Справа № 420/3829/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 рокум. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПотоцької Н.В.
за участю секретаряЗагрійчук О.В.
сторін:
представника позивачаЛук`яненка В.О.
представника відповідачаЛевченко С.Г.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UА500130/2024/000402 від 17.12.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500370/2025/000001/1 від 03.02.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UА500370/2025/000019 від 03.02.2025.
Позов обґрунтовано наступним.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування та картки відмови, на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захист з огляду на наступні обставини.
Процесуальні дії
Ухвалою від 12.02.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі на 10.03.2025 року о 12:00 годині.
Ухвалою від 18.02.2025 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» за вхід. №ЕС/13383/25 від 14.02.2025 року та призначено розгляд справи №420/3829/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в онлайн системі відеоконференцзв`язку «EASYCON».
26.02.2025 року до суду за вхід. №ЕС/17869/25 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130031073U6 від 16.12.2024, (МД) № 25UA500130001682U1 від 30.01.2025 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.
03.03.2025 року до суду за вхід. №ЕС/18935/25 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на задоволенні позову зазначивши, що позивач надав усі належні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом.
03.03.2025 року до суду за вхід. №ЕС/19411/25 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягав на правомірності дій відповідача а правильності здійснени розрахунків та вжитих заходах.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року із занесенням до протоколу підготовчого засідання закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд по суті на 31.03.2025 року о 12:00 годині.
В судовому засіданні 31.03.2025 року з`ясовано питання про наявність описок в позові щодо зазначення номерів рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, а саме зазначено №UА500370/2025/000001/1 та №UА500370/2025/000019, замість вірних №UА500130/2025/000001/1 та №UА500130/2025/000019.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
04.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, оф. 43) зареєстроване як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 43751339).
Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 82.92 Пакування; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.
23.01.2024 між ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (Покупець) і EM SALT GROUP LTD (Продавець), укладено договір № 23012024 (копія додається).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, відповідно до договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних, надалі Товар.
Згідно з п. 1.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, країною призначення Товару є Україна.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, вид, кількість, ціна та вартість Товару будуть узгоджені між Продавцем і Покупцем і описані в Рахунку- фактурі, який виставляється на кожну окрему поставку та також є невід`ємною частиною цього Контракту.
Згідно з п. 2.3. Договору № 23012024 від 23.01.2024, вартість Товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, загальна сума контракту: загальна вартість усіх сплачених рахунків (рахунків-проформ) за цим договором.
Згідно з п. 6.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, умови поставки та страхування за Контрактом будуть визначені Продавцем та Покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Сторони можуть домовитися про умови доставки EXW, FOB, FCA, CFR, CIF, якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах.
Відповідно до п. 7.2. Договору № 23012024 від 23.01.2024, умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на Продавця. Усі додаткові умови (за наявності) фіксуються в кожному рахунку-фактурі для кожної окремої поставки.
У грудні 2024 та у лютому 2025 між Продавець і Покупець на виконання договірних зобов`язань за договором № 23012024 від 23.01.2024, було узгоджено наступні поставки товару відповідно до інвойсів:
- Інвойс № 221124 від 06.12.2024, на поставку солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 8 200,00 тон загальною вартістю 266500 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (40%+30%+30%) та з умовою поставки CFR PIVDENNIY or CHERNOMORSK Ukraine (порт Південний або Чорноморськ Україна);
- Інвойс № 2125 від 21.01.2025, на поставку технічної солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 11 500,00 тон загальною вартістю 362 250,00 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (40%+30%+30%) та з умовою поставки CFR PIVDENNIY or CHERNOMORSK Ukraine (порт Південний або Чорноморськ Україна).
По митній декларації №24UA500130031073U6.
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 24UA500130031073U6 від 16.12.2024 року, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ», а саме:
« 1. Сіль для промислового використання, непридатна для споживання людьми:- Сіль технічна (0-4 мм) насипом8200 м.т.Не придатна для приготування харчовихпродуктів, не придатна для споживаннялюдьми. Без пакування.Торговельна марка немає даних. Виробник - EM SALT GROUP LTD.Країна виробництва EG.»
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:
Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 12.10.2024;
Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 25.11.2024;
Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 02.12.2024;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 221124 від 06.12.2024;
Коносамент (Bill of lading) № 01 від 06.12.2024;
Вантажна відомість (Cargo Manifest) № б/н від 06.12.2024;
Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) № A 0738257 від 12.12.2024;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №99 від 26.11.2024;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №100 від 03.12.2024;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №103 від 11.12.2024;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Висновок ДЗІ № 3-2/681) від 16.12.2024;
Страховий поліс № 1692/2024 від 15.12.2024;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23012024 від 23.01.2024;
Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 16.12.2024;
Звіт про опломбування та розпломбування (sealing unsealing report) №EGCI20242698 від 06.12.2024;
Звіт про обстеження (draft survey report - a) № EGCI20242698 від 06.12.2024;
Копія митної декларації країни відправлення № 121783-1-351-2024 від 04.12.2024.
Після подання Позивачем ЕМД, Відповідачем направлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України. А також митним органом повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності,
У відповідь на запит митного органу, листом від 17.12.2024 № б/н, в якому наведені пояснення на спростовання всіх виявлених митним органом розбіжностей, та декларантом повідомлено, що інші додаткові документи надати не має можливості.
17.12.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000049/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «сіль, не денатурована, технічна. Сіль (0- 6 мм), колір - білий, насипом», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик та призначення (технічна, не харчова), країни походження та виробництва- Єгипет, способом доставки-морський транспорт, ваговими характеристиками - 7 700 000 кг, митне оформлення якого здійснено за резервним методом визначення митної вартості на умовах CIF та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 09.10.2024 № 24UA500090010438U5 на рівні 0,086 дол. США/кг.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:
« 1) відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення № 121783-1- 351-2024 від 04.12.2024 зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Чорноморськ;
2) відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення;
3) відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, декларантом надано страховий поліс від 15.12.2024 №1292/2024, але не надано його переклад відповідно до ст. 254 МКУ.
5) В наданому висновку ДЗІ № 3-2/681 від 16.12.2024 наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими. Крім того встановлено, що поставка товару, заявленого за ЕМД від 16.12.2024 № 24UA500130031073U6, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 02.12.2024 № 221124, від 25.11.2024 № 221124 та інвойсом від 06.12.2024 № 221124 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів.
6) Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, обов`язкові реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Положення № 216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів. При цьому, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано.
7) Як товаросупровідний документ декларантом до митного оформлення надано не в повному обсязі коносамент від 06.12.2024 № 01, оскільки відсутні перша сторінка та договір Charter Party як невід`ємна його частина. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.
8) Митна декларація країни відправлення від 04.12.2024 № 121783-1-351-2024 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки: складена раніше дати інвойсу від 06.12.2024 № 221124 та коносаменту від 06.12.2024 № 01; не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс, інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товару.
9) При підготовці висновку ДП «Держзовнішінформ» від 16.12.2024 № 3-2/681 експертом здійснено порівняння оцінюваного товару (rock salt) з подібним товаром (зокрема, double washed rock salt, rock and marine salt, single washed raw salt), проте не наведено відповідних розрахунків та не надано додатків з копіями вихідних даних, як передбачено Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.»
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 17.12.2024 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2024/000402.
Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 24UA500130031073U6 від 16.12.2024, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500500001720U0 від 17.12.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 4 099 057, 74 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
По митній декларації №25UA500130001682U1.
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №25UA500130001682U1 від 30.01.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ», а саме:
« 1. Сіль для промислового використання, не придатна для споживання людьми: - Сіль технічна (0-4 мм) насипом 11500 м.т. Не придатна для приготування харчових продуктів, не придатна для споживання людьми. Без пакування. Торговельна марка - немає даних. Виробник - EM SALT GROUP LTD. Країна виробництва - EG.»
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:
Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 22.12.2024;
Рахунок-проформа (Proforma invoice) №2125 від 02.01.2025;
Рахунок-проформа (Proforma invoice) №2125 від 14.01.2025;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №2125 від 21.01.2025;
Коносамент (Bill of lading) № 01 від 21.01.2025;
Вантажна відомість (Cargo Manifest) № б/н від 21.01.2025;
Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) № A 24 0092176 від 23.01.2025;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №106 від 06.01.2025;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №108 від 15.01.2025;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №109 від 16.01.2025;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №110 від 22.01.2025;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Висновок ДЗІ № 3-2/35) від 30.01.2025;
Страховий поліс № 1295/2025 від 30.01.2025;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23012024 від 23.01.2024;
Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 30.01.2025;
Договір перевезення (Charter Party) № б/н від 14.01.2025;
Звіт про опломбування та розпломбування (sealing unsealing report) №EGМIN250206 від 21.01.2025;
План завантаження б/н від 21.01.2025;
Звіт про фактичне завантаження (statement of facts) від 21.01.2025;
Звіт про обстеження (DRAFT SURVEY REPORT - A) №EGМIN250206 від 21.01.2025;
Копія митної декларації країни відправлення № 6544-1-351-2025 від 16.01.2025.
Після подання Позивачем ЕМД, Відповідачем направлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України. А також митним органом повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності,
У відповідь на запит митного органу, листом від 03.02.2025 № б/н, в якому наведені пояснення на спростовання всіх виявлених митним органом розбіжностей, та декларантом повідомлено, що інші додаткові документи надати не має можливості.
03.02.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2025/000001/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «Сіль технічна кам`яна», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик та призначення (технічна, не харчова), країни походження та виробництва- Єгипет, способом доставки-морський транспорт, ваговими характеристиками - 9 600 000 кг, митне оформлення якого здійснено за резервним методом визначення митної вартості на умовах CIF та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 04.12.2024 № 24UA500090012525U8 на рівні 0,086 дол. США/кг.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:
« 1. відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення №6544-1-351-2025 від 16.01.2025 зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Чорноморськ,
2. відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення;
3. відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4. не надано переклад митної декларації країни відправлення відповідно до ст. 254 МКУ.
5. в наданому висновку ДЗІ № 3-2/35 від 30.01.2025 наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими.
6. поставка товару, заявленого за ЕМД від 30.01.2025 № 25UA500130001682U1, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ «САЙЛЕНТІНВЕСТ» (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 14.01.2025 № 2125, від 02.01.2025 № 2125 та інвойсом від 21.01.2025 № 2125 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, обов`язкові реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Положення №216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів, а сума фінансової операції за наданими декларантом банківськими документами за №№ 106, 108, 109, 110 (326 025 Дол. США) не відповідає вартості, яка зазначена в комерційному рахунку (362 250 Дол. США). При цьому, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано.
7. Як товаросупровідний документ декларантом до митного оформлення надано не в повному обсязі коносамент від 06.12.2024 № 01, оскільки відсутні перша сторінка та договір Charter Party як невід`ємна його частина.
8. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.
Наданий митному органу страхових поліс № 1295/2025 не можливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки він складений 30.01.2025 тобто після прибуття товару в порт призначення, а страхова сума не відповідає вартості, яка зазначена в комерційному рахунку.
9. Митна декларація країни відправлення від 16.01.2025 № 6544-1-351-2025 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки: складена раніше дати інвойсу від 21.01.2025 № 2125 та коносаменту від 21.01.2025 № 01; не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс, інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товару.
10. При підготовці висновку ДП «Держзовнішінформ» від 30.01.2025 № 3-2/35 експертом здійснено порівняння оцінюваного товару (rock salt) з подібним товаром (зокрема, double washed rock salt, rock and marine salt, single washed raw salt), проте не наведено відповідних розрахунків та не надано додатків з копіями вихідних даних, як передбачено Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.»
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 03.02.2025 року видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2025/000019.
Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) №25UA500130001682U1 від 30.01.2025, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500130001903U6 від 03.02.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 5 856 216, 09 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Вважаючи протиправним та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення №UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:
« 1) відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення № 121783-1-351-2024 від 04.12.2024 зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Чорноморськ;»
Як встановлено судом, для митного оформлення, зокрема, надавались рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 25.11.2024, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 02.12.2024 та рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 221124 від 06.12.2024;
Відповідно до Інвойсів № 221124, на поставку солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 8 200,00 тон загальною вартістю 266500 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (40%+30%+30%) та з умовою поставки CFR PIVDENNIY or CHERNOMORSK Ukraine (порт Південний або Чорноморськ Україна);
Продавцем товару у експортній декларації країни відправлення було зазначено один із портів у який відповідно до умов погоджених у Інвойсі №221124 від 06.12.2024 (P.INVOICE NO 221124 date 25.11.2024, 2ND.INVOICE № 221124 date 02.12.2024), поставка товару здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ). Окрім цього, витрати з перевезення у відповідності до умов поставки повністю покладено на продавця товару, а тому входять у вартість товару, що жодним чином не впливає на числові показники під час визначення його митної вартості.
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності щодо зазначення порту розвантаження, є необґрунтованим.
« 2) відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення;»
Для митного оформлення декларантом надавався зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23012024 від 23.01.2024.
Вказаний договір складений та підписаний двома мовами (англійською та українською).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, відповідно до договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних, надалі Товар.
Разом з тим, в англійській частині тексту п. 1.1. Договору зазначено «…referred to in the invoices…».
Судом зазначалось вище, що для митного оформлення, зокрема, надавались рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 25.11.2024, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 221124 від 02.12.2024 та рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 221124 від 06.12.2024.
У вказаних Інвойсах зазначений конкретний вид та вага даної партії соляної продукції BULK ROCK SALT, ROCK SALT 0-4 mm, NACL 98.5-99.5, MOISTURE 0-2% (СИПУЧА КАМ`ЯНА СІЛЬ, КАМ`ЯНА СІЛЬ 0-4 мм, NACL 98.5-99.5, ВОЛОГІСТЬ 0-2%).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» було подано і надано митному органу при митному оформленні відповідні накладні (інвойси) передбачені Договором, що підтверджується наявними доказами, зокрема Інвойсом № 221124 від 06.12.2024 (P.INVOICE NO 221124 date 25.11.2024, 2ND.INVOICE № 221124 date 02.12.2024), а зазначення в українському перекладі іншої назви документу не спростовує закладену сторонами суть домовленості.
З огляду на викладене, виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.
« 3) відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;»
Як встановлено судом із долученого ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» Інвойсу № 221124 від 06.12.2024, поставка здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах.
Зі змісту наданих Інвойсів № 221124 вбачається, що сторонами в ньому не було окремо погоджено додаткову вартість Товару (упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування), а тому декларантом правомірно не включено до вартості товару дані затрати.
Окрім цього, відповідно до змісту «Інкотермс 2010» - CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.
Окремо суд зазначає, що відповідно до розділу А.9 умов CFR Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).
Як встановлено судом з наданих доказів та сторонами не заперечується, Товар, що поставлявся це сіль для промислового використання, непридатна для споживання людьми насипом. Вказаний вид перевезення, який вказаний також в Інвойсах № 221124, Коносаменті № 01 від 06.12.2024, Вантажній відомості № б/н від 06.12.2024 та у плані навантаження від 06.12.2024, не передбачає упаковки.
При цьому, в поданій декларації №24UA500130031073U6 визначено процедуру постачання товару ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
За вказаними умовами поставки товару саме на продавця покладаються витрати щодо пакування товару та його маркування.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем, в спірному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
« 4) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, декларантом надано страховий поліс від 15.12.2024 №1292/2024, але не надано його переклад відповідно до ст. 254 МКУ.»
Відповідно до Інвойсів № 221124 від 06.12.2024 (P.INVOICE NO 221124 date 25.11.2024, 2ND.INVOICE № 221124 date 02.12.2024) поставка товару здійснюється на умовах поставки CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Як вже зазначалось, відповідно до правил ІНКОТЕРМС «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) (україномовний варіант))» - терміни CFR означають COST AND FREIGHT (... named port of destination) ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення), що в включає в себе:
«Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
При цьому пунктом Б.З. Правил Інкотермс встановлено, що у Покупця відсутні обов`язки: а) за Договором перевезення - Немає зобов`язань, б) за договором страхування - Немає зобов`язань.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» передбачає обов`язок продавця оплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення, застрахувати товар, здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки.
Тобто, у вартість товару включена вартість страхування товару на правилах CFR, які, в свою чергу, покладені на продавця товару. За умов поставки товару CFR у покупця відсутній обов`язок надання до митного органу документів на підтвердження вартості страхування товару, оскільки вказане не впливає на митну вартість товару.
Таким чином, наданий ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до митного оформлення страховий поліс, яким підтверджується страхування товару Продавцем, та на підставі якого здійснений відповідний запис під кодом 3530 графи 44, несе виключно інформативний характер та на ціну товару не впливає.
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
« 5) В наданому висновку ДЗІ № 3-2/681 від 16.12.2024 наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими. Крім того встановлено, що поставка товару, заявленого за ЕМД від 16.12.2024 № 24UA500130031073U6, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 02.12.2024 № 221124, від 25.11.2024 № 221124 та інвойсом від 06.12.2024 № 221124 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів.»
« 6) Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, обов`язкові реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Положення № 216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів. При цьому, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано.»
З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що до митного оформлення ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» у якості банківських платіжних документів було долучено платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах №99 від 26.11.2024, № 100 від 03.12.2024, № 103 від 11.12.2024.
Факт надання вказаних банківських документів Відповідачем не спростовується.
Разом з тим, дослідивши зміст банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено наявність всіх обов`язкових реквізитів та не виявлено порушень Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, про які зазначає Відповідач.
З огляду на вказане, зауваження митного органу про те, що у якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів, а для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано, є лчевидно безпідставними та необґрунтованими.
« 7) Як товаросупровідний документ декларантом до митного оформлення надано не в повному обсязі коносамент від 06.12.2024 № 01, оскільки відсутні перша сторінка та договір Charter Party як невід`ємна його частина. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.»
З наданих до суду доказів, судом встановлено, що до митного оформлення надано примірник коносаменту від 06.12.2024 № 01 наявний у його розпорядження.
Щодо ненадання договору Charter Party, суд звертає увагу, що поставка товару здійснюється на умовах CFR (вартість і фрахт), тобто поставка товару здійснюється за рахунок продавця, а отже в його обов`язки входить питання стосовно доставки товару покупцю. За таких умов, покупець не зобов`язаний витребувати у продавця договір Charter Party, який не впливає на ціну товару, оскільки укладається із третьою особою, розрахунки із яким продавець здійснює самостійно, і вартість договору вже включено у вартість товару.
Питання та зауваження митного органу щодо страхування товару вже розглянуті судом вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.
« 8) Митна декларація країни відправлення від 04.12.2024 № 121783-1-351-2024 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки: складена раніше дати інвойсу від 06.12.2024 № 221124 та коносаменту від 06.12.2024 № 01; не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс, інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товару.»
Як зазначалось судом вище, із долучених ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» Інвойсів №221124, поставка здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Відповідно до змісту «Інкотермс 2010» - CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі зобов`язання та витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.
З урахуванням вищезазначених положень, саме на продавця та митні органи країни відправлення лежить відповідальність за оформлення експортної декларації, зазначення в ній вірних відомостей та надання відповідних копій Покупцю. Покупець, в свою чергу, не може нести відповідальність за дії вказаних суб`єктів.
Таким чином розбіжність у інвойсі і експортній митній декларації викликана діями продавця, за які декларант не несе відповідальності, а вказані розбіжності, з огляду на всі інші надані для митного оформлення документи, є незначними і не впливають на правильність визначення митної вартості товарів позивачем.
« 9) При підготовці висновку ДП «Держзовнішінформ» від 16.12.2024 № 3-2/681 експертом здійснено порівняння оцінюваного товару (rock salt) з подібним товаром (зокрема, double washed rock salt, rock and marine salt, single washed raw salt), проте не наведено відповідних розрахунків та не надано додатків з копіями вихідних даних, як передбачено Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.»
Оцінивши наданий експертний висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 16.12.2024 № 3-2/681, суд погоджується з доводами ПозивачаЮ що він складений у відповідності до п. 56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", підтвердженням чому, є зазначення на другій сторінці про всю використану і наявну інформацію під час здійснення розрахунків та числових значень. Окрім цього, у відповідності до ст. 334 МК України, відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
В експертному висновку ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 16.12.2024 № 3-2/681, зазначено те, що сіль купується у Виробника продукції; беручи до уваги рівень цін на подібну продукцію, що склалася при постачанні з Єгипту та інших країн в Україну, а також наявні дані щодо вартості перевезення подібної продукції з Єгипту в Україну (дані ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»); контрактні умови поставки, а також те, що продукція постачається оптовою партією, свідчить про те, що контрактний рівень ціни, що склався на сіль, яка постачається в рамках Контракту № 23012024 від 23.01.2024 у відповідності до Інвойсу № 221124 від 06.12.2024 до зазначеного контракту, не суперечить наявним ціновим даним експорту подібної продукції з Єгипту і відповідає ціновій політиці Виробника та при постачанні в Україну може складати на умовах поставки CFR Південний/Чорноморськ, Україна (ІНКОТЕРМС 2010) на продукцію BULK ROCK SALT (0-4 мм) 32,50 дол. США/мт.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що експертний висновок є довідковим документом, а основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд вважає, що митним органом не доведено, яким чином зауваження до експертного висновку впливають на розрахунок митної вартості товару, з огляду на надані до митного органу документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну.
Оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказана розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.
Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.
У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення №UА500130/2025/000001/1 від 03.02.2025 року про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:
« 1. відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення №6544-1-351-2025 від 16.01.2025 зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Чорноморськ,
Як встановлено судом, для митного оформлення, зокрема, надавались рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2125 від 02.01.2025, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2125 від 14.01.2025 та рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2125 від 21.01.2025;
Відповідно до Інвойсів № 2125, на поставку технічної солі для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 11 500,00 тон загальною вартістю 362 250,00 доларів США, оплату за яку відбулася на умовах 100% передоплати відповідно графіку визначеного в інвойсі (40%+30%+30%) та з умовою поставки CFR PIVDENNIY or CHERNOMORSK Ukraine (порт Південний або Чорноморськ Україна).
Продавцем товару у експортній декларації країни відправлення було зазначено один із портів у який відповідно до умов погоджених у Інвойсі № 2125 від 21.01.2025 (P.INVOICE NO 2125 date 02.01.2025, 2ND.INVOICE № 2125 date 14.01.2025), поставка товару здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ). Окрім цього, витрати з перевезення у відповідності до умов поставки повністю покладено на продавця товару, а тому входять у вартість товару, що жодним чином не впливає на числові показники під час визначення його митної вартості.
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності щодо зазначення порту розвантаження, є необґрунтованим.
« 2. відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення;»
Для митного оформлення декларантом надавався зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23012024 від 23.01.2024.
Вказаний договір складений та підписаний двома мовами (англійською та українською).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 23012024 від 23.01.2024, відповідно до договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних, надалі Товар.
Разом з тим, в англійській частині тексту п. 1.1. Договору зазначено «…referred to in the invoices…».
Судом зазначалось вище, що для митного оформлення, зокрема, надавались рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2125 від 02.01.2025, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2125 від 14.01.2025 та рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2125 від 21.01.2025.
У вказаних Інвойсах зазначений конкретний вид та вага даної партії соляної продукції BULK ROCK SALT, ROCK SALT 0-4 mm, NACL 98.5-99.5, MOISTURE 0-2% (СИПУЧА КАМ`ЯНА СІЛЬ, КАМ`ЯНА СІЛЬ 0-4 мм, NACL 98.5-99.5, ВОЛОГІСТЬ 0-2%).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» було подано і надано митному органу при митному оформленні відповідні накладні (інвойси) передбачені Договором, що підтверджується наявними доказами, зокрема Інвойсом № 2125 від 21.01.2025 (P.INVOICE NO 2125 date 02.01.2025, 2ND.INVOICE № 2125 date 14.01.2025), а зазначення в українському перекладі іншої назви документу не спростовує закладену сторонами суть домовленості.
З огляду на викладене, виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.
« 3. відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;»
Як встановлено судом із долученого ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» Інвойсу № 2125 від 21.01.2025, поставка здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах.
Зі змісту наданих Інвойсів № 2125 вбачається, що сторонами в ньому не було окремо погоджено додаткову вартість Товару (упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування), а тому декларантом правомірно не включено до вартості товару дані затрати.
Окрім цього, відповідно до змісту «Інкотермс 2010» - CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.
Окремо суд зазначає, що відповідно до розділу А.9 умов CFR Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).
Як встановлено судом з наданих доказів та сторонами не заперечується, Товар, що поставлявся це сіль для промислового використання, непридатна для споживання людьми насипом. Вказаний вид перевезення, який вказаний також в Інвойсах № 221124, Коносаменті № 01 від 06.12.2024, Вантажній відомості № б/н від 06.12.2024 та у плані навантаження від 06.12.2024, не передбачає упаковки.
При цьому, в поданій декларації №25UA500130001682U1 визначено процедуру постачання товару ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
За вказаними умовами поставки товару саме на продавця покладаються витрати щодо пакування товару та його маркування.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем, в спірному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
« 4. не надано переклад митної декларації країни відправлення відповідно до ст. 254 МКУ.» та « 9. Митна декларація країни відправлення від 16.01.2025 № 6544-1-351-2025 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки: складена раніше дати інвойсу від 21.01.2025 № 2125 та коносаменту від 21.01.2025 № 01; не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс, інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товару.»
ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» надав митному органу переклад митної декларації країни відправлення № 6544-1-351-2025 від 16.01.2025, про що зазначено в листі від 03.02.2025 року (відповідь на запит митного органу), та який наявний в матеріалах справи.
Також, як зазначалось судом вище, із долучених ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» Інвойсів №2125, поставка здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Відповідно до змісту «Інкотермс 2010» - CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі зобов`язання та витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.
З урахуванням вищезазначених положень, саме на продавця та митні органи країни відправлення лежить відповідальність за оформлення експортної декларації, зазначення в ній вірних відомостей та надання відповідних копій Покупцю. Покупець, в свою чергу, не може нести відповідальність за дії вказаних суб`єктів.
Таким чином розбіжність у інвойсі і експортній митній декларації викликана діями продавця, за які декларант не несе відповідальності, а вказані розбіжності, з огляду на всі інші надані для митного оформлення документи, є незначними і не впливають на правильність визначення митної вартості товарів позивачем.
« 5. в наданому висновку ДЗІ № 3-2/35 від 30.01.2025 наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими.» та « 10. При підготовці висновку ДП «Держзовнішінформ» від 30.01.2025 № 3-2/35 експертом здійснено порівняння оцінюваного товару (rock salt) з подібним товаром (зокрема, double washed rock salt, rock and marine salt, single washed raw salt), проте не наведено відповідних розрахунків та не надано додатків з копіями вихідних даних, як передбачено Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.»
Оцінивши наданий експертний висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 3-2/35 від 30.01.2025, суд погоджується з доводами ПозивачаЮ що він складений у відповідності до п. 56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", підтвердженням чому, є зазначення на другій сторінці про всю використану і наявну інформацію під час здійснення розрахунків та числових значень. Окрім цього, у відповідності до ст. 334 МК України, відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
В експертному висновку ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" № 3-2/35 від 30.01.2025, зазначено те, що сіль купується у Виробника продукції; беручи до уваги рівень цін на подібну продукцію, що склалася при постачанні з Єгипту та інших країн в Україну, а також наявні дані щодо вартості перевезення подібної продукції з Єгипту в Україну (дані ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»); контрактні умови поставки, обсяг партії постачання (11 500 мт.) та регулярність замовлень відповідної продукції покупцем; беручи до уваги відповідь Виробника продукції щодо цінової політики, свідчить про те, що контрактний рівень ціни, що склався на сіль, яка постачається в рамках Контракту № 23012024 від 23.01.2024, у відповідності до Інвойсу № 2125 від 21.01.2025 до зазначеного Контракту, не суперечить наявним ціновим даним експорту подібної продукції з Єгипту і відповідає ціновій політиці Виробника та при постачанні в Україну може складати на умовах поставки CFR Південний/Чорноморськ, Україна (ІНКОТЕРМС 2010) на продукцію BULK ROCK SALT (0-4 мм) 31,50 дол. США/мт.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що експертний висновок є довідковим документом, а основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд вважає, що митним органом не доведено, яким чином зауваження до експертного висновку впливають на розрахунок митної вартості товару, з огляду на надані до митного органу документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну.
« 6. поставка товару, заявленого за ЕМД від 30.01.2025 № 25UA500130001682U1, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ «САЙЛЕНТІНВЕСТ» (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 14.01.2025 № 2125, від 02.01.2025 № 2125 та інвойсом від 21.01.2025 № 2125 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, обов`язкові реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Положення №216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів, а сума фінансової операції за наданими декларантом банківськими документами за №№ 106, 108, 109, 110 (326 025 Дол. США) не відповідає вартості, яка зазначена в комерційному рахунку (362 250 Дол. США). При цьому, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано.»
З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» у якості банківських платіжних документів було долучено платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах №106 від 06.01.2025, №107 від 10.01.2025 №108 від 15.01.2025, №109 від 16.01.2025, №110 від 22.01.2025.
Разом з тим, дослідивши зміст банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено наявність всіх обов`язкових реквізитів та не виявлено порушень Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, про які зазначає Відповідач.
Виходячи із наявних у матеріалах справи доказів, слідує те, що позивачем було повністю здійснено оплату за інвойсом від 21.01.2025 № 2125, оскільки сума платіжних інструкцій за №№ 106, 107, 108, 109, 110 співпадає із його сумою та становить 362 250 Дол. США.
З огляду на вказане, зауваження митного органу про те, що у якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення надано копії невстановленого зразка документів, а для підтвердження ціни, що фактично сплачена, платіжної інструкції в іноземній валюті не надано, є безпідставними та необґрунтованими.
« 7. Як товаросупровідний документ декларантом до митного оформлення надано не в повному обсязі коносамент від 06.12.2024 № 01, оскільки відсутні перша сторінка та договір Charter Party як невід`ємна його частина.»
З наданих до суду доказів, судом встановлено, що Позивачем до митного оформлення було надано наявний у його розпорядження коносамент (Bill of Lading) № 01 від 21.01.2025 а не від 06.12.2024.
Щодо ненадання договору Charter Party, суд звертає увагу, що поставка товару здійснюється на умовах CFR (вартість і фрахт), тобто поставка товару здійснюється за рахунок продавця, а отже в його обов`язки входить питання стосовно доставки товару покупцю. За таких умов, покупець не зобов`язаний витребувати у продавця договір Charter Party, який не впливає на ціну товару, оскільки укладається із третьою особою, розрахунки із яким продавець здійснює самостійно, і вартість договору вже включено у вартість товару.
Разом з тим, як вбачається з картки відмови №UA500130/2025/000019 для митного оформлення надавався Charter Party №б/н від 14.01.2025.
Таким чином, суд дійшов висновку, що виявлені митним органом розбіжності є безпідставними, необґрунтованими, які спростовуються наявними у матеріалах справи документами наданими до митного оформлення.
« 8. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.
Наданий митному органу страхових поліс № 1295/2025 не можливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки він складений 30.01.2025 тобто після прибуття товару в порт призначення, а страхова сума не відповідає вартості, яка зазначена в комерційному рахунку.»
Відповідно до Інвойсів № 2125 від 21.01.2025 (P.INVOICE NO 2125 date 02.01.2025, 2ND.INVOICE № 2125 date 14.01.2025) поставка товару здійснюється на умовах поставки CFR PIVDENNIY (Південний) or (або) CHERNOMORSK (Чорноморськ).
Як вже зазначалось, відповідно до правил ІНКОТЕРМС «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) (україномовний варіант))» - терміни CFR означають COST AND FREIGHT (... named port of destination) ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення), що в включає в себе:
«Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
При цьому пунктом Б.З. Правил Інкотермс встановлено, що у Покупця відсутні обов`язки: а) за Договором перевезення - Немає зобов`язань, б) за договором страхування - Немає зобов`язань.
Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» передбачає обов`язок продавця оплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення, застрахувати товар, здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки.
Тобто, у вартість товару включена вартість страхування товару на правилах CFR, які, в свою чергу, покладені на продавця товару. За умов поставки товару CFR у покупця відсутній обов`язок надання до митного органу документів на підтвердження вартості страхування товару, оскільки вказане не впливає на митну вартість товару.
Таким чином, наданий ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до митного оформлення страховий поліс, яким підтверджується страхування товару Продавцем, та на підставі якого здійснений відповідний запис під кодом 3530 графи 44, несе виключно інформативний характер та на ціну товару не впливає.
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
Оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказана розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи дають можливість ідентифікувати поставлені товари, у митного органу були наявні достатні докази для визначення митної вартості товару.
Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).
До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.
Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.
Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).
Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.
Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024 року та №UА500130/2025/000001/1 від 03.02.2025 року, є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
Щодо карток відмови в прийнятті митної декларації.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА500130/2024/000402 від 17.12.2024 року та №UА500130/2025/000019 від 03.02.2025 року зазначені такі причини для відмови у митному оформлені, як прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості №UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024 року та №UА500130/2025/000001/1 від 03.02.2025 року відповідно.
При цьому, оскільки саме прийняття рішень №UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024 року та №UА500130/2025/000001/1 від 03.02.2025 року слугувало підставами для прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці, суд вважає, що вказані картки відмови також підлягають скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 24224,00 грн судового збору згідно платіжної інструкцій №313 від 05.02.2025 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» судового збору у розмірі 24224,00 грн сплачені відповідно до платіжної інструкцій №313 від 05.02.2025 року.
Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000049/1 від 17.12.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UА500130/2024/000402 від 17.12.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500130/2025/000001/1 від 03.02.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UА500130/2025/000019 від 03.02.2025.
Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ 40017905) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, оф. 43, код ЄДРПОУ 43751339) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, оф. 43, код ЄДРПОУ 43751339)
Одеська митниця як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)
Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2025 |
Оприлюднено | 14.04.2025 |
Номер документу | 126515384 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні