Рішення

від 09.04.2025 по справі 954/900/24

НОВОКАХОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/900/24

Номер провадження 2/954/556/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовомОргану опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради (в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте життям сина не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватись з ним, не надає матеріальної допомоги, ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Тому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання представник позивача подала заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі, позов підтримала, просила задовольнити, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не прибула, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Ураховуючи те, що представник позивача та позивач не заперечували проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батькамиОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Батько дитини записаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Після народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 перебував у відділенні недоношених немовлят в м. Берислав. Потім дитину направили до дитячої лікарні м. Херсон. За інформацією медичних лікарів, мати - ОСОБА_1 , жодного разу не відвідувала свого сина у медичному закладі, не телефонувала, не цікавилася станом його здоров`я та його розвитком, ніякої допомоги на утримання дитини у медичному закладі не надавала, хоча Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради постійно тримала на контролі питання щодо перебування в медичному закладі дитини. Матері, ОСОБА_1 було повідомлено, що її син перебуває в задовільному стані та його можна забирати з медичного закладу. Службою у справах дітей Новоолександрівської сільської ради ОСОБА_1 було передано речі для малюка: дитяче харчування, памперси та дитячий одяг за віком, але вона не скористалася наданою можливістю. КНП «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» ХОР м. Херсон 08 грудня 2022 року було складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я.

Малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, згідно розпорядження начальника військової адміністрації Новоолександрівської сільської військової адміністрації «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» від 26.12.2022 року за № 16. ОСОБА_2 тимчасово влаштований в сім`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно наказу Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Херсонської області «Про тимчасове влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 » від 26.12.2022 року за № 4. Над малолітнім ОСОБА_2 16 лютого 2023 року встановлено опіку та призначено опікуна відповідно до розпорядження відділу Служби у справах дітей Залізничного району Львівської міської ради «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 та призначення опікуна» від 16.02.2023 року за № 82.

З метою з`ясування даних обставин, начальником Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради неодноразово були здійснені телефонні дзвінки, які ОСОБА_1 ігнорувала, але дізнавшись її місцезнаходження, 15 жовтня 2022 року направлено лист начальнику Служби у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради за № 91 «Про надання інформації», який розглянуто та проведено обстеження умов проживання, Акт від 29.11.2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 . Незабаром ОСОБА_1 залишила місце даного проживання. На сьогоднішній день відомості про її місцезнаходження відсутні.

Органом опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради надано висновок від 20.06.2024 року № 239, згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 по відношенню до малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Згідно ч. 1 ст. 2 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд враховує той факт, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не утримує сина, не цікавиться його життям, розвитком та станом здоров`я.

Суд приходить до висновку, що це свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за доцільне позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.10, 12, 81, 141, 200, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь особи або державного закладу, яка буде утримувати дитину, починаючи з 15.07.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Новоолександрівська сільська рада, місцезнаходження: Херсонська область, Бериславський район, с. Новоолександрівка, вул. Першого Травня, 96, код ЄДРПОУ 44018420.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий.

СуддяО.В. Гончаренко