Ухвала

від 10.04.2025 по справі 640/15237/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/15237/21

провадження № 2-іс/340/464/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.УА" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд.8-А, ЄДРПОУ 42468262) до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ 39369133)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2579 від 23.12.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021 (суддя Є.В. Аблов) відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.51).

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №640/15237/21.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 адміністративна справа №640/15237/21 передана судді Т.М. Кармазиній.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 справу прийнято до провадження та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.100-101)

Представником відповідача подано до суду клопотання про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання, посилається на те, що результати розгляду справи випливають на вжиття НКРЕКП заходів державного регулювання у серах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень наданих Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг». Також вказує, що результати розгляду справи випливають не тільки на НКРЕКП як регулятора ринку, а й на відносини з усіма іншими учасниками ринку електричної енергії, які закуповують та продають електричну енергію.

Вирішуючи клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких дана справа не відноситься.

Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, представником не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду саме даної справи в порядку загального позовного провадження.

Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач не позбавлений права висловлення своєї позиції шляхом подання заяв по суті справи. Обставини справи, які підлягають встановленню не є складними, а процесуальні дії можуть бути вчинені і під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Ахеn v. Germany, рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №640/15237/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.12, 243, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА