Рішення

від 25.12.2007 по справі 02/5016

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/5016

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "25" грудня 2007 р.                                                                                Справа №  02/5016

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді   Пащенко  А.Д.,     із секретарем судового засідання   Давиденко В.Г.,

за  участю представників: позивача:  Долженков О.В. –за довіреністю,  

першого відповідача:  не з'явився,  другого відповідача: не з'явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю  «Канівмолсервіс»

до закритого акціонерного товариства «Вінницький сиркомбінат»(перший відповідач),  

до  дочірнього підприємства «Канів-Мол-Експо» (другий відповідач)

про  визнання недійсним  договору,  

                                                        ВСТАНОВИВ:  

Заявлено позов про  визнання недійсним договору купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) від 18.07.2007 року, укладеного відповідачами між собою,  з мотивів укладення вказаного договору всупереч нормам чинного законодавства,  оскільки договір від 18.07.2007 року є договором факторингу в розумінні ст. 1077 Цивільного кодексу України, а господарська операція, проведена між відповідачами по оплатному відступленою права грошової вимоги, є фінансовою послугою у розумінні  Закону України «Про  фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,   так як вона  надана товариством «Вінницький сиркомбінат»підприємству  «Канів-Мол-Експо»з метою отримання  прибутку.  Відповідно до частини 3 статті 1079 ЦК України та Закону фінансові послуги можуть надаватися  лише  фінансовими установами, тобто юридичними особами, які зареєстровані у Державному реєстрі фінансових установ та отримали в установленому порядку Свідоцтво  про реєстрацію фінансової установи, а перший відповідач таким вимогам не відповідає.  Крім цього,  позивач стверджує, що договір   від 18.07.2007 року  не відповідає вимогам, що встановлюються в Законі, оскільки в договорі  не вказано строк дії договору та порядок зміни і припинення дії договору, що є порушенням статті 6 Закону.     

Представник позивача у судовому засіданні, підтримуючи позов, посилався на доводи, викладені у позовній заяві, просив задовольнити позов, визнати недійсним договір купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) від 18.07.2007 року з мотивів, викладених у позовній заяві.  

Відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак не направили своїх представників у судове засідання, не подали суду письмові відзиви на позовну заяву, не повідомили суду поважних причин неподання відзивів на позов та витребуваних судом документів.  Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників  відповідачів за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що сторонами у даному спорі є підприємства –юридичні особи,  представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником,  чи керівник особисто, неявка представників відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони,  а не обов'язком.    

На підставі клопотання  представника позивача судовий процес по розгляду даної справи фіксувався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 5270143МВ51519.    

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд  встановив наступне.

ЗАТ «Вінницький сиркомбінат»(перший відповідач у справі, цесіонарій за договором) та Дочірнє підприємство «Канів-Мол-Експо»(другий відповідач у справі, цедент за договором) уклали договір купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) № 3-07/Ц від 18 липня 2007 року, предметом якого є порядок передачі цедентом цесіонарію права вимоги грошових коштів  у боржника цедента в об'ємі і на умовах, викладених у договорі.      

За умовами договору перший відповідач отримав право вимоги всього об'єму фінансових зобов'язань ТОВ «Канівмолсервіс»(позивача у справі, боржника за договором) перед ДП «Канів-Мол-Експо», які виникли  у позивача в результаті укладення та виконання договору купівлі –продажу рухомого майна від 21 жовтня 2006 року (за яким ДП «Канів-Мол-Експо»продало, а ТОВ «Канівмолсервіс»придбало належні продавцеві на праві власності основні засоби, інше рухоме майно та товарно –матеріальні цінності), включаючи  зобов'язання по оплаті основного платежу в розмірі 38 793 356 грн. 51 коп., а також всіх передбачених штрафів та санкцій.      

Відповідно до пункту 1.4. договору уступка права вимоги здійснюється на платній основі, вартість майнового права цедента щодо фінансових зобов'язань боржника складає 38 000 000 грн., які цесіонарій виплачує цеденту на умовах, приведених у договорі.  

Суд вважає обгрунтованими та законними доводи позивача, а позов вважає таким,  що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.    

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), за виключенням випадку, коли неможливість такої заміни встановлена договором або законом.    

Згідно з положеннями статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона  (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Поняття факторингу, як фінансування під відступлення права саме грошової вимоги, визначається також  Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про податок на додану вартість», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фівнансових послуг».  

Оскільки за оспорюваним договором передано право вимоги грошових коштів, цей договір представляє собою не звичайну заміну сторони у зобов'язанні, що врегульовано главою 47 Цивільного кодексу України, а за своїм змістом є факторингом, правила здійснення якого викладені у главі 73 Цивільного кодексу України та у вказаних вище законах.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», далі –Закон,  фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності.  

Згідно статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.  Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є  суб'єктом підприємницької діяльності.  Фактором може бути банк або фінансова установа, а також  фізична особа –суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до  закону має право здійснювати факторингові операції.  

За статтею 7 Закону  особа набуває статусу фінансової установи після внесення запису про неї до відповідного державного реєстру фінансових установ.

Суду не подано відповідачами доказів наявності у першого відповідача статусу фінансової установи, суду не подано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, яке  відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ є документом, що підтверджує статус фінансової установи.  

Разом з тим, у листі Державної комісії з  регулювання ринків фінансових послуг України від 14.11.2007 року вказано,  що   інформація  щодо ЗАТ «Вінницький сиркомбінат»до Державного реєстру фінансових установ  Держфінпослуг не вносилась,  статусу фінансової установи зазначене товариство не набувало.    

Таким чином,  оскільки ЗАТ «Вінницький сиркомбінат»не є фінансовою установою,  тому відповідно до припису статті 1079 ЦК України вказане товариство не може бути  фактором за договором факторингу.  Укладення договору факторингу підприємством,  яке не має права виступати фактором,  суперечить чинному законодавству.  

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.      

          Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203  цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що укладений відповідачами договір купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) № 3-07/Ц від 18 липня 2007 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України та чинному законодавству.  

            Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України  якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.  

          Позивач обгрунтував порушення свого права укладенням оспорюваного ним договору  купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) № 3-07/Ц від 18 липня 2007 року.     

          З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено невідповідність оспорюваного договору чинному законодавству,  а відповідачі вказаних доводів позивача не спростували,  тому  позов підлягає до задоволення, а договір купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) № 3-07/Ц від 18 липня 2007 року  є недійсним з моменту його укладення.   Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю,  тому наявність чи відсутність у ньому істотних умов для договорів цього виду для даної справи не має значення, отже судом не досліджується.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідачів в рівних долях підлягають відшкодуванню позивачу понесені  останнім судові витрати  на сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного,  керуючись ст. ст.  49, 82-85  ГПК України, суд   

В И Р І Ш И В :   

          1.  Позов задовольнити повністю.

          2.  Визнати недійсним  договір  купівлі –продажу майнових прав (оплатної цесії) № 3-07/Ц від 18 липня 2007 року,  укладений  дочірнім підприємством “Канів-Мол-Експо” та закритим акціонерним товариством “Вінницький сиркомбінат“.

        3. Стягнути із закритого акціонерного товариства “Вінницький сиркомбінат“ (21034, м. Вінниця, вул. О. Іванова, 51а, ідентифікаційний код 33911665) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Канівмолсервіс“ (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195,  ідентифікаційний код 21367331) - 42 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита,  59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

                4. Стягнути із  дочірнього підприємства “Канів-Мол-Експо” (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195,  ідентифікаційний код 32444837)    на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Канівмолсервіс“ (19000, Черкаська область, м. Канів, вул.Леніна, 195, ідентифікаційний код 21367331) -  42 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита,  59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення може бути  оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                           А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею  03.01.2008 року