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" (33010, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Малиновського академіка, будинок 7; код ЄДРПОУ 45256151)

про стягнення 1 457 813,87 грн.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: не з`явився;

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.

24 лютого 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" про стягнення 1 457 813,87 грн. (з яких: 1 426 870,48 грн. - основний борг, 5 100,94 грн - інфляційні втрати , 2 472,96 грн - 3 % річних, 23 369,49 грн. - пеня).

В обґрунтування позовних вимог позивач (постачальник) вказує на невиконання відповідачем (покупець) Договору оренди залізничного рухомого складу № 1610-2024 від 16.10.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою від 27.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/152/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.03.2025. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Ухвалою від 25.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/152/25. Призначено справу № 918/152/25 до судового розгляду по суті на 08.04.2025. Постановлено провести судове засідання 08.04.2025 у справі № 918/152/25 із представником позивача адвокатом Машкіною Вікторією Миколаївною в режимі відеоконференції.

08 квітня 2025 року від адвоката Машкіної Вікторії Миколаївни надійшло клопотання про проведення судового засідання 08.04.2025 без її участі.

Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.

08 квітня 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, хоча про час дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення 26.03.2025 о 06:39 год. ухвали від 25.03.2025 до їх електронних кабінетів.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та з огляду на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, в ухвалі про відкриття провадження у справі для відповідача було встановлено процесуальний строк на подання відзиву і всіх можливих доказів до суду впродовж 15-ти днів з моменту отримання означено ухвали.

Судом встановлено, що відповідач отримав ухвалу від 27.02.2025 до свого електронного кабінету 27.02.2025 о 18:30 год. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відтак вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 28.02.2025.

З урахуванням викладеного суд резюмує, що строк на подання відзиву тривав до 17.03.2025 (з урахуванням вихідних днів) та наразі сплинув.

Відзиву від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив наступне.

16 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" (далі - орендар) укладено Договір оренди залізничного рухомого складу № 1610-2024 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування рухомий склад - залiзничнi вагони-хопери придатнi в технiчному i комерцiйному вiдношеннi для перевезення вантажу (далі- «РС»).

Номери вагонів, модель, дата побудови, технічний стан, дата останнього планового ремонту, місце передачі зазначаються в актах прийому-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

У відповідності до п. п.2.1., 2.2. Договору передача РС в оренду і повернення з оренди оформлюється Актами прийому-передачі. Датою передачі рухомого складу в оренду є дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на вказану орендарем станцію прийому-передачі згідно інформації ГІОЦ АТ "Укрзалізниця". РС вважається переданим орендодавцем і прийнятим орендарем в оренду з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі РС в оренду.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу.

За п. 4.5. Договору орендар здiйснює перерахування вартостi Оренди на наступних умовах:

- за перший i умовний останнiй мiсяцi оренди - до відправлення вагонiв на станцію передачі в оренду протягом трьох днiв з моменту отримання рахунку вiд орендодавця.

- за наступнi мiсяцi оренди - шляхом 100% попередньої оплати за кожен мiсяць оренди, не пiзнiше 3 (третього) числа мiсяця оренди, на пiдставi рахунка виставленого виходячи з кiлькостi РС, кiлькостi дiб оренди в мiсяцi, плати за оренду одного вагона на добу та з урахуванням перерахунку вартостi оренди за попереднiй мiсяць по фактичним вагонодням оренди.

Відповідно до п. 4.6 Договору факт надання послуг з Оренди сторони пiдтверджують шляхом складання помiсячного Акту наданих послуг. Не пiзнiше 3 (третього) числа мiсяця, наступного за звiтним, орендодавець пред`являє орендарю Акт наданих послуг оформлений останньою датою звiтного мiсяця. Орендар зобов`язаний протягом 3-х робочих днiв затвердити i пiдписати Акт наданих послуг.

У разi перевищення суми попередньої оплати над вартiстю фактично наданих послуг за пiдсумками мiсяця, надмiрно сплачена сума пiдлягає залiку в рахунок сплати Орендної плати за майбутнi перiоди або поверненню на вимогу орендаря, якщо вартiсть фактично наданих послуг перевищує суму здiйсненої попередньої оплати орендар зобов`язаний доплатити рiзницю протягом трьох банкiвських днiв з моменту виставлення додаткового рахунку орендодавцем.

Відповідно до п. 5.1.5 Договору орендар зобов`язується пiсля отримання вiд орендодавця Акту наданих послуг розглянути його i пiдписати впродовж 3 (трьох) робочих днiв з моменту його отримання, або надати свої письмовi мотивованi заперечення до Акту. Якщо орендар подав заперечення до Акту наданих послуг, то пiсля отримання вiдповiдi на заперечення, узгодження Акту робиться в тому ж порядку i в тi ж строки, що i при узгодженнi первинного Акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний електронними підписами (УЕП) уповноважених представників сторін у сервісі "Вчасно". На час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

26 листопада 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою сторони обумовили, що розмір орендної плати за вагони за переліком становить 440,04 грн з ПДВ за одну одиницю РС на добу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє з 01.12.2024 і є невід`ємною частиною Договору.

В подальшому сторони збільшили ціну за товар, уклавши Додаткову угоду № 3 від 01.12.2024, згідно з якою узгодили, що розмір орендної плати за вагони за переліком становить 480 грн з ПДВ за одну одиницю РС на добу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє з 01.12.2024 і є невід`ємною частиною Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив для позивача:

- 50 000 грн 00 коп із призначенням платежу - часткова оплата згідно рахунку № 9 від 18.10.2024 в т.ч. ПДВ., що підтверджується платіжною інструкцією № 322 від 20.12.2024;

- 50 000 грн 00 коп із призначенням платежу - часткова оплата згідно рахунку № 9 від 18.10.2024 в т.ч. ПДВ., що підтверджується платіжною інструкцією № 331 від 25.12.2024.

В той же час, в матеріалах справи відсутній рахунок № 9 від 18.10.2024.

За п. 4.5. Договору орендар здiйснює перерахування вартостi Оренди, серед іншого, на наступних умовах: за перший i умовний останнiй мiсяцi оренди - до відправлення вагонiв на станцію передачі в оренду протягом трьох днiв з моменту отримання рахунку вiд орендодавця.

Суд резюмує, що орендар, сплативши 100 000 грн 00 коп. (по 50 000 грн 00 коп. відповідно до платіжних інструкцій № 322 від 20.12.2024 та № 331 від 25.12.2024) із зазначенням призначення платежу «часткова оплата згідно рахунку № 9 від 18.10.2024, у т.ч. ПДВ», реалізував умову Договору, передбачену п. 4.5., щодо оплати за перший і умовний останній місяці оренди - до відправлення вагонів на станцію передачі в оренду протягом трьох днів з моменту отримання рахунку від орендодавця. Таким чином, вказані кошти розцінюються судом як авансова оплата відповідних періодів оренди відповідно до умов договору.

У подальшому, відповідно до умов Договору, передбачено механізм перерахунку вартості оренди у наступному місяці - за фактичною кількістю вагоноднів, а визначена таким чином різниця підлягає урахуванню при формуванні суми наступного рахунку на оплату. Таким чином, за відсутності доказів зворотного, здійснені орендарем платежі суд розцінює як належне виконання відповідачем умов Договору щодо початкової оплати оренди з подальшим уточненням суми у наступному розрахунковому періоді.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, позивач виставляв для відповідача рахунки на оплату:

- рахунок № 23 від 10.12.2024 за оренду залізничного рухомого складу за грудень 2024 року -17 вагонів/31 добу=527 вагонодіб по 440, 04 грн за 1 вагон. Разом 231 901 грн 08 коп. з ПДВ.

- 11.12.2024 через сервіс "Вчасно" - рахунок № 24 від 11.12.2024 за оренду залізничного рухомого складу за грудень 2024 року - 26 вагонів/31 добу = 806 вагонодіб по 480 грн за 1 вагон. Разом 386 880 грн 00 коп. з ПДВ.

- 10.01.2025 через сервіс "Вчасно" - рахунок № 4 від 10.01.2025 за оренду залізничного рухомого складу за січень 2025 року - 26 вагонів/31 добу=806 вагонодіб по 480 грн за 1 вагон; 17 вагонів/31 добу=527 вагонодіб по 440, 04 грн за 1 вагон. Разом 618 781 грн 08 коп.

- рахунок № 15 від 05.02.2025 за відшкодування тарифу УЗ 20 % на суму 487 416 грн 98 коп. з ПДВ.

З урахуванням того, що відповідачем реалізовано умову Договору щодо оплати за перший та умовний останній місяці оренди (шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 100 000 грн), до правовідносин, що виникли у зв`язку з виставленням позивачем рахунків від 10.12.2024, 11.12.2024, 10.01.2025 та 05.02.2025, застосовуються положення Договору, передбачені для наступних місяців оренди, а саме: "За наступнi мiсяцi оренди - шляхом 100% попередньої оплати за кожен мiсяць оренди, не пiзнiше 3 (третього) числа мiсяця оренди, на пiдставi рахунка виставленого виходячи з кiлькостi РС, кiлькостi дiб оренди в мiсяцi, плати за оренду одного вагона на добу та з урахуванням перерахунку вартостi оренди за попереднiй мiсяць по фактичним вагонодням оренди".

Інших строків оплати в договорі не встановлено.

Враховуючи умови Договору міг би бути висновок, що: 582 500 грн 40 коп. відповідач зобов`язаний був оплатити до 03.12.2024; 514 375 грн 08 коп. відповідач зобов`язаний був оплатити до 03.01.2025; 487 416 грн 98 коп. відповідач зобов`язаний був оплатити до 03.02.2025.

Однак для того, щоб рахувати прострочення відповідача із четвертого числа місяця оренди, - позивач в свою чергу мав би виставити рахунок на оплату до третього числа означеного місяця.

При цьому якщо рахунок позивачем виставлено після 3 числа, то прострочення відповідача починається з наступного дня після виставлення рахунку.

Відтак суд виснує, що оскільки рахунки на оплати (10.12.2024, 11.12.2024, 10.01.2025 та 05.02.2025), в яких зафіксована вартість вагоноднів, виставлялися позивачем після третього числа місяця оренди, тобто після настання дати, до якої мала бути здійснена відповідна попередня оплата, - то оплата, що мала бути здійснена відповідачем не пiзнiше третього числа мiсяця оренди, не могла бути виконана своєчасно, адже рахунки виставлялися вже після настання строку оплати.

Відтак по кожному з рахунків прострочення відповідача повинно було б настати із наступного дня після виставлення позивачем відповідного рахунку, тобто:

- по рахунку від 10.12.2024 - з 11.12.2024 на суму 231 901 грн 08 коп.

- по рахунку від 11.12.2024 - з 12.12.2024 на суму 386 880 грн 00 коп.

- по рахунку від 10.01.2025 - з 11.01.2025 на суму 618 781 грн 08 коп.

- по рахунку від 05.02.2025 - з 06.02.2025 на суму 487 416 грн 98 коп.

Однак, як встановлено судом, позивачем надані послуги відповідачеві у меншому розмірі, аніж були виставлені рахунки, а саме у розмірі 1 584 292 грн 46 коп, що підтверджується актами наданих послуг:

1. Акт наданих послуг № 07-12 від 31.12.2024 у сумі 582 500,40 грн. (рахунки на оплату № 23 від 10.12.24, № 24 від 11.12.2024);

2. Акт наданих послуг № 11-01 від 31.01.2025 у сумі 514 375,08 грн. (рахунок на оплату № 4 від 10.01.2025);

3. Акт наданих послуг № 1-02 від 05.02.2025 у сумі 487 416,98 грн. (рахунок на оплату № 15 від 05.02.2025).

Одночасно між сторонами підписані акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2024, в якому відповідач визнав заборгованість у розмірі 425 078 грн. 42 коп. та станом на 14.02.2025 в якому відповідач визнав заборгованість у сумі 1 660 996 грн. 84 коп.

Суд враховує, що відповідачем здійснювалися часткові погашення, а саме: 50 000 грн. - 20.12.2024, 50 000 грн. - 25.12.2024, котрі, а також сальдо початкове по Акту звірки взаємних розрахунків у сумі 57 421,98 грн., - зараховані позивачем в оплату боргу за актом № 07-12 від 31.12.2024.

Позивач листом-повідомленням про зарахування платежів від 13.02.2025 повідомив відповідача про зарахування вищевказаних платежів в рахунок погашення боргу за актом № 07-12 від 31.12.24, направивши цінним листом № 0505254692918.

Також позивач повторно направив рахунки на оплату разом з актами наданих послуг відповідачеві цінним листом з описом № 0505259396764.

Оскільки відповідачем не було здійснено своєчасно та у повному обсязі оплату наданих послуг з оренди рухомого складу, позивач змушений був звернутися із даним позовом про стягнення 1 426 870,48 грн. - основного боргу, а нарахувавши додатково 5 100,94 грн - інфляційних втрат, 2 472,96 грн - 3 % річних, 23 369,49 грн. - пені.

Як встановлено судом, за актом наданих послуг № 07-12 від 31.12.2024 залишилася непогашеною сума боргу 425 078 грн. 42 коп., за актом № 11-01 від 31.01.2025 - 514 375,08 грн., за актом № 1-02 від 05.02.2025 - 487 416,98 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання не виконав, із укладеного між сторонами договору оренди залізничного рухомого складу виникла заборгованість, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 426 870 грн 48 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 7.6 договору у разi порушення орендарем строкiв перерахування Орендної плати, вiдповiдно до п. 4.5, орендодавець має право вимагати, а орендар на таку вимогу, зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ за кожен день прострочення вiд суми простроченої Орендної плати.

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання орендарем обов`язку з оплати оренди, орендодавець (позивач) має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, по факту прострочення полати відповідачем наступило:

- із 11.12.2024 до 11.12.2024 на суму 174 479 грн 10 коп. (231 901 грн 08 коп мінус 57 421,98 грн.);

- із 12.12.2024 до 19.12.2024 на суму 561 359 грн 10 коп. (174 479 грн 10 коп. плюс 386 880 грн 00 коп.)

- із 20.12.2024 до 24.12.2024 на суму 511 359 грн 10 коп. (561 359 грн 10 коп мінус 50 000 грн 00 коп)

- із 25.12.2024 до 30.12.2024 на суму 461 359 грн 10 коп. (511 359 грн 10 коп. мінус 50 000 грн 00 коп)

- із 31.12.2024 до 10.01.2025 на суму 425 078 грн 42 коп. (враховуючи, що 31.12.2024 було підписано Акт наданих послуг № 07-12 на суму 582 500,40 грн. та здійснено перерахунок заборгованості з урахуванням здійснених проплат відповідачем на суму 50 000, 00 грн + 50 000, грн + 57 421,98 грн.);

- із 11.01.2025 до 31.01.2025 на суму 1 043 859 грн 50 коп. (425 078 грн 42 коп. плюс 618 781 грн 08 коп.);

- із 01.02.2025 до 05.02.2025 на суму 939 453 грн 50 коп. (враховуючи, що 31.01.2025 було підписано Акт наданих послуг № 11-01 на суму 514 375 грн 08 коп. та здійснено перерахунок заборгованості з урахуванням даного акту);

- із 06.02.2025 на суму 1 426 870 грн 48 коп. (939 453 грн 50 коп. плюс 487 416 грн 98 коп, враховуючи що 05.02.2025 було виставлено рахунок № 15 на оплату 487 416 грн 98 коп. підписано Акт наданих послуг № 1-02 на суму 487 416 грн 98 коп. та здійснено перерахунок заборгованості з урахуванням даного акту).

Натомість позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3 % річних нараховані на суму основного боргу 425 078 грн 42 коп. за період із 01.01.2025 до 31.01.2025 та нараховані на суму основного боргу 939 453 грн 50 коп. за період із 01.02.2025 до 18.02.2025.

Судом перевірено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних, долучені до позовної заяви за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними в частині нарахування пені та 3 % річних, однак не є правильними в частині нарахування інфляційних втрат.

Обґрунтований розмір пені за період обраний позивачем становить - 23 369,49 грн., 3 % річних - 2 472,96 грн., а інфляційних втрат - 12 616 грн 57 коп. Розрахунок долучено судом до матеріалів справи.

Однак як вбачається, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 100 грн 94 коп. - інфляційних втрат.

Оскільки спір розглядається в межах позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в обсязі, заявленому позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правилами ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, - суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу 1 426 870 грн 48 коп. - основного боргу, 5 100 грн 94 коп. - інфляційних втрат, 2 472 грн 96 коп - 3 % річних, 23 369 грн 49 коп. - пені.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

У відповідності до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1, 5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" подано позовну заяву майнового характеру, ціна позову становить 1 457 813,87 грн., а відтак сума судового збору за означені позовні вимоги складає 21 867, 21 грн.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

За таких обставин, враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", відповідно позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 17 493 грн 77 коп.

В той же час за подачу позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" сплачено судовий збір у сумі 20 303.28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 143 від 21.02.2025.

Відтак заявником внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: 20 303, 28 грн із належних 17 493, 77 грн.

04 березня 2025 року від представника позивача адвоката Машкіної Вікторії Миколаївни надійшло клопотання про повернення судового збору у розмірі 2 809 грн 28 коп.

Ухвалою від 05.03.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" про повернення надмірно сплаченого судового збору у справі № 918/152/25 - задоволено. Постановлено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" з Державного бюджету України 2 809 грн 51 коп. судового збору, котрий сплачений згідно з платіжною інструкцією № 143 від 21.02.2025.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог судовий збір, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 17 493 грн 77 коп.

Відтак судовий збір в сумі 17 493 грн 77 коп. згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Вирішення вимоги в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Як вбачається, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних на розмір заборгованості відповідача до моменту повного виконання рішення суду.

Суд зауважує, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК, стягнення 3% річних можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно зі ст. з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Зважаючи на означене, суд задовольняє вимогу позивача та дійшов висновку про зобов`язання органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду проводити нарахування 3 % річних на розмір основної заборгованості відповідача як боржника до моменту повного виконання рішення суду.

При цьому суд зазначає, що нарахування слід проводити до моменту повного виконання рішення суду за наступною формулою:

В=СОБ*3/100*КДН,

де В - сума нарахованих відсотків,

СОБ - сума основного боргу (яка становить 1 426 870 грн 48 коп.),

КДН - кількість днів нарахування.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" про стягнення 1 457 813,87 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" (33010, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Малиновського академіка, будинок 7; код ЄДРПОУ 45256151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Транс Інвест" (01033, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 33-Б, приміщення 27; код ЄДРПОУ 44536150) 1 426 870 (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят) грн 48 коп. - основного боргу, 5 100 (п`ять тисяч сто) грн 94 коп. - інфляційних втрат, 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн 96 коп - 3 % річних, 23 369 (двадцять три тисячі триста шістдесят дев`ять) грн 49 коп. - пені, 17 493 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто три) грн 77 коп. судового збору.

3. Зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду проводити нарахування 3 % річних на розмір основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Преміум Логістик" (33010, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Малиновського академіка, будинок 7; код ЄДРПОУ 45256151) як боржника за Договором оренди залізничного рухомого складу № 1610-2024 від 16.10.2024 до моменту повного виконання рішення суду у справі № 918/152/25 за наступною формулою: В=СОБ*3/100*КДН, де В - сума нарахованих відсотків, СОБ - сума основного боргу (яка становить 1 426 870 грн 48 коп.), КДН - кількість днів нарахування.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане "10" квітня 2025 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич