Ухвала

від 09.04.2025 по справі 640/16094/19

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

09 квітня 2025 рокусправа № 640/16094/19

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша рекламна компанія» (вул. Солом`янська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 37783640) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Шолуденка, б. 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання незаконним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша рекламна компанія» до Головного управління ДФС у м. Києві з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за № 3372 від 18.03.2019 з дати видачі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

10.02.2025 справа №640/16094/19 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 прийнято до розгляду справу №640/16094/19 .

Ухвалою суду від 09.04.2025 замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України.

19.03.2025 представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в порядку ст. 238 КАС України. В обґрунтування заяви вказує, що згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Велика Палата Верховного Суду не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вважає, що зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, оскільки в останній також йдеться про протиправність наказу про призначення перевірки, до якої контролюючий орган був допущений. Тому вказані висновки Великої Палати Верховного Суду підлягають застосуванню судом у даній справі відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Суд встановив, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що листом від 20.12.2018 відповідач витребував у нього копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин у період з грудня 2017 року по січень 2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Астіком», яке, відповідно до внутрішніх баз даних контролюючого органу, є суб`єктом фіктивного підприємництва. 11.03.2019 позивачем були надані відповідачу запитувані документи. Проте, відповідачем було прийнято наказ від 18.03.2019 № 3372 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перша рекламна компанія». Вказаний наказ позивач вважає безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки надавши всі підтвердні та достатні документи на запит відповідача, в силу положень п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, не було правових підстав для прийняття наказу про проведення перевірки.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається зі змісту спірного наказу від 18.03.2019 №3372 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначає стаття 79 ПК України.

Пунктом 79.2 цієї статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Суд зауважує, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий п. 79.2 ст. 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд робить наступні висновки: аналізованими нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 18.03.2019 № 3372 про проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскаржуваний позивачем наказ від 18.03.2019 № 3372 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перша рекламна компанія» реалізовано шляхом проведення перевірки, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт від 02.04.2019 №240/26-15-14-02-04/37783640 про результати документальної позапланової невіїзної перевірки ТОВ «Перша рекламна компанія» .

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З наведеного суд робить висновок, що даний спір про скасування наказу про проведення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові висновувала, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не може бути розглянуте і вирішене судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до матеріалів справи, при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн. З огляду на наведене, судовий збір належить повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 238, 240, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

заяву представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі №380/14544/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша рекламна компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання незаконним та скасування наказу.

Повернути з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша рекламна компанія» (вул. Солом`янська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 37783640) сплачений судовий у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

У зв`язку із перебуванням головуючого-судді на лікарняному у період з 17.03.2025 року по 06.04.2025 року, повний текст ухвали складено 09.04.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович