Рішення

від 10.04.2025 по справі 640/3817/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3817/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/3817/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 422259 від 28.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" (код ЄДРПОУ 41953720) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" (код ЄДРПОУ 41953720) із переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування вимог зазначено, що ТОВ «ВІНОКС» (код ЄДРПОУ: 41953720) зареєстровано у Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації від 21.02.2018.

21.02.2018 позивача взято на облік ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у місті Києві, як платника податків та як платника єдиного внеску, також 21.02.2018 Товариство взято на облік Державною службою статистики України.

У продовж 2019-2021 роки, ТОВ «ВІНОКС» укладено ряд перспективних договорів про надання послуг та договорів поставки, зокрема: Договір про надання послуг від 02.12.2019, укладений з ТОВ «МАКТРОС» (код ЄДРПОУ: 43265798); Договір поставки від 03.01.2020 укладений з ТОВ «ПІРОКСЕН» (код ЄДРПОУ:32202552); Договір поставки від 02.11.2020 укладений з ТОВ «МЕРЕЖА ЕДЕЛ» (код ЄДРПОУ: 43398013); Договір про надання юридичних послуг від 02.11.2020 укладений з ТОВ «КАРЕНФОРС ПУЛ» (код ЄДРПОУ: 43312816); Договір поставки від 01.12.2020 укладений з ТОВ «СІТІЛАЙН АРТО» (код ЄДРПОУ: 43532307); Договір поставки від 01.07.2021 укладений з ТОВ «ЛЕГРАНД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 44052608); Договір про надання послуг від 01.03.2021 укладений з ТОВ «КАЙТОР» (код ЄДРПОУ: 43293605); Договір поставки від 01.03.2021 укладений з ТОВ «ВОЛСЕК» (код ЄДРПОУ: 43293579); Договір поставки від 01.03.2021 укладений з ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПРЕМІОР» (код ЄДРПОУ: 42620161).

Наведений факт свідчить про сумлінну господарську діяльність ТОВ «ВІНОКС» в реальному секторі економіки.

Однак, незважаючи на вищенаведене, ТОВ «ВІНОКС» отримало Рішення податкового органу № 422259 від 28.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зі змісту якого ТОВ «ВШОКС» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ «ВІНОКС», в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність (у Рішенні зазначено перелік таких ризикових суб`єктів господарювання).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що позивач відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності.

Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ "ВІНОКС" (41953720), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ОНЕКС ПЛЮС" (44135170); ТОВ "АДОГА УНІВЕРС" (43275261); ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛЕМПОСТАВ" (43958484); ТОВ "ЛІБЕРО АКТИВ" (42642946); ТОВ "СЛУЧ ЕНЕРГІЯ" (42827616); ТОВ "ФОРТЕР МАКС" (43448163); ТОВ "КОРТЕКС ГРЕЙ" (43319612); ТОВ "БІВІКС ГРУП" (43358393); ТОВ "ЛОСКОС ЛЮКС" (44040608); ТОВ "ЛАМІНА ГРУП" (43346578); ТОВ "ТЕРНОПТ СИНТЕЗ" (43339010); ТОВ "ТРІАЛ ПРАЙМ" (43402904); ТОВ "СІТІЛАЙН АРТО" (43532307); ТОВ "КОНТАКТ 2010" (37145782); ТОВ "КАМЕНС-ПРОМГРУПП" (43696488); ТОВ "МІНАРІС ПРУФ" (43339398); ТОВ "МІСТОБУДІВНА ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" (41959015); ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПРЕМІОР" (42620161); ТОВ "КАЙТОР" (43293605); ТОВ "НАВАРРО ПРОЕКТ" (44005923); ТОВ "ПРОТЕКС СИСТЕМ" (44134711); ТОВ "ФАЛКОН-ЛТД" (42484834); ТОВ "МЕРЕЖА ЕДЕЛ" (43398013); ТОВ "ПУЛІВЕР КОНСТРАКТ" (43312402); ТОВ "ВОЛСЕК" (43293579); ТОВ "ПРОТОК ГРУП" (43354835); ТОВ "РЕНТАЛ ФОРМ" (42303884); ТОВ "ТКТ-МАРКЕТОПТ" (43697240); ТОВ "СІЛВЕР-СІТІ" (42486449); ТОВ "ЮВЕКО ПРОФІ (43459442); ТОВ "МАКТРОС" (43265798); ТОВ "КАРЕНФОРС ПУЛ" (43312816);ТОВ "ПІРОКСЕЛ" (32202552); ТОВ "ХЕЙЛЕН" (42987441); ТОВ "ВП ПАРАДІГМА" (43320921); ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" (44052608); ТОВ "АЕНШ СИСТЕМ" (42699912); ТОВ "ПРОВЕЙ АСИСТ" (43360744); ПП "СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА" (36839765); ТОВ "САВЕНТ" (43083682);ТОВ "СТАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ПЛЮС" (43394254); ТОВ "ОРІОН СТАРТ" (42692702); ТОВ "ЗАВОД КИЇВСПЕЦСТАЛЬ" (39377370).

Рішення прийнято правомірно.

Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовну заяву прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), замінено первісного відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) на належного - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" (місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 18, м. Ковель, Ковельський район, Волинська область, ідентифікаційний код 41953720) основний вид діяльності 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.

28.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 422259.

Підставою для прийняття спірних рішень з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 16.12.2021 № 1, а також відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку пункту 8, використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ОНЕКС ПЛЮС" (44135170); ТОВ "АДОГА УНІВЕРС" (43275261); ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ КЛЕМПОСТАВ" (43958484); ТОВ "ЛІБЕРО АКТИВ" (42642946); ТОВ "СЛУЧ ЕНЕРГІЯ" (42827616); ТОВ "ФОРТЕР МАКС" (43448163); ТОВ "КОРТЕКС ГРЕЙ" (43319612); ТОВ "БІВІКС ГРУП" (43358393); ТОВ "ЛОСКОС ЛЮКС" (44040608); ТОВ "ЛАМІНА ГРУП" (43346578); ТОВ "ТЕРНОПТ СИНТЕЗ" (43339010); ТОВ "ТРІАЛ ПРАЙМ" (43402904); ТОВ "СІТІЛАЙН АРТО" (43532307); ТОВ "КОНТАКТ 2010" (37145782); ТОВ "КАМЕНС-ПРОМГРУПП" (43696488); ТОВ "МІНАРІС ПРУФ" (43339398); ТОВ "МІСТОБУДІВНА ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ" (41959015); ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПРЕМІОР" (42620161); ТОВ "КАЙТОР" (43293605); ТОВ "НАВАРРО ПРОЕКТ" (44005923); ТОВ "ПРОТЕКС СИСТЕМ" (44134711); ТОВ "ФАЛКОН-ЛТД" (42484834); ТОВ "МЕРЕЖА ЕДЕЛ" (43398013); ТОВ "ПУЛІВЕР КОНСТРАКТ" (43312402); ТОВ "ВОЛСЕК" (43293579); ТОВ "ПРОТОК ГРУП" (43354835); ТОВ "РЕНТАЛ ФОРМ" (42303884); ТОВ "ТКТ-МАРКЕТОПТ" (43697240); ТОВ "СІЛВЕР-СІТІ" (42486449); ТОВ "ЮВЕКО ПРОФІ (43459442); ТОВ "МАКТРОС" (43265798); ТОВ "КАРЕНФОРС ПУЛ" (43312816);ТОВ "ПІРОКСЕЛ" (32202552); ТОВ "ХЕЙЛЕН" (42987441); ТОВ "ВП ПАРАДІГМА" (43320921); ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" (44052608); ТОВ "АЕНШ СИСТЕМ" (42699912); ТОВ "ПРОВЕЙ АСИСТ" (43360744); ПП "СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА" (36839765); ТОВ "САВЕНТ" (43083682);ТОВ "СТАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ПЛЮС" (43394254); ТОВ "ОРІОН СТАРТ" (42692702); ТОВ "ЗАВОД КИЇВСПЕЦСТАЛЬ" (39377370).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою та змістом оскаржуване рішення відповідача відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку № 1165.

Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Натомість, у рядку «Податкова інформація» в оскаржуваному рішенні зазначено лише про те, що «проведено аналіз діяльності позивача, в результаті чого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність», і не містять розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості.

Позивачем не отримано жодних додатків до оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цих рішень. Також, вказану інформацію не було надано суду.

Таким чином, відповідачем не зазначено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується.

Отже, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17), від 02.04.2020 у справі № 160/93/19 адміністративне провадження №К/9901/25783/19) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд звертає увагу, що відповідач зазначаючи про ризиковість позивача, фактично її пов`язує з ризиковістю його контрагентів.

На переконання суду, податкова інформація, наявна у контролюючого органу про ознаки ризиковості контрагентів позивача, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує ризиковість останнього як платника податків.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що товариство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення відповідачем відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Таким чином, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку зазначено тільки п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та його зміст, однак рішення не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку. З оскаржуваних рішень не вбачається, які ризикові операції та по яких податкових накладних досліджувалась податкова інформація по платнику податків.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Суд акцентує увагу на тому, що віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також прийняття вказаного негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 422259 від 28.12.2021.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку № 1165, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст оскаржуваних рішень, не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" (місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 18, м. Ковель, Ковельський район, Волинська область, ідентифікаційний код 41953720) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 422259 від 28.12.2021.

Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, внесеного за рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 422259 від 28.12.2021.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОКС" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн (тві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива