Рішення від 11.04.2025 по справі 522/10669/23

Справа № 522/10669/23

Провадження № 2-др/522/59/25

Провадження № 2-др/522/61/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача адвоката Корнілової Людмили Іванівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 522/10669/23 за позовом ОСОБА_1 до Благодійного фонду За Одесу, про стягнення 232801,44 грн орендної плати та виселення з орендованого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024представник позивачазвернувся доПриморського районногосуду м.Одеси ззаявою провідшкодування витратна професійнуправничу допомогушляхом стягненняз Благодійногофонду ЗаОдесу на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.

20.01.2025 Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 522/10669/23, яким позов ОСОБА_1 до Благодійногофонду ЗаОдесу простягнення 232801,44грн орендноїплати тависелення зорендованого приміщеннязадоволено частково.Стягнуто зБлагодійного фондуЗа Одесуна користь ОСОБА_1 55483,74грн заборгованостіз орендноїплати,540,94грн 3%річних та2587,87грн інфляційнихвтрат.Виселено Благодійнийфонд ЗаОдесу ізчастини нежилогонапівпідвального приміщення№ НОМЕР_1 ,загальною площею44,2кв.м,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 . В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з Благодійного фонду За Одесу на користь ОСОБА_1 1 659,79 грн витрат по сплаті судового збору.

10.02.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Павлик І.А.

10.02.2025представник позивача звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з Благодійного фонду За Одесу на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.

10.02.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Павлик І.А.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 заяви прийнято до розгляду.

09.04.2025 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Розглянувши заяви про ухвалення додаткового рішення та додані до них документи, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться: 1) договір про надання правової допомоги № б/н від 17.02.2023; 2) ордер серія ВН № 1320774 від 05.02.2024; 3) Акти здавання-приймання наданих послуг від 16.08.2023 згідно якого адвокатом надано послуги (напрацювання позиції, консультація та робота, пов`язана із підготуванням позовної заяви, включаючи підготовку доказів до позовної заяви; робота з письмові доказами в обґрунтування позиції 5000,00 грн); від 09.11.2023 згідно якого адвокатом надано послуги (робота з відзивом відповідача, дослідження в обґрунтування позиції, робота з матеріалами справи; робота та аналіз практики та законодавства для підготовки відповіді на відзив 4000,00 грн); від 02.01.2024 згідно якого адвокатом надано послуги (участь у судових засіданнях 10.07.2023, 27.07.2023, 03.10.2023, 02.11.2023 та 05.12.2023 5000,00 грн); від 24.02.2024 згідно якого адвокатом надано послуги (робота та аналіз практики для підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог; підготовка заперечень на клопотання відповідача про залучення доказів 5000,00 грн); від 19.03.2024 згідно якого адвокатом надано послуги (участь у судовому засіданні 06.02.2024 та 20.02.2024 3000,00 грн); від 02.04.2024 згідно якого адвокатом надано послуги (вивчення відзиву відповідача разом із додатками, підготовка та робота з відповіддю на відзив; вивчення та аналіз клопотання відповідача про об`єднання справ № 522/10538/23 та № 522/10669/23 в одне провадження; підготовка та виготовлення до суду заперечень про відмову у об`єднанні 5000,00 грн) та від 06.07.2024 згідно якого адвокатом надано послуги (підготовка та робота із заявою про забезпечення позову; участь адвоката у судовому засіданні 02.04.2024, 21.05.2024 та 02.07.2024 5 000,00 грн); 4) Детальні описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу від 16.08.2023, від 09.11.2023, від 02.01.2024, від 24.02.2024, від 19.03.2024, від 02.04.2024 та від 06.07.2024; 5) Рахунки-фактури № б/н від 16.08.2023 на 5000,00 грн, від 09.11.2023 на 4000,00 грн, від 02.01.2024 на 5000,00 грн, від 24.02.2024 на 5000,00 грн, від 19.03.2024 на 3000,00 грн, від 02.04.2024 на 5000,00 грн та від 06.07.2024 на 5000,00 грн; 6) Платіжні документи про оплату послуг від 16.08.2023, від 09.11.2023, від 02.01.2024, від 24.02.2024, від 19.03.2024, від 02.04.2024 та від 06.07.2024 у розмірі 32 000.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).

Враховуючи рівень складності справи, характер виконаної адвокатом роботи у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, тривалість судового розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи з метою захисту інтересів ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корнілова Л.І., та значимості таких дій у справі, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Благодійного фонду За Одесу на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяви представника позивача адвоката Корнілової Людмили Іванівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №522/10669/23 за позовом ОСОБА_1 до Благодійного фонду За Одесу про стягнення 232801,44 грн орендної плати та виселення з орендованого приміщення задовольнити частково.

Стягнути з Благодійного фонду За Одесу (РНОКПП 2762601012, м. Одеса, вул.Ланжеронівська, 14, кв. 1) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 11.04.2025.

Суддя І.А. Павлик