Ухвала від 02.04.2025 по справі 199/733/25

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 199/733/25 2/335/1733/2025

про повернення позовної заяви

02 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя,розглянувши позовнузаяву розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого Кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер кеш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», про визнання кредитних договорів недійсними , -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2025 року до суду за визначеною відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2025 підсудністю надійшла зазначена справа.

24.03.2025 справу передано в провадження судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О.

З 27.03.2025 по 01.04.2025 суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Романько О.О. перебувала в нарадчій кімнаті в кримінальному провадженні.

Частиною 1ст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правиламиЦПК, позовна заява повинна відповідати вимогам вказаногоКодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 27ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба МК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер кеш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», про визнання кредитних договорів недійсними.

У позовній заяві позивач при обранні територіальної підсудності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, посилається на положення ч. 5 ст. 28 ЦПК України, згідно з якою позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Посилання позивача на те, що дана справа має розглядатись з урахуванням положень Закону України «Про захист прав споживачів» не відповідає суті даного спору та її позовним вимогам.

Суд звертає увагу, що визначені позивачем відповідачі, відповідно до змісту позовної заяви, не надавали жодних послуг та не укладали із позивачем жодних договорів зазначаючи про шахрайські дії інших осіб, які безпосередньо і уклали з відповідачами кредитні договори.

Крім цього, суд окремо зазначає наступне.

Відповідно до ст.28 ч.5 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживача.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. п. 1, 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За приписами п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Згідно з нормою ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

З долучених до позову документів вбачається, що між ОСОБА_1 та відповідачамиТОВ «Служба МК», ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі», ТОВ «СС Лоун», ТОВ «Містер кеш», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «СОС Кредит» у період часу з 19.01.2022 року по 25.01.2022 року в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитні договори, зі строком погашення кожного з них до одного місяця.

Таким чином, оскільки кредитні договори, які позивач просить визнати недійсними були укладені на строк до одного місяця, на них не поширюється сфера дії Закону України «Про споживче кредитування», а тому до указаних відносин не застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

Як вже зазначалося, то за правилом загальної територіальної підсудності, встановленої ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються за її місцем знаходження згідно з ЄДРПОУ.

Як вбачається з відповідного Реєстру, місцезнаходженням відповідачів, як юридичних осіб є адреси:

-ТОВ «Служба МК» - 69036, м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд.34, кв.56;

-ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» - 03083, м.Київ, пр.Науки, 50;

-ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15б.

Даних про місцезнаходження відповідача ТОВ «СОС Кредит» (код ЄДРПОУ 39487128) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить.

Крім цього, позивач зазначає відповідачами - ТОВ «СС Лоун» (код ЄДРПОУ 40071779, адреса:03066, м.Київ, вул.Михайла Максимовича, та ТОВ «Містер кеш» (код ЄДРПОУ 42987483, адреса: 03066, м.Київ, вул.Михайла Максимовича, При цьому відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за кодом ЄДРПОУ 40071779 зареєстровано ТОВ «Інекомп», адреса: 10031, м.Житомир, вул.Параджанова Сергія, буд. 50, та за кодом ЄДРПОУ 42987483зареєстровано ТОВ «Інеркомп», адреса: 79037, м.Львів, вул.Хмельницького Богдана, буд.224.

За зазначених обставин цивільна справа була передана за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за місцем реєстрації відповідача-1 ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування».

Перевіркою місцезнаходження зазначеної юридичної особи за адресою: вул. Патріотична, буд. 34, кв. 56, м. Запоріжжя, було встановлено, що за ідентичною адресою зареєстровано декілька юридичних осіб, зокрема: ТОВ «Прості займи» код ЄДРПОУ 40858239, ЦБЗ «Інкассо» код ЄДРПОУ 42010640 та ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» код ЄДРПОУ 38839217 як структурний підрозділ (відділення) компанії «Бистрозайм».

В прохальній частині позивачем сформовано шість окремих позовних вимог щодо:

Визнання договору про надання фінансових послуг №2201954231677 від 19 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого кредитування» - недійсним;

Визнання договору позики №249287 від 25 січня 2022, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» - недійсним;

Визнання кредитного договору №1810430-А від 25 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством та з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» - недійсним;

Визнання кредитного договору №531835-М від 25 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Містер Кеш» - недійсним;

Визнання кредитного договору №349531905 від 20 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» - недійсним.

Визнання кредитного договору №30111950 від 24 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит» - недійсним.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

При цьому, в розумінні ч. 1ст. 188 ЦПК Україниоб`єднанню підлягають в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем наведені обставини видачі коштів за шістьма кредитними договорами, але наведені різні обставини із наданням доказів, на підставі яких позивачем пред`явлено вимоги про визнання недійсними кожного окремого правочину.

З огляду на наведене, слід зазначити, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори). Отже, вимоги про визнання недійсними кредитних договорів за конкретно визначених позивачем за кожним окремим кредитним договором підстав є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Отже, щодо цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінніст. 188 ЦПК України. Аналогічний правовий висновок щодо об`єднання вимог в одному позові, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 та в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.

Позивач при поданні позову порушила правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо обставин, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами.

Тому, на переконання судді, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у розумні строки, передбачені приписами ЦПК України, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення.

Так, за змістом ч. 1 ст. 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі №921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Тобто, тільки коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 188 ЦПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Під вимогою слід розуміти матеріальноправову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Згідно зіст. 50 ЦПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на шести окремих договорах.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов`язки відносно різних контрагентів (суб`єктів), які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, доходжу висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписамст. 188 ЦПК України,але йзначно ускладнитьта сприятимезатягуванню учасникамисудового процесувирішення спорупо суті,так якподані вобґрунтування позовнихвимог докази,в томучислі ті,на якіпосилається впозовній заявіпозивач,є окремимипо вказанимдоговорам.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

З урахуванням наведеного, суддя вважає, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України.

Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом з дотриманням правил юрисдикційності та підсудності.

Відповідно до п. 2 ч. 4ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках порушення правила об`єднання позовних вимог.

Позивач з власної ініціативи об`єднала позовні вимоги без дотримання правил об`єднання позовних вимог.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню.

Разом з тим, повернення позовної заяви з причин не дотримання правил об`єднання позовних вимог не є перешкодою в доступі до правосуддя і не позбавляє позивача права на звернення до суду з дотримання вимог ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 4ст. 185, 188, 259-261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Служба МиттєвогоКредитування»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Гелексі»,Товариства зобмеженою відповідальністю«СС Лоун»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Містер кеш»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Манівео швидкафінансова допомога»та Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СОСКредит»,про визнаннякредитних договорівнедійсними разомз додаткамидо неї -повернути позивачу.

Роз`яснити, що згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скаргана ухвалуподається протягомп`ятнадцяти днівз дняскладення судовогорішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 07.04.2025.

Суддя: О.О. Романько