Рішення

від 11.04.2025 по справі 727/13231/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/13231/24

Провадження № 2/727/224/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи.

Представник позивача звернулась до суду з позовом у новій редакції до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що 04 жовтня 2024 року позивач у дозволеному правилами дорожнього руху місці, припаркувала належний їй на праві власності автомобіль марки MERCEDES -BENZ C200, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Б.Хмельницького 44 та пішла додому. 05 жовтня приблизно о 03 годині 10 хвилині ночі за адресою: АДРЕСА_1 , вона прокинулась від сильного глухого звуку, як виявилось в подальшому - це впало сухе дерево на її припаркований автомобіль. 05.10.2024 року в м.Чернівці по вул. Б.Хмельницького 44 працівниками ДСНС відбувався розпил та прибирання поваленого дерева з проїзної частини.

Вказала, що у відповіді на претензію відповідач зазначив, що 30 травня 2024 року Департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради видано ордер №245 на видалення зелених насаджень, а саме 4 дерев, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , 52, АДРЕСА_2 .

Зазначила, що вартість матеріального збитку завданого власнику складає 53173 грн. 45 коп. Також посилалась на те, що станом на 05.10.2024 року, погодно-кліматичні умови в місті Чернівці були ідеальними, спостерігалася хмарна погода, невеликий дощ, кількість опадів 3 мм. Вітер північно-західний, середня швидкість вітру складала 1 3 м/с, температура повітря складала 14-15 градусів тепла, а отже дана подія не могла настати внаслідок дії непереборної сили, або незадовільних погодних умов тощо.

Вважає, що частина дерева, яка впала на припаркований автомобіль є повністю сухою гілкою та являє собою сухостій.

Посилалась на те, що у зв`язку із падінням дерева, після даної події, позивач знаходилась в постійному нервовому напруженні, внаслідок чого в неї погіршився стан здоров`я, так як остання позбавлена можливості користуватися пошкодженим транспортним засобом, оскільки в неї відсутні матеріальні активи для того щоб його відремонтувати, незаконні дії відповідача призвели до втрати позивачем нормального життєвого ритму. Більш того, позивач є матір`ю малолітньої дитини, а унеможливлення користування транспортним засобом завдає нестерпного клопоту, оскільки вона вимушена користуватись послугами таксі, так як з візочком для дитини незручно їздити у громадському транспорті. Крім того, дерево впало на задню частини машини та розбило скло, що призвело до падіння уламків скла на дитяче крісло, тобто якщо б дана подія сталась рано, коли позивач саджає свою дитину в дитяче крісло, це могло б призвести до незворотніх наслідків, що призвело до постійних кошмарів та страху за здоров`я дитини.

Тому просила стягнути з відповідача на свою користь 53173,45 грн. матеріального збитку (шкоди) пошкодженого транспортного засобу MERCEDES - BENZ C200, моральну шкоду у розмірі 25000 грн. та судові витрати.

Крім того, у клопотанні від 08.04.2025 року просила вважати вірним текст позовної заяви, прохальної частини, а також у всіх поданих процесуальних документах вірним по-батькові позивача « ОСОБА_2 » та провідмінюване її по-батькові в тексті вищенаведених документів « ОСОБА_2 ».

Рух справи в суді.

Ухвалою Шевченківськогорайонного судум.Чернівці від27 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року залучено до участі в справі, в якості якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецьку міську раду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

Представником відповідача керуючою Чернівецькогоміського комунальноговиробничого трестузеленого господарствата протизсувнихробіт подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що між Чернівецьким комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт та департаментом благоустрою та інфраструктури Чернівецької міської ради, відповідно до результатів публічних закупівель, було укладено договір від 10.01.2024 №5 «Послуги з благоустрою - Утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади», де Замовником робіт є - Департамент інфраструктури та благоустрою, а Виконавцем робіт - Трест зеленого господарства та ПЗР.

Вказала, що 29 травня 2024 року, при обстеженні зелених насаджень на вул. Б.Хмельницького, комісією, було складено акт обстеження зелених насаджень. Відповідно до акту обстеження, тресту зеленого господарства та ПЗР було видано ордер від 30.05.2024 №245 на видалення 4-х дерев, в якому зазначено, що термін видалення встановлюється до 01 травня 2025 року. Враховуючи, що трест зеленого господарства та ПЗР не є Замовником робіт, пріоритети виконання робіт визначає Замовник. Доручень, щодо пріоритетності виконання робіт з видалення зелених насаджень, зазначених в ордері №245, Замовником не було надано, тому роботи, згідно зазначеного ордеру були в планах до 01.05.2025 року. Отже, терміни виконання робіт згідно вищезазначеного ордеру, встановлює комісія, пріоритети виконання робіт встановлює Замовник, а трест є лише виконавцем й надає свої послуги на замовлення Департаменту інфраструктури та благоустрою.

Щодо стягненняморальної шкодизазначила,що відсутнідокази,що підтверджуютьтакі вимоги.Тому просилавідмовити позивачув задоволеннівимог провідшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Представником третьоїособи,Чернівецької міськоїради Філіпом М.О.подано пояснення,в якихзазначено,що зматеріалів справине вбачається,яке самедерево підлягалознесенню відповіднодо виданогоордеру тачи дійсноє причинно-наслідковийзв`язок міждіями/бездіяльністювідповідача тападінням дерева.Зазначив,що відповідач намагався виконати в повному обсязі, розміщуючи оголошення про проведення відповідних робіт щодо знесення сухих дерев, що описано у відповіді від 12.11.2024 № 01-06/647. Проте, позивач, проігнорувавши відповідні повідомлення про вирубку, збільшив ризик падіння дерева на свій автомобіль. Вважає, що розмір моральної шкоди не підтверджується належними доказами. Тому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги. В клопотанні від 10.04.2025 року просила провести судове засідання без участі позивача та її представника.

Представник відповідача Турик І.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві. В клопотанні від 08.04.2025 року просив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Представник третьої особи Чернівецької міської ради - Філіп М.О. в судовому засіданні позовні просив в задоволенні позову відмовити. В клопотанні від 09.04.2025 року просив провести судове засідання без його участі.

Обставини справи, встановлені судом.

05жовтня 2024року приблизно о 03 години 10 хвилин внаслідок падіння гілки з дерева за адресою: АДРЕСА_1 було пошкоджено автомобіль марки MERCEDES -BENZ C200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.8), належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

На місце події 05.10.2024 року в АДРЕСА_1 прибули працівники ДСНС, після чого ними здійснився розпил та прибирання поваленого дерева з проїзної частини, що зафіксовано копією оперативного донесення 1 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернівецькій області від 05.10.2024 № 9/16/203 (а.с. 15).

Даний факт підтверджуються отриманим відеозаписом з нагрудних відеокамер відео-реєстраторів працівників УПП, які були відзняті в результаті події, яка сталась 05 жовтня приблизно о 03 годині 10 хвилині ночі, а саме за адресою: м. Чернівці, вул. Б.Хмельницького 44 (відеозапис сформований у системі «Електронний суд» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до довідки Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 21.10.2024 року №9924-1-913/9924-04, 05.10.2024 року в період з 00.00 год. до 05.00 год, спостерігалася хмарна погода, невеликий дощ, кількість опадів 3 мм. Вітер північно-західний, середня швидкість вітру складала 1 3 м/с, температура повітря складала 14-15 градусів тепла (а.с.62).

Згідно з Висновком судового експерта Родич Юрія Петровича № 12/СЕ від 18.10.2024 року, вартість матеріального збитку (шкоди) завданого власнику автомобіля марки MERCEDES -BENZ C200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент дослідження 05 жовтня 2024 року складає 53173 грн. 45 коп. (п`ятдесят три тисячі сто сімдесят три гривні 45коп.) (а.с. 36-49).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, врегульовано Законом України від 06 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон № 2807-IV).

За змістом статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»: благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; зелені насадження деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Згідно з п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року (далі Правила №105), до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Положеннями п. 9.1.11.3. Правил №105 визначено, що на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень необхідно виявляти аварійні дерева і потенційно аварійні гілки.

Згідно з п. 9.1.12. Правил №105 аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

На вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти (п. 9.1.13. Правил №105).

Відповідно до Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, затверджених Рішення Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29 червня 2023 року № 1282 (далі Правила № 1282) благоустрій та утримання у належному стані територій парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів здійснюють їх власники, балансоутримувачі таких об`єктів благоустрою або інші уповноважені власником особи, відповідно до цих Правил та інших нормативних актів (пункт 2.2.1).

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Рішенням Чернівецької міської ради від 25.05.2023 року №1240 закріплено за Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах.

Пунктом 2 вирішено: Чернівецькому міському виробничому комунальному тресту зеленого господарства та протизсувних робіт провести технічну інвентаризацію зелених насаджень, зазначених у пункті 1 цього рішення.

Департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради укладено договір №5 від 10.01.2024 року з Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на послуги з благоустрою утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади (а.с. 18-23).

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Таким чином, оскільки Рішенням Чернівецької міської ради від 25.05.2023 року №1240 закріплено за Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, то саме на відповідача за наявності його вини покладається обов`язок відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння гілки дерева на автомобіль.

За змістом частини 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на викладене, зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2024 року у справі №908/65/23 вказав на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 ЦК України).

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що саме потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

На підтвердження виконання заходів обстеження зелених насаджень на АДРЕСА_1 , відповідач посилається на складення акту обстеження зелених насаджень від 29 травня 2024 року, відповідно до якого видано ордервід 30.05.2024№245на видалення4-хдерев,в якомузазначено,що термінвидалення встановлюєтьсядо 01травня 2025року.Матеріали справи даних документів не містять.

За таких обставин, відповідачем не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння дерева пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерева, не надано достеменних доказів того, що падіння дерева не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою.

Таким чином, відповідачем не доведено відсутність своєї вини, а тому саме відповідач має відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_1 внаслідок пошкодження її автомобіля.

Відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень щодо Висновку судового експерта Родич Юрія Петровича № 12/СЕ від 18.10.2024 року, згідно з яким вартість матеріального збитку (шкоди) завданого власнику автомобіля складає 53173,45 грн., а отже суд оцінює його, як належний та допустимий доказ, як такий, що не викликає сумніви в його правильності і вважає його належним доказом розміру матеріальної шкоди завданої позивачу.

Щодо вирішення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

При оцінці обґрунтованості вимог позивача у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Так, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Таким чином, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 25 000, 00 грн є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної шкоди у сумі 5 000, 00 грн.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт на користь позивача необхідно стягнути вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу в сумі 53173,45 грн. та 5000 грн. моральної шкоди, частково задовольнивши позовні вимоги.

Щодо судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позову із відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (за одну майнову позовну вимогу, задоволену у повному обсязі) та 242,24 грн (за одну майнову позовну вимогу, задоволену частково пропорційного розміру задоволеної вимог (20 % від 1 211, 20 грн).

Крім того, понесення позивачем витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 4968,00 грн підтверджується платіжною інструкцією від 15.10.2024 року, а отже вказані витрати теж підлягають відшкодуванню позивачу.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

З огляду на положення статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19 (провадження № 61-16587св19).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18).

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 336/1448/22 (провадження № 61-7275св24).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) викладено такі висновки щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу: Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта-шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

У позовній заяві, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Логінова М. повідомила суд, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести складає орієнтовно 25850 грн.

До позовної заяви надано копіюордеру нанадання правничоїдопомоги ОСОБА_1 серії СЕ№1066770від 25.11.2024року (а.с.73), з урахуванням клопотання про виправлення описки від 08.04.2025 р. копію ордеруна наданняправничої допомоги ОСОБА_1 серії СЕ№1106863від 08.05.2025року (а.с.153), копію договору про надання правової допомоги від 07.10.2024 року, укладеного між адвокатом Логіновою М.Д. та ОСОБА_1 (а.с. 141), копію додатку №1 (а.с. 142), копію додатку №2 від 08.04.2025 р. (а.с. 150) та акт виконаних робіт № 1 (зв. а.с. 142), згідно з яким сторони уклали акт про наступне: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 година вартістю 2350 грн.; підготовка та подання адвокатських запитів (адвокатський запит до ДСНС, поліції, ЧМР та Чернівецький обласний центр з гідрометеорології), заяви до експерта про проведення експертизи - 2 години вартістю 4700 грн.; аналіз наданих відповідей на адвокатські запити та аналіз судової практики по даній категорії справ - 2 години вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.; підготовка претензії до відповідача-1 година вартістю 2350 грн.; підготовка позовної заяви, формування та підготовка додатків позовної заяви в системі ЕСІТС - 3 години вартістю 7050 грн.; участь в двох судових засіданнях - вартістю 4700 грн. згідно з додатком №1 до договору, згідно з яким фіксована оплата за кожне судове засідання, всього на суму 25850 грн.

Відповідач Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт, в інтересах якого діє його представник скористався своїм правом на подання заперечень щодо вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума послуг з надання правничої допомоги в розмірі 25850 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням заперечень сторони відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню в сумі 8500,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, ст. ст. 12, 14, 15, 16, 22, 23, 511, 617, 636, 1166, 1167, 1173, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 15, 28, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 270, 274-279, 352-355 суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у сумі 53173 (п`ятдесят три тисячі сто сімдесят три) гривні 45коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 4968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 8500 ( вісім тисяч п`ятсот ) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Зповним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 15 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: