Ухвала

від 07.04.2025 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/2/21(921/461/22)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023

у справі № 921/2/21(921/461/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венком"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кооператив "Союз",

2) ОСОБА_2

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання права власності

в межах справи №921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"?

ВСТАНОВИВ:

17.02.2025 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22), в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 залишити в силі, звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/461/22) та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №921/2/21(921/461/22) визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.02.2025.

03.03.2025 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі які мотивовані зокрема тим, що скаржником пропущено строк на касаційне оскарження, касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення та відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2025 визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/461/22), касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; а саме: навести інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та подати до суду належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

До Верховного Суду 17.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія судді дійшла висновку про його задоволення з огляду на таке.

У клопотанні скаржник просить звільнити її від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу скаржника. При цьому скаржник просить урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, про те, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані також і до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження доводів, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21 (921/461/22) перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 , останньою надано:

- копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 10.02.2025;

- копію відомості податкової декларації платника Єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2024);

- копію квитанції № 2 документ F01033406, - підтвердження отримання ОСОБА_1 довідки податкової декларації платника єдиного податку ФОП за пройдений календарний 2024 рік;

- копію квитанції АТ КБ "Приватбанк" щодо банківського рахунку ОСОБА_1 від 14.02.2025;

- копію квитанції Тернопільського ОБЛА АТОЩАД (АТ "Ощадбанк") банківського рахунку ОСОБА_1 від 14.02.2025;

- копію квитанції №2, підтвердження отримання ОСОБА_1 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 09.02.2025;

За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Зважаючи на викладене та оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення поданого клопотання.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення її недоліків, та розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку та відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 4 статті 293 цього Кодексу.

Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 10.08.2023 (повний текст судового рішення складено - 22.08.2023), а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 11.09.2023.

Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 17.02.2025 через систему "Електронний суд", тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 10.08.2023, водночас, заявлено клопотання про поновлення цього строку.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано зокрема тим, що на момент відкриття провадження у справі кінцевим бенефіціаром, єдиним керівником та єдиним власником ТОВ "Венком" згідно даних ЄДРПОУ був зареєстрований ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відтак, протягом усього часу розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції була відсутня особа, яка має повноваження представляти інтереси ТОВ "Венком", вчиняти дії від імені Товариства, в т.ч. видавати довіреність на представлення інтересів у судових провадженнях. Повноваження попередніх представників відповідача ТОВ "Венком" припинені в силу вимог пункту 6 частини 1 статті 248 Цивільного кодексу України (припинення представництва за довіреністю у разі смерті особи, яка видала довіреність).

При цьому, спадкоємиця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 робила спроби зупинити провадження у поточній справі №921/2/21(921/461/21), заявляючи відповідне клопотання. До цього клопотання вона долучала докази неможливості відповідача ТОВ «Венком» захистити свої інтереси в суді через смерть єдиного власника та керівника; посилалась також на неможливість оформити свої спадкові права на даний час до набуття законної сили судовим рішенням по суті спору про дійсність заповіту в межах справи № 607/10326/22. Заявляла ОСОБА_1 суду першої інстанції також про неналежність повноважень адвоката Бурка О.В. 19.09.2024, отримавши свідоцтво про право власності на спадкове майно від 16.09.2024 за № 2-782, спадкоємиця ОСОБА_1 , як новий одноосібний власник ТОВ «Венком» змогла призначити з 23.09.2024 замість покійного ОСОБА_3 нового директора Товариства - ОСОБА_4 , яка, відповідно, отримала повноваження представляти ТОВ «Венком».

Спадкоємиця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 робила спроби оскаржити постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22), однак ухвалою Верховного Суду від 18.04.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/461/22) було закрито, при цьому колегія суддів зауважила, що за умови вступу скаржниці у спадщину вона не позбавлена права у передбачений законом спосіб реалізувати своє право на оскарження судових рішень у справі.

Реальну можливість представляти свої інтереси, скаржниця отримала лише 23.09.2024 після оформлення своїх спадкових прав згідно свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 набула право на оскарження судових рішень у цій справі та представляти свої інтереси лише після оформлення своїх спадкових прав згідно свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Частиною 2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України передбачено, що корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Враховуючи зазначені вище обставини, ОСОБА_1 як спадкоємиця та власниця ТОВ «Венком» була позбавлена можливості оскаржити судові рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом ч. 3 ст. 96-1 ЦК України засновники (учасники) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою; брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди); вийти з юридичної особи; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі підприємства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі.

Оскаржуваною постановою витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Венком" на користь ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" спірну земельну ділянку й 21.09.2023 здійснена реєстрація переходу права власності за ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод", а відтак у останнього виникло право та очевидна можливість відчуження цього майна.

Таким чином, оскаржувана ухвала безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 як спадкоємиці та власника ТОВ "Венком.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду у справі №921/2/21(921/461/22), та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, установивши, що касаційна скарга подана скаржником, як особою, яка не є учасником цієї справи та не була присутня під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість наведених скаржником підстав пропуску строку на касаційне оскарження, а тому подане клопотання підлягає задоволенню.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-291 ГПК України щодо її форми та змісту, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга їм відповідає, у зв`язку з чим наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі № 921/2/21 (921/461/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023.

Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги.

Також виходячи з положень частини четвертої статті 294 та частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21 (921/461/22).

2. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21 (921/461/22) задовольнити.

3. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21 (921/461/22).

4. Відкрити касаційне провадження у справі № 921/2/21 (921/461/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023.

5. Призначити розгляд касаційної скарги на 29 квітня 2025 року о 15:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

6. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу - протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

7. Довести до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

8. Витребувати у Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №921/2/21 (921/461/22).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк