Рішення

від 17.03.2025 по справі 910/13288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2025Справа № 910/13288/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/13288/24

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Данфорт"

про стягнення грошових коштів

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

За участю представників:

від позивача Шевченко І.Є.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Ракітін С.П.

від третьої особи не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справи № 910/13288/24 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Данфорт", про стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

05.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" у підсистемі "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 призначено проведення судового засідання для розгляду заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення на 17.03.2025.

17.03.2025 від позивача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 17.03.2025 представник відповідача-2 вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити, представник позивача проти задоволення заяви заперечував, інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/13288/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У попередньому орієнтовному розрахунку суми судових витрат відповідач-2 вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Крім того, 29.01.2024 відповідач-2 подав клопотання про стягнення судових витрат, в якому останній просив стягнути з позивача 100 000,00 грн витрат на правничу допомогу

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач-2 просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідачем-2 надано наступні документи:

- копію договору про надання правової допомоги № 4/19 від 18.02.2019;

- копію Додаткової угоди № 2 від 05.11.2024;

- акт № 2 від 04.03.2025 приймання-передачі робіт (надання послуг) на суму 24 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 102 від 11.02.2025 на суму 12 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 132 від 04.03.2025 на суму 12 000,00 грн

- ордер адвоката серії АА № 1106322 від 20.05.2021.

Оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

За умовами укладеного між відповідачем-2 (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Ракітіна» договором № 4/19 від 18.02.2019 останніми погоджено наступне:

- предметом даного Договору є надання Виконавцем Замовнику правової допомоги в обсязі й порядку, передбаченому в даному Договорі (п. 1.1 договору);

- відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу, яка полягає у юридичному забезпеченні поточної господарської діяльності Замовника, у виконанні конкретних юридичних доручень Замовника. До правової допомоги, передбаченої даним Договором, можуть відноситься, зокрема, але не виключно, такі види адвокатської діяльності: - ведення справ у судових, адміністративних, правоохоронних, податкових органах, органах виконавчої служби, державних контролюючих органах та інших установах, організаціях усіх форм власності;

- згідно з п. 5.1 договору розмір оплати правової допомоги й інших платежів за даним Договором визначається цим Договором та додатковими угодами до нього;

- надання правової допомоги за даним Договором оформляється відповідним двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, який у випадку, передбаченому п. 5.6 Договору, складається після її повного надання (п. 6.1 договору);

- згідно з п. 10.1 договору останній укладений на невизначений строк та набуває чинності з 18 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 2 від 05 листопада 2024 року до договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2019 року Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався надати Замовнику правову допомогу по справі № 910/13288/24 за позовом Департаменту економіки та інвестицій КМДА по стягненню з ДП «ГДІП» та ТОВ «ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (код 30082501) 4 747 641 грн 66 коп. безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Відповідно до п. 4 вказаної додаткової угоди сторонами погоджено, що загальна вартість правничої допомоги у справі № 910/13288/24 встановлюється виконавцем за погодженням з замовником у фіксованому розмірі, зокрема, комплексне ведення справи в суді першої інстанції (включає аналіз предмету та підстав позову, вивчення додатків до позову, збір необхідних документів та доказів, надання консультацій, підготовку та подання відзиву на позовну заяву, ознайомлення з процесуальними документами інших учасників провадження, підготовку та подання заяв, клопотань, заперечень, додаткових пояснень, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях) - 24 000,00 грн.

Відповідно до п. 7 вказаної додаткової угоди замовник сплачує на користь виконавця грошову суму за надану правову допомогу в розмірі погодженому сторонами в п. 4 цієї додаткової угоди, у такі строки: протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення Господарського суду міста Києва у справі - за послуги, надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Детальний опис наданих послуг відображено в Акті № 2 приймання-передачі робіт (надання послуг) від 04.03.2025.

Пунктом 3 вказаного акту сторонами погоджено, що вартість комплексного ведення виконавцем справи № 910/13288/24 у суді першої інстанції становить 24 000,00 грн.

З урахуванням сплати замовником авансу в розмірі 12 000,00 грн від 11.02.2025 до сплати підлягає сума у розмірі 12 000,00 грн (п. 4 акту).

Платіжною інструкцією № 102 від 11.02.2025 відповідач-2 сплатив на користь виконавця 12 000,00 грн, платіжною інструкцією № 132 від 04.03.2025 - 12 000,00 грн.

Заперечуючи проти заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення, позивач зазначив, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ГБК» не підлягає відшкодуванню, оскільки:

- вказані ТОВ «ГБК» судові витрати не є неминучими, реальними, розумними та пропорційними;

- ТОВ «ГБК» всупереч частини 3 статті 126 ГПК України не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- ТОВ «ГБК» не подано доказів про співмірність між обсягом роботи, виконаної адвокатом, та часом, витраченим на виконання такої роботи;

- не додано доказів, які б свідчили про доцільність витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач посилається на приписи частини 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Як вказує позивач, у попередньому (орієнтовному) розрахунку відповідач вказував про те, що розмір витрат на правничу становить 100 000,00 грн, у той час, як в заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач-2 просить стягнути з позивача 24 000,00 грн.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Стосовно заперечень позивача стосовно недоведеності, що такі витрати не є неминучими, реальними, розумними та пропорційними, а також доказів співмірності роботи, виконаної адвокатом, та часу, витраченого на виконання такої роботи, й доцільності таких витрат, суд зазначає наступне.

Витрати на надання правничої допомоги погоджені відповідачем-2 та виконавцем в додатковій угоді у фіксованому розмірі за комплексне ведення справи у суді першої інстанції (24 000,00 грн).

Також судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що відповідачем-2 не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, оскільки такий опис робіт наведено в акті № 2 від 04.03.2025.

Проте, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності, суд вважає за можливо зменшити розмір витрат на правничу допомогу відповідача-2 до 20 000,00 грн, а тому витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн залишає за відповідачем-2.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (вул. Толстого, буд. 1, смт. Макарів, Макарівський р-н, Київська обл., 08000, код 30082501) 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст додаткового рішення складено 11.04.2025.

Суддя О.Г. Удалова