Рішення

від 11.04.2025 по справі 903/150/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2025 року Справа № 903/150/25

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства Дорожній науково-технічний центр, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд, м. Ковель, Волинська обл.

про стягнення 30 163,77 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.02.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Державного підприємства Дорожній науково-технічний центр до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд про стягнення 30163,77 грн, з яких: 21 976 грн основного боргу, 5 258,71 грн пені, 2 339,83 грн інфляційних втрат, 589,23 грн 3% річних. Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, взятих на себе згідно договору №036/24 від 22.01.2024, зобов`язань по оплаті отриманих послуг.

Ухвалою суду від 14.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач ухвалу суду отримав 14.02.2025.

Строк для подання відзиву по 03.03.2025.

04.03.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача (надісланий засобом поштового зв`язку 03.03.2025), згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що 11.02.2025 товариством виявлено факт неправомірного підписання працівником акту здачі-приймання робіт №96 від 13.03.2024 в системі електронного документообігу. Ініційовано створення комісії на проведення службового розслідування з встановлення причин та відповідальних осіб, причетних до неправомірного підписання акту здачі-приймання робіт. Встановлено неправомірність підписання акта, оскільки бухгалтер, яка його підписувала, не перевірила факт реального надання даного виду послуги. Комплект документів, передбачених п. 4.2 договору, на підтвердження виконання послуг товариству не передані. Працівниками товариства заявка на проведення лабораторних випробувань до позивача не надавалась. Наголошує, що дійсно мали місце договірні відносини між сторонами, але проведені спірні роботи були неналежної якості.

Позивач відзив відповідача отримав 10.03.2025.

Строк для подання відповіді на відзив по 17.03.2025.

10.03.2025 надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, згідно якої зазначає, що наведений відповідачем факт ніяким чином не впливає на розгляд даної справи та має розглядатися правоохоронними органами. Претензії щодо якості наданих послуг від відповідача не надходили. Відповідач скористався правом на податковий кредит, проте коштів не сплатив.

Відповідач відповідь на відзив отримав 11.03.2025.

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 17.03.2025.

Заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Ураховуючи вищевикладене, відсутність заперечень на відповідь на відзив, закінчення строку для їх подання, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

22.01.2024 між ДП «Дорцентр» (виконавець) та ТОВ «Волиньдорбуд» (замовник) укладено договір №036/24 (а.с. 11-15).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання у наданні послуг: «інженерно-технічний супровід та/або послуги з проведення лабораторних випробувань» (п. 1.1). Приймання результатів наданих послуг за цим договором здійснюється відповідно до акту наданих послуг (п. 1.2). Вартість кожної послуги визначена в переліку та вартості послуг, що входять до інженерно-технічного супроводу (додаток №2 до договору, п. 2.1). Ціна договору визначається, як загальна сума вартості усіх наданих послуг (загальна сума всіх актів наданих послуг, п. 2.2). Оплата проводиться на підставі акту наданих послуг протягом 5-ти банківських днів з моменту його підписання сторонами (п. 2.4). Виконавець приступає до роботи безпосередньо після отримання заявки на виконання робіт за цим договором (п. 3.3). Замовник зобов`язується в строк до 5-ти календарних днів від дня одержання акту надання послуг підписати його та повернути Виконавцю (п. 4.1.). По завершенню виконання послуг за цим договором виконавець передає замовнику акт надання послуг та комплект документів, зазначених у календарному плані (додаток 1 до договору, п. 4.2). За несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня (п. 5.6). Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині оплати до повного розрахунку (п. 7.2).

Додатком №1 сторонами визначено календарний план на надання послуг, згідно якого визначено такі послуги: інженерно-технічний супровід та/або послуги з проведення лабораторних випробувань; термін виконання: з моменту підписання-грудень 2024 року; вартість етапу: розраховується по завершенню виконаних робіт; перелік документів, що передаються замовнику: акт надання послуг, акти відбору, протоколи випробувань, протоколи польових вимірювань.

Додатком №2 визначено перелік та вартість послуг, що входять до інженерно-технічного супроводу та/або послуги з проведення лабораторних випробувань.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем надано, а відповідачем отримано послуги загальною вартістю 21 976 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами за допомогою КЕП актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №96 від 13.03.2024 (а.с. 16 на звороті).

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 27.12.2024 на суму 21 976 грн, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Твердження про ненадання відповідачем заявки на проведення ряду робіт спростовується підписаним відповідачем актом здачі-приймання робіт. При цьому, у відзиві відповідач сам підтверджує наявність договірних відносин з посиланням на неналежну якість отриманих робіт.

У матеріалах справи відсутні претензія відповідача щодо неналежної якості наданих послуг, відмова від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) тощо, у зв`язку з чим заперечення відповідача щодо неналежної якості наданих позивачем робіт (послуг) не приймається судом до уваги.

Ураховуючи вищевикладене, відсутність доказів оплати, заборгованість відповідача становить 21 976 грн, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

При цьому заперечення відповідача щодо неправомірного підписання службовою особою товариства акту здачі-приймання робіт №96 від 13.03.2024 не приймається судом до уваги.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Передача директором товариства власного електронного підпису іншій службовій особі, делегування підпису іншій особі є ризиками господарської діяльності самого відповідача та ніяким чином не впливає спірні договірні правовідносини.

Підписання замовником акту здачі-приймання робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і які відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків.

При цьому суд звертає увагу, що використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги», згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Як вбачається з наявних у справі фактичних даних, спірний акт здачі-приймання робіт №96 від 13.03.2024 підписаний за допомогою КЕП (кваліфікований електронний підпис), що належить директору ТОВ "Волиньдорбуд" Карачу В.М.

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Частиною 1 статті 23 Закону України Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг використовуються кваліфіковані сертифікати електронного підпису, кваліфіковані сертифікати електронної печатки та кваліфіковані сертифікати автентифікації веб-сайту (далі - кваліфіковані сертифікати відкритих ключів).

Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України Закону України «Про електронні довірчі послуги», перелічені обов`язкові реквізити, які повинні містити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.

Таким чином користувач кваліфікованого електронного підпису пройшов відповідну ідентифікацію та отримав кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, як додатковий механізм, що пов`язує власника з його даними з державних реєстрів та, по суті, гарантує посвідчення особи.

Саме особа, яка має кваліфікований електронний підпис несе відповідальність за його вказання в реквізитах електронного документа.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги», користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані: забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа; не використовувати особистий ключ у разі його компрометації, а також у разі скасування або блокування сертифіката відкритого ключа.

Отже, на самого власника особистого ключа покладається обов`язок забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа, та повідомляти про його компрометацію для унеможливлення вчинення незаконних дій з використанням особистого ключа особи.

Посилання відповідача на наказ №5/25-ОД від 14.02.2025 «Про проведення службового розслідування у зв`язку виявленням факту неправомірного підписання акту здачі приймання робіт (надання послуг) в системі електронного документообігу «М.Е.Doc», пояснення бухгалтера від 24.02.2025 та Акт проведення службового розслідування від 25.02.2025, як на докази неправомірного підписання спірного акта здачі-приймання робіт, суд не приймає до уваги, оскільки таке службове розслідування має значення лише для самого відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 258,71 грн пені, 2 339,83 грн інфляційних втрат, 589,23 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що нараховані ним 2 339,83 грн інфляційних втрат, 589,23 грн 3% річних є арифметично правильними та підставними та підлягають до стягнення з відповідача.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 5.6 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Встановлення більш тривалого терміну нарахування пені в договорі від 22.01.2024 №036/24 не передбачено.

В той же час, позивачем здійснено нарахування пені за період з 21.03.2024 по 10.02.2025, тобто поза межами шестимісячного строку нарахування.

Суд, здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, дійшов висновку, що з нарахованих позивачем 5 258,71 грн пені підставними та підлягають до стягнення з відповідача 2 982,37 грн пені, нарахованої в межах шестимісячного строку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, з 21.03.204 по 21.09.2024.

У позові на суму 2 276,34 грн пені слід відмовити у зв`язку з нарахуванням позивачем поза межами шестимісячного строку.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог, в сумі 2 239,75 грн слід покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньдорбуд (вул. Відродження, 4, м. Ковель, Волинська обл., код ЄДРПОУ 43196316) на користь Державного підприємства «Дорожній науково-технічний центр» (вул. Каунаська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 21476215) 21 976,00 грн основного боргу, 2 982,37 грн пені, 589,23 грн 3% річних, 2 339,83 грн інфляційних втрат, 2 239,75 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 30129,18 грн (тридцять тисяч сто двадцять дев`ять грн 18 коп).

3. У позові на суму 2 276,34 грн відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено

11.04.2025

СуддяС. В. Бідюк