5/2431
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" січня 2008 р. Справа № 5/2431
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Алексенко Н.В. - дов. №410/1 від 18.04.07р.
від відповідача не з'явився (був присутній в засіданні суду 06.11.07р. Антонюк М.М. -директор)
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російськевиробниче підприємство "ДОН-ЛАН" (м. Київ)
до Селянського-фермерського господарства "Малочернявське" (с.Мала Чернявка Ружинського району)
про стягнення 76 964,50 грн.
Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 76964,50 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу, з яких 50000,00 грн. - сума основного боргу, 18500,00 грн. - штраф за прострочення передачі товару та 8464,50 грн. - відсотки за користування чужими коштами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином. В судовому засіданні 06.11.07р. основний борг в сумі 50000,00 грн. визнав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу від 06.04.06р., специфікацію до договору, претензію, докази направлення претензії відповідачеві, банківську виписку, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
06.04.06р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №5043 від 06.04.06р. (а.с.23-25), відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов'язується передати у власність позивача (покупця) товар, ціна, кількість і асортимент якого визначаються в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємними його частинами, а позивач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Специфікацією №1 до даного договору визначено (а.с.26), що товаром являється зерно пшениці продовольчої третього класу урожаю 2006 у кількості 66 тон на загальну суму 50000,00 грн.
Згідно п.4.1 договору, форма розрахунків за даним договором безготівкова.
Покупець на умовах передоплати протягом 5 банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок продавця грошову суму, визначену в п. 3.1 даного договору (п.4.3 договору).
Відповідно до п.3.1 договору, загальна сума грошових коштів, яка належить до сплати за даним договором, становить 50000,00 грн.
Згідно з п. 8.2.1 договору, відповідач зобов'язаний передати у відповідності зі строками, зазначеними у договорі, товар покупцю.
Як передбачено п.4.4 договору, продавець після збирання врожаю, але не пізніше 15.09.06р., передає оплачений товар покупцю.
Факт передачі товару продавцем покупцю засвідчується актом приймання-передачі, який є невід'ємною його частиною, датується і підписується уповноваженими представниками сторін (п. 4.6 даного договору).
На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачеві 50000,00 грн. попередньої оплати за товар, про що свідчить банківська виписка від 06.04.06р. та картка рахунку 631 (а.с. 32-33).
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо передачі товару позивачеві не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 50000,00 грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду 06.11.06р.
11.04.07р. позивач надіслав відповідачеві вимогу (претензію) №409 від 11.04.07р. (а.с.27-29) з вимогою повернути суму боргу, яку відповідач отримав 19.04.07р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).
Проте, відповідач вищезазначену вимогу залишив без відповіді та без задоволення.
Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" в частині стягнення основного боргу в сумі 50000,00 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач в позовній заяві просить суд на підставі п.9.4 договору стягнути з відповідача 18500,00 грн. штрафу за прострочення передачі товару та на підставі ст.ст. 231, 232 ГК України 8464,50 грн. відсотків за користування чужими коштами.
Дійсно, відповідно до п.9.4 договору, за несвоєчасне передання товару продавцем покупцеві, продавець зобов'язаний сплатити штраф на користь покупця в розмірі 0,1% від ціни товару за кожен день прострочення передачі.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення вищевказаних зобов'язань, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного г р о ш о в о г о зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Тому суд вважає, що нарахована позивачем неустойка в розмірі 18500,00 грн. являється пенею, яка нараховується за невиконання грошового зобов'язання, а не штрафом, так як нараховувалась за кожен день прострочки поставки товару.
А оскільки у відповідача перед позивачем було не грошове зобов'язання, а поставка товару, то суд відмовляє в позові в частині стягнення 18500,00 грн.
Крім того, згідно з ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення г р о ш о в и х зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Проте, відповідно до умов договору №5043 від 06.04.2006 року, у відповідача було зобов'язання передати товар позивачеві, а не грошове зобов'язання, про що суд зазначав вище.
Слід зазначити, що із розрахунку позивача вбачається, що останній нараховував відсотки за користування чужими коштами виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка не передбачена ні договором, ні законодавчими актами. коштами
Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 18500 грн. штрафу за прострочення передачі товару та 8464,50 грн. відсотків за користування чужими коштами.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення боргу суду не надав, в засіданні суду суму основного боргу визнав.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. В задоволенні позову в частині стягнення 18500 грн. штрафу за прострочення передачі товару та 8464,50 грн. відсотків за користування чужими коштами суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 655, 693 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Малочернявське", Житомирська область, Ружинський район, с. Мала Чернявка, р/р 260462346 в Житомирській облдирекції АППБ "Аваль", МФО 311528, код ЄДРПОУ 30908665
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН", м. Київ, вул. Новопирогівська, 66, р/р 2600230029801 в Київській філії АБ "Кредит-Дніпро", м. Київ, МФО 320898, код ЄДРПОУ 31862695
- 50000,00 грн. - попередньої оплати;
- 500,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 76,66 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 18500 грн. штрафу за прострочення передачі товару та 8464,50 грн. відсотків за користування чужими коштами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.
Суддя Брагіна Я.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачеві
3 - відповідачеві
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2008 |
Оприлюднено | 16.01.2008 |
Номер документу | 1265105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Брагіна Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні