Ухвала

від 08.04.2025 по справі 335/12087/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12087/24 2/335/1052/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В. розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовною заявою Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, що є комунальною власністю, шляхом виселення,-

в с т а н о в и в:

Позивач Запорізька міська рада звернулася до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, що є комунальною власністю, шляхом виселення.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2024 року відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.12.2024 року.

23.12.2024 року від представника відповідача адвоката Черкашина І.І. надійшла заява про продовження строку на відзив, яка мотивована, тим що ухвалу судді від 25.11.2024 року відповідач не отримував, а ознайомився з матеріалами справи лише 06.12.2024 року, отже строк на подання відзиву спливає 23.12.2024 року. Крім того, зазначив, що зважаючи на військову агресію РФ проти України, довготривалі тривоги, ракетні обстріли м.Запоріжжя відповідач лише 20.12.2024 року мав змогу звернутися та укласти договір про надання юридичної допомоги з адвокатським об`єднанням. Також у зв`язку з цим відповідач частково обмежений у праві на захист, можливості в установлений строк підготувати відзив та надати доказі, на які планує посилатись. Тому вважає, вищезазначені обставини є поважними, а наведені аргументи у відзиві аргументи будуть мати значення для правильного вирішення справи мають бути враховані при ухваленні судового рішення. На підставі вищевикладеного просить визнати поважними підстави для продовження строку для подання відзиву та продовжити строк для подання відзиву на 15 днів.

15.01.2025 року від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черкашина І.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив визнати підстави для продовження строку для подання відзиву поважними, продовжити строк для подання відзиву та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

15.01.2025 року від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черкашина І.І. надійшов зустрічний позов до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Комунального підприємства «НАШЕ МІСТО» Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, в якому останній також просив визнати підстави для продовження строку для подання зустрічного позову поважними, продовжити строк для подання зустрічного позову, з підстав зазначених в заяву про продовження строку на відзив та прийняти зустрічний позов до розгляду.

25.01.2025 від представника позивача Запорізької міської ради надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

29.01.2025 року від представника відповідача адвоката Черкашина І.І. надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.02.2025 року від представника позивача Запорізької міської ради надійшла відповідь на заперечення.

25.02.2025 року від представника відповідача адвоката Светашової І.В надійшли письмові пояснення.

12.03.2025 року від представника позивача Запорізької міської ради надійшли додаткові пояснення.

31.03.2025 року від представника відповідача адвоката Черкашина І.І. надійшла заява про залучення доказів по справі.

04.04.2025 року від представника відповідача адвоката Светашової І.В надійшла заява про залучення доказів по справі.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідач просили продовжити строк для подання відзиву та зустрічного позову, а також прийняти зустрічний позов.

В судовому засіданні представник позивача щодо клопотань представника відповідача покладалася на розсуд суду.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Розглянувши вказані клопотання, вивчивши змістзустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1ст. 49 ЦПК Українипередбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною 7ст. 178 ЦПК Українипередбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно зіст. 123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також нормист. 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4ст. 127 ЦПК України, передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6ст. 127 ЦПК України).

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначенихЦПК Україничасових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналізЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

При цьому, як зазначив Верховний Суду своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.

Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст.55,124,129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права таст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем відзиву, та який не є надмірним, а також враховуючи ту обставину, що відзив поданий відповідачем до початку проведення підготовчого засідання, суд вважає поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та з метою дотримання завдань та основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивної, а також з метою реалізації процесуальних прав сторони відповідача, суд визнає причини пропуску встановленого строку поважними, а отже вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до частин 1-4статті 193 ЦПК Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частин 1-4 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогамстатей 175і177цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частинпершоїтадругоїстатті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України» при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем зустрічного позову, а також враховуючи ту обставину, що зустрічний позов поданий відповідачем до початку проведення підготовчого засідання, суд вважає, що процесуальний строк на подання зустрічного позову пропущений відповідачем з поважної причини, адже відповідач отримав копію ухвали 06.12.2024 в суді і лише після цього зміг скористатися правничою допомогою та реалізувати відповідне право, таким чином, вище зазначений строк слід поновити.

Зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 175і177 ЦПК України, підстави для залишення без руху або повернення відсутні.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогамст.194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Комунального підприємства «НАШЕ МІСТО» Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

На підставі вищевикладеного на керуючись ст.ст.127,193,260,353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Черкашина І.І. про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, що є комунальною власністю, шляхом виселення задовольнити.

Продовжити відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання відзиву та прийняти відзив до розгляду.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання зустрічного позову до суду.

Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Комунального підприємства «НАШЕ МІСТО» Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням до спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги за зустрічним позов об`єднати в одне провадження з первісним позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, що є комунальною власністю, шляхом виселення.

Запропонувати відповідачам за зустрічним позовом надати відзив на зустрічний позов відповідно до ст. 178 ЦПК України та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідачів.

Роз`яснити відповідачам за зустрічним позовом право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на зустрічну позовну заяву. Відзив на зустрічну позовну заяву має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. У разі якщо відповідачі виявлять бажання скористатися своїм правом на подання відзиву, то одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, вони повинні направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачу за зустрічним позовом на адресу, зазначену в зустрічній позовній заяві.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву подати відповідь на відзив. Відповідь на відзив має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України. У разі якщо позивач за зустрічним позовом виявить бажання скористатися своїм правом на подання відповіді на відзив, то одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду, він повинен направити копію відповіді на відзив та доданих до неї документів відповідачам за зустрічним позовом на адресу, зазначену в зустрічній позовній заяві.

Роз`яснити відповідачам за зустрічним позовом право у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення. Заперечення має відповідати вимогам ст. 180 ЦПК України. У разі якщо відповідачі за зустрічним позовом виявлять бажання скористатися своїм правом на подання заперечення, то одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду, вони повинні направити копію заперечення та доданих до нього документів позивачу за зустрічним позовом на адресу, зазначену в зустрічній позовній заяві.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В.Воробйов