Рішення

від 10.04.2025 по справі 340/4594/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4594/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312)

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позов мотивовано тим, що відповідачка у 2023 році не виконала норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (1 робоче місце). У зв`язку з цим позивач склав та надіслав їй розрахунок адміністративно-господарських санкцій на суму 10673, 43 грн., а також нарахував пеню за несвоєчасну сплату цих санкцій у розмірі 345, 87 грн. та просить суд стягнути їх з відповідача.

Ухвалою судді від 11.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідачки подала відзив на позовну заяву із запереченням проти позову, мотивованими тим, що ФОП ОСОБА_1 повідомила центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) шляхом подання звіту форми №3-ПН. Її вина у невиконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відсутня. З цих підстав просила суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченням проти позову, мотивованими тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_2 за 2023 рік становила менше ніж 8 осіб, а тому на нього не поширюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і він не зобов`язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування таких осіб. Пояснює це помилками, допущеними ним при обчисленні показників середньооблікової кількості штатних працівників у податкових розрахунках за вересень та листопад 2023 року.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 22.07.2023 року зареєстрована як фізична особа - підприємець. Основним видом її економічної діяльності є обслуговування напоями. У своїй підприємницькій діяльності відповідачка використовує найману працю працівників.

У березні 2024 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданої Пенсійним фондом України, склало Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, з такими показниками щодо ОСОБА_1 :

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб,

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0,

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа,

- фонд оплати праці штатних працівників 170 774, 93 грн.,

- середня річна заробітна плата штатного працівника 21 346, 87 грн.,

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0,

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 10673, 43 грн.

Цей Розрахунок надіслано 07.03.2024 року відповідачці в електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оскільки відповідачка добровільно не сплатила адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII), який на той час містив такі норми:

Стаття 18. Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Стаття 20. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року №17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку (пункт 2).

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року №14-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за № 457/39513, затверджено Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає процедуру надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

2. Надання інформації з реєстру застрахованих осіб здійснюється на центральному рівні в електронній формі за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, щоквартально до 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, наростаючим підсумком в розрізі місяців.

3. Суб`єктами інформаційного обміну є:

- Пенсійний фонд України;

- Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

4. Пенсійний фонд України з реєстру застрахованих осіб надає інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

5. Інформація з реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості.

Згідно з підпунктом 29 пункту 6 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року №129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 року за №528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань виявляє в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та банку даних підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції, визначені статтею 20 Закону №875-XII - це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону. За своєю правовою природою ці санкції є видом господарсько-правової відповідальності, які застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності (статті 217, 238 Господарського кодексу України).

Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначають суб`єктів господарювання, які не забезпечили виконання в попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та нараховують їм адміністративно-господарські санкції, про що спільно з органами ПФУ направлять суб`єктам господарювання відповідні розрахунки. Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю також вправі вимагати стягнення у судовому порядку несплачених суб`єктами господарювання у встановлений строк адміністративно-господарських санкцій та пені, нарахованої за порушення термінів їх сплати.

Позивач надіслав відповідачці Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, згідно з яким середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік у ФОП ОСОБА_1 становить 8 осіб. Тож за розрахунком позивача, для відповідачки норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений частиною 1 статті 19 Закону №875-XII, за підсумками 2023 року становить 1 місце.

Цей розрахунок позивач склав на підставі наданої йому ПФУ інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Джерелом такої інформації є відомості з податкової звітності, поданої суб`єктами господарювання до контролюючих органів - зокрема зі щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556, затверджено:

- форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (надалі Порядок №4).

Пунктами 3, 4 розділу І Порядку №4 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу на платників єдиного внеску, визначених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону.

Подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з пунктом 1 розділом ІІІ Порядку №4 у заголовній частині Розрахунку зазначається: рядок 101 - середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період; рядок 102 - чисельність працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Суд зазначає, що статистичний показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 року за №1442/11722 (надалі - Інструкція №286) .

Дія цієї Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Інструкція №286 містить такі положення:

2. Облікова кількість штатних працівників

2.1. В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

2.2. Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті.

2.3. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

3. Визначення середньої кількості працівників

3.1. Середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

- середньооблікової кількості штатних працівників;

- середньої кількості зовнішніх сумісників;

- середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

3.2. Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

3.2.1. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

3.2.2. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції).

3.2.4. Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

Підприємства, які тимчасово припинили роботу з економічних причин, визначають середньооблікову кількість штатних працівників у середньому за період на загальних підставах.

3.2.5. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

3.2.6. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Представник відповідачки, заперечуючи проти позову, стверджувала, що та вживала заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю та подавала до Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості первинну звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

На підтвердження цих обставин суд витребував від відповідачки такі докази:

- податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з додатками), які подавала ФОП ОСОБА_1 за податкові періоди 2023 року (звітні та уточнюючі);

- докази виділення/створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році;

- докази подання ФОП ОСОБА_1 у 2023 році до центру зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності №3-ПН.

Втім такі докази відповідачка суду не надала.

Кременчуцька філія Полтавського обласного центру зайнятості на запит суду повідомила, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2023 року не подавала звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Статтею 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин-підприємець зобов`язаний додержуватися вимог, передбачених статтями 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.

Суд установив, що ОСОБА_1 набула статусу суб`єкта господарювання 22.07.2023 року, коли у встановленому порядку була зареєстрована як фізична особа-підприємець та розпочала підприємницьку діяльність.

Після цього вона як самозайнята особа почала подавати до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року, а саме за ІІІ та ІУ квартали 2023 року.

ГУ ДПС у Кіровоградській області на запит суду надало ці податкові розрахунки, з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_1 почала використовувати найману працю працівників у серпні 2023 року, коли прийняла на роботу за трудовими договорами 9 працівників. Враховуючи зміни у чисельності найманих працівників, середньооблікова кількість штатних працівників (рядок 101) у ФОП ОСОБА_1 у 2023 році становила (осіб): у серпні 9, у вересні 9, у жовтні 9, у листопаді 7, у грудні 4. У штаті працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 102), були відсутні.

Позивач обчислив середньооблікову кількість штатних працівників ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік, врахувавши показники її податкових розрахунків за 5 місяців, що склало 8 осіб ((9 + 9 + 9 + 7 + 4) : 5).

Воднораз, суд наголошує, що відповідно до статті 19 Закону №875-XII норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю залежить від показника середньооблікової кількості штатних працівників за рік (12 календарних місяців). За правилами Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників за рік визначається шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства/підприємця і ділення одержаної суми на 12. Так само визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік у підприємствах/підприємців, які працювали неповний рік (створені після січня або які припинили роботу до грудня).

Тому, виходячи із показників податкових розрахунків ФОП ОСОБА_1 , які містяться у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість її штатних працівників за 2023 рік, розрахована згідно з пп.3.2.5 - 3.2.6 п.3.2 Інструкції №286, становить 3 особи ((9 + 9 + 9 + 7 + 4) : 12), що є меншим від кількості працівників, передбаченої у частині 1 статті 19 Закону №875-XII (8 і більше).

Отже відповідачка не підпадає під норматив, наведений у частині 1 статті 19 Закону №875-XII, а відтак - не повинна нести відповідальність за невиконання цього нормативу та сплачувати адміністративно-господарські санкції за підсумками року.

Суд вважає, що Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю неправильно обчислило середньооблікову кількість штатних працівників ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік та безпідставно нарахувало їй адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Тож у задоволенні позову про стягнення з відповідачки сум коштів, нарахованих їй позивачем, слід відмовити.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