Рішення від 10.04.2025 по справі 460/2682/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2025 року м. Рівне№460/2682/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000748.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ГОЛД С» було придбано у юридичної особи Державного випробувального центру «Балтійський технологічний центр» (м. Клайпеда, Литовська Республіка) транспортний засіб, автобус пасажирський, міський, марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія - 30, стоячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів у колясці - 1, призначення: для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 Kw, бувший у використанні, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009. З метою митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг 20.09.2023 подано митному органу митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA204020038211U9 та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом (за ціною договору). Однак, відповідач не погодився з визначеною митною вартістю товарів та 20.09.2023 прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000109/1 та визначення митної вартості за резервним методом в сумі 18165,80 євро. Також, було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000748, відтак на виконання цього рішення позивач змушений був подати нову декларацію № 23UA204020038211U9 та здійснити доплату митних платежів на суму 158483,64 грн. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що звернувся до суду та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

26.03.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, посадовою особою Рівненської митниці встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, містяться не всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема відповідач зазначає, що наданий до митного оформлення платіжний документ стосується іншої партії товару, оскільки в призначенні платежу зазначений інший договір, який не стосується поставки; в інвойсі відсутні реквізити договору, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу містяться відомості про іншу юридичну особу, яка не є продавцем товару; у наданій декларації країни відправлення статистична вартість транспортного засобу не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення, а також вказана декларація не містить відміток митниці та відсутня в базі даних митних декларацій. Відповідач вказує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі № 520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості. Декларантом подано документи, які на думку відповідача фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, тому, відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

04.04.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача

27.08.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення з окремих питань у порядку ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 460/2636/24 були задоволені позовні вимоги ТОВ «ГОЛД С» та визнано протиправними і скасовано рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000107/1 від 19.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000743. Також, вказано, що 26.04.2024 за аналогічних обставин було ухвалено рішення у справі № 460/2568/24, яким визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UА204000/2023/000139/1 від 13.09.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204000/2023/000187. На думку позивача вказані рішення містять преюдиційні обставини та підтверджують правильність визначення митної вартості товару.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 14.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно достатті 262 КАС Українив порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

26.03.2024 представником Рівненської митниці подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.03.2024 у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

28.03.2024 представником Рівненської митниці подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - копію митної декларації від 29.08.2023 № 23UA204140006853U8, що слугувала в якості цінової інформації при прийнятті оскаржуваного рішення та згідно якої ТОВ "Голд С" було здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу.

Ухвалою суду від 08.04.2025 вирішено: докази, подані відповідно до клопотання про долученя доказів від 28.03.2024 за вх. № 18524/24 у справі № 460/5788/24, не приймати до розгляду судом.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Голд С» (Покупець) та Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» (м.Клайпеда, Литовська Республіка) VSI Baltijos techmologiju central (Продавець) укладений Договір № 09/08/23/2 від 09.08.2023 (далі - Договір).

За умовами пункту 1.1. укладеного договору його предметом була поставка автотранспорту марки BUS SOLARIS URBINO 01 номер vin- НОМЕР_1 (далі - Товар).

В пункті 2.1. сторони договору передбачили, що транспортні засоби та запчастини, які постачаються покупцю, можуть знаходитись в аварійному стані, а саме: численні корозійні ушкодження, відсутність деталей (двері… крило, тощо), механічні пошкодження, несправність приладів, несправність двигуна.

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка проводиться продавцем на умовах DAP Зоря (Інкотермс 2010).

Згідно пунктів 4.1., 4.2. договору ціна за одиницю товару визначається в кожному окремому випадку за взаємною згодою між продавцем та представником покупця, яка зазначається в інвойсі. Загальна вартість договору складає 2000,00 євро.

Відповідно до пункту 5.1 договору, витрати на доставку товару включаються до загальної вартості товару.

В пункті 5.3. сторони передбачили, що оплата за товар у розмірі 2000,00 Євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання Договору. Відповідно до пункту 5.5 договору, покупець конвертує гривні в євро і банківським переказом відправляє продавцю в обумовлені терміни.

31.08.2023 продавцем транспортного засобу складено рахунок-фактуру № ВТС198 про продаж позивачу автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO 01», vin-код НОМЕР_1 , за ціною 2000,00 євро.

Покупець сплатив продавцю суму вартості автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO 01», номер vin НОМЕР_1 , в розмірі 2000,00 Євро, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 45 від 31.08.2023, де в графі 70 «Призначення платежу» вказано: передоплату за автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», згідно Договору № 09/08/23/2 від 09.08.2023.

12.09.2023 ТОВ «ГОЛД С» подано до Рівненської митниці митну декларацію № 23UА204020038211U9.

У графі 31 вказаної митної декларації заявлено до митного оформлення товар - Автобус пасажирський, міський, марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія - 30, стоячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів в колясці - 1, призначення: для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 KW, бувший у використанні, колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009.

За митною декларацією № 23UА204020038211U9 вартість товару визначено у розмірі 2000,00 Євро. Митна вартість товару визначена за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту основним за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Одночасно з митною декларацією № 23UА204020038211U9 митному органу декларантом надані наступні документи (графа 44 декларації): рахунок-фактура (інвойс) № ВТС198 від 31.08.2023, автотранспортна накладна № 010327 від 13.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.11.2020, платіжна інструкція в іноземній валюті № 43 від 29.08.2023, експертна довідка № 14/09-02 від 19.09.2023, договір № 09/08/23/2 від 09.08.2023, договір про надання послуг митного брокера № 14/05 від 14.05.2020, довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам № 190923017 від 19.09.2023, митна декларація країни відправлення № 23PL402010E1444520 від 16.09.2023.

Митний орган надіслав декларанту повідомлення із зазначенням, що вартість товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані для митного оформлення документи містять неточності. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант листом від 20.09.2023 № 20-09/-3 повідомив Рівненську митницю, що додаткові документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 МКУ.

Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204020/2023/000748, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Причини відмови: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а надані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 № UА204020/2023/000109/1 відповідно до вимог розділу ІІІ (сттатті 49-66), статті 256, 257 МК України.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 № UА204020/2023/000109/1, митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).

У графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено наступне:

I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

Відповідно до договору від 09.08.2023 № 09/08/23/2, оплата за товар у розмірі 2000,00 євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання договору. Наданий в гр. 44 ЕМД платіжний документ від 29.08.2023 № 43 не стосується заявленої партії товару, оскільки в призначені платежу вказані реквізити договору від 27.07.2023 № 09/08/23, що не відповідає заявленому. Таким чином на момент подачі ЕМД до митного оформлення (20.09.2023), згідно наданих до митного оформлення документів, встановити чи здійснено оплату за оцінюваний товар чи ні неможливо. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару у разі здійснення оплати відносяться до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

- інвойс від 31.08.2023 № ВТС 198 не містить інформації про реквізити договору від 09.08.2023 № 09/08/23/2.

- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.11.2020 № НОМЕР_2 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондується із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного транспортного засобу.

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення. Разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 16.09.2023 № 23PI402010E14444520, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu). Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного транспортного засобу та відомостей щодо вартості доставки товару.

ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією про вартість транспортного засобу, такої ж марки, моделі року виготовлення, об`ємом двигуна, типом кузова, схожим пробігом та технічним станом за рівнем вартості становить 17030 EUR, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (https://autoline.info) та щодо вартості транспортування товарів з Німеччини - від 0,90 до 1,13 евро/км (Лист ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.05.2022 № 416), відомостями щодо протяжності маршруту від місця відвантаження товару (м. Требурі, Німеччина) до пункту пропуску товару в Україну - Краківець - Корчова - 1262 км (https://della.com.ua).

У відповідності до частини 6 статті 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58, 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо пропозицій продажу аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення), на сайті https://autoline.info - 17030 євро/од. та щодо вартості транспортування товарів з Німеччини - від 0,90 до 1,13 євро/км (Лист ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.05.2022 № 416), відомостями щодо протяжності маршруту від місця відвантаження товару (м. Требурі, Німеччина) до пункту пропуску товару в Україну - Краківець - Корчова - 1262 км (https://della.com.ua).

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 18165,80 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 711263,73 грн (17030 євро + 0,90 євро/км * 1262 км)* 39,154 грн/євро).

Також митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000748 (далі - Картка відмови), якою митний орган повідоми декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 20.09.2023 № 23UA204020038315U2.

Не погоджуючись з рішеннями відповідачапро коригування митної вартостіта картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із частиною першою статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зістаттею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частина перша статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першоюстатті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59і60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четвертастатті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьоїстатті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертоїстатті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятоюстатті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другоїстатті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенніпро коригування митної вартостітоварів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Як було зазначено вище, на виконання вказаних вимог закону та на підтвердження митної вартості товару, позивач одночасно з декларацією № 23UА204020038211U9 від 20.09.2023 подав митному органу наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № ВТС198 від 31.08.2023, автотранспортну накладну № 010327 від 13.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.11.2020, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 43 від 29.08.2023, експертну довідку № 14/09-02 від 19.09.2023, договір № 09/08/23/2 від 09.08.2023, договір про надання послуг митного брокера № 14/05 від 14.05.2020, довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам № 190923017 від 19.09.2023, митну декларацію країни відправлення № 23PL402010E1444520 від 16.09.2023.

Як з`ясовано судом, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023 відповідач зазначає, що з наданих до митного оформлення документів, встановити чи здійснено оплату за оцінюваний товар чи ні неможливо; інвойс від 31.08.2023 № ВТС 198 не містить інформації про реквізити договору від 09.08.2023 № 09/08/23/2; подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.11.2020 № НОМЕР_2 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондується із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом; у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення, а також копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт та вона відсутня в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu).

Перевіряючи факт оплати товару суд зазначає, що 31.08.2023 ТОВ «ГОЛД С» звернулося до АТ «Перший Український міжнародний банк» з заявою № 39 на купівлю іноземної валюти за курсом банку в розмірі 2000,00євро для придбання транспортного засобу згідно Договору № 09/08/23/2 від 09.08.2023, інвойсу № ВТС168 від 09.08.2023, код товару 87021019.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 45 від 31.08.2023 підтверджується, що ТОВ «ГОЛД С» сплатило Державному випробувальному центру «Балтійський технологічний центр» вартість автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO» в розмірі 2000,00 євро. У графі 70 «Призначення платежу» вказано передоплату за автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», згідно Договору № 09/08/23/2 від 09.08.2023.

Отже, на момент подачі митної декларації до митного оформлення (20.09.2023), покупець здійснив оплату за оцінюваний товар. А тому, наведені митним органом зауваження є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.

Суд погоджується з поясненнями позивача, що декларантом дійсно було допущено технічну описку у поданій декларації № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023 та помилково вказано дату та номер іншого платіжного доручення. Вказана технічна описка ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що поданий до митного оформлення інвойс від 31.08.2023 № ВТС 198 не містить інформації про реквізити договору від 09.08.2023 № 09/08/23/2, суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ані міжнародним законодавством, ані законодавством України.

Так, відповідно до пункту 1.1 та пункту 4.2 Договору № 09/08/23/2 від 09.08.2023 предметом правочину є автотранспорт марки «SOLARIS» модель «URBINO 01» номер vin НОМЕР_1 , придбаний в європейській країні за ціною 2000 Євро.

В Інвойсі зазначено vin НОМЕР_1 , вартість товару 2000 Євро, замовник ТОВ «ГОЛД С». Як було встановлено судом, платіжною інструкцією в іноземній валюті № 45 від 31.08.2023 оплачено вартість автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO» в розмірі 2000,00 євро. Призначення платежу за вказаним банківським документом - за автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», згідно Договору № 09/08/23/2 від 09.08.2023.

За таких обставин судом встановлено, що у договорі № 09/08/23/2 зазначено vin НОМЕР_1 ; в Інвойсі зазначено vin НОМЕР_1 ; а в платіжному документі міститься посилання на Договір № 09/08/23/2 від 09.08.2023.

Отже, вказані документи повністю узгоджуються між собою щодо даних предмета купівлі і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості транспортного засобу.

Відсутність у наданому до митного оформлення інвойсі реквізитів договору, на виконання якого він виданий, не впливає на числові значення складових митної вартості, оскільки затвердженої форми таких документів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Суд зауважує, що поданий до митного оформлення інвойс містить вичерпні відомості про транспортний засіб, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортного засобу, модель та номер шасі транспортного засобу, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в договорі № 09/08/23/2 від 09.08.2023.

Наданий до митного оформлення інвойс від 31.08.2023 № ВТС 198 не містить розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами, а відсутність у них посилання на контракт № 09/08/23/2 від 09.08.2023 не є розбіжністю в розумінні ст.53 Митного кодексу України, яка впливає правильність визначення митної вартості імпортованого товару.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, які суд враховує в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

З приводу тверджень митного органу, що подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.11.2020 № НОМЕР_2 містить відомості про фірму, на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондується із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом суд зазначає, що відомості про Продавця товару не впливають на питання визначення числового значення вартості товару.

Правила переоформлення в іноземній країні права власності на вживані транспортні засоби, не можуть ставити під сумнів відповідні правочини щодо переходу права власності та такі транспортні засоби.

Реєстраційні документи на транспортний засіб не можуть впливати на рівень митної вартості транспортного засобу, позаяк вони не стосуються числових значень вартості товару.

Між сторонами Договору № 09/08/23/2 оформлені необхідні документи та здійснені усі формальні процедури, які вимагаються за законодавством іноземної держави до купівлі-продажу транспортних засобів.

Окрім цього, відповідно до статті 4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою-членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу у міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені.

Крім того, суд зазначає, що задля спрощення процедур та мінімізації бюрократичних дій, склалася практика, яка передбачає можливість непереєстрації транспортних засобів у випадку подальшого продажу останніх. Для придбання транспортних засобів реєстрація таких не потрібна ні відповідно до європейського законодавства, ні відповідно до національних правил країни-експортера. Це також не потрібно для перепродажу транспортних засобів. Жодна з граф реєстраційного свідоцтва не є доказом права власності. Підтвердити право власності можна за допомогою договору купівлі-продажу. Свідоцтва про реєстрацію не мають завдання підтвердити право власності, а використовується як доказ права розпорядження в процесі реєстрації транспортного засобу. До того ж, відомості із свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар (постанова Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044).

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість транспортних засобів, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відтак, зазначений аргумент митного органу не може вважатися розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Крім того, у рішеннях про коригування митної вартості відповідач вказав те, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення, а також копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт та вона відсутня в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu).

Надаючи правову оцінку наведеній підставі суд зазначає наступне.

Декларантом до митної декларації був наданий рахунок-фактура (інвойс), за яким здійснювалась операція. Так, рахунок-фактура є доказом операції купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Відповідно до рахунка-фактури ВТС 198 від 31.08.2023 вартість товару становить 2000 Євро. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем Рівненській митниці було надано експортну декларацію, яка також підтверджує купівлю вказаного вище транспортного засобу.

Щодо різниці в ціні товару, яка зазначена в експортній декларації та заявлена в митній декларації судом враховано, що в експорнтій декларації вказана статистична вартість, яка не вважається фактичною вартістю імпортованого товару.

Суд зауважує, що статистична вартість це митна вартість товару в тисячах гривень, що заокруглюється за правилами заокруглення і використовується для статистичного обміну на митниці, така не є тотожною митній вартості товару. Водночас експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з Керівництвом із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08), відповідно до якого графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

Отже, митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості».

Разом з тим, слід зазначити, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це в даному випадку обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснювала оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

До того ж, згідно з частиною 3 статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Крім того, окремі недоліки у заповненні декларації країни відправлення не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Щодо доводів митного органу про те, що внаслідок перевірки наданої копії митної декларації від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 встановлено її відсутність в базі митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu) суд зазначає, що декларант не має жодного стосунку до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність митної декларації від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520 у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/).

Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Євросоюзу.

Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортною митною декларацією від 16.09.2023 № 23PL402010E14444520, є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу

Отже, зазначена митним органом підстава жодним чином не впливає на ціну заявленого товару чи її формування, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Частина шоста статті 54 МК України передбачає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України визначає, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїцієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно частини першої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Частина дванадцята статті 264 МК України передбачає, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».

Отож прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Проте, оскаржуване Рішення № UA204020/2023/000109/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товару відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні № UA204020/2023/000109/1 також зазначено, що митниця володіє інформацією про вартість транспортного засобу, такої ж марки, моделі року виготовлення, об`ємом двигуна, типом кузова, схожим пробігом та технічним станом за рівнем вартості становить 17030 EUR, згідно цінової інформації відкритих джерел Інтернет ресурсу (https://autoline.info) та щодо вартості транспортування товарів з Німеччини - від 0,90 до 1,13 евро/км (Лист ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.05.2022 № 416), відомостями щодо протяжності маршруту від місця відвантаження товару (м. Требурі, Німеччина) до пункту пропуску товару в Україну - Краківець - Корчова - 1262 км (https://della.com.ua).

Водночас суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів, окрім загального посилання на сайт https://autoline.info митним органом не наведено жодного пояснення щодо зроблених ним коригувань.

У постанові від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24 Верховний Суд наголошує на тому, що «резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Суд апеляційної інстанції не врахував того факту, що рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Суд зазначає, що безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі інша вартість подібного товару не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі - Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Суд констатує, що оскаржуване Рішення № UA204020/2023/000109/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскаржуване Рішення № UA204020/2023/000109/1 містить лише посилання на інтернет сайт (https://autoline.info), відомості якого були взяті митним органом за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, проте норми Правил визначають обов`язок митного органу у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, чого зроблено не було.

Оскаржуване Рішення № UA204020/2023/000109/1 не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

Суд зазначає, що сама лише інформація з інтернет сайту (https://autoline.info) яка взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товарів, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Як було зазначено вище, частина перша статті 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Згідно частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третястатті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є не логічними та необґрунтованими, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексуУкраїни передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішенняпро коригування митної вартостівідповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексуУкраїни підстав для витребування у позивача додаткових документів.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204020/2023/000748, сформована на підставі рішення № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023, яке визнане судом протиправним, також є протиправною і підлягає скасуванню.

За приписами частини першої та другої статті 77КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 6056,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 341 від 12.03.2024, яка міститься в матеріалах справи,а тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці, документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6056,00 гривень.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просив стягнути витрати, пов`язані із перекладом документів у розмірі 2450,00 гривень. Вирішуючи це клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, на підтвердження понесення додаткових витрат позивач подав копії таких документів: договір про надання послуг перекладу від 23.02.2024, рахунок № 47 від 06.03.2024, акт виконаних робіт 06.03.2024, платіжну інструкцію № 321 від 07.03.2024.

З рахунку № 47 від 06.03.2024 видно, що за послуги письмового перекладу документів (німецької/англійської/польської/литовської мов на українську) позивачу ТОВ «Інтурист-Рівне» виставлено до сплати 2450,00 гривень. Факт сплати позивачем цих коштів підтверджується платіжним дорученням № 321 від 07.03.2024.

Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат пов`язаних з перекладом дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19. Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Відтак, судові витрати щодо сплати судового збору та витрати пов`язані з підготовкою до розгляду справи підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000109/1 від 20.09.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204020/2023/000748.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» суму судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі 2450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" (вул. Київська, 100 В,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33022, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610592)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК