Ухвала від 31.10.2024 по справі 757/49641/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49641/24-к

пр. 1-кс-42418/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100060001993, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100060001993, розпочатого 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел, поєднаний з вимаганням на одержання неправомірної вигоди у сумі 10 000 доларів США для себе за вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівника ДСНС, щодо працевлаштування на посаду вибухотехніка до ТОВ «Українські сервіси розмінування» (код ЄДРПОУ 45405742), вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 20.09.2024 приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 зустрівся з останнім за адресою: м. Київ, вул. Боголюбова, 2-Б, та під час бесіди останній повідомив, що в нього є знайомі на підприємстві, яке працевлаштовує та бронює чоловіків від призову до лав ЗСУ. В подальшому ОСОБА_5 запропонував працевлаштування на посаду, пов`язану з вибухотехнічною службою, що дозволить заявнику отримати бронювання від призову до лав ЗСУ, а також під час навчання строком 2 місяці у м. Чернігові отримувати заробітну плату у сумі 15 000 грн, а після працевлаштування понад 60 000 грн, з можливістю виїзду за кордон України.

ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, повідомив ОСОБА_5 , що за працевлаштування на вищевказану роботу він повинен буде заплатити 12 тис. доларів США (в цю вартість буде входити можливість виїзду за кордон, без повернення в Україну), а в разі залишення працювати на території Україні треба сплатити 10 тис. доларів США.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи під контролем правоохоронних органів, 21.09.2024 о 16 год. 02. хв. зателефонував ОСОБА_4 через додаток «Телеграм» і повідомив, що йому підходить варіант з працевлаштуванням, останні домовились зустрітись на 25.09.2024 за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 57 .

Далі, 25.09.2024 о 15 год. 23 хв., зустрівшись за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 57, ОСОБА_4 повідомив заявнику, що він підходить на роботу та запитав, чи є у ОСОБА_5 оновлений додаток «Резерв плюс» та військово-облікові документи, на що останній відповів, що дані у додатку «Резерв плюс» оновлені, а з документів є тільки приписне посвідчення. Також заявник додав, що має бажання залишитись на території України і працювати, на що ОСОБА_4 ввів на своєму мобільному телефоні повідомлення 10 000 доларів США і показав ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисних спонукань, ОСОБА_4 повідомив, що документи на роботу потрібно подавати саме зараз, оскільки в них набирається група, а також додав, що в межах цієї роботи ОСОБА_5 буде займатись гуманітарним розмінуванням на територіях Харківської, Миколаївської, Херсонської і Київської областей як працівник ДСНС. Після погодження названих ОСОБА_5 умов ОСОБА_4 повідомив, що надасть контактний номер телефону особи для проходження співбесіди.

Далі, 01.10.2024 ОСОБА_5 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , через «Телеграм», зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що в разі готовності заявника останній повинен до 03.10.2024 подати документи, у зв`язку з швидким набором групи у кількості 20-ти осіб, з яких 19 вже є, чим вчиняв тиск на прийняття рішення на користь ОСОБА_4 . Також ОСОБА_4 повідомив, що до подачі документів ОСОБА_5 повинен передати грошові кошти у сумі 10 тис. доларів США та домовились про передачу коштів на 07-08.10.2024.

В подальшому, 02.10.2024 о 13 год. 07 хв. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив контактний номер телефону НОМЕР_2 особи на проходження співбесіди, додавши, що під час дзвінка треба повідомити фразу «Добрий день, я від МЧС, я знаю, що ви займаєтесь розмінуванням, як я можу потрапити до вас в команду». Також ОСОБА_4 повідомив про необхідність передачі своїх документів, які посвідчують особу, а саме паспорт громадянина України, на що ОСОБА_5 погодився та відправив через додаток фото свого паспорту.

Цього ж дня ОСОБА_5 зателефонував на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , наданий ОСОБА_4 , та сказав фразу «Добрий день, я від МЧС, я знаю, що ви займаєтесь розмінуванням, як я можу потрапити до вас в команду», на що дівчина на ім`я ОСОБА_6 запитала, чи від ОСОБА_7 він та попросила у Вотсап скинути його прізвище і pdf-витяг із додатку «Резерв плюс». Далі вона повідомила, що надішле перелік документів, які потрібно буде підготувати для зустрічі, а також посилання на анкету про працевлаштування, яку потрібно буде заповнити, додавши, що співбесіда буде проводитись за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20, о 09 год. 20 хв. 03.10.2024.

Під час заповнення анкети ОСОБА_5 зрозумів, що буде працевлаштовуватись до ТОВ «Українські сервіси розмінування» та, не володіючи інформацією щодо сторони, яка надає рекомендацію на працевлаштування, запитав про це ОСОБА_4 , на що останній повідомив, що треба зазначити ДСНС. Після неодноразових перенесень співбесіду було призначено на 04.10.2024. ОСОБА_5 , приїхавши за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20, познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_7 , який провів заявнику коротку співбесіду, та ОСОБА_6 повідомила про необхідність оновлення військово-облікових документів, до 09.10.2024 для подальшого підписання контракту.

В подальшому того ж дня ОСОБА_5 зустрівся зі ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 57, в ході бесіди останній повідомив, що в нього є своя людина у ДСНС, яка і допоможе працевлаштуватись до ТОВ «Українські сервіси розмінування». Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаної з вимаганням за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівника ДСНС, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, повідомив ОСОБА_5 , що в разі несплати коштів в сумі 10 000 доларів США до підписання контракту, він не буде працевлаштований на підприємство. В свою чергу, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що без передачі неправомірної вигоди у сумі 10 000 доларів США він не зможе працевлаштуватися на роботу, і тому домовились про передачу коштів на 08.10.2024.

Згідно примітки до ст. 369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Державні службовці та посадові особи, що працюють згідно Кодексу Законів про працю України, ДСНС (далі Працівники) відповідно до пп. «и» п. 1 та пп. «а» п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Посадові особи). До Посадових осіб відносяться посади відповідно до п. 14 та п. 15 Розділу ІІ Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020.

07.10.2024 близько 10 години ОСОБА_5 , зустрівшись з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, буд. 20, передав ОСОБА_9 документи, необхідні для працевлаштування.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівника ДСНС, ОСОБА_10 приблизно о 12 годині 10 хвилин 08.10.2024 зустрівся із ОСОБА_5 на парковці біля станції метро «Палац Україна», що в Печерському районі м. Києва, та після бесіди зазначив, що поки він не отримає від ОСОБА_5 кошти і не віддзвониться «їм», останнього не працевлаштують. Після цього ОСОБА_4 запропонував залишити неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США у його автомобілі, на що ОСОБА_5 , виконуючи вимогу ОСОБА_11 , поклав грошові кошти у сумі 10 000 доларів США в карту дверей переднього пасажирського сидіння, та одразу був затриманий працівниками поліції.

08.10.2024 у період часу з 18-14 по 18-54 год. слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 проведено невідкладну слідчу дію обшук за місцем роботи ОСОБА_4 , офісного приміщення Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» ЄДРПОУ 24091786, за адресою: м. Київ, вулиця Миколи Голего, 7В, який згідно витягу з державного реєстру речових прав, на праві власності належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ М.Б.С.", код ЄДРПОУ: 34713874; ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; ОСОБА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , ОСОБА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; ОСОБА_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , в ході проведення якого вилучено: особову справу ОСОБА_4 , в якій знаходяться наступні документи: трудова книжка на ім`я ОСОБА_4 , доповнення до особового листка, автобіографія, згода на обробку персональних даних, копія паспорта, копія картки фізичної особи, копія диплому магістра, копія диплому кандидата наук, копія військового квитка, копія банківської картки, заява.

08.10.2024 перелік вищезазначених речей та документів, вилучених за місцем роботи ОСОБА_4 , в офісному приміщенні Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» ЄДРПОУ 24091786, за адресою: м. Київ, вулиця Миколи Голего, 7В, визнано речовими доказами у кримінальному №12024100060001993.

08.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Метою арешту майна є збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховання, відчуження.

Підсумовуючи клопотання, слідчий просив накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 08.10.2024 в ході проведення обшуку офісного приміщення Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 7В, а саме на: особову справу ОСОБА_4 , в якій знаходяться наступні документи: трудова книжка на ім`я ОСОБА_4 , доповнення до особового листка, автобіографія, згода на обробку персональних даних, копія паспорта, копія картки фізичної особи, копія диплому магістра, копія диплому кандидата наук, копія військового квитка, копія банківської картки, заява.

Від прокурора групи прокурорів ОСОБА_17 слідчому судді надана заява про розгляд справи без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник власника майна Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» - ректор ОСОБА_18 направив клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати без його участі та участі інших представників Університету. Також зазначив, що вилучені в офісному приміщенні Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» особова справа та трудова книжка працівника ОСОБА_4 необхідні Університету для ведення кадрового обліку відповідно до трудового законодавства.

Дослідивши клопотання з додатками, клопотання представника власника майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100060001993 від 29.08.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

08.10.2024 в період часу з 18-14 по 18-54 год. на підставі ст. 233 КПК України проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 7В, в ході якого виявлено та вилучено особову справу ОСОБА_4 , в якій знаходяться наступні документи: трудова книжка на ім`я ОСОБА_4 , доповнення до особового листка, автобіографія, згода на обробку персональних даних, копія паспорта, копія картки фізичної особи, копія диплому магістра, копія диплому кандидата наук, копія військового квитка, копія банківської картки, заява /а. м. 89-94/.

08.10.2024 постановою слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 вилучену особову справу ОСОБА_4 та документи, що містяться у ній, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100060001993, оскільки спосіб вчинення кримінального правопорушення дає підстави вважати, що дані речі можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення /а. м. 115-120/.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ, зокрема, у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

Також ЄСПЛ нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, слідчий вказує, що арешт вказаного майна необхідний з метою збереження речових доказів, задля запобігання можливості його приховування, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, є достатні підстави вважати, що мало місце кримінальне правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні №12024100060001993, та ОСОБА_4 причетний до розслідуваної в рамках кримінального провадження протиправної діяльності, водночас слідчим не доведено, що останній якимось чином використовував свою особову справу у злочинній діяльності, що не може свідчити, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Так, хоча в клопотанні слідчий вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу чи аргументації на підтвердження відповідності вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України, не зазначає, як вказана особова справа може бути використана як доказ фактів чи обставин, що підлягають доказуванню, в судовому провадженні. отже в ході розгляду клопотання всупереч п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Сама по собі винесена слідчим постанова про визнання майна речовими доказами не може бути безумовною підставою для обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, оскільки під час вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя перевіряє не формальну наявність постанови про визнання речей і документів речовими доказами, а дійсну відповідність вилученого критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Наявності хоча б однієї з наведених обставин для тимчасового вилучення особової справи ОСОБА_4 слідчим, прокурором належним чином не обґрунтовано та не доведено.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у даному випадку відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 08.10.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Частиною 3 ст. 173 КПК України встановлено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.169-173, 309, 372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Майно, тимчасово вилучене 08.10.2024 в ході проведення обшуку офісного приміщення Приватного вищого навчального закладу «Університету новітніх технологій» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 7В, а саме: особову справу ОСОБА_4 , в якій знаходяться наступні документи: трудова книжка на ім`я ОСОБА_4 , доповнення до особового листка, автобіографія, згода на обробку персональних даних, копія паспорта, копія картки фізичної особи, копія диплому магістра, копія диплому кандидата наук, копія військового квитка, копія банківської картки, заява, повернути власнику - Приватному вищому навчальному закладу «Університету новітніх технологій».

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1