Постанова від 01.04.2025 по справі 904/5764/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/5764/23 (911/114/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

Прокурор Офісу Генерального прокурора - Гудков Д.В.

ТОВ "Гудіні-М" - адвокат Алєксєєнко Р.Ю., арбітражний керуючий Плющова Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 22.10.2024

у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А. (головуючого), Іванова О. Г., Паруснікова Ю. Б.

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 20.06.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 11.07.2024

у складі судді Владимиренка І. В.

у справі № 904/5764/23 (911/114/22)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд"; Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"; Обухівської районної ради Київської області; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал"; Державного підприємства "Сетам"; Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича; ОСОБА_3

про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень,-

ВСТАНОВИВ:

1. До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про витребування нежитлових приміщень.

2. В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд витребувати спірне майно з останнього титульного власника ТОВ "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області.

3. Справу за цим позовом було передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року у цій справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Киівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн.

6. Не погоджуючись з прийнятими рішенням та додатковим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулась із апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

8. 08.01.2025 Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 07.01.2025 № 15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури у справі № 904/5764/23 (911/114/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

10. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2025 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 № 15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22), повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження матеріалів справи № 904/5764/23 (911/114/22) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

11. 07.02.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 904/5764/23 (911/114/22).

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5764/23 (911/114/22) за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 № 15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 01.04.2025 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

13. Не погоджуючись із вказаною постановою Заступником керівника Київської обласної прокуратури подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

14.1 Оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права щодо доказів та доказування у господарському процесі (ст.ст. 2, 7, 11, 73-75, 76-80, 86, 91, 123, 126, 129, 236- 238 ГПК України), при цьому судами не досліджено належним чином докази, що мають значення для встановлення фактичних обставин справи, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (ст.ст. 317-319, 321, 327, 328, 330, 387, 388 ЦК України) і критерію добросовісності/недобросовісності дій кінцевого набувача спірного майна та пов`язаного з ним права на мирне володіння майном.

14.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.

14.3 Судами попередніх залишено поза увагою те, що проявивши розумну обачність, ТОВ "Гудіні-М" мало реальну можливість перевірити і в Єдиному державному реєстрі судових рішень всю наявну інформацію про судові спори у справах №№ 911/2685/13, 911/1483/21, 199/1883/23, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, 911/114/22 щодо спірного майна, належним чином опрацювати всі архівні та актуальні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо попередніх реєстраційних дій стосовно спірного об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 16028932231, в додатках до якого наявні усі без винятку вищезазначені судові рішення, у тому числі про попередні обтяження, що підтверджує недобросовісність дій всіх осіб у ланцюзі вчинених правочинів із набуття права на спірне комунальне майно, яке дійсним власником у передбаченому чинним законодавством порядку ніколи не відчужувалося.

14.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що внаслідок узгоджених дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Самара-Капітал", ТОВ "Софттрейд" здійснено подання позову у справі № 199/1883/23, який мав очевидно штучний характер та який розглянуто з порушенням правил виключної підсудності справ, за результатами розгляду якого рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у справі задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ТОВ "Самара-Капітал" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є безпосередній об`єкт позову у справі № 904/5764/23 (911/114/22), внаслідок виконання якого й відбулося чергове відчуження спірного об`єкта нерухомого майна на користь ТОВ "Гудіні-М" через його продаж 14.09.2023 на електронному аукціоні.

14.5 Судами попередніх інстанцій не враховано, що безпосереднім володільцем спірного Будинку побуту формально за принципом реєстраційного посвідчення володіння до його викупу на електронному аукціоні ТОВ "Гудіні-М" були ТОВ "Софттрейд", ОСОБА_1 та ТОВ "Самара-Капітал", однак права володіння як складового елемента поняття права власності на нерухоме майно останні ніколи не мали, оскільки таке право увесь цей час належало дійсному власникові майна - Українській міській раді.

14.6 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що витребування майна на користь законного власника в цьому випадку є підставним та законним, відповідає легітимній меті та переслідує законний суспільний інтерес, оскільки спрямовується виключно на поновлення порушеного права дійсного власника від імені держави - Української міської територіальної громади в особі Української міської ради, яка в тому числі і є представником суспільства.

14.7 Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 та не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, Верховного Суду від 21.08.2024 № 953/24224/19, від 17.01.2024 у справі № 752/18246/21, від 06.09.2023 та 04.12.2024 у справі № 910/21329/17, від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22, від 17.01.2024 у справі № 752/18246/21, від 18.12.2024 у справі № 757/57816/20-ц, від 19.01.2021 у справі № 693/624/19, від 06.12.2022 у справі № 904/738/22, від 03.11.2020 у справі № 922/3545/19, від 24.03.2021 у справі № 922/2244/19, від 26.09.2023 у справі № 911/1014/20, Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

15. Прокурор в судовому засіданні 01.04.2025 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. ТОВ "Гудіні-М" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити в силі.

17. Представник боржника та керуючий санацією боржника в судовому засіданні 01.04.2025 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, зокрема, наступне.

21.1 На підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 (за наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами), у справі № 911/2685/13 за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області визнано право власності на Будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_1, і витребувано зазначене нерухоме майно від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста.

21.2 07.11.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. здійснено реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою.

21.3 В подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі № 911/2851/19 був задоволений позовом ТОВ "Софттрейд" до державного реєстратора КП "Готово" Никоненко А.В., Української міської ради, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) від 09.11.2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35161509); скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, АДРЕСА_1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, виконаний державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В.; відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, АДРЕСА_1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідчений 04.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

21.4 13.01.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області Сапоном С.В. було скасовано право власності Української міської ради на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) та відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, АДРЕСА_1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514).

21.5 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 911/2851/19 рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення.

21.6 Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 911/2851/19 касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволена, постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 скасовані, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

21.7 Наведені вище обставини свідчать, що після набуття територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області права власності на Будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року у справі №911/2685/13, спірне нерухоме майно в подальшому вибуло з володіння територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області не з їхньої волі, на підставі рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі № 911/2851/19, яке в подальшому було скасоване, тобто без відповідної правової підстави.

21.8 На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та фактичних обставин справи, судом першої інстанції було встановлено, що в період з 13.01.2020 право власності на спірне нерухоме майно неодноразово переходило до інших осіб.

21.9 Так, на підставі договору купівлі-продажу № 127 від 24.01.2020, посвідченого нотаріусом Кокосадзе Л.В. право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 перейшло від ТОВ "Софттрейд" до ОСОБА_1.

21.10 29.04.2020 спірний об`єкт нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого Договору оренду нерухомого майна № 1926 від 29.04.2020 був переданий ОСОБА_1 в довгострокову оренду ТОВ "АТБ-Маркет" терміном на 10 років, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право за номером 36371296 від 29.04.2020.

21.11 21.10.2020 Українська міська рада, тобто, особа, в інтересах якої заявлено позов прокурора у даній справі, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 7411, передала ОСОБА_1 в користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:031:0064, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, строком дії на 49 років, дата закінчення дії: 21.10.2069, зареєстрований в ДРРП: номер запису про інше речове право: 38776099; дата державної реєстрації: 21.10.2020.

21.12 ОСОБА_1 було проведено реконструкцію цілісного майнового комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі наказу відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради від 30.10.2020 № 02-10 присвоєна нова адреса об`єкту будівництва - АДРЕСА_1.

21.13 30.11.2020 Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради об`єкт будівництва "Реконструкція будинку побуту в громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями по АДРЕСА_1 " прийнятий в експлуатацію та видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за № КС122201127367.

21.14 30.12.2020 на підставі рішення державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Кисіль Г.В., індексний № 56036060 право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А, загальною площею 1 464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874, 875, виданий 10.12.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал".

21.15 09.08.2021 об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переданий ТОВ "Самара-капітал" в іпотеку громадянці ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого Іпотечного договору, серія та номер: 2339 від 09.08.2021.

21.16 Судом також встановлено, що відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" набуло право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748, на підставі виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме від 18.09.2023, номер відомостей про речове право: 51773748.

21.17 Реалізація громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалася в ході виконавчого провадження №72314687, яке було відкрито при виконанні рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 у справі № 199/1883/23 та на підставі виконавчого листа Амур-нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 у справі №199/1883/23.

21.18 Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року у справі № 199/1883/23, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за Договором позики № б/н від 09.08.2021 у розмірі 20 000 000,00 грн; в рахунок погашення заборгованості за Договором позики № б/н від 09.08.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка становить 20 000 000,00 грн; постановлено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором позики за № б/н від 09.08.2021 в сумі 20 000 000 грн 00 коп., на користь ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями, загальною площею 1 464,8 кв.м. під літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", на підставі Акту приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталі, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Васильєвою Я.О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231 шляхом застосування процедури продажу, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення електронного аукціону, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

21.19 20.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження ВП № 72314687 на підставі заяви ОСОБА_2 та виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 у справі № 199/1883/23.

21.20 15.08.2023 о 12:48 на веб-сайті з реалізації майна Державного підприємства "Сетам" опубліковано оголошення (https://setam.net.ua/auction/531132) про проведення електронного аукціону щодо реалізації 14.09.2023 на електронному аукціоні предмету іпотеки - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, який належать боржнику на підставі акту приймання-передачі у власність нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874, 875, виданий 10.12.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О, номер лоту: 533653, стартова ціна - 29 036 350,00 грн, продавець: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, номер посвідчення 0599.

21.21 14.09.2023 проведено електронний аукціону № 595334, за результатами якого переможцем визнано ТОВ "Гудіні-М" за ціною у розмірі 39 000 000,00 грн.

21.22 За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.09.2023 (дата проведення аукціону) спірне нерухоме майно було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", номер відомостей про речове право: 43349608, дата державної реєстрації 05.08.2021, документи на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал"; відомості про обтяження: заборона на нерухоме майно № 43400139 від 09.08.2021 на підставі іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; іпотека, запис № 43400059 від 09.08.2021 на підставі Іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; арешт нерухомого майна № 51072427 від 20.07.2023 на підставі постанови про арешт майна боржника № 72314687 від 20.07.2023, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович (накладений в межах виконавчого провадження, у якому відбувалася реалізація майна).

21.23 18.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем підписано та скріплено печаткою Акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначено, що він складений при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.

21.24 18.09.2023 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, та здійснено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Гудіні-М" на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748.

21.25 Дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексія Степановича не оскаржувались учасниками виконавчого провадження, зокрема й позивачем. Будь-яких доказів визнання дій виконавця в рамках проведення виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1 при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська протиправними не надано до матеріалів справи.

22. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступного.

22.1 Частина друга статті 388 ЦК України містить заборону на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача.

22.2 Отже, визначальною обставиною у цій справі є те, що спірне майно було придбано відповідачем-1 за результатами прилюдних торгів у межах виконавчого провадження на виконання судового рішення.

22.3 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

22.4 Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

22.5 Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

22.6 У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про добросовісність відповідача, оскільки він проявив розумну обачність та належно перевірив інформацію щодо спірного майна за актуальними та відкритими даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22.7 Матеріали справи містять докази, надані відповідачем, про перевірку інформації про спірний об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі судових рішень стосовно набрання законної сили рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 у справі № 199/1883/23.

22.8 Крім того, на час проведення електронного аукціону № 595334 запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

22.9 Ураховуючи викладене, а також встановлені обставини у цій справі щодо придбання відповідачем-1 спірного нерухомого майна за процедурою реалізації майна на прилюдних торгах, відсутні підстави вважати, що відповідач-1 є недобросовісним набувачем. В іншому разі буде порушено наведені європейські стандарти правомірності втручання у право власності.

23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

24. Згідно правових висновків викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 і від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

25. Велика Палата Верховного Суду неодноразово доходила висновку про те, що для застосування такого речово-правового способу захисту, як витребування майна за правилами статті 388 ЦК України, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанови від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34). При цьому в пункті 49 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

26. У подальшому Велика Палата Верховного Суду поширила цей підхід та вказала, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту в тому випадку, коли особа відступила право вимоги, яке їй не належить (у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт), а також коли відбулось відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору в будь-якого суб`єкта), що не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою (див. пункти 139-141 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

27. Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.06.2015 у справі № 907/544/14, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

28. Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного Кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

29. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

30. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

31. За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

32. Положення статті 388 Цивільного кодексу України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

33. Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц).

34. При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

35. Згідно статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

36. Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

37. З огляду на викладене, визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при розгляді позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження спірного майна на електронних торгах, яке згідно вказаних норм та висновків Верховного Суду в цьому випадку є різновидом правочинів в ланцюгу наступних після першого перепродажів спірного майна

38. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 18/30.

39. Разом з тим, досліджуючи питання вибуття майна із володіння Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області та зазначаючи про заборону на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача, суди попередніх інстанцій помилково виходили з обставин останнього правочину - прилюдних торгів у межах виконавчого провадження на виконання судового рішення, тоді як дослідженню в цьому випадку підлягало саме перше відчуження спірного майна, яке відбулося на підставі рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 яке було скасовано постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 911/2851/19.

40. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

41. Всупереч наведеному, суди попередніх інстанцій в цьому випадку помилково не застосували вказані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 27.04.2021 у справі № 18/30.

42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

43. Зокрема, оцінюючи подібність справи № 925/1351/19 на постанову у якій посилалися суди попередніх інстанцій та справ № 18/30 (зазначеної у цій постанові), № 904/5764/23 (911/114/22) (справа що розглядається ), колегія суддів зазначає наступне.

44. У справі № 925/1351/19 предметом розгляду була заява про витребування майна з чужого незаконного володіння.

45. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у цій справі заява про витребування майна була мотивована зокрема тим, що нерухоме майно вибуло з володіння ДП "МЗ "Оризон" поза його волею за результатами продажу на прилюдних торгах ОСОБА_4 , що відбулись із порушенням Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 та статуту підприємства.

46. Судами у цій справі встановлено наступне.

46.1 Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Стратег", 15.02.2008 на прилюдних торгах (аукціоні), проведених за ініціативною відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_4 придбав: лот № 1 - "адміністративно-побутові приміщення корпусу № 19 "Машинобудівного заводу "Оризон" загального площею 383,48 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3" за 122 144,00 грн; лот № 2 - "виробничі приміщення корпусу №19 "Машинобудівного заводу "Оризон", загальною площею 1 045,71 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3", за 218 900,00 грн.

46.2 Після прийняття Смілянським міськрайонним судом Черкаської області рішення у справі № 2-705/2008, 08.04.2008 внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно.

46.3 Реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна дала можливість у подальшому вчинити ряд правочинів купівлі-продажу щодо цього майна на користь інших набувачів, спірне нерухоме майно неодноразово було об`єктом перепродажу.

46.4 Як установили суди, станом на подання заяви про витребування майна, власником спірного майна зареєстрований ОСОБА_5 . Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 157382952 від 24.02.2019, 25.07.2018 приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій П. В. посвідчив та зареєстрував у реєстрі за номером 7840 договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_5 придбав нежитлові будівлі корпусу № 19 (адміністративно-побутові та виробничі приміщення) за адресою: АДРЕСА_2, за ціною 203 300,00 грн.

47. Враховуючи наведене, у справі № 925/1351/19 вказані прилюдні торги (аукціон) були саме першим правочином у серії правочинів за яким було відчужене спірне майно.

48. Натомість у цій справі № 904/5764/23 (911/114/22) та у справі № 18/30 прилюдні торги (аукціон) були останнім правочином у серії правочинів за яким було відчужене спірне майно.

49. Отже, предмет спору у наведеній справі № 925/1351/19, у справі № 18/30 та у справі, що розглядається № 904/5764/23 (911/114/22) є подібним. Разом з тим, зміст правовідносин у вказаній справі не є подібними до змісту правовідносин у справах № 18/30 та № 904/5764/23 (911/114/22).

51. Відтак, у цьому випадку до спірних правовідносин підлягали застосуванню правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 18/30, як такі, що сформовані у справі, зміст правовідносин у якій є подібними до змісту правовідносин у цій справі № 904/5764/23 (911/114/22)

52. При цьому, суди попередніх інстанцій покликалися на висновки у наведеній постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, виокремивши їх із контексту вказаного судового рішення, не урахувавши викладених в рішенні правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та встановлених фактичних обставин.

53. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій в цьому випадку помилково не застосували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.04.2021 у справі № 18/30 та помилково застосували правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.

