Рішення від 16.01.2025 по справі 314/5984/23

Справа № 314/5984/23

Провадження № 2/314/79/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2025 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю представника позивача Войтовича Є.М.,

представника відповідача Жманкова В.Є.,

представника третьої особи Кравченка В.А.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/5984/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна", третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення невиплаченої орендної плати

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Войтовича Є.М. звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна", третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення невиплаченої орендної плати. В позові посилається на те, що він є власником земельної ділянки площею 5,3472 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0082, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новогупалівської сільської ради Запорізького (колишнього Вільнянського) району Запорізької області. 26.08.2016 позивач уклав з Приватним підприємством "Агрофірма "Родіна" договір оренди землі, яким передав в оренду належну йому земельну ділянку строком на 15 років. У період з 2016 по 2021 року орендну плату він не отримував, замість нього орендна плата видавалась ОСОБА_2 , яку позивач не уповноважував на зазначені дії жодним способом, отже, відповідач не мав підстав для здійснення виплати орендної плати вказаній особі. Отримані кошти ОСОБА_2 йому не передавала. За інформацією, отриманою від Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна", за 2016 рік нараховано орендну плату у розмірі 18387,86 грн, за 2017 рік 20411,79 грн, за 2018 рік 22999,20 грн, за 2019 рік 20999,20 грн, за 2020 рік 24149,15 грн, а за 2021 рік 29611,47 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна" невиплачену орендну плату у загальному розмірі 111913,84 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2023 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.04.2024 на адресу суду від представника відповідача адвоката Жманкова В.Є. надійшла заява про застосування строків позовної давності, у якій останній зазначає, що 22.08.2016 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Агрофірма "Родіна" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,3472 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0082, строком на 15 років. Підписи у договорі від 22.08.2016 дійсно належать позивачу та відповідачу, це визнається сторонами і не підлягає доказуванню. З огляду на письмові обґрунтування позивача, викладені у позовній заяві, останній обізнаний про факт отримання орендної плати із 2016 року саме своєю сестрою ОСОБА_2 , однак достеменно знаючи про цей факт до суду із позовом звернувся лише у грудні 2023 року, тобто зі спливом строку позовної давності, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

03.06.2024 на адресу суду від представника відповідача адвоката Жманкова В.Є. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній, не погоджуючись із позовними вимогами, зазначає, що 22.08.2016 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Агрофірма "Родіна" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,3472 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0082, строком на 15 років. Зазначений договір оренди зареєстрований відповідно до чинного законодавства. З огляду на письмові обґрунтування позивача, які викладені у позовній заяві, вбачається обізнаність позивача в існуванні та укладенні договору оренди від 22.08.2016 між ним та відповідачем, розміру орендної плати та порядку її сплати. Позивач був обізнаний про факт отримання орендної плати з 2016 року саме своєю сестрою ОСОБА_2 , за період з 2016 по 2022 роки жодної письмової заяви або скарги від ОСОБА_1 на адресу ПП "Агрофірма "Родіна" щодо неправомірних дій не надходило, Таким чином, на думку представника відповідача, позивач схвалював дії своєї сестри по отриманню від його імені орендної плати. В свою чергу, ОСОБА_2 власноручно писала заяви про отримання орендної плати за договором замість свого брата. Представником відповідача до відзиву долучено копії заяв ОСОБА_2 :

- від 02.08.2016 (про отримання орендної плати за 2016 рік у розмірі 14751,88 грн та 2 мішків борошна);

- від 08.08.2017 (про отримання орендної плати за 2017 рік у розмірі 15786,60 грн та 2 мішків борошна);

- від 10.08.2018 (про отримання орендної плати за 2018 рік у розмірі 17776,45 грн та борошна);

- від 19.09.2019 (про отримання орендної плати за 2019 рік у розмірі 17776,45 грн та борошна);

- від 18.08.2020 (про отримання орендної плати за 2020 рік у розмірі 18635,27 грн та борошна);

- від 31.08.2021 (про отримання орендної плати за 2021 рік у розмірі 22917,19 грн та борошна).

В подальшому, 01.06.2023 орендну плату за 2022 рік замість ОСОБА_1 , згідно видаткового касового ордеру, отримав його представник адвокат Войтович Є.М., а за 2023 рік орендну плату отримала співмешканка позивача громадянка ОСОБА_3 , за довіреністю від 29.06.2023.

Представник відповідача зазначає, що за приписами ч. 1, ч. 3 ст. 237 ЦК України, представництвом єправовідношення,в якомуодна сторона(представник)зобов`язанаабо маєправо вчинитиправочин відімені другоїсторони,яку вонапредставляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідач у повному обсязі виконував усі умови договору оренди земельної ділянки від 22.08.2016 щодо сплати орендної плати, Блабанов С.В. був обізнаний про отримання орендної плати за договором оренди з 2016 по 2021 роки його сестрою Матрошиловою С.В., з огляду на його мовчазну згоду повністю схвалював та не заперечував такі конклюдентні дії, відтак права ОСОБА_1 не порушені.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно із відзивом представником відповідача адвокатом Жманковим В.Є. подано заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 03.06.2024, постановленою протокольно, зафіксованою у журналі судового засідання, заяву про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву задоволено, поновлено Приватному підприємству "Агрофірма "Родіна" строк для подання відзиву, який був встановлений ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 25.12.2023, прийнято до розгляду відзив Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна", поданий 03.06.2024 його представником- адвокатом Жманковим В.Є., на позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Войтович Є.М. на задоволенні позовних вимог наполягав на тих підставах, що вказані у позові.

Представник відповідача адвокат Жманков В.Є. у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, а також заяві про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні представник третьої особи адвокат Кравченко В.А. заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість та безпідставність просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,3472 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (нині територія Вільнянської міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області), кадастровий номер 2321585600:02:004:0082, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 024103, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 71464716 від 26.10.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 872130023215, номер запису про право власності 13640504).

22.08.2016 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним підприємством "Агрофірма "Родіна" в особі директора ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новогупалівської сільської ради загальною площею 5,3472 га. Договір укладено на 15 років.

Право оренди вищевказаної земельної ділянки за ПП "Агрофірма "Родіна" зареєстровано Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2016, номер запису про інше речове право 17101729.

Пунктом 9 вищевказаного договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: не менше 3% від нормативної вартості або в натуральній формі (зерно не менше 2,5 т, соняшник 200 кг, мука 100 кг або 200 кг пшениці, солома 40 тюків, оранка присадибних ділянок до 0,50 га, надається матеріальна допомога в разі смерті орендодавця в сумі 500 грн).

Згідно з п.п. 11, 12 договору орендна плата вноситься у строк до 30 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір орендиземлі укладаєтьсяу письмовійформі іза бажаннямоднієї ізсторін можебути посвідченийнотаріально (ч.1ст.14Закону України"Прооренду землі").

На підставі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, у тому числі її розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок її внесення і перегляду, відповідальність за її несплату, є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно дост.21Закону України"Прооренду землі" оренднаплата заземлю це платіж,який орендарвносить орендодавцевіза користуванняземельною ділянкоюзгідно здоговором орендиземлі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Сторонами не заперечується, що на виконання умов договору оренди землі від 22.08.2016 ОСОБА_1 було передано, а відповідачем прийнято в платне користування орендовану земельну ділянку.

Починаючи з дня укладення договору оренди землі та передачі земельної ділянки, відповідач користувався нею, за що мав сплачувати оренду плату відповідно до умов договору.

Згідно довідки Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна " № 29 від 10.05.2023, ОСОБА_1 дійсно є пайщиком вказаного підприємства, з ним укладено договір оренди землі від 22.08.2016, який 20.10.2016 зареєстрований в Державному реєстрі. Йому була нарахована орендна плата за 2016-2022 роки, а саме:

- 2016 рік нараховано 18387,86 грн (утримано прибутковий податок 3309,81 грн, військовий збір 226,17 грн);

- 2017 рік нараховано 20411,79 грн (утримано прибутковий податок 3674,12 грн, військовий збір 251,07 грн);

- 2018 рік нараховано 22999,20 грн (утримано прибутковий податок 4139,86 грн, військовий збір 282,89 грн);

- 2019 рік нараховано 22999,20 грн (утримано прибутковий податок 4139,86 грн, військовий збір 282,89 грн);

- 2020 рік нараховано 24149,15 грн (утримано прибутковий податок 4346,85 грн, військовий збір 297,03 грн);

- 2021 рік нараховано 29611,47 грн (утримано прибутковий податок 5330,06 грн, військовий збір 364,22 грн);

- 2022 рік нараховано 20124,30 грн (утримано прибутковий податок 3622,38 грн, військовий збір 247,53 грн).

При цьому позивач наполягає на тому, що починаючи з моменту укладення договору відповідач систематично не виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди землі від 22.08.2016, а саме у період з 2016 по 2021 роки не сплатив позивачу орендну плату.

Судом встановлено, що відповідач дійсно не виплачував позивачеві орендну плату за договором оренди землі від 22.08.2016 за 2016-2021 роки.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив про належне виконання ПП "Агрофірма "Родіна" зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 22.08.2016, оскільки орендну плату із 2016 по 2021 роки отримувала сестра позивача ОСОБА_2 .

Так, у матеріалах справи містяться копії заяв ОСОБА_2 від 02.08.2016 (про отримання орендної плати за 2016 рік у розмірі 14751,88 грн та 2 мішків борошна); від 08.08.2017 (про отримання орендної плати за 2017 рік у розмірі 15786,60 грн та 2 мішків борошна); від 10.08.2018 (про отримання орендної плати за 2018 рік у розмірі 17776,45 грн та борошна); від 19.09.2019 (про отримання орендної плати за 2019 рік у розмірі 17776,45 грн та борошна); від 18.08.2020 (про отримання орендної плати за 2020 рік у розмірі 18635,27 грн та борошна); від 31.08.2021 (про отримання орендної плати за 2021 рік у розмірі 22917,19 грн та борошна).

Разом з тим, жоден з наданих документів не містить особистого підпису позивача про отримання вищевказаної орендної плати як у натуральній, так і грошовій формі, а також довіреності або будь-якого іншого документу, на підставі якого Балабанов С.В. уповноважив Матрошилову С.В. на отримання орендної плати за договором від 22.08.2016.

В подальшому за 2022-2023 роки відповідач у належний спосіб виконав свої зобов`язання зі сплати позивачеві орендної плати. Зокрема, з видаткового касового ордеру від 01.06.2023 вбачається, що орендну плату за 2022 рік у розмірі 16254,390 грн отримав представник ОСОБА_1 адвокат Войтович Є.М., а згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру від 04.09.2023 № 3 за 2023 рік орендну плату у вигляді 4 т пшениці, 1 т ячменю, 200 кг соняшнику, 100 кг борошна, 50 кг цукру, соломи на загальну суму 29600,00 грн отримала представник позивача за довіреністю від 29.06.2023 громадянка Щербак Світлана Миколаївна.

Таким чином, суд не може погодитись з доводами представника відповідача про належне виконання зобов`язання орендаря зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 22.08.2016 за період з 2016 по 2021 роки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутн6ості таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Зміст цієї норми матеріального права визначає загальні умови виконання будь-яких зобов`язань, при чому зобов`язання повинні бути виконані боржником особисто та прийняті кредитором особисто, за виключенням якщо договором або законом не буде встановлено інше.

Як встановлено ч. 2 ст. 527 ЦК України, кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Доказів того, що позивач уповноважив свою сестру Матрошилову С.В. отримати від його імені орендну плату за договором оренди землі від 22.08.2016, відповідачем не надано, отже, на підставі ч. 2 ст. 527 ЦК України відповідач несе ризики наслідків непред`явлення вимоги надання доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою.

Таким чином, судом встановлено, що ПП "Агрофірма "Родіна" не виконало зобов`язання з виплати орендної плати позивачеві, що порушило передбачене договором право орендодавця на її своєчасне отримання.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

За правилами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Поміж тим, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Таким чином, аналізуючи положення ст. 261 ЦК України суд приходить до висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Як вже зазначалося вище, за п. 11 договору оренди землі від 22.08.2016 орендна плата вноситься у строк до 30 грудня кожного року. Таким чином, строк позовної давності має відраховуватися з 30 грудня кожного року.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення невиплаченої орендної плати за 2016 рік у розмірі 18387,86 грн (з урахуванням прибуткового податку у розмірі 3309,81 грн та військового збору у розмірі 226,17 грн) заявлені поза межами строку позовної давності, який закінчився 30.12.2019, тоді як з позовом до суду ОСОБА_1 21.12.2023. Отже, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

В свою чергу, суд частково погоджується із твердженням представника позивача про те, що позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності, виходячи з таких обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України від 17.03.2020 № 530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби COVID-19" (далі - Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02.04.2020, продовжено позовну давність на період дії карантину.

Законом № 540-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 20.04.2023 у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21), від 21.02.2024 у справі № 201/5016/21 (провадження № 61-9107св22) зазначено, що "у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)".

Отже, пунктом 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX продовжено позовну давність на строк дії карантину, який закінчив свою дію з 01.07.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Враховуючи положення Закону № 540-ІХ, який набув чинності 02.04.2020 та яким законодавець продовжив позовну давність на строк дії карантину, ОСОБА_1 із цим позовом в частині вимог щодо стягнення невиплаченоїорендної платиза 2017-2021роки звернувся у межах позовної давності.

Враховуючи зазначене, позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню, з відповідача на його користь підлягає стягненню невиплачена орендна плата з урахуванням утриманих обов`язкових платежів за 2017 рік у розмірі 16486,60 грн, за 2018 рік 18576,45 грн, за 2019 рік 18576,45 грн, за 2020 рік 19505,27 грн та за 2021 рік 23984,38 грн, а всього на загальну суму 97129,15 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, в силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 971,29 грн, що є пропорційним до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна" (код ЄДРПОУ 30796653, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с. Новогупалівка, вул. Центральна, 70-А), третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення невиплаченої орендної плати задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна" на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату у розмірі 97129,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Родіна" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 971,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 16.01.2025.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

16.01.2025