Рішення від 02.04.2025 по справі 344/19496/24

Справа № 344/19496/24

Провадження № 2/344/1121/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Волощук Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про скасування арешту з належного ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» на праві власності нерухомого майна, який накладений в межах виконавчого провадження № 10013453 з примусового виконання виконавчого напису від 23 жовтня 2008 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Юрчаком О.В., зареєстрованого за № 3990 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 березня 2024 року позивач та третя особа ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», на підставі якого позивач набув право власності на квартиру. Пізніше позивачу стало відомо, що на вказану квартиру зареєстровано обтяження, а саме, арешт нерухомого майна від 14 листопада 2008 року на підставі постанови про арешт майна боржника, видавник Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Представником виконавчої служби повідомлено представника позивача про те, що підстав для зняття арешту немає, арешт накладено в рамках виконання виконавчого напису нотаріуса.

Вказаний виконавчий напис було вчинено на підставі договору іпотеки посвідченого 02 квітня 2007 року приватним нотаріусом Івано-франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В., зареєстрованого за № Д-330, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 226/2007 від 02 квітня 2007 року.

ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», на підставі договору про відступлення прав вимоги, став правонаступником ВАТ КБ «Надра» в кредитних правовідносинах відносно ОСОБА_1 за кредитним договором та договором іпотеки, а отже арешт було накладено в інтересах ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

У зв`язку з наявністю арешту позивач не може вільно володіти та розпоряджатися своїм майном, тому він змушений був звернутись з позовом до суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, жодних заяв від нього не надходило.

Представник третьої особи ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» пояснень по суті спору суду не надав, але в своїй заяву про розгляд справи без участі представника, від 24 лютого 2025 року вказав, що вважає позовні вимоги викладені в позовній заяві такими, що підлягають до задоволення.

Представник третьої особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції своїх пояснень по суту спору суду не надав.

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

В судові засіданні представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в судові засідання не з`явився, в своїй заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові засідання не з`явився, про про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Юрчаком О.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано за № 3990 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначено майно на підставі договору іпотеки, який посвідчений 02 квітня 2007 року приватним нотаріусом Івано-франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В., зареєстровано за № Д-330, передано в іпотеку ВАТ КБ «Надра» (а.с.10).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі вказаного вище договору іпотеки та в інтересах іпотекодержателя ВАТ КБ «Надра» 02 квітня 2007 року приватним нотаріусом Личуком Т.В. зареєстровано обтяження заборона на нерухоме майно: двохкімнатну квартиру (а.с.12).

23 жовтня 2008 року було вчинено зазначений вище виконавчий напис та відкрито виконавче провадження № 10013453 з виконання цього виконавчого напису.

14 листопада 2008 року старшим державним виконавцем відділу Сапіжаком І.І. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. На даний час матеріали виконавчого провадження знищено, що підтверджується листом представника виконавчої служби (а.с.8).

Отже, виконавчий напис було вчинено також в інтересах ВАТ КБ «Надра» та арешт накладено також в інтересах Банку.

Згодом своє право вимоги ВАТ КБ «Надра» продало ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 15 липня 2020 року, яке в свою чергу 31 серпня 2020 року продало його ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН». Договорів про відступлення прав вимоги суду не надано, але вказане підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с.5).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 38 договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» продало, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» купило нерухоме майно - двохкімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

03 квітня 2024 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» зареєструвало за собою право власності на вказану квартиру, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав (а.с.7).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач є власником майна та вважає, що вказаний арешт на нерухоме майно обмежує його право власності.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

У справі, яка розглядається судом, арешт накладено в інтересах іпотеко держателя ВАТ КБ «Надра» на той час, а позивач придбав майно у ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», яке в справі є третьою особою. Яким чином боржник (один із співвласників майна) ОСОБА_1 порушив права позивача на вільне володіння майном в позові не зазначено та судом не встановлено. Позов про визнання права власності до боржника не пред`явлено.

Належним відповідачем у справі є ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», оскільки своє право вимоги ВАТ КБ «Надра» продало ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 15 липня 2020 року, яке в свою чергу 31 серпня 2020 року продало його ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку з пред`явленням їх до неналежного відповідача. Позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення, невизнання чи оспорення її прав та інтересів саме відповідачем ОСОБА_1 .

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 12, 13, 41, 48, 51, 247, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЙФ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з нерухомого майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11 квітня 2025 року.