Рішення

від 10.04.2025 по справі 367/7345/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7345/24

Провадження №2/367/1556/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунально-побутове підприємство «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між Комунально-побутовим підприємством «Теплоенергопостач» Ірінської міської ради (далі - Позивач або КПП «Теплоенергопостач» IMP) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) існують правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, послуг з централізованого опалення. Так, з 01.12.2021 року зі споживачем - ОСОБА_1 , на виконання вимог ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання (відповідно до вимог закону договір розміщений на офіційному сайті КПП «Теплоенергопостач» ІМР: https://tep-irpin.org.ua за посиланням: https://tep-irpin.org.ua/2021/11/01/типовий-індивідуальний-договір-про-н/). Вказав, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним, опалення квартири АДРЕСА_2 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є його невід`ємною частиною. Система опалення квартири відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу, де всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув?язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньо-будинкової системи загалом, що свідчить про те, що відповідач отримує теплову енергію. Рішення про відключення від мереж централізованого опалення по АДРЕСА_3 , станом на дату звернення до суду, немає. Відтак, відповідач не відмовився від послуг в установленому порядку та використовує їх для задоволення власних потреб. Зазначив, що за період з 01.12.2012 01.07.2024 Відповідачу нараховано, за отримані послуги, суму в розмірі 119 214,15 грн (сто дев`ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень, 15 копійок). Сплачено 0,00 грн, тобто жодної оплати за отримані послуги не було здійснено. заборгованість по особовому рахунку станом на 01.12.2012 року становить 14 898,31 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень, 31 копійка). Отже, станом на 01.07.2024 року борг за надані послуги теплопостачання становить 134 112,46 грн (сто тридцять чотири тисячі сто дванадцять гривень, 46 копійок) (119 214,15 грн + 14 898,31 грн).

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради суму боргу за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 134 112,46 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2024 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

10.10.2024 року від представника відповідача Степаненко Н.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, він фактично не проживає у квартирі та не споживає послуги теплопостачання. Також вказує, що строк позовної давності позовних вимог за період з 01.12.2012 року по 30.06.2024 року сплив, а тому вважає, що слі застосувати строк позовної давності, починаючи з 01.08.2021 року. Крім того, між позивачем та відповідачем не укладалось договору ні в письмові, ні в усній формі. Належна відповідачу квартира не використовується з початку російської агресії проти України та найближчим часом не планується для використання. Також відповідач вказав, що належна відповідачу квартира пошкоджена, внаслідок збройної агресії рф проти України, зокрема в квартирі частково відсутні бататреї опалення.

11.10.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від оплати за комунальні послуги у зв`язку з введенням в країні воєнного стану. Той факт, що відповідач не проживає в спірній квартирі не звільняє останнього від оплати послуг теплопостачання. Крім того, не дивлячись на пошкодження яких зазнав будинок, внутрішньо будинкова система опалення вціліла, послуги з постачання теплової енергії надавалися. Підприємство опалювало будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Ніхто з мешканців будинку не звертався до теплопостачальної організації зі скаргами на якість послуги або ж її відсутність ні до повномасштабного вторгнення, ні після. З доданих до відзиву документів вбачається, що пошкоджень зазнала одна з батарей квартири. Стояки та решта батарей лишились вцілілими. Відтак, можна дійти висновку, що інші приміщення квартири опалювалися належно. Вказали, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Щодо пропуску строку позовної давності вказали, що з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

18.12.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких вказано, що свою бездіяльність ОСОБА_1 виправдовує лише війною. Матеріали справи не містять жодних аргументів з боку відповідача та його представника щодо відсутності оплат за послуги теплопостачання до повномасштабного вторгнення. Дійсно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, на території України було здійснено значне за обсягами знищення майна, що не викликане воєнною необхідністю. Зокрема, пошкоджень зазнала і квартира відповідача. Проте це не є підставою для ухилення від оплати послуг з постачання теплової енергії. Оскільки не дивлячись на пошкодження, яких зазнав будинок, внутрішньо будинкова система опалення вціліла, послуги з постачання теплової енергії надавалися. Підприємство опалює будинок за адресою: АДРЕСА_1 дотепер. Ніхто з мешканців будинку не звертався до теплопостачальної організації зі скаргами на якість послуги або ж її відсутність ні до повномасштабного вторгнення, ні після. Станом на дату звернення до суду мешканцями будинку, чи-то власними силами, чи залученими, було вжито заходів задля його відновлення. Пошкодження однієї з батарей відповідача не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від оплати за послуги з постачання теплової енергії. Оскільки, стояки та решта батарей (крім пошкодженої) лишились вцілілими, то можна з впевненість говорити про те, що приміщення квартири опалювалися. Таким чином, жодних підстав для твердження про відсутність постачання теплової енергії за спірною адресою нема.

28.03.2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких вказано, що ОСОБА_1 , власник квартири за адресою АДРЕСА_4 , внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а саме від ракетного удару 06.03.2022 року, житло та майно власника зазнало пошкоджень і руйнувань, в тому числі радіатор опалення зі сторони влучання. Як тільки в застосунку «ДІЯ» з`явилась функція подачі заявки про пошкоджене майно, власник квартири відразу подав «Повідомлення про зруйноване або пошкоджене майно» від 30.04.2022 № 22-04-0000141757-01. В липні 2022 року в вайбер-чаті мешканців АДРЕСА_1 з`явилось оголошення, що починається заміна пошкоджених віконних блоків, тому після повернення ОСОБА_1 в розтрощену квартиру з малолітніми дітьми, власник відразу повідомив в усній формі, працівницю КПП «Теплопостач» ІМР ОСОБА_4 , яка також проживає по АДРЕСА_5 і є в чаті групи та має доступ до контактів в тому числі і ОСОБА_1 , щодо пошкодження радіатора, на що ОСОБА_1 повідомлено, що КПП «Теплопостач» ІМР надає послугу з обслуговування лише до будинку, та про всі пошкодження і необхідні обстеження потрібно звертатись тільки до Ірпінської міської Ради, оскільки жодних розпоряджень щодо процедури відновлення пошкоджених об`єктів Ірпіня Ірпінська міська Рада КПП «Теплопостач» ІМР не надавала, але, можливо, розпорядження надійде ближче до початку опалювального сезону. ОСОБА_1 звернувся до Ірпінської міської Ради, на що йому повідомили, оскільки ним вже подано в застосунок «ДІЯ» «Повідомлення про зруйноване або пошкоджене майно» від 30.04.2022 № 22-04-0000141757-01, тепер потрібно очікувати на повідомлення щодо додаткового обстеження квартири, тому, що через великий обсяг заявок про пошкоджене житло їх не встигають опрацьовувати. У вересні 2022 року, ОСОБА_1 повернувся до Ірпіня, (за два тижні перед опалювальним сезоном), та повторно звернувся до КПП «Теплопостач» ІМР і Ірпінської міської Ради, але йому видали лише довідку «Про пошкодження житлового приміщення» Виконавчого комітету Ірпінської міської Ради від 27.09.2022 № 5326 згідно «Технічного звіту про результати обстеження й оцінки технічного стану та експлуатації придатності багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , який був пошкоджений внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» від 09.06.2022 року, що його житло не придатне до нормальної експлуатації та відноситься до ІІ категорії пошкоджень, та потребує додаткового основного (детального) обстеження та відновлення пошкоджень відповідно до розробленого проекту, де рекомендований термін обстеження та розробка проекту капремонту будинку до 01.09.2022 року і можлива експлуатація тільки після проведення капітального ремонту відповідно до проекту, розробленому спеціалізованою проектною організацією, але перед розробкою проекту виконати детальне (інструментальне) обстеження, де замовник Виконавчий комітет Ірпінської міської ради згідно договору від 18.05.2022 № 5. Навесні 18.05.2023 року ОСОБА_1 повернувся в свою квартиру і виявив, що пошкоджений радіатор успішно зрізаний невідомими особами та встановлено заглушки, хоча за два тижні до опалювального сезону ОСОБА_1 намагався вирішити це питання з КПП «Теплопостач» ІМР (заява про злочин подана до Національної поліції України 18.05.2023 року). ОСОБА_1 направлено заяву засобами поштового зв`язку до КПП «Теплопостач» ІМР щодо отримання офіційного дозволу (акту), для повного від`єднання пошкодженого помешкання за адресою АДРЕСА_4 від мережі теплопостачання та надання послуг, поставити заглушки та опломбувати стояк, а також опломбувати вже від`єднаний стояк, не нараховувати плату за послуги якими власник не може користуватись. КПП «Теплопостач» ІМР надав відповідь, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України « Про житловокомунальні послуги» (2019 рік) не менше як половина квартир (50% і більше) та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, а також на вимоги будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно увя`зані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом, та будь-яке втручання в неї шляхом від`єднання від системи централізованого опалення погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців.

02.04.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких вказано, що з розрахунку вбачається, що з 2012 року жодної проплати за послуги теплопостачання відповідачем здійснено не було. Вказане, останнім і не заперечується. Той факт, що ОСОБА_1 повернувся до Ірпеня за два тижні перед опалювальним сезоном та повторно звернувся до КПП «Теплоенергопостач» ІМР» не відповідає дійсності. Оскільки перша і єдина заява надійшла від Відповідача лише 31.01.2025 року щодо повного від`єднання квартири від мереж централізованого опалення. Як вже зазначалося, пошкодження однієї з батарей відповідача не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від оплати за послуги з постачання теплової енергії. Оскільки, стояки та решта батарей (крім пошкодженої) лишились вцілілими. Отже, можна з впевненість говорити про те, що приміщення квартири опалювалися.

Представник позивача Костюк О.О. в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, представник відповідача Степаненко Н.М. подала письмову заяву, у якій просила розглянути справу без участі сторони відповідача, просила відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що Комунально-побутове підприємство «Теплоенергопостач» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) в межах територіальної громади м. Ірпінь.

З 01.12.2021 року зі споживачем - ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання (відповідно до вимог закону договір розміщений на офіційному сайті КПП «Теплоенергопостач» ІМР: https://tep-irpin.org.ua за посиланням: https://tep-irpin.org.ua/2021/11/01/типовий-індивідуальний-договір-про-н/).

Відповідно до тарифів на послуги з теплової енергії для населення, які затверджені рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від від 12.10.2010р. №202; від 23.09.2016р. №202; 31.10.2017р. №238; від 27.02.2018р. №40; від 13.11.2018р. №221/5; від 26.02.2019р. №28/8; від 12.10.2021р. №140/2; від 23.09.2022р. № 58/6; від 26.09.2023р. №113/8; від 07.11.2023р. №136/5, ОСОБА_1 нараховувалась плата за надані послуги з централізованого опалення.

З переходом на нові договірні відносини (з 01.12.2021 року), відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з 01 грудня 2021 року нарахування за послуги з постачання теплової енергії здійснювалось відповідно до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 12.10.2021 року №140/2, яким встановлено, що двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії для населення з ПДВ становить: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 1183,68 грн/Гкал; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в місяць протягом року 187173,66 грн/Гкал/год.

Плата за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (за наявності вузла комерційного обліку) була затверджена КПП «Теплоенергопостач» ІМР наказом №504 від 21.10.2021 року та становила 23,71 грн. з ПДВ.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, наказом від 31.10.2022 року №415 та наказом від 08.11.2023 року №576 плата за абонентське обслуговування застосовується на рівні, що застосовувався до споживачів станом на 24.02.2022 року.

Аналогічно, на опалювальний період 2022/2023 рр. та опалювальний період 2023/2024рр. рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради до споживачів (населення) застосовується тариф на послугу з постачання теплової енергії на рівні, що застосовувався до споживачів станом на 24.02.2022 року.

Додатково,рішенням Ірпінськоїміської радивід 16.05.2022року №2083-20-VIІІ,у зв`язкуз активнимивійськовими бойовимидіями натериторії Ірпінськоїтериторіальної громади,споживачів булозвільнено відсплати платежівза комунальніпослуги наперіод з28.02.2022року по20.04.2022року.

Згідно з розрахункового листа абонента ОСОБА_1 з 01.12.2012 року по 30.06.2024 року, відповідачу нараховано, за отримані послуги, суму в розмірі 134 112,46 грн.

Відповідач не оплачував заборгованість за отримані послуги.

Таким чином, станом на 01.07.2024 року борг відповідача за надані послуги теплопостачання становить 134 112,46 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із до ч.1 та ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та укладеного Договору, відповідач повинен був сплачувати плату за надані послуги з централізованого опалення, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої визначено загально будинковим тепловим лічильником. За наявності заборгованості у відповідача за цим договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача як погашення заборгованості за надані послуги в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивачем зобов`язання визначені Договором про надання послуг з опалення виконані належним чином та у повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, за надані послуги не розраховувався і станом на липень 2024 року заборгував, відповідно до розрахунку суму боргу 134 112,46 гривень.

З огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Однак, як вказує відповідач, належне йому приміщення АДРЕСА_6 не використовується з початку російської агресії проти України та найближчим часом не планується для використання для отримання теплової енергії. Однак, цей факт позивачем не враховано. Тобто з 24 лютого 2022 року відповідач не користувався послугами у зв?язку з відсутністю системи опалення та фактичного не проживання у квартирі.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Таращанської міської ради Великоберезянського старостинського округу від 03 вересня 2024 року № 152-9-5/вих-24, відповідач, ОСОБА_1 , разом із членами своєї родини з 07 квітня 2022 року по теперішній час зареєстровані як внутрішньо переміщені особи та проживають за адресою: АДРЕСА_7 .

Крім того, відповідно до Довідки виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 27 вересня 2022 року № 5326, встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_4 , була пошкоджена, а саме: уламками боєприпасів у квартирі пошкоджено частину фасадної стіни та балконний блок (зовнішні стіни та перемички, в квартирі частково пошкоджено внутрішні стіни, повністю зруйновано скління). Згідно технічного звіту від 09.06.2022 р. технічний стан будинку непридатний до нормальної експлуатації.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.03.2022 N? 61 внесені зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку. будівництва та житлово-комунального господарства України від 2211.2018 N? 315 (далі - Методика N° 315), а саме. Методику N? 315 доповнено новим розділом ХІІ «Особливості розподілу комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні», який передбачає, що обсяг нарахувань, зокрема за послугу з постачання гарячої води у період воєнного стану, для споживачів, щодо яких у виконавця комунальних послуг або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг відсутні дані щодо показань вузлів комерційного або розподільного обліку визначається з урахуванням коригуючого коефіцієнту.

Коригуючий коефіцієнт, розмір якого не може бути більший за 1, розраховується підприємством, що надає відповідну послугу та погоджується органом місцевого самоврядування.

Після відновлення надання споживачами показань вузлів комерційного або розподільного обліку виконавець або інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов?язані провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно Методики N? 315.

Для споживачів, приміщення яких не обладнані засобами розподільного обліку. застосовується норма споживання відповідної комунальної послуги, встановлена органом місцевого самоврядування з урахуванням кількості фактично проживаючих та коригуючого коефіцієнту.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 2912.2023 N° 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» внесені зміни, зокрема до Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 N? 1182 (далі - Правила N? 1182), підпунктом 7 пункту 43 яких визначено, що споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об?єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо. іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`ізд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору: це право не звільняє споживача від зобов?язання відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

При цьому, згідно з підпунктом 111 пункту 45 Правил N? 1182 індивідуальний споживач зобов?язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об?єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуги у разі її невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов?язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами з електронній або паперовій формі.

Водночас зазначені зміни не стосуються послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення чи квартира) опалювалися (послуга з постачання теплової енергії надавалася).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою до до КПП «Теплоенергопостач» ІМР» щодо повного від`єднання квартири від мереж централізованого опалення лише 22.01.2025 року. А тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від оплати за послуги з постачання теплової енергії відсутні.

Відтак, та обставина, що майно ОСОБА_1 було пошкоджено поза його волею, не звільняє останнього від відповідальності за утримання майна, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 4 ст.29 Закону України «Про житловокомунальні послуги» у невідкладних випадках, пов`язаних з необхідністю рятування життя і здоров`я людей та/чи майна, в установленому цією статтею порядку може бути здійснено доступ до житла, іншого об`єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника (користувача) (несанкціонований доступ) для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії.

Несанкціонований доступ до житла, іншого об`єкта нерухомого майна відбувається без отримання згоди його власника (користувача), якщо в момент виникнення невідкладного випадку такий власник (користувач) відсутній і немає можливості встановити зв`язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об`єкта нерухомого майна або він відмовляється допустити в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об`єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об`єкті нерухомого майна).

Відтак, на відокремлений пошкоджений радіатор було працівниками КПП «Теплоенергопостач» ІМР» було встановлено запірну арматуру.

Таким чином, демонтування батареї було здійснено з метою ліквідації аварії, що створювала загрозу життю сусідів та їх майну. Отже позивачем вжито всіх можливих, в той момент, заходів задля ліквідації аварійної ситуації та псування майна, в тому числі і відповідача.

Як вже зазначалося,з 01.12.2021 року зі споживачем - ОСОБА_1 , на виконання вимог ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до пункту 13 розділу «Порядок надання послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Оскільки скарг щодо неналежної якості та кількості тепла від мешканців квартири АДРЕСА_6 не надходило, з 01.12.2021 року, ОСОБА_1 та інших мешканців будинку було приєднано до умов індивідуального договору.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з опалення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, зі змінами, двоставковий тариф - це грошовий вираз двох окремих частин тарифу умовно-змінної та умовно-постійної.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - плата за спожиту теплову енергію (Гкал.), за рахунок якої здійснюються прямі витрати на придбання палива і електроенергії для виробництва теплової енергії та її транспортування.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (так звана абонентська плата) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються всі інші витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, з підтримкою технологічного устаткування в робочому стані. Зокрема, витрати за такими статтями: вартість води на технологічні потреби, матеріали, запасні частини та інші матеріальні цінності, амортизація основних засобів, загальновиробничі та адміністративні витрати, витрати на експлуатацію й ремонт теплових мереж та котлів.

Абонентська плата - це частина тарифу, що розраховується на рік (період тривалістю 12 місяців, на який формуються та встановлюються тарифи, з 01 жовтня по 30 вересня), нараховується як в зимовий, так і літній періоди, оскільки направлена на зниження фінансового навантаження на абонентів в опалювальний сезон.

Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та включає в себе лише витрати пов`язані з укладанням договору про надання комунальної послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами (ведення обліку кожної квартири, внесення показників, формування квитанцій, тощо) та інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням абонентів за індивідуальними договорами.

Відтак, нарахування абонентської плати та плати за абонентське обслуговування є цілком обгрунтованою та правомірною.

Щодо позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» ведено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, на момент звернення до суду із позовом, тобто станом на місяць липень 2024 року, продовжено дію воєнного стану на усій території України, а відтак і строк позовної давності зупинено.

Суд прийшов до переконання про те, що оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, та зупиненням такого строку на час діє воєнного стану в Україні, який введений з 24.02.2022 та діє на момент розгляду справи у суді, а відтак строк позовної давності пропущено у період до квітня 2017 року.

Таким чином суд вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по липень 2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного СУДУ України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без важної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Згідно з розрахункового листа абонента ОСОБА_1 за період з квітня 2017 року по липень 2024 року нараховано заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги відповідача 95701,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення строків позовної давності щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2012 року по 01 квітня 2017 року, а позивачем не доведено переривання строків давності, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача у строк, більший, ніж передбачений ст.257 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи той факт, що відповідач отримував послуги теплопостачання, не відмовлялась від їх одержання та перебувала в договірних відносинах з КПП «Теплоенергопостач», суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за отримані послуги за період з квітня 2017 року по липень 2024 року у розмірі 95 701,53 грн.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №690 від 12.07.2024 року.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп.

Згідно копії довідки МСЕК № 306371 від 25.05.2022 року, відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства. На підставі вище вказаної норми закону він звільнений від сплати судового збору.

Ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи,що відповідач ОСОБА_1 звільнений відсплати судовогозбору,а позивачсплатив судовийзбір врозмірі 3028,00грн.,за такихоставин витратизі сплатисудового зборукомпенсуються зарахунок державиу порядку,встановленому КабінетомМіністрів України, пропорційно до задоволеної частини вимог.

Враховуючи положення ч. 6 ст.141ЦПК України позивачу з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір в сумі 2160,48 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (71,35%).

На підставі ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 247, 263-268, 280, 282-283 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9, код ЄДРПОУ 32973584) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 95701,53 грн. (дев`яносто п`ять тисяч сімсот одна гривня 53 копійки).

Повернути Комунально-побутовому підприємству «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9, код ЄДРПОУ 32973584) з державного бюджету судовий збір у розмірі 2160,48 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції №690 від 12.07.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова