Рішення

від 02.04.2025 по справі 924/1110/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"02" квітня 2025 р. Справа № 924/1110/24

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДУЛОВО-22", м. Шепетівка Хмельницької області

до Приватного підприємства "Управлінська компанія "Житлофонд", м. Шепетівка Хмельницької області

про зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Чернушич М.М. - (керівник) згідно Виписки з ЄДР;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2025 у справі №924/1110/24 позов задоволено. Зобов`язано ПП "Управлінська компанія "Житлофонд", м. Шепетівка Хмельницької області передати за актом приймання-передачі примірник документації будинку 22 по проспекту Миру в м. Шепетівка Хмельницької області за наступним списком: 1) Паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`вктів будівництва; 2) Енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; 3) Проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; 4) документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 5) Технічну документацію обладнання котелень; 6) План земельної ділянки; 7) акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; 8) паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; 9) інформації та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань. Стягнуто з ПП "Управлінська компанія "Житлофонд" на користь ОСББ "ДУЛОВО-22", м. Шепетівка Хмельницької області 3 028,00грн витрат зі сплати судового збору.

24.03.2025 на адресу суду надійшла заява позивача - ОСББ "ДУЛОВО-22", м. Шепетівка Хмельницької області (вх.№05-22/2561/25) від 21.03.2025 про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно з якої позивач просить суд стягнути з ПП "Управлінська компанія "Житлофонд", м. Шепетівка Хмельницької області на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 500,00грн.

Ухвалою суду області від 25.03.2025 заяву позивача - ОСББ "ДУЛОВО-22", м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення витрат на правничу допомогу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Явка учасників справи не визнавалася обов`язковою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує подану заяву, просить суд її задовольнити та стягнути з відповідача 25 500,00грн витрат на професійну правничу допомогу. Вказала, що у поданій заяві (вх.№05-22/2561/25) від 21.03.2025 помилково було зазначено про стягнення 3 028,00грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. На адресу суду надіслав заперечення від 02.04.2025, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказує на їх неспівмірність та необґрунтованість. Звертає увагу, що вони містять явно завищений розмір та до них безпідставно включено судовий збір.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги строку її судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат судом встановлено та враховується таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Мохнюк Руслана Геннадіївна надавала послуги позивачу - ОСББ "Дулово-22" на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 28.11.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1771495 від 16.12.2024.

Згідно рахунків-фактур №6 від 13.01.2025, №23 від 28.01.2025, №33 від 28.11.2024, №35 від 06.02.2025, №40 від 05.12.2024, №60 від 27.02.2025, №66 від 05.03.2025, №72 від 10.03.2025, №85 від 20.03.2025, акту приймання-передачі виконаних робіт від 21.03.2025, адвокатом вказано обсяг наданих, а клієнтом прийнятих послуг в розмірі 25 500,00грн, а також сплачених позивачем згідно виписок банку про рух коштів на рахунку Мохнюк Р.Г.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Водночас, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дулово-22", м. Шепетівка на професійну правничу допомогу у розмірі 12 750,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Приватного підприємства "Управлінська компанія "Житлофонд" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Островського, буд. 52; код ЄДРПОУ 37587589) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДУЛОВО-22", м. Шепетівка Хмельницької області (30405, Хмельницька область, м. Шепетівка, пр. Миру, буд. 22, кв. 26; код ЄДРПОУ 45350539) 12 750,00грн (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 11.04.2025.

СуддяС.І. Крамар