Рішення

від 03.12.2007 по справі 20-7/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2007 р. справа № 20-7/332

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Енергетичні системи України”

          (95006, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, 30, каб.3)

          (95006, м. Сімферополь, пер. Карьерний, 15/7-А)

до відповідача:          Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту

          Міністерства Оборони Російської Федерації”

          (99050, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

про          стягнення заборгованості по Договору займу від 23.03.2007 в сумі 292026,03 грн., з яких: 290000,00 грн. –основний борг, 2026,03 грн. –пеня,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Соколова Г.В., представник, довіреність б/н від 20.08.2007;

          - Лєпілов В.Ю., представник, довіреність б/н від 01.11.2007;

від відповідача:          - Руднева А.В., юрисконсульт, довіреність № 86-юр-163 від 18.09.2007,

Суть спору:

01.10.2007 (вх.№ 3437) Товариство з обмеженою відповідальністю  „Енергетичні системи України” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту  Міністерства Оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості по Договору займу від 23.03.2007 в сумі 292026,03 грн., з яких: 290000,00 грн. –основний борг, 2026,03 грн. –пеня,  з посиланням на статті 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтю 218 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 05.10.2007 порушено провадження по справі (арк. с. 1-2).

Заявами (вх.№№48688, 49851) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог до 1013150,69 грн. та 1022794,52 грн., відповідно, збільшивши період стягнення станом на 15.10.2007, 05.11.2007, та посилаючись на додаткові платіжні доручення, які судом не прийняті до розгляду по мотивам, викладеним в ухвалі від 12.11.2007  (арк.с.21-22, 65-66, 68-74).

Відповідач в відзиві на позов (вх.№52051) позовні вимоги в сумі 292026,03 грн. визнав повністю (арк.с.82).

Рішення приймається в порядку статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

23.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю  „Енергетичні системи України” (Позикодавець) та Підприємством „Будівельне управління Чорноморського Флоту  Міністерства Оборони Російської Федерації (Позичальник) укладено Договір позики, згідно з яким, Позикодавець передає Позичальнику в безвідплатне користування на термін, встановлений цим Договором, кошти, що позичаються, які Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю після закінчення терміну, встановленого цим Договором;

Предметом позики по цьому Договору є грошові кошти в сумі 290000,00 грн.

Термін повернення позики –до 15.04.2007.

Позикодавець не має права на отримання з Позичальника процентів на суму позики.

При порушенні Позичальником терміну повернення позики, він має сплатити Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки (арк.с.8).

17.04.2007 позивач платіжним дорученням № 1763 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 290000,00 грн. в рахунок поворотно-фінансової допомоги по договору від 23.03.2007 (арк.с.9).

08.08.2007 вих.№ 209 позивач направив відповідачу лист з вимогою оплатити заборгованість з посиланням на статтю 1049 Цивільного кодексу України, який позивач отримав 14.08.2007  (арк.с.10, 11).

Спір виник в зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору від 23.03.2007, укладеного з позивачем в частині повернення позики, у зв'язку з чим у відповідача  утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 290000,00 грн., яка підлягає стягненню посвінстю.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 549, 610, 611, 629, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, Якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.

Суд приймає визнання відповідачем позову, так як дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Доказів погашення визнаної заборгованості відповідачем не надано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 8 Договору від 23.03.2007 позивачем нарахована пеня на суму заборгованості в сумі 2026,03 грн., яка також підлягає стягненню.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 292026,03 грн., з яких: 290000,00 грн. –основний борг, 2026,03 грн. –пеня.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 549, 610, 611, 629, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, –

Вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації”  (99011, м.Севастополь, м. Нахімова,13, ідентифікаційний код 30120798, п/р 26009010000210 в  АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  „Енергетичні системи України” (95006, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, 30, каб.3 / 95006, м. Сімферополь, пер. Карьерний, 15/7-А, ідентифікаційний код 32120260, п/р № 26003011045500 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 290000,00 грн., пеню в сумі 2026,03 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2920,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн.

Суддя                                                                                                       Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано,

в порядку ст. 84 ГПК України

10.12.2007