54. При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити також про те, що постановою Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 199/1883/23 скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у вказаній справі, яке в свою чергу стало підставою для проведення реалізації спірного майна на прилюдних торгах (аукціоні).

55. При цьому, відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України майно, яке вибуло не за волею власника може бути витребувано у добросовісного набувача. Тому при вибутті майна поза волею власника добросовісність набувача не перешкоджає витребуванню майна.

56. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

57. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

58. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

59. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

60. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

61. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

62. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального ("суспільного", "публічного") інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення від 02.11.2004 у справі "Tregubenko v. Ukraine", заява № 61333/00, пункт 54).

63. Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору.

64. Право витребувати нерухоме майно з огляду на доведену незаконність і безпідставність його відчуження передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що майно вибуло з володіння власника поза його волею.

66. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено, чи повернення у власність позивача вказаного нерухомого майна, відчуженого поза його волею в цьому випадку переслідує легітимну мету охорони права власності особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства.

67. Також, всупереч наведеному, судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено чи пропорційність втручання у право володіння та справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, в цьому випадку полягає у тому, що позивач, поза його волею був позбавлений права володіння на спірне майно.

68. Враховуючи наведене, з огляду на вищезазначене судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не встановлено обставин щодо того, чи є в цьому випадку витребування належного позивачу майна єдиним можливим способом поновлення порушеного права позивача на володіння спірним майном, який може забезпечити приведення обсягу прав сторін в контексті спірного майна у стан, який існував до його відчуження.

69. Також, колегія суддів Касаційного господарського суду складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що віндикація спрямована на попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном саме власником.

70. При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі

№ 469/1044/17, за змістом якого добросовісний (кінцевий) набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав майно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України.

71. Таку ж вимогу може заявити і проміжний набувач до первинного набувача. Добросовісний набувач набуває право на таке звернення за умови задоволення судом позовних вимог власника про витребування спірного майна (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/5808/20).

72. Разом з тим, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не встановлено обставин щодо того, чи втручання у право ТОВ "Гудіні-М" на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, чи цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та чи не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягаря.

73. У справі "Салов проти України" (пункт 89 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005, заява № 65518/01) наголошується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, заява № 49684/99).

74. Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).

75. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

76. Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; пункт 45 рішення ЄСПЛ у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).

77. Верховний Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

78. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

79. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

80. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

81. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідають.

82. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

83. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані.

84. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

85. Наведеним спростовуються аргументи ТОВ "Гудіні-М", викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тому рахунку з огляду на передчасність таких аргументів.

86. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити позов. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин справи, що не було належним чином здійснено судами попередніх інстанцій, а в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України дослідження та встановлення фактичних обставин справи виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

87. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

88. Згідно пункту 2 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

89. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального права - статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано норми матеріального права - статті 388 Цивільного кодексу України, з огляду на що, дійшли передчасного висновку про відмову у позові, а тому рішення суду першої інстанції від 20.06.2024, додаткове рішення від 11.07.2024 (як похідне від основного) та постанову суду апеляційної інстанції від 22.10.2024 слід скасувати, а справу № 904/5764/23 (911/114/22) слід направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

90. При новому розгляді суду необхідно врахувати правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 18/30 та у цій постанові; належним чином дослідити та встановити обставини першого вибуття майна із власності Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області на підставі скасованого рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19; дослідити та встановити обставини щодо того, чи повернення у власність позивача вказаного нерухомого майна, відчуженого поза його волею в цьому випадку переслідує легітимну мету охорони права власності особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства, якими з урахуванням вказаного у цій постанові рішення ЄСПЛ (п.62 цієї постанови) та висновків про те, що саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний інтерес; дослідити та встановити обставини щодо того, чи втручання у право ТОВ "Гудіні-М" на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, чи цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та чи не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягаря, з урахуванням тривалості володіння ним майном і положень статті 661 Цивільного кодексу України; надати оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених у цій постанові та правових висновків викладених у наведених постановах Верховного Суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

90. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22) підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 № 15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22) задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22) скасувати.

3. Справу № 904/5764/23 (911/114/22) направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк