Рішення

від 17.12.2007 по справі 5/319-07-7851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/319-07-7851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2007 р.Справа  № 5/319-07-7851

За позовом: Міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго”, м. Херсон.

до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд”, м. Одеса.

                             2. Будівельного управління № 453 відкритого акціонерного товариства

                                  „Чорноморгідробуд”, м. Одеса.

про стягнення 31 503, 20 грн.

                                                                                                     Суддя      Могил С. К.

Представники:

Позивача: Семко С.О. на підставі довіреності, Іващенко П.М. на підставі довіреності.

Відповідачів: Мирошниченко В.О. на підставі довіреності.    

У судовому засіданні 28.11.2007 року було оголошено перерву до 17.12.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Міське комунальне підприємство „Херсонтеплоенерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” та будівельного управління № 453 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” про стягнення 31 503, 20 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

В ході розгляду справи позивачем було надано до суду заву про уточнення позивних вимог № 3449-15 від 24.10.2007 року, відповідно до якої позивач просить суд стягнути суму основного боргу, а також інші заявлені до стягнення грошові кошти з ВАТ „Чорноморгідробуд”.

З боку відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. З підстав викладених у відзиві відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи суд встановив:

Між міським комунальним підприємством „Херсонтеплоенерго” та будівельним управлінням № 453 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” 20.10.2006 року був укладений договір № 131 про постачання теплової енергії.

За умовами укладеного договору, міське комунальне підприємство „Херсонтеплоенерго”  взяло на себе зобов'язання виробити та поставити будівельному управлінню № 453 відкритого акціонерного товариства „Чорноморгідробуд” теплову енергію у погоджених відповідно до договору обсягах, а останнє зобов'язалось прийняти теплову енергію і оплачувати її за тарифами у строки передбачені договором.

Як вбачається з договору, правочин було укладено із протоколом розбіжностей, складеним 23.10.2006 року.

У відповідності з пунктом 11.1 укладеного договору, договір було укладено на строк до 15.10.2007 року, і він набрав чинності з 15.10.2006 року. Сторонами за договором також погоджено про те, що укладений договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде письмова мотивована заява однієї із сторін про розірвання договору.  У матеріалах справи відсутні будь які заяви від сторін за договором про припинення його дії.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивачем відповідачу надавались послуги з теплозабезпечення. Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по сплаті отриманих послуг виконав неналежним чином, в зв'язку з чим станом на 01.09.2007 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 13 988, 77 грн. В зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 5 908, 46 грн. пені, 979, 21 грн. 7% штрафу, 7 988, 63 грн. індексу інфляції, 2 628, 13 грн. 3% річних.

У відзиві на позов відповідач зазначає про те, що позивач невірно та неправомірно відносив відповідача до категорії „інших споживачів” замість категорії населення. За даними відповідача, будь які боргові зобов'язання у нього перед позивачем відсутні, а визначена позивачем заборгованість у розмірі 13 988, 77 грн. фактично є різницею між тарифом, що застосовувався позивачем та тарифом за яким відповідач сплачував отриману теплову енергію.   

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі було укладено договір про постачання теплової енергії, за умовами якого позивача було зобов'язано здійснювати постачання теплової енергії на об'єкти відповідача, а останнього було зобов'язано своєчасно здійснювати оплату за отриману теплову енергію.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем відповідачу за поставлену теплову енергію були виставлені рахунки та складені акти виконаних робіт. Проте відповідач виставлені рахунки сплачував частково, оскільки вважав що позивач невірно та неправомірно відносив відповідача до категорії „інших споживачів” замість категорії населення.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово, а ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи та пояснення представників сторін надані в судовому засіданні суд дійшов висновку про те, що заборгованість наведена позивачем у позовній заяві фактично відсутня, та була заявлена до стягнення в зв'язку із невірним застосуванням тарифу міським комунальним підприємством „Херсонтеплоенерго”, оскільки фактичне споживання теплової енергії здійснювалось побутовими споживачами –населенням гуртожитку, які обслуговує підприємство відповідача.       

Приймаючи до уваги вищевикладене та надані документальні докази суд вважає що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 24.12.2007 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.