Рішення від 03.04.2025 по справі 906/134/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/134/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Воробйова І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Довгалюк В.С. - фахівець з договірних відносин ІІ категорії відділу судової роботи управління юридичного забезпечення, діє на підставі довіреності № 3652 від 19.12.2024,

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К"

про стягнення 59271,61 грн. (з урахуванням заяви за вх. № г.с. 01-44/573/25 від 26.02.2025 про зміну предмету позову)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 56 497,80 грн. основного боргу, 729,05 грн. пені, 78,94 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 44007Щ024 від 01.03.2024, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

26.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява за вх. № г.с. 01-44/570/25, в якій повідомлено про сплату відповідачем суми основного боргу. За наведених обставин, позивач просить закрити провадження у справі №906/134/25 в частині стягнення 56 497,80 грн. основного боргу. Разом з тим, позивач просить продовжити розгляд справи в частині вимог про стягнення 729,05 грн. пені та 78,94 грн. 3% річних.

Крім того, 26.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява за вх. № г.с. 01-44/573/25 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивач змінив період нарахування пені та 3% річних (з 13.01.2025 по 24.02.2025), а також заявив додаткову вимогу про стягнення інфляційних втрат (за період з 13.01.2025 по 31.01.2025). Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 1896,16 грн. пені, 199,68 грн. 3% річних та 677,97 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025:

- прийнято до розгляду заяву позивача за вх. № г.с. 01-44/573/25 від 26.02.2025 про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви;

- закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області. Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" (з урахуванням змін та доповнень).

За приписами ч. 1ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу",розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (а.с. 10-16).

Згідно з ч. 2, 6ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч. 2 цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд встановив, що відповідач підписав заяву-приєднання №44007Р024 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами 01.03.2024 також було складено акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та (додаток 4 до договору розподілу природного газу) щодо об`єкта відповідача, який приєднаний та забезпечений цілодобовим доступом до газорозподільної системи та розташований за адресою: вул. Залізнодорожна, буд. 22, с. Мамрин, Житомирський район, Житомирська область, та перелік комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання споживача ТОВ "Термокерамік-К" (а.с. 41-43).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Пунктом 2.1 Типового договору розподілу природного газу визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць

При цьому, відповідно до п. 6.6 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Водночас, всупереч умовам п. 6.6 Типового договору розподілу природного газу, відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату вартості наданих послуг за грудень 2024 року, у зв`язку з чим позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, згідно з розрахунком місячна вартість послуг з розподілу природного газу за грудень 2024 року для відповідача становила 56 497,80 грн. (а.с. 60).

Згідно з пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Так, у грудні 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 56 497,80 грн., що підтверджується актом № 26247 про надані послуги з розподілу природного газу за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 56 497,80 грн. (а.с. 58), які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб та не були оплачені відповідачем, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться в ст. 193 ГК України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище 26.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява за вх. № г.с. 01-44/570/25, в якій повідомлено про сплату відповідачем суми основного боргу. За наведених обставин, позивач просить закрити провадження у справі №906/134/25 в частині стягнення 56 497,80 грн. основного боргу.

Враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 56 497,80 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1896,16 грн. пені, 199,68 грн. 3% річних та 677,97 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки пені у розмірі 1 896,16 грн., 3% річних у розмірі 199,68 грн. та 677,97 грн. інфляційних, суд встановив, що вони здійснені відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично вірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків за послуги з розподілу природного газу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: 1896,16 грн. пені, 199,68 грн. 3% річних та 677,97 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 56 497,80 грн. основного боргу суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" (12549, Житомирська область, Коростишівський район, с. Мамрин, вул. Залізнодорожна, 22, код ЄДРПОУ 35144148)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 45204957) 1 896,16 грн. пені, 199,68 грн. -3% річних, 677,97 грн. інфляційних втрат, а також 113,36 грн. витрат по сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 56497,80 грн. на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.04.25

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику позивача Довгалюку Владиславу Сергійовичу в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет