Рішення

від 11.04.2025 по справі 502/292/25

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/292/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом про скасування постанови серії № 1310/352 від 01.02.2025 р. за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

В позові позивач зазначив, що 30.01.2025 року, головним спеціалістом відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , складено протокол № 62 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого: 30.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув ОСОБА_1 , якому не змогли вручити повістку за вказаною у військово облікових даних адресою, про що свідчить лист «Укрпошта» № 06102208220822659 від 07.01.2025 року з довідкою про причини повернення листа з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначене у повістці № 1758927 від 07.01.2025 року, а саме о 14:00 годині 18.01.2025 року, чим порушив п. 10 ст. 1. ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (зі змінами), п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме пп. 2, п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку військовозобов`заних та резервістів, затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Окрім того, 01.02.2025 року Постановою за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, № 1310/352 від 01.02.2025 року, складеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на підставі порушень зазначених у протоколі, визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень

Як зазначає позивач, вказана постанова є протиправною в зв`язку з порушенням відповідачем порядку розгляду про адміністративні правопорушення, оскільки під час розгляду справи про правопорушення на ухвалення оскаржуваної постанови відповідачем були порушені права позивача, передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а відтак вона підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , також в нього наявний військово обліковий документ № НОМЕР_1 , виданий 22.07.2024 року, при отриманні якого, були оновлені дані військовозобов`язаного та було повідомлено відповідний РТЦК, що позивач фактично проживає за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , що також підтверджується Витягом з програми «Резерв+». Однак, посадові особи проігнорували вказані факти та відправляли повістку лише за місцем реєстрації у зв`язку з чим, його не було належним чином повідомлено про факт виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення і як наслідок винесено незаконне рішення. Зважаючи на викладене, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову № 1310/352 від 01.02.2025 р. та провадження закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС Україниподання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6ст. 162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..

Дослідивши додані до адміністративного позову докази, проаналізовавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 62 від 30.01.2025 року, складеного головним спеціалістом відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що 30.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув ОСОБА_1 , якому не змогли вручити повістку за вказаною у військово облікових даних адресою, про що свідчить лист «Укрпошта» № 06102208220822659 від 07.01.2025 року з довідкою про причини повернення листа з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином ОСОБА_1 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначене у повістці № 1758927 від 07.01.2025 року, а саме о 14:00 годині 18.01.2025 року, чим порушив п. 10 ст. 1. ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (зі змінами), п. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме пп. 2, п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Вказаний протокол містить відомості, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 годині 30 хвилин 01.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 . кабінет № 21.

01.02.2025 року Постановою за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, № 1310/352 від 01.02.2025 року, складеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на підставі порушень зазначених у протоколі, визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Як зазначає позивач, копію вказаної постанови позивач, він отримав 04.02.2025 року.

При ухваленні рішення судом були застосовані наступні правові норми:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАПвстановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності дост. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно дост. 251 КУпАПє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Зі змістуст. 284 КУпАПвбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

У ч. 1ст. 210 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового облік.

У ч. 3ст. 211 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що станом на 11.04.2025 року від відповідача не надійшло жодного документа, який стосується суті пред`явлених позовних вимог та притягнення позивача до відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП.

Натомість з наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити чи дійсно позивач по справі мав би виконати відповідний обов`язок, закріплений мобілізаційним законодавством.

З матеріалів справи також неможливо встановити чи повідомлявся позивач належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210 КУпАП. Наявна у матеріалах справи копія постанови від 01.02.2025 р. та її зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210 КУпАПпроводився за відсутності позивача та раніше дати її розгляду, визначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджує пояснення позивача, викладені в позові про те, що посадовою особою при винесенні постанови було порушено право позивача на справедливий розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки він був позбавлений можливості надати свої пояснення та скористатися правовою допомогою.

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова, яка оскаржується позивачем, винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду).

Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване правопорушення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості "поза розумним сумнівом" виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові.

Тобто, як факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення, не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку із цим позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо стягнення судових витрат.

Статтею 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З додатку до позовної заяви вбачається, що витрати сторони позивача складаються з витрат зі сплати судового збору (605,60 грн.), суму якого слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.2,8,9,77,90,139,241-246, 268, 269,286 КАС України, ст. ст.7, 9, 210, п. 1 ст. 247, ст. ст.251,283,287,288 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову № 1310/352,винесену 01.02.2025року, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , 12.05.1990, правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , Код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення набираєзаконної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан