Ухвала

від 09.04.2025 по справі 201/3522/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/3522/25

Провадження № 1-кс/201/1343/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,, розглянувши в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ", на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

УСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в інтересах ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ", на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якійпредставник просить: зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення посадовими особами Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Слов`янської сільської ради кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України; зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань на електронну адресу заявника.

В обґрунтуванняскарги представникпосилається нате,що ПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ»при ознайомленнііз документацієюзакупівлі Відділуосвіти,сім`ї,молоді,спорту,культури ітуризму Слов`янськоїсільської радивугілля кам`яногоза процедуроюзапит цінипропозицій буловиявленні численніпорушення законодавстваз бокузамовника прощо булонадіслано заявупро вчиненнязлочину №13/01від 13.03.2025р.до Дніпропетровськоїобласної прокуратури,однак відомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань внесені не були.

Представник у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив розгляд даної скарги проводити без його участі, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.

З матеріалівскарги встановлено,що 13.03.2025р.представникПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ»засобами електронногозв`язку звернувсядо Дніпропетровськоїобласної прокуратури в порядку ст. 214 КПК України із заявою №13/01 від 13.03.2025р.

На момент судового розгляду представники Дніпропетровської обласної прокуратури не надали слідчому судді доказів виконання обов`язку, встановленого ч. 1ст.214 КПК Українита внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.

За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому, не підлягає задоволенню вимога представника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним за ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України, оскільки лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреція зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Також, слідчий (детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Тому, необхідно зобов`язати відповідну особу внести відомості до ЄРДР, та реалізувати самостійно повноваження щодо визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення.

Отже враховуючи, що процесуальний закон не вимагає внесення до ЄРДР всіх обставин, наведених заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора, скаргу в частині зобов`язання внести відомості до ЄРДР за конкретною статтею КК України, суд вважає необґрунтованою і підстав для її задоволення не вбачає.

Крім того, вимога скарги, зокрема про зобов`язання уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР відносно конкретних осіб також задоволенню не підлягає, оскільки її вирішення слідчим суддею не передбачені КПК України.

Таким чином,приймаючи доуваги,що невнесеннявідомостей доЄРДР зазаявою представника ПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ» порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин посадовою особою Дніпропетровської обласної прокуратури не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в його заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимоги про зобов`язання посадової особи Дніпропетровської прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін підлягають задоволенню.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково - шляхом зобов`язання уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника ПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_3 №13/01 від 13.03.2025р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ", на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити частково.

Зобов`язатиуповноважених осібДніпропетровської обласноїпрокуратури внестивідомості доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза заявою представника ПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_3 №13/01 від 13.03.2025р.

Надати представнику ПП «ВУГЛЕПОСТАЧАННЯ» копію відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1