Рішення

від 02.04.2025 по справі 525/1536/24

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1536/24

Номер провадження 2/525/118/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Остапенко І.О.,

представників відповідача Каленіченко І.М., Лисенко Н.В.,

представника третьої особи Супіга І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОГО ОПОРНОГО ЛІЦЕЮ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору - УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, ТУРИЗМУ, СПОРТУ ТА ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

В грудні 2024 року представник позивача адвокат Остапенко Ірина Олександрівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОГО ОПОРНОГО ЛІЦЕЮ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просила визнати протиправним та скасувати наказ Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 04.11.2024 р. №176-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді водія Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області з 05.11.2024 р., стягнути з Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.11.2024 р. року по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що наказом Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 04.11.2024 р. було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади водія Великобагачанського опорного ліцею 04.11.2024р. у зв`язку невідповідністю працівника займаній посаді (організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менше як п`ять років), п. 2 ст. 40 КЗпП України. Підставою для видання вказаного наказу слугували: лист виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради "Про надання роз`яснення" від 24.10.2024 р. № 2010/0242; доповідна записка механіка УПОКМТС та ГР ОСОБА_2 , рішення профкому про надання згоди на звільнення (протокол № 26 від 04.11.2024 р.; акт про відмову від переведення на іншу роботу). В преамбулі оскаржуваного наказу роботодавець в обґрунтування підстав звільнення позивача послався па абзац 2 пункту 21.3 розділу 21 ПДР; доповідну записку механіка управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Коблика В.О. Окрім того, роботодавець зауважив, що "при проведенні звірки документів ОСОБА_1 встановлено, що посвідчення водія НОМЕР_1 отримане 21.03.2023 р.". Відповідний запис про звільнення було здійснено роботодавцем до трудової книжки позивача. 02.03.2020 р. ОСОБА_1 була написана заява про прийняття його на посаду водія з 05.03.2020 р. Вказана заява містить резолюцію директора опорного закладу. Наказом від 02.03.2020 р. № 17-к "Про призначення ОСОБА_1 ". останнього було призначено на посаду водія опорного закладу "Великобагачанський ЗЗСО І-ІІІ" з 05.03.2020 р. З наказом було ознайомлено позивача 02.03.2020 р. При прийомі на роботу позивача, роботодавцем було отримано наступні документи: посвідчення водія з відкритими категоріями А, А1, Б, Б1, С, СІ. Дійсно на момент прийняття на роботу позивача, категорії Д, Д1 не було. Відразу ж після прийняття позивача на роботу, останньому було надано автомобіль Газель, керування яким передбачає наявність категорії Д1. Позивач їздив па ній 4,5 років та перевозив дітей. В 2024 р. позивачу було надано для перевезення дітей інший транспортний засіб автобус для перевезення дітей. Позивач місяць возив дітей по попередньому маршруту. Окрім того, позивачу в усній формі представником відповідача було повідомлено про те, що представниками Укртрансбезпеки було повідомлено, що він не може здійснювати перевезення дітей, бо категорія відкрита два роки назад, а для перевезення дітей має бути досвідчений водій категорії Д, з досвідом не менше п`яти років.

Відповідно до листа Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 11.09.2024 р. № 576/01.1-20, Управління повідомило опорний ліцей про те, що: "Управління Патрульної поліції в Полтавській області не затвердили документацію по маршруту с. Велика Багачка - с. Мала Решетилівка - с. Затін - с. Байрак з причини невідповідності кваліфікації водія (відсутній стаж роботи водія ОСОБА_1 більше п`яти років), крім того, було запропоновано додати документи на іншу особу, яка відповідатиме вимогам чинного законодавства". Відповідно до листа від 01.11.2024 р. №1032/01-25 Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, адресованого ОСОБА_1 , відповідач повідомив позивача про те, що: "відповідно до ч. 5 ст. 38 ЗУ "Про автомобільний транспорт" групи дітей повинні перевозити досвідчені водії транспортних засобів, які мають стаж керування автобусом не менше, ніж п`ять років. Пунктом 65 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 встановлено, що організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менше, як п`ять років. Згідно абзацу 2 пункту 21.3 розділ} Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. № 1306 водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мані стаж водіння не менше 5 років і посвідчення водія категорії "D".

