Рішення

від 19.03.2025 по справі 953/3438/23

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 953/3438/23

Провадження № 2/953/120/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Болоховцева Є.О.,

секретар судового засідання Кузьменко Б.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна»</a>, третя особа Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про встановлення факту перебування у трудових відносинах,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

08 травня 2025 року засобами поштового зв`язку позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лебедєв Д.В., звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати поважним та поновити строк для подання позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Гловоапп Україна», треті особи: Glovoap23, S.L., Головне управління Держпраці в Харківській області про встановлення факту трудових відносин;

- встановити факт наявності трудових відносин між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ТОВ «Гловоапп Україна» у період з 09 липня 2019 року по 30 липня 2019 року;

- стягнути з ТОВ «Гловоапп Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати в повному обсязі.

На обґрунтування позовних вимог посилався на такі обставини.

25 липня 2019 року приблизно о 10:30 у м. Харкові, здійснюючи доставку замовлень на підставі угоди з ТОВ «Гловоапп Україна», ОСОБА_3 потрапив у дорожньо-транспорту пригоду, внаслідок зіткнення з автомобілем отримав численні тілесні ушкодження. Нещасний випадок стався на ділянці дороги під час руху транспортних засобів на перехресті пр. Науки та вул. Культури. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями було госпіталізовано до ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова, де останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

На підставі вказаних подій було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201922000001019. В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року по справі № 640/15041/19 з ТОВ «Гловоапп Україна» було витребувано документи на підтвердження наявності правовідносин між ТОВ «Гловоапп Україна» та ОСОБА_3 . Серед наданих на виконання ухвали суду документів є Умови, що укладаються між кур`єрами та ТОВ «Гловоапп України», виходячи з аналізу зазначеного документу, позивач стверджує про наявність численних ознак трудових відносин між його померлим сином та ТОВ «Гловоапп Україна».

На думку позивача ТОВ «Гловоапп Україна» маскує трудові відносини з кур`єрами, укладаючи з ними цивільно-правові угоди. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу, виконує її на власний ризик. При цьому позивач посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої основними ознаками трудового договору є: підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо; юридично не самостійна праця, яка здійснюється в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); робота здійснюється шляхом виконання вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір укладається на невизначений час; трудова діяльність відбувається в складі трудового колективу; певні норми праці виконуються протягом встановленого робочого часу; спеціальні умови матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем прав на встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

На підставі вищенаведеного позивач стверджує, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» виникли саме трудові правовідносини, про що свідчать такі факти.

Так, за виконану роботу з доставки отримував грошові кошти саме від ТОВ «Гловоапп Україна» та такі кошти направлялися за виконані певні замовлення; при виконанні відповідних замовлень ОСОБА_3 повинен був керуватися певними умовами, в тому числі й конфіденційності; ОСОБА_3 здійснював роботу за відповідною професією, не виконував іншої роботи, окрім роботи кур`єра, відповідну роботу не міг передоручити іншій особі. Крім того, ТОВ «Гловоапп Україна» надавало ОСОБА_3 робоче місце у вигляді підтвердження реєстрації на відповідній платформі, що надавало ОСОБА_3 можливість виконувати трудові обов`язки кур`єра виключно в рамках партнерських договорів між ТОВ «Гловоапп Україна» та іншими надавачами послуг, при цьому ОСОБА_3 не мав права та можливості здійснювати доставку продуктів харчування з інших закладів громадського харчування, не міг самостійно визначити обсяг своєї роботи та діяти лише на власний ризик, з цього випливає, що праця ОСОБА_3 була юридично несамостійною. Більш того, ОСОБА_3 повинен був повідомляти про неможливість виконання своїх обов`язків, за пошкодження при доставці продуктів харчування до ОСОБА_3 , як до кур`єра, могли застосовуватись заходи матеріальної відповідальності, при неможливості здійснити доставку продуктів харчування на ОСОБА_3 покладались певні обов`язки; причини заборони виконувати обов`язки та припинення праці в ТОВ «Гловоапп Україна» є аналогічними з підставами для розірвання договору.

ТОВ «Гловоапп Україна» діє на підставі франшизи іспанської компанії Glovoapp23, S.L., відповідно трудові відносини у ОСОБА_3 виникли саме з ТОВ «Гловоапп Україна». ОСОБА_3 виконував функції, які є типовими посадовими обов`язками кур`єра. Умови ТОВ «Гловоапп Україна» визначали, що ОСОБА_3 при виконанні доставки повинен був дотримуватися правил охорони праці, а саме мати дійсний договір медичного страхування. Крім того ОСОБА_3 міг здійснювати роботу виключно в рамках роботи партнерів ТОВ «Гловоапп Україна», в інший час робота виконуватися не могла.

Щодо виплати заробітної плати позивач зазначає, що при замовленні кур`єрської доставки замовник сплачує гроші безпосередньо кур`єру, а вони автоматично списуються з кредитної картки мобільним додатком Glovo, лише після цього частина отриманих коштів виплачується кур`єру на кредитну картку. З урахування систематичного отримання ОСОБА_3 грошових коштів від ТОВ «Гловоапп Україна» можна вважати, що фактично ОСОБА_3 отримував певну заробітну плату.

Крім того, за думкою позивача про наявність прихованих трудових відносин свідчить використання ОСОБА_3 спецодягу з логотипом компанії, а також передбачена договором про конфіденційність заборона на поширення інформації щодо місця роботи.

Передбачені правилами компанії необхідність проходження планових медичних оглядів та зберігання медичної книжки, яка необхідна саме для виконання робіт з надання послуг щодо транспортування харчової продукції, також підтверджують виникнення між ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» трудових відносин за відповідною професією.

Трудові відносини між ТОВ «Гловоапп Україна» та ОСОБА_3 мали безстроковий характер, відсутність будь-якої домовленості щодо виконання роботи у відповідний строк підтверджує факт укладання трудового договору на невизначений строк. Умовами ТОВ «Гловоапп» визначено, що кур`єр має право на виконання роботи виключно в межах графіку роботи відповідних організацій, з якими співпрацює ТОВ «Гловоапп Україна», також заборонено виконання інших замовлень з інших закладів харчування в інший графік роботи, що вказує на те, що відповідач фактично визначив графік роботи кур`єра.

На користь доводів позивача також свідчить позиція представника відповідача ТОВ «Гловоапп Україна» в справі № 922/2993/21 за позовом ТОВ «Гловоапп Україна» до адвоката Донця А.А. та адвокатського об`єднання «Донець і Партнери» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, де відповідач визнав, що держателем «GLOVO» є саме ця компанія. Активні дії щодо судового захисту відповідача у зазначеній вище справі вказують про те, що при користуванні платформою GLOVO, яка розроблена компанією Glovoapp23, S.L, у кур`єрів виникають відносини саме з ТОВ «Гловоапп Україна», про це також свідчить відповідь представника відповідача у рамках зазначеної справи: «бізнес модель ТОВ «Гловоапп Україна» не передбачає укладення трудових договорів з кур`єрами».

Крім того, факт перебування кур`єрів у трудових відносинах з ТОВ «Гловоапп Україна» підтверджується чисельними публічними виступами, які видані в різних інтернет виданнях, теперішніх та колишніх генеральних директорів ТОВ «Гловоапп Україна», які визначають заслуги мобільного додатку GLOVO як власні заслуги. Так, в посиланні на інтернет видання, яке надано позивачем у позовній заяві, міститься висловлювання, що саме ТОВ «Гловоапп Україна» відповідно до бізнес- моделі виступає інформаційно-технічною платформою, що поєднує партнерів, кур`єрів та користувачів додатку, саме ТОВ «Гловоапп Україна» є тією об`єднуючою платформою, якою є компанія Glovoapp23, S.L в Королівстві Іспанії.

Також позивач звертає увагу суду на можливість застосування рішень Верховного суду Королівства Іспанії від 27.12.2019 №588/19, від 23.09.2020 №805/2020, від 20.11.2020 №119/2020 при ухваленні яких, неодноразово було зазначено про наявність трудових відносин між кур`єрами та компанією Glovoapp23, S.L., яка фактично забезпечує робочими місцями кур`єрів в Королівстві Іспанія. Верховним Судом Королівства Іспанії визначено такі ознаки трудових відносин між кур`єрами та компанією Glovoapp23, S.L.: без платформи особа просто не могла б доставляти їжу, тому такий додаток фактично є засобом виробництва. І навпаки, без кур`єрів компанія просто не могла б здійснювати доставку їжі (а саме посередництво під час торгівлі продуктами становить суть діяльності компанії, згідно з офіційними реєстрами). Кур`єри не мають права змінювати умови договірних відносин з компанією, що додатково вказує на асиметрію влади (відсутня можливість з боку кур`єра доповнювати договір додатковими умовами). Glovo фактично виступає в ролі роботодавця, адже здійснює вирішальний вплив на надання офлайн-послуг і визначає їхню максимальну ціну. Компанія здійснює опосередкований контроль за виконанням роботи за допомогою додатка та відстежування локації. Не відіграє ролі те, що деякі повноваження з контролю гловерів компанія делегує клієнтам. Підстави розірвання відносин нагадують дисциплінарні підстави звільнення (неналежне виконання обов`язків).

Аргументи інших учасників справи.

15 серпня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ТОВ «Гловоапп Україна» адвоката Чорноуса А.Г., в якому він просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі з таких підстав.

Між відповідачем та ОСОБА_3 ніколи не існувало ані трудових, ані цивільно-правових відносин. При цьому ОСОБА_3 надавав кур`єрські послуги користувачам додатку Glovo на підставі Умов, які регулюють доступ і використання платформи Glovo, укладених 09 липня 2019 року ОСОБА_3 та іспанською компанією Glovoapp23, S.L. При цьому Умови за своєю правовою природою є саме цивільно-правовим договором, який відповідно до пункту 21.1 регулюється та тлумачиться цивільним та господарським законодавством Іспанії.

ТОВ "Гловоапп Україна" є неналежним відповідачем.

Так, компанія Glovoapp23, S.L. це технологічна компанія, основною діяльністю якої є розробка та управління платформою, що дозволяє за допомогою мобільного та/або веб-додатку деяким місцевими закладами пропонувати або розміщувати свої товари або послуги для подальшого продажу користувачам, а користувачам здійснювати пошук та замовлення таких товарів або послуг.

Користувачами платформи є будь-які фізичні особи, які досягли 18 років, мають повну цивільну правоздатність та дієздатність, є зареєстрованим користувачем платформи. Водночас кур`єрами Glovo, є зареєстровані в додатку самозайняті фізичні особи або фізичні особи-підприємці, які самостійно, власними силами та на власний ризик займаються виконанням доручень користувачів щодо доставки замовлень, діючи при цьому від імені та в інтересах користувачів.

В липні 2019 року, тобто станом на час виникнення спірних правовідносин іспанська компанія Glovoapp23, S.L. була єдиним учасником та засновником відповідача. Станом на момент виникнення спірних правовідносин відповідач діяв як франчайзі та агент компанії Glovoapp23, S.L., а метою діяльності відповідача була організаційна, технічна та інша підтримка діяльності Glovoapp23, S.L.

Щодо тверджень позивача, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» виникли саме трудові правовідносини, представник відповідача зазначив таке.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» ніколи не співпрацювали. Відповідач ніколи не надавав ОСОБА_3 "робоче місце у підтвердження реєстрації на відповідній платформі", про що неправдиво зазначив позивач у позовній заяві. Послуги, які надавав ОСОБА_3 та роботи, якій він виконував, не мали жодного відношення до відповідача. Відповідач ніколи не мав жодного відношення до кур`єрських послуг, що ОСОБА_3 як самозайнятий та незалежний кур`єр, який на власний розсуд надавав послуги користувачам мобільного додатку Glovo. Всі та будь-які договірні правовідносини щодо користування мобільним додатком Glovo ОСОБА_3 мав виключно з іспанською компанією Glovoapp23, S.L., відповідно ОСОБА_3 ніколи не отримував грошові кошти від відповідача, не мав жодних розрахунків.

З приводу обов`язковості проходження медичних оглядів та наявність медичних книжок для кур`єрів. Представник відповідача зазначає, що це вимога чинного законодавства України, виконання якої з боку відповідача жодним чином не вказує на наявність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_3 . Останній дійсно виконував "функції, які є типовими для кур?єрів", оскільки він як незалежний та самозайнятий кур`єр надавав користувачам кур`єрські послуги, як дрібні побутові послуги на підставі усних договорів доручення, укладених в порядку ст. 31 ЦК України.

Крім того, в позовній заяві вказано, що ОСОБА_3 повинен був повідомляти про неможливість ним виконання своїх обов`язків. Водночас, не вказано кого, коли, як, яку інформацію та на якій підставі мав повідомляти ОСОБА_3 . Кур`єрські послуги, які надавав ОСОБА_3 , надавалися не конкретним ресторанам, а користувачам додатку Glovo, які бажали замовити адресну доставку товарів (наприклад, доставити документи з місця "А" до місця "Б").

Відповідачем до ОСОБА_3 не застосовувались жодні заходи матеріальної відповідальності за пошкодження продуктів харчування при доставці, а також обов`язки при неможливості здійснити доставку, про що помилково зазначає позивач в позовній заяві. Крім того, підстави для припинення співпраці кур`єра з Glovoapp23, S.L. жодним чином не свідчать про наявність правовідносин кур`єра з відповідачем.

Відповідач дійсно діє в Україні як франчайзі компанії Glovoapp23, S.L. на підставі договору франшизи від 1 жовтня 2019 року між ТОВ «Гловоапп Україна» та Glovoapp23, S.L., в той час як спірні правовідносини у даній справі виникли в липні 2019 року. Відтак, даний договір франшизи не має жодного відношення до даної справи, зокрема, не підтверджує наявність будь-який правовідносин між загиблим 30 липні 2019 року ОСОБА_3 та відповідачем.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що станом на момент існування спірних правовідносин Умови, укладені між ОСОБА_3 та іспанською компанією Glovoapp23, S.L., були типовими умовами, які регулювали доступ і використання платформи Glovo кур`єрами, які діють від імені та в інтересах користувачів додатку Glovo як кінцевих споживачів.

У відповідності до п. 7 Умов, незалежний підрядник несе одноосібну відповідальність без участі компанії Glovo за керування й нагляд за наданням кур`єрських послуг із метою забезпечення їхнього виконання відповідно до цих умов.

Згідно з пунктом 1.2. Умов, оскільки компанія Glovo є точкою перетину між кур`єром і замовником, і компанія Glovo не залучена до надання послуг однією стороною іншій, кур`єр несе всі зобов`язання та сплачує всі податки, пов`язані з кур`єрськими послугами, відтак компанія Glovo не несе відповідальності за будь-які порушення в цій сфері. Крім того, кур`єр зобов`язаний оплачувати щомісячний платіж за використання платформи, оскільки платформа надає доступ до замовлень користувачів, що уможливлює надання ним послуг.

Представник відповідача підсумовує, що умови, укладені між ОСОБА_3 та компанією Glovoapp23, S.L., є цивільно-правовим договором про надання інформаційних послуг (послуг з доступу та використання платформи), за які кур`єри сплачують компанії Glovoapp23, S.L. винагороду. При цьому платіж за фактичні послуги з кур`єрської доставки покладається на кінцевого споживача, який робить замовлення за допомогою платформи, та з яким у кур`єра виникає усний договір доручення щодо кур`єрської доставки замовлення користувача.

Так, згідно з п. 6.1 та 6.2 Умов, умови набувають чинності в день реєстрації кур`єра на платформі, і прийняття цих умов залишається в силі протягом 1 місяця. Після завершення терміну дії ці умови автоматично продовжуються на періоди в 1 місяць, тільки якщо одна зі сторін не повідомить іншій про бажання розірвати договір без надання обґрунтування через електронну пошту, на адресу, вказану в даних сторін, щонайменше за 24 години до кінцевого термін чинного продовження. Відтак, Glovoapp23, S.L. та кур`єри у будь-якому випадку можуть за власною ініціативою припинити дію Умов. Більше того, у відповідності до пункту 21.1 Умов, вказаний цивільно-правовий договір має тлумачитися у відповідності до законодавства Іспанії. Твердження позивача щодо здійснення відповідачем контролю за кур`єрами також не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до пп. m п. 2.1 Умов, після того як запит прийнято, кур`єр може обирати метод виконання замовлення, маршрут проходження, транспортні засоби та ін. Інакше кажучи, він не отримує інструкції від компанії Glovo щодо фактичного виконання завдань або мікрозадач.

Отже, ані Glovoapp23, S.L., ані відповідач, який взагалі ніколи не мав будь-яких відносин з ОСОБА_3 , не здійснює вирішальний вплив на порядок та спосіб надання кур`єрських послуг кур`єрами.

Щодо сплати відповідачем винагороди кур`єрам за виконану роботу відповідач зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин, у випадку замовлення користувачем додатку Glovo продукції партнера та обрання безготівкової форми оплати, кошти користувача додатку (плата за продукцію партнера та плата за кур`єрські послуги) списувалися еквайринговою компанією (з ліцензією НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків) та в подальшому перераховувалися партнеру та кур`єру, який виконував замовлення. Відтак, оплата послуг із доставки продукції здійснювалася не відповідачем, а користувачами додатку. При цьому, у випадку наявності у кур`єра високого рейтингу, великої кількості успішно виконаних замовлень або значних пройдених дистанцій, компанія Glovoapp23, S.L. самостійно або через відповідача, як свого франчайзі та агента може перераховувати кур`єрам додаткові бонуси (які в бухгалтерському обліку зазначаються як маркетингові витрати).

Крім того, представник відповідача з посиланням на норми ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ст. 626, ч. 1 ст. 837 ЦК України, практику Верховного Суду викладену у постановах: від 02 жовтня 2019 року №489/1616/16-ц, від 13 лютого 2020 року №486/836/17, від 08 травня 2018 року №127/21595/16-ц, від 08 травня 2018 року по справі № 127/21595/16-ц та акти індивідуальної дії Міністерства соціальної політики України, зазначає таке. Кур`єри Glovo завжди націлені на результат (доставку замовлення), оскільки їх винагорода безпосередньо залежить від кількості виконаних доставок. При цьому кур`єри, як самозайняті особи не мають окремого робочого місця та мають право самостійно обирати в мобільному або веб-додатку Glovo зручні години роботи, тим самим власноруч, організовуючи власний графік надання послуг. З зазначеного слідує, що укладені між іспанською компанією Glovoapp23, S.L. та ОСОБА_3 . Умови є цивільно-правовим договором, який встановлює порядок надання доступу та використання платформи Glovo.

Щодо доводів позивача про організацію відповідачем умов праці ОСОБА_3 представник відповідача зазначив таке.

Позивач стверджує, що положення розроблених компанією правил свідчать про наявність внутрішнього трудового розпорядку: 1) компанія Glovo визначає важливі чинники діяльності для незалежних підрядників; 2) послуги надаються без порушень технічних інструкцій; 3) заборона вживання алкоголю та наркотиків до чи під час "робочих годин"; 4) встановлено максимальний час доставки 60 хвилин (п. f ст. 2 Умов). Також, кур`єри можуть обрати для себе робочі години лише в рамках, дозволених фірмою та несуть відповідальність за порушення внутрішнього трудового розпорядку. Відповідач забезпечує своїх кур`єрів термобоксами з брендованим позначенням "Glovo" та транспортним засобом, що можна трактувати як видачу спецодягу (стаття 163 КЗпП) або необхідних для роботи засобів.

Відповідно до пункту 4 Умов, сторони заявляють, що послуги незалежних підрядників надаються окремо від послуг компанії Glovo. Крім того, Незалежний підрядник також гарантує виконання робіт відповідно до власних організаційних критеріїв (не порушуючи технічні інструкції компанії Glovo), взяття всіх ризиків і зобов`язань щодо діяльності, прийняття рішення про надання доступу до власних послуг компанії Glovo, прийняття власних графіків і повністю незалежне виконання робіт.

З зазначеного слідує, що кур`єри Glovo в процесі надання послуг з доставки замовлень діють як незалежні суб`єкти. Відповідач в жодному випадку не обмежує та не встановлює обов`язкові вимоги щодо надання кур`єрських послуг, за винятком тих, які передбачені чинним законодавством України. Самостійність та незалежність кур`єра під час надання кур`єрських послуг підтверджується положеннями Умов, які перераховані представником відповідача безпосередньо у відзиві на позов. Отже, критерії якості кур`єрських послуг, передбачених умовами, є перш за все вимогою законодавства України щодо якості робіт (послуг).

При цьому додаткові підстави для розірвання цивільно-правового договору, укладеного між Glovoapp23, S.L. та ОСОБА_3 , не є видами дисциплінарного стягнення, а є проявами свободи договору.

Крім цього, забезпечення кур`єрів матеріалами, зокрема, сумкою-термосом з позначенням "Glovo" та транспортним засобом не можна тлумачити як видачу спецодягу або необхідних для роботи засобів, тому що, по-перше, матеріали надаються на добровільній основі та на власний розсуд кур`єрів, по-друге, надання матеріалів є платним.

З приводу обов`язковості проходження кур`єрами медогляду, представник відповідача зазначив, що оскільки кур`єри Glovo не перебувають у трудових відносинах з останнім, то відповідач не зобов`язаний контролювати наявність у кур`єрів медичних книжок.

Відповідно до Умов кур`єри зобов`язуються дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог щодо транспортування продуктів харчування, серед яких, зокрема, є зобов`язання забезпечити наявність медичної книжки, що підтверджує проходження медичних оглядів один раз на рік та/або довідки для здійснення операцій з продуктами харчування (при необхідності). При відсутності вищевказаного, кур`єрам забороняється прямий доступ до продуктів харчування.

Згідно з п. 1.2. Умов кур`єр самостійно несе всі зобов`язання і платить всі податки, пов`язані з кур`єрськими послугами, а компанія Glovoapp23, S.L. не несе відповідальність за порушення у цій сфері.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку оформлення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі медичних книжок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 громадяни, які займаються індивідуальною діяльністю, проходять медичний огляд та отримують особисту медичну книжку за власні кошти. У зв`язку з тим, що відповідач і кур`єри є незалежними особами, кур`єри самостійно несуть відповідальність за проходження періодичних медоглядів і наявність медичних книжок.

Таким чином, обов`язковість проходження медичних оглядів та наявність медичних книжок для кур`єрів є вимогою чинного законодавства України та жодним чином не вказує на наявність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_3 .

Крім того представник відповідача звертає увагу суду, що відсутність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_3 підтверджується актом Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6969/299/ЗНД/АВ від 26 грудня 2019 року.

Відповідач також заявляє про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Так, оскільки спірні правовідносини у даній справі виникли в липні 2019 року, а дана позовна заява подана 4 травня 2023 року (тобто майже через 4 роки з моменту виникнення спірних правовідносин), відповідач просить застосувати наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

23 грудня 2024 року до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» від представника третьої особи Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Ліман С.В. надійшли письмові пояснення, в яких остання заперечує проти позовних вимог позивача з таких підстав.

Міжрегіональне управління є новоствореною установою згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 104801070001092004, зареєстровано як юридична особа з 17 жовтня 2022 року і присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 44730367.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 14 від 12 січня 2022 року «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» та наказу Державної служби України з питань праці № 231 від 02 грудня 2022 року «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» з 05 грудня 2022 року припинено здійснення повноважень Головного управління Держпраці у Харківській області з питань здійснення та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах та передано виконання відповідних функцій до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, повноваження якого поширюються на територію Сумської, Полтавської та Харківської областей.

Незважаючи на те, що Головне управління Держпраці у Харківській області ліквідується, але на сьогоднішній день запис про припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо правонаступництва. Таким чином, Міжрегіональне управління не є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області.

Представник третьої особи зазначає, що на теперішній час відбувається процедура ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області, а Міжрегіональне управління наразі в силу закону виконує тільки завдання і функції, які були покладені на Головне управління Держпраці у Харківській області, без правонаступництва.

Враховуючи вищезазначене, представник третьої особи просить прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у даній справі матеріалів.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Бобко Т.В. від 10 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Гловоапп Україна» про встановлення факту перебування в трудових відносинах залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків, у встановлений судом строк позивач усунув недоліки відповідно до вказаної ухвали, надавши 24 травня 2023 року відповідну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 липня 2023 року задоволено клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лебедєва Д.В. про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гловоапп Україна», третя особа Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2023 року клопотання представника відповідача ТОВ «Гловоапп Україна» Болоховцева Є.О. про поновлення строку для подання відзиву задоволено, поновлено ТОВ «Гловоапп Україна» процесуальний строк для подання відзиву. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лебедєва Д.В. про витребування доказів задоволено, у ТОВ «Гловоапп Україна» витребувано документи на підтвердження наявності правовідносин між ОСОБА_3 та ТОВ Гловоапп Україна, у АТ КБ «Приватбанк» витребувано відомості з банківського рахунку ОСОБА_3 про рух грошових коштів з метою встановлення обставин щодо виплати грошових коштів за здійснення доставки за допомогою Glovo, а також встановлення джерела надходження коштів.

05 лютого 2024 року на виконання ухвали суду від 02 жовтня 2023 року АТ КБ «Приватбанк» до суду надало витребувані докази.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лебедєва Дмитра Володимировича про витребування доказів, витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк детальну інформацію про проведені транзакції з банківського рахунку, що був відкритий на ім`я ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) №5168745303057340 від 24 липня 2019 року на суму 792,07 гривень та від 30 липня 2019 року на суму 267,91 гривень із зазначенням відомостей про відправника грошових коштів, банку відправника коштів, визначеного відправником коштів призначення платежу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2024 року.

05 вересня 2024 року на виконання ухвали суду від 23 травня 224 АТ КБ «Приватбанк» до суду надало витребувані докази.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року клопотання представника позивача Лебедєва Д.В. про заміну третьої особи задоволено, замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держпраці в Харківській області, залучено до участі у справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Півнісно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

10 березня 2025 року представник відповідача ТОВ «Гловоапп Україна» надав до суду заяву про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 186000 гривень, які є понесеними відповідачем витратами на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2025 року, постановленою без оформлення окремого процесуального документу, за заявою представника заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідача повернуто відповідачу без розгляду.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, пояснивши про обставини спірних правовідносин, які викладені в позовній заяві.

Представники позивача адвокати Лебедєв Д.В. та Гаращак В.В., які брали участь в судових засіданнях як в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, так і безпосередньо в залі судового засідання, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Гловоапп Україна» адвокат Болоховцев Є.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про дату, час та місце судового засідання була належним чином у встановленому законом порядку повідомлено, представник третьої особи Ліман С.М. надала суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, а також заперечення проти задоволення позовних вимог позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження від 26 лютого 2000 року, серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть від 30 липня 2019 року серія НОМЕР_3 ).

30 січня 2020 року комісією, утвореною наказом Головного управління Держпраці в Харківській області від 23 серпня 2019 року № 04-04/165-НВ, складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 липня 2019 року о 10 годин 30 хвилин, який затверджений 31 січня 2020 року начальником Головного управління Держпраці у Харківській області Рожанським А.В.

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку комісією встановлено наступне. Нещасний випадок стався внаслідок ДТП на перехресті пр. Науки та вул. Культури м. Харкова, де відбулось зіткнення транспортного засобу «Renault-Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 та велосипеду «Sama» під керуванням ОСОБА_3 . На момент огляду місце нещасного випадку не збережено. З місця події ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями було госпіталізовано до КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 , вважається таким, що не підпадає під дію «Порядку розслідування та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, оскільки ознак трудових відносин між ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» та фактів підтвердження його фактичного допуску до роботи у ТОВ «Гловоапп Україна» не встановлено.

Відповідно до акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 26 грудня 2019 року № ХК6969/299/3НД/АВ, складеного інспекторами праці Головного управління Держпраці у Харківській області, в ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Гловоапп Україна» неоформлених працівників не виявлено.

09 липня 2019 року між Glovoapp23, S.L. (товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп23, зареєстроване за законодавством Іспанії) та ОСОБА_3 (сторона, що отримує інформацію) укладений договір про нерозголошення конфіденційної інформації, за умовами якого з метою врегулювання взаємовідносин сторін, які вже існують або можуть виникнути між ними в майбутньому в межах договорів або іншої взаємодії між сторонами, а також протягом 3 років після закінчення такого співробітництва, сторони дотримуватимуться зобов`язань щодо конфіденційності та нерозголошення видів інформації, що міститься в цьому договорі.

09 липня 2019 року ОСОБА_3 підписав прийняття умов та відповідних додатків, що регулюють доступ і використання платформи Glovo, які є обов`язковими для ОСОБА_3 і компанії Glovoapp23, S.L. (товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп23, зареєстроване за законодавством Іспанії) (сторона, що отримує інформацію) укладений договір про нерозголошення конфіденційної інформації, за умовами якого з метою врегулювання взаємовідносин сторін, які вже існують або можуть виникнути між ними в майбутньому в межах договорів або іншої взаємодії між сторонами, а також протягом 3 років після закінчення такого співробітництва, сторони дотримуватимуться зобов`язань щодо конфіденційності та нерозголошення видів інформації, що міститься в цьому договорі.

25 жовтня 2019 року ТОВ «Гловоапп Україна» на ім`я адвоката Донця А.А. на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року у справі № 640/15041/19 про надання тимчасового доступу надано відповідь, зі змісту якої слідує таке.

З метою добровільного сприяння досудовому розслідуванню ТОВ «Гловоапп Україна» звернулося до Glovoapp23, S.L. із запитом щодо надання документів. Відповідно до наданої Glovoapp23, S.L. інформації 09 липня 2019 року ОСОБА_3 приєднався до Умов Glovoapp23, S.L., які регулюють доступ і використання платформи Glovo та 09 липня 2019 року між ОСОБА_3 та Glovoapp23, S.L. було укладено договір про нерозголошення конфіденційної інформації. Зазначені документи сторони підписали відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі за допомогою онлайн сервісу HELLOSIGN, що підтверджується витягом з аудиторського звіту сервісу Audit Trail. За період надання послуг з 11 липня 2019 року по 25 липня 2019 року ОСОБА_3 виконав 153 замовлення. 25 липня 2019 року, в момент, коли трапилася дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_3 здійснював доставку за адресою: АДРЕСА_1 ). Будь-якої іншої інформації ТОВ «Гловоапп Україна» не має.

До відповіді додано у тому числі договір про нерозголошення конфіденційної інформації, укладений між компанією Glovoapp23, S.L. та ОСОБА_3 , витяг з архіву платформи Glovo щодо історії виконаних ОСОБА_3 замовлень.

Застосовані норми права.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що трудові відносини характеризуються низкою ознак, наявність яких є підставою для поширення на такі відносини положень трудового законодавства.

Такими ознаками зокрема є: виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи; здійснення регулювання процесу праці, що має постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період; встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку; виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку; організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи; систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 1, 2, 3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду.

Виходячи з оцінки пояснень сторін та наданих ними доказів, суд дійшов висновку про відсутність ознак трудових відносин між сторонами, оскільки стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 перебував з ТОВ «Головоапп України» в трудових відносинах у встановленому законом порядку та з огляду на таке.

Під час судового розгляду було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гловоапп Україна", діє в Україні як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. на підставі угоди про франшизу від 01 жовтня 2019 року.

Основною діяльністю компанії Glovoapp23, S.L. є розробка та управління платформою, що дозволяє за допомогою мобільного та/або веб-додатку деякими місцевими закладами пропонувати або розміщувати свої товари або послуги для подальшого продажу користувачам, а користувачам - здійснювати пошук та замовлення таких товарів або послуг (надалі - платформа).

Відповідно до Умов, які були прийняті шляхом їх підписання позивачем, та які регулюють доступ і використання платформи Glovo, іспанська компанія Glovoapp23,S.L., яка є власником майнових прав на технологічну платформу Glovo, здійснює розробку й підтримку технологічної платформи Glovo, за допомогою якої магазини можуть пропонувати власну продукцію через мобільний чи інтернет-додаток, а також додатково за потреби й запит користувачів і споживачів зазначених місцевих магазинів через додаток діяти як посередник або суб-агент щодо термінової доставки продукції. Метою компанії є також збір та/або оплата, прийняття й виконання замовлень на здійснення й отримання збору та/або оплати в інтересах та/або від імені третіх осіб за допомогою систем електронних платежів в інтернеті та/або іншого способу оплати.

Компанія Glovo визначає важливі чинники діяльності для незалежних підрядників, які добровільно співпрацюють з Glovo. Незалежний підрядник укладає договір, а компанія надає йому послуги за умови, що незалежний підрядник продовжує виконувати вимоги відповідності у межах виконання завдань чи мікрозадач як вільнонайманий кур`єр.

З аналізу змісту статті 1 особливих умов Умов слідує, що кур`єрами Glovo є фізичні або юридичні особи, які за встановлений щомісячний платіж мають доступ до додатку та самостійно здійснюють надання кур`єрських послуг усім користувачам додатку Glovo. Кур`єр може на свій розсуд прийняти чи відхилити запит, несе одноособову відповідальність за прийняття й повинен докладати зусиль, щоб діяти як добросовісний підприємець, приймаючи статус вільнонайманого працівника без будь-якої технічної, робочої, юридичної чи іншої залежності від компанії Glovo.

Аналізуючи типові Умови, що регулюють доступ і використання платформи Glovo, суд висновує, що при приєднанні до них, між фізичною особою (кур`єром) та компанією Glovoapp23,S.L. не виникають трудові правовідносини, оскільки укладений договір є за своєю правовою природою цивільно-правовою угодою, в умовах якої відсутні гарантії трудового законодавства, обов`язки працівника дотримуватись правил трудового розпорядку, умови оплати праці, умови організації умов праці та визначення робочого часу, тощо.

Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За договором, який укладений між ОСОБА_3 та компанією Glovoapp23,S.L. процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою даного цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату шляхом здійснення послуг доставки замовникам. Вже після досягнення зазначеного результату правовідносини між ОСОБА_3 , як незалежним підрядником, та замовниками вичерпують свою дію, що не свідчить про організацію трудової діяльності, оскільки правовідносини припиняються з моменту досягнення результату. Умови договору не містять обов`язку ОСОБА_3 як незалежного підрядника на виконання певної кількості замовлень та обов`язку прийняття нових замовлень після їх виконання. Такі висновки суду повністю узгоджуються з аналізом історії виконаних ОСОБА_3 замовлень (сумарно їх 153), та крім того підтверджуються змістом статті 1 особливих умов Умов, де визначено, що кур`єр може на свій розсуд прийняти чи відхилити запит.

Крім того, однією з фундаментальних ознак трудових відносин є систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не за її результат). Цивільно-правові відносини, які виникли між ОСОБА_3 та компанією Glovoapp23,S.L. не відповідають зазначеній ознаці. За період надання послуг з 11 липня 2019 року по 25 липня 2019 року ОСОБА_3 виконав 153 замовлення, в той же час відповідно до виписки за договором № 6/н за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2022 року, наданої АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, та відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 06 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240527/19934 про зарахування грошових коштів 24 липня 2019 року у розмірі 792,07 гривень та 30 липня 2019 року у розмірі 267,91 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_5 , який був відкритий на ім`я ОСОБА_3 , відсутні будь-які відомості, які б підтверджували отримання ОСОБА_3 періодичних платежів, які могли свідчити про отримання ОСОБА_3 заробітної плати за роботу кур`єром.

Позивачем також не надано суду доказів про отримання ОСОБА_3 заробітної плати на інший картковий рахунок або будь-яким іншим способом, ніж перерахування платежів на банківський рахунок.

З наведеного слідує, що ОСОБА_3 не отримував систематичні виплати за процес своєї праці.

Згідно з п. 1.2. Умов кур`єр самостійно несе всі зобов`язання і платить всі податки, пов`язані з кур`єрськими послугами, а компанія Glovoapp23, S.L. не несе відповідальність за порушення у цій сфері.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 (виконавець послуг з доставки), який працював за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик, ОСОБА_3 не зараховувався до штату установи (організації), ОСОБА_3 не вносився запис до трудової книжки та не видавався розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Виходячи з аналізу документів наданих сторонами справи, суд висновує про індивідуально-визначений характер роботи ОСОБА_3 . Надані сторонами докази, на погляд суду, свідчать про те, що цивільно-правовий договір між ОСОБА_3 та компанією Glovoapp23,S.L. укладений для виконання конкретної індивідуально-визначеної роботи, що спрямована на одержання певних результатів з надання послуг доставки. У зв`язку з її виконанням взаємовідносини між ОСОБА_3 та відповідним замовником припинялися, після чого ОСОБА_3 , через відповідний додаток, як незалежний підрядник вступав у відносини з іншим замовником. Щодо ОСОБА_3 відповідачем не вівся табель обліку використання робочого часу та внутрішній розподіл заробітної плати, крім того ОСОБА_3 виконував роботу без фіксації конкретного графіку роботи, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 проходив інструктаж з охорони праці, знайомився з колективним договором тощо.

Отже, укладена ОСОБА_3 з компанією Glovoapp23,S.L. угода не була пов`язана із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій, а спрямована на кінцевий результат (успішне надання одноразових послуг з доставки), що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини.

Зміст укладеного між ОСОБА_3 та компанією Glovoapp23,S.L. договір про нерозголошення конфіденційної інформації також не містить будь-яких умов, які б свідчили про існування ознак трудових відносин між сторонами.

Крім того, Умови не містять обмежень для зайняття ОСОБА_3 іншими видами діяльності або виконання інших робіт.

Забезпечення кур`єрів матеріалами, зокрема спеціальною сумкою та плащем з позначенням "Glovo", на що посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не можна тлумачити як видачу спецодягу або необхідних для роботи засобів, оскільки, відповідно до змісту додатку № 1 до Умов, такі матеріали надаються кур`єру напрокат для добровільного використання останнім, плащ за жодних обставин не вважається уніформою компанії). Неможливість використання таких матеріалів для виконання іншої робити, ніж роботи з використанням платформи Glovo, обумовлюється захистом права інтелектуальної власності та права на промислову власність, що обумовлено умовами цивільно-правового договору (стаття 15 особливих умов Умов).

З приводу обов`язковості проходження кур`єрами медогляду та наявності медичної книжки як ознаки наявності між сторонами трудових відносин, суд зазначає таке.

Відповідно до додатку № 3 Умов кур`єри мають підтвердити дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо транспортування продуктів харчування, у тому числі наявність медичної книжки,. Умови не містять обов`язку компанії контролювати наявність у кур`єра медичної книжки та проходження медичного огляду, такі умови договору є вимогою чинного законодавства.

Так, відповідно до п. 4 п. 2 Порядку оформлення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі медичних книжок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559, громадяни, які займаються індивідуальною діяльністю, проходять медичний огляд та отримують особисту медичну книжку за власні кошти. У зв`язку з тим, що відповідач і кур`єри є незалежними особами, кур`єри самостійно несуть відповідальність за проходження періодичних медоглядів і наявність медичних книжок.

З огляду на вищенаведене, на підставі досліджених судом доказів у їх сукупності, суд висновує, що ОСОБА_3 уклав 09 липня 2019 року цивільно-правовий договір шляхом приєднання до типових Умов, що регулюють доступ і використання платформи Glovo, саме з компанією Glovoapp23,S.L., яка є нерезидентом України, а не ТОВ «Гловоапп Україна», яка діє в Україні лише як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. на підставі угоди про франшизу від 01 жовтня 2019 року, тобто до отримання ТОВ «Гловоапп Україна» франшизи.

Жодних доказів існування будь-яких відносин, у тому числі трудових або цивільно-правових, між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Гловоапп Україна» сторонами суду не надано. На підставі наданих доказів суд висновує, що між ОСОБА_3 та відповідачем не укладалися жодні угоди, відповідач не видавав відносно ОСОБА_3 жодних наказів та розпоряджень, не надав робоче місце, не перераховував ОСОБА_3 грошові кошти, не визначав ОСОБА_3 умови праці та обсяг завдань щодо кур`єрської доставки замовлень, та не здійснював контроль за діяльністю ОСОБА_3 .

Крім того, 30 січня 2020 року комісією, утвореною наказом Головного управління Держпраці в Харківській області від 23 серпня 2019 року № 04-04/165-НВ, за результатами проведеної перевірки не встановлено ознак трудових відносин між ОСОБА_3 та ТОВ «Гловоапп Україна» та фактів підтвердження його фактичного допуску до роботи у ТОВ «Гловоапп Україна».

Посилання позивача на неможливість доставки продуктів харчування з інших закладів громадського харчування ніж ті, з якими має партнерські відносини відповідач, не підтверджені жодними доказами.

Позивач зазначає про те, що активні дії відповідача щодо судового захисту нібито порушеного права ТОВ «Гловоапп Україна» у справі за позовом ТОВ «Гловоапп Україна» до адвоката Донця А.А., адвокатського об`єднання «Донець і Партнери» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди з приводу висловлення адвоката про відповідача «доставка смерті», де відповідач зазначив, надаючи відповідь на запитання, що «бізнес модель позивача не передбачає укладання трудових договорів з кур`єрами», свідчать про те, відносини кур`єрів, які користуються платформою Glovo, виникають саме з ТОВ «Гловоапп Україна». Але такі доводи позивача ґрунтуються виключно на його припущенні, по суті є суб`єктивною оцінкою та власним тлумаченням позицій сторін у вищезазначеній позивачем господарській справі, які не підтверджені жодними доказами. При цьому суд зазначає, що будь-які документи справи, зокрема рішення господарського суду, позивачем до суду не надавались, що позбавляє суд надати належну оцінку таким доводам.

Щодо доводів сторони позивача про те, що наявність трудових відносин між кур`єрами та ТОВ «Гловоапп Україна» беззаперечно підтверджується змістом публічного висловлення генерального директора ТОВ «Гловоапп Україна» для інтернет-видання «Соцпортал», а також великою кількістю інших статей в різних інтернет-виданнях, де ТОВ «Гловоапп Україна» визначає заслуги мобільного додатку Glovo як власні заслуги, суд зазначає таке.

Судом проаналізована надана позивачем роздруківка з мережі інтернет інтерв`ю з генеральним менеджером Glovo в Україні ОСОБА_5 . Зі змісту висловлювань останнього жодним чином не слідує підтвердження ним факту укладання кур`єрів з ТОВ «Гловоапп Україна» трудових договорів або перебування останніх у трудових відносинах. Аналіз змісту інтерв`ю свідчить про його рекламну направленість додатку Glovo. Фраза «в цьому бізнесі надважливо мати хороших кур`єрів і тому інвестуємо в оплату їх праці значні ресурси» жодним чином не вказує на виплату відповідачем кур`єрам саме систематичної або періодичної заробітної плати, як ознаки наявності трудових відносин. Крім того, далі респондент зазначає: «кур`єри не є співробітниками Glovo, а лише контрагентами, які підключаються до нашої платформи.

Крім того, суд зазначає, що респондент не вказує на ТОВ «Гловоапп», позивача, а тільки посилається на Glovo, також посада респондента зазначена як генеральний менеджер Glovo в Україні, інтерв`ю не містить відомостей, що останній виступав саме від імені ТОВ «Гловоапп Україна» як його офіційний представник.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

З огляду на вищевикладене, суд висновує, що відсутні підстави для встановлення факту перебування ОСОБА_3 з ТОВ «Гловоапп Україна» у трудових правовідносинах, оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються лише на міркуваннях та судженнях сторони позивача, що жодним чином не доводить за стандартом доказування більшої переконливості (більшої вірогідності) перебування ОСОБА_3 з ТОВ «Гловоапп Україна» у трудових відносинах.

З приводу необхідності застосування рішень Верховного Суду Королівства Іспанії від 27 грудня 2019 року №588/19, від 23 вересня 2020 року №805/2020, від 20 листопада 2020 року №119/2020, на які в позовній заяві звертав увагу суду представник позивача, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов`язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України». Тобто на території України в рамках законодавства, крім вітчизняних судів, мають силу також рішення іноземних та міжнародних судів. Однак, на теперішній час міжнародно-правові договори про правову допомогу та правові відносини між Україною та Королівстом Іспанія відсутні, що виключає правові підстави для врахування відповідної судової практики судом.

Крім того, наразі відсутній офіційний переклад зазначених судових документів, оскільки офіційний переклад подібних документів, Міністерством юстиції України не здійснюється, через відсутність на те законодавчих підстав.

Крім того, суд зауважує, що стороною позивача до матеріалів справи зазначені рішення Верховного Суду Королівства Іспанії долучені не були, заяв у відповідності до ст. 75 ЦПК України про забезпечення участі перекладача для дослідження відповідних документів до суду не надходило.

Отже, суд висновує про неможливість врахування рішень Верховного суду Королівства Іспанії від 27 грудня 2019 року № 588/19, від 23 вересня 2020 року № 805/2020, від 20 листопада 2020 року № 119/2020 через відсутність міжнародно-правового підґрунтя для вчинення таких процесуальних дій, а саме відсутності міжнародно-правових договорів про правову допомогу та правові відносини між Україною та Королівстом Іспанія, крім того у суду відсутня об`єктивна можливість для застосування зазначених документів, через відсутність офіційного перекладу останніх з іспанської на українську мову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з інших підстав, питання про застосування позовної давності за заявою представника відповідача судом не вирішується.

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна»</a>, третя особа Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна»</a>, код ЄДРПОУ 42555522, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд.11, офіс 2/21.

Третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, код ЄДРПОУ 44730367, місцезнаходження: 36014, Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, буд. 119.

Повне рішення складено 31 березня 2025 року.

Головуючий суддя Т.В. Бобко