Рішення

від 10.04.2025 по справі 754/16759/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1661/25

Справа №754/16759/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуза позовом Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення завданої майнової шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство "Київрічсервіс" звернулися до суду з позовом про стягнення завданої майнової шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04.02.2024 ОСОБА_1 керуючи автомоблілем «KIA», державний номер НОМЕР_1 , в місті Києві по проспекту Шухевича, 7, порушив Правила дорожнього руху, а саме перед початком руху не дотримався безпечності, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на перешкоду, а саме ворота ресторану «Червона Калина», які належить на праві власності ПрАТ "Київрічсервіс", після чого залишив місце ДТП. У результаті ДТП відбулось пошкодження транспортного засобу та воріт. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22.05.2024 було встановлено вину відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124, 122-4 КУпАП, а також встановлено завдання матеріального збитку, здійснивши наїзд (пошкодження) воріт ресторану «Червона Калина». На підставі наведеного просять стягнути з ОСОБА_1 16806,81грн в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди.

05.12.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

18.12.2024 до суду від адвоката Вдовиченка Б. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

Однак до суду зі сторони відповідача не подано відзив на позовну заяву. А тому станом на 10.04.2025 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та ухвалює рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив такі факти та їм правовідносини.

Згідно із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853432 вбачається, що 04.02.2024 о 18:35 в м. Києві, по проспекту Шухевича, 7, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, здійснив наїзд на перешкоду, а саме ворота ресторану «Червона Калина», в порушення правил, залишив місце події, чим порушив п. 2.10.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 та 122-4 КУпАП.

Відповідно до пояснень директора ПрАТ «Київрічсервіс» ОСОБА_2 , які були надані поліцейському роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 УПП у м. Києві ДПП майору поліції Мазуру А. О., вбачається, що 04.02.2024 о 19:00 йому поступив телефонний дзвінок від головного інженера ПрАТ «Київрічсервіс» ОСОБА_3 , що охорона в/ч НОМЕР_2 доповіла, що орієнтовно о 18:30 невідомий автомобіль на швидкості в`їхав у ворота поста № 1 ресторанно-готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Прибувши на місце пригоди ним були виявлений та установлений факт пошкодження центральних воріт в районі поста № 1. В`їзд автомобіля було зафіксовано камерами зовнішнього спостереження.

Згідно із Рапорту Інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у м. Києві, майора поліції Володимира Зубченка вбачається, що йому на виконання надійшли матеріали дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.02.2024 в м. Києві, по проспекту Шухевича, 7, за участю автомобіля «KIA», державний номер НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на перешкоду, а саме ворота ресторану «Червона Калина» та місце пригоди залишив. Згідно із наявних баз даних автомобіля «Армор» «адмінпрактика» на автомобіль «KIA», державний номер НОМЕР_1 , неодноразово зафіксовані адміністративні правопорушення за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . У телефонній розмові 06.02.2024 (0970035192) ОСОБА_1 повідомив, що керує автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_1 . Відносно події повідомив, що 04.02.2024 приймав участь у ДТП та обіцяв прибути до УПП в м. Києві 07.02.2024. Громадянин ОСОБА_1 неодноразово (в телефонній розмові, письмові виклики) запрошувався до УПП м. Києва для надання пояснень щодо з`ясування обставин справи ДТП, але така вимога була проігнорована. ОСОБА_1 з 1 березня на телефонні дзвінки не відповідає. Перевіркою матеріалів встановлено, ця пригода сталась внаслідок порушення вимог п. 2.3.б, 2.10.а, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ст.124, 122-4 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва, по справі № 754/6581/24, установлено, що 04.02.2024 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «KIA», державний номер НОМЕР_1 , в місті Києві по проспекту Шухевича, 7, порушив п. 2.3.б, 2.10.а, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, при цьому, перед початком руху не дотримався безпечності, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на перешкоду, а саме ворота ресторану «Червона Калина», що спричинило пошкодження транспортного засобу та воріт з матеріальними збитками, після чого ОСОБА_1 залишив місце ДТП, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КУпАП.

22.05.2025 Постановою Деснянського районного суду м. Києва, по справі № 754/6581/24, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення.

Як убачається з державного Акту на право постійного користування землею Серії ІІ-КВ № 007335 Закритому акціонерному товариству «Київрічсервіс» на праві постійного користування належить земля для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд бази відпочинку «Волна» у парку «Дружби Народів» у Ватутінськму районі м.Києва.

Згідно із Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ПрАТ «Київрічсервіс» на праві власності належить нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 1649кв.м, нежила будівля (літ. И) загальною площею 52,7кв.м.

ПрАТ «Київрічсервіс» уклад з ТОВ «Фірма «Берегиня-94» Договір підряду № 1 на проведення ремонтних робіт вхідної групи до комплексу «Червона Калини» від 15.02.2024. Відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати ремонтні роботи на умовах цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані ремонтні роботи в кількості та в асортименті, що зазначені у кошторисі на ремонт воріт, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до кошторису, вартість робіт по ремонту воріт ресторанно-готельного комплексу «Червона Калина» становить 16806,81грн.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільноправової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Загальні положення відшкодування шкоди, визначені Главою 82 ЦК України.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з цим, у постанові від 28 жовтня 2019 у справі № 554/1583/16ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що аналіз норми статті 1166 ЦК України з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 351гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив. Потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

З урахуванням викладеного та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача ОСОБА_1 і завданою шкодою ПрАТ «Київрічсервіс», шляхом пошкодження воріт ресторану «Червона Калина», якіна праві власності належить позивачу. Та наявними доказами в матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, поясненнями, постановою, які підтверджують безпосередню причетність ОСОБА_1 до пошкодження воріт ресторану «Червона Калина»,суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна в розмірі 16806,81грн підлягає задоволенню.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги про відшкодування шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись Конституцією України, статтями 12, 15, 16, 22, 81, 1166, 1192 ЦК України, статтями 12, 13, 76-79, 134, 137, 141, 247, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення завданої майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" матеріальну шкоду завдану пошкодженням майна в розмірі 16806,81грн.

ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Київрічсервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Київрічсервіс", адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 12-Б, код ЄДРПОУ 25269720.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2025.

Суддя В. В. Бабко