У зв`язку з викладеним, відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідачем було запропоновано переведення на іншу роботу посаду двірника та повідомлено, що у разі відмови від переведення па іншу роботу його буде звільнено із займаної посади відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до акту від 04.11.2024 р. Великобагачанського опорного ліцеї Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області "04 листопада 2024 р. ОСОБА_1 ознайомився з пропозицією переведення на іншу роботу посаду двірника та засвідчити факт згоди переведення особистим підписом". Позивачеві було відомо, що була наявною на момент його звільнення і інша посада інструктор з водіння, яка потребувала отримання відповідного проходження навчання та отримання дозвільних документів. Вказана посада позивачеві не пропонувалася. Пояснення щодо звільнення в позивача не відбиралися. Відповідно до протоколу № 26 засідання комітету первинної профспілкової організації Великобагачанського опорного ліцею від 04.11.2024 р. було вирішено: "погодити звільнення з посади водія ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю займаній посаді (відсутність права па перевезення організованих груп дітей у зв`язку з відсутністю необхідного стажу керування автобусом) ".

Звільнення вважає незаконним з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає до ступу до державної таємниці. Невідповідність посаді або роботі визначається виключно з об`єктивними даними, а не за суб`єктивним відношення працівника до його трудових функцій. Якщо кваліфікація та стан здоров`я працівника дозволяють йому належним чином виконувати його обов`язки за трудовим договором, але працівник по своїй вині виконує їх неналежним чином, то він може бути притягнутий лише до дисциплінарної відповідальності, а у випадках, передбачених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, - звільнений з роботи. Однак, звільнення працівника з роботи у зв`язку з невідповідністю посаді або роботі в такому випадку не допускається. Звільнення з роботи па підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачає лише об`єктивну неможливість працівника належним чином виконувати встановлені трудовим договором обов`язки у зв`язку з відсутністю необхідної кваліфікації або стану здоров`я.

Позивач вважає, що відповідач грубо порушив його права та законодавство про працю, а саме, що з посадовою інструкцією позивача було ознайомлено 04.03.2020 р., в роботодавця до моменту вивільнення позивача не існувало жодних зауважень щодо його кваліфікації та досвіду. З 2020 р. позивачу проводили постійні та періодичні інструктажі, випробувальний термін позивачеві з метою перевірки його відповідності роботі, яка доручається, відповідачем не визначався. Відповідно, не надавався строк для отримання відповідних категорій для перевезення організованих груп дітей. Відповідач в особі повноважного представника наклав резолюцію на посадову інструкцію, з якою ознайомив позивача ще в 2020 р., в якій зауважено про те, що кваліфікаційні вимоги є наступні: на посаду водія призначається особа, що відповідає наступним вимогам: водійське посвідчення категорії Д1, безперервний стаж роботи водієм не менше п`яти останніх років, не має протипоказань за станом здоров`я. Вказане не завадило роботодавцю прийняти на роботу позивача та доручити перевезення організованих груп дітей. Вина позивача відсутня, натомість вбачається вина роботодавця. У позивача не відбиралася письмові пояснення щодо його звільнення. Атестація робочих місць роботодавцем не провадилася. Позивачеві була запропонована нерелевантна посада (двірника), яка не відповідає його освіті, досвіду та кваліфікації. Звільнення позивача з зазначених підстав відбулось без врахування показників його роботи та інших обставин, що підлягають з`ясуванню при звільненні працівника за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивачеві не було запропоновано жодної вакансії, яка б відповідала його кваліфікації, спеціальності, досвіду трудової діяльності. Тривалий стаж роботи позивача за вище вказаною посадою фактично підтверджує наявність кваліфікаційних знань, умінь, навичок у позивача, як у працівника, позивача не було позбавлено права керування автобусом, не було накладено з даного приводу адміністративне стягнення, визначене КУпАП та відсторонено від роботи відповідно.

Оскільки позивач перебував у трудових відносинах саме із Великобагачанським опорним ліцеєм Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, оскаржуваний наказ було видано директором вказаного закладу, а КЗпП України саме на роботодавця, тобто на відповідача, покладено обов`язок щодо виплати працівникові стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

23 грудня 2024 року стороною відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що звільнення позивача ОСОБА_1 здійснено у відповідності до чинного законодавства. Згідно штатного розпису на 2020 рік в Опорному закладі "Великобагачанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів" значиться 3 посади водіїв автобуса, інших посад водіїв не передбачено. Шкільні автобуси здійснюють регулярні перевезення організованих груп дітей до опорного ліцею і назад додому. Цю роботу з часу прийняття на роботу (05.03.2020) виконував і позивач ОСОБА_1 . Причиною звільнення став той факт, що Управління патрульної поліції в Полтавській області не затвердило документацію по маршруту сел. Велика Багачка - с. Мала Решетилівка - с. Затін - с. Байрак з причини невідповідності кваліфікації водія (відсутній стаж роботи водія ОСОБА_1 не менше п`яти років), крім того, було запропоновано додати документи на іншу особу, яка відповідатиме вимогам чинного законодавства. Про це, Управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради листом від 11.09.2024р. № 576/01.1-20 повідомило опорний ліцей Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області. Разом з листом було додано доповідну записку механіка ОСОБА_2 , в якій зазначено, що "09.10.2024 р. під час перебування в Управлінні патрульної поліції в Полтавській області він отримав сім комплектів документів про погодження цивільних автобусних маршрутів на 2024/2025 навчальний рік, а документацію по маршруту селище Велика Багачка село Мала Решетилівка - с. Затін - с. Байрак не погодили, при цьому, працівником патрульної поліції було повідомлено про причину, а саме у зв`язку з невідповідністю кваліфікації - відсутній стаж водія більше п`яти років. Крім того, запропонував додати документи на іншу особу, яка відповідатиме вимогам чинного законодавства". Тобто, у водія ОСОБА_1 було виявлено невідповідність займаній посаді у зв`язку з недостатньою кваліфікацією, а саме відсутністю стажу керування автобусом, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що групи дітей повинні перевозити досвідчені водії транспортних засобів, які мають стаж керування автобусом не менше ніж п`ять років. Однак у позивача стаж водіння з відкритою категорією "Д1", на час звільнення був 1 рік 7 місяців, що і було підставою для висновку про невідповідність позивача даній посаді. Стаж роботи водієм автобуса був в той час 4 роки 8 місяців, тобто також менше ніж 5 років. Позивач зазначає, що звільнення з зазначених підстав відбулось без врахування показників його роботи та інших обставин, що підлягають з`ясуванню при звільненні працівника за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Але в даному випадку це не має будь-якого значення, бо причиною є відсутність спеціального стажу роботи водієм автобуса. Не погодилися із позицією позивача щодо стягнення судових витрат, які є необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи. Тому просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 62-67).

26 грудня 2024 року стороною позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що сторона відповідача погоджується з тим, що позивач виконував роботу водія автобуса з часу прийняття на роботу 05.03.2020 р., оскільки "згідно штатного розпису на 2020 рік в Опорному закладі "Великобагачанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів" значилося 3 посади водіїв автобусів, інших посад водіїв не передбачено". Щодо позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву, в частині обґрунтування звільнення позивача ч. 3, ч. 5 ст. 38 ЗУ "Про автомобільний транспорт" та невідповідністю займаній посаді у зв`язку з недостатньою кваліфікацією. На думку відповідача, викладену в його заяві по суті, підставою та мотивами звільнення позивача було те, що "у позивача стаж водіння з відкритою категорією "Д1" на час звільнення був 1 рік 7 місяців, що і було підставою для висновку про невідповідність позивача даній посаді. Стаж роботи водієм автобуса був в той час 4 роки 8 місяців, тобто менше п`яти років". Відповідач визнає, що при прийнятті на роботу позивача саме НИМ було порушено ст. 38 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Не зважаючи на вказане, саме він допустив позивача до виконання трудових обов`язків та функцій. Також стороною позивача зауважено щодо стягнення судових витрат, так як це передбачено чинним законодавством (а.с. 76-87).

31 грудня 2024 року стороною відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що дійсно відповідач немає заперечень щодо прийняття колишнім директором школи ОСОБА_3 на роботу з 05.03.2020 ОСОБА_1 водієм автобуса, всупереч вимогам ст. 38 Закону України "Про автомобільний транспорт". Разом з тим, не оспорюється і той факт, що водій автобуса ОСОБА_1 був звільнений з роботи, відповідно до наказу від 04.11.2024 згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України. Його звільнення проведено відповідно до норм діючого законодавства. Позивач не заперечує, що на час звільнення у нього був стаж водія автобуса менш ніж п`ять років. Отже, має місце невідповідність займаній посаді у зв`язку з недостатньою кваліфікацією, а саме відсутністю необхідного стажу керування автобусом, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою передбачено, що групи дітей повинні перевозити досвідчені водії транспортних засобів, які мають стаж керування автобусом не менше ніж п`ять років. У відзиві на позов нами було зазначено, що це відповідає п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 року з наступними змінами, з аналізу якого вбачається, що відсутність спеціального права є підставою для звільнення по п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. На час звільнення позивача в закладі були вакантними посади майстра виробничого навчання і двірника. Посада майстра виробничого навчання ОСОБА_1 не пропонувалася, через невідповідність кваліфікації ОСОБА_1 вимогам посадової інструкції майстра виробничого навчання, п. 6.1 якої передбачає професійно-педагогічну підготовку, яка у ОСОБА_1 на час звільнення була відсутня. У зв`язку з вищезазначеним ОСОБА_1 була запропонована вакантна посада "двірника", яка передбачена штатним розписом Великобагачанського опорного ліцею станом на 1 вересня 2024 року і була вакантною, проте позивач від неї відмовився. Інших вакантних посад в ліцеї не було. Тому в задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі (а.с. 101-104).

03 січня 2025 року представником третьої особи Суцігою І.Д. до суду подано пояснення щодо позову або відзиву, в яких зазначено, що

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві та інших заявах поданих до суду.

Представник відповідача ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОГО ОПОРНОГО ЛІЦЕЮ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Каленіченко І.М. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача та просила відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві та запереченнях.

Представник відповідача ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОГО ОПОРНОГО ЛІЦЕЮ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Лисенко Н.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача та просила відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві та запереченнях.

Представник третьої особи УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, ТУРИЗМУ, СПОРТУ ТА ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Супіга І.Д. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача за обставин викладених в поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, представника третьої особи, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Опорного закладу "Великобагачанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області" від 02 березня 2020 року за № 17-к, ОСОБА_1 призначено на посаду водія опорного закладу "Великобагачанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів" з 05.03.2020 року. Підстава: заява ОСОБА_1 від 02.03.2020 року (а.с. 27).

Відповідно до копії посвідчення водія серія НОМЕР_2 , виданого ДАІ МВС-УВС 25.05.2002 року, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії транспортних засобів, на керування яких видано посвідчення, зазначено "А", "В", "С" (а.с. 28).

Відповідно до копії посвідчення водія серія НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 5341 від 21.03.2023 року, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії транспортних засобів, на керування яких видано посвідчення, зазначено "А1", "А", "В1", "В", "С1", "С", "D1", "D" (а.с. 29).

Відповідно до копії диплома молодшого спеціаліста серія НОМЕР_3 від 25.06.2004 року, ОСОБА_1 закінчив у 2004 році Полтавський кооперативний технікум Полтавської обласної споживспілки за спеціальністю "Правознавство" і здобув кваліфікацію юриста (а.с. 30).

Відповідно до кваліфікаційних вимог Посадової інструкції № б/н для водія шкільного автобуса Опорного закладу "Великобагачанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів" виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради, на посаду водія шкільного автобуса призначається особа, що відповідає наступним вимогам: водійське посвідчення категорії "D1", безперервний стаж роботи водієм автобуса не менше п`яти останніх років, не має протипоказань за станом здоров`я, інше (а.с. 38-40). Посадова інструкція в графі "З посадовою інструкцією ознайомився" та "Посадову інструкцію одержав" містить підпис ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем.

Листом начальника управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 11.09.2024 за № 576/01.1-20 повідомлено директора Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, що Управління патрульної поліції в Полтавській області не затвердили документацію по маршруту сел. Велика Багачка - с. Мала Решетилівка - с. Затін - с. Байрак з причини невідповідності кваліфікації водія (відсутній стаж роботи водія ОСОБА_1 не менше п`яти років), крім того, було запропоновано додати документи на іншу особу, яка відповідатиме вимогам чинного законодавства. З даного питання механік управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради ОСОБА_2 подав доповідну записку (а.с. 32).

Відповідно до доповідної записки механіка управління з питань освіти, культури, молоді, туризму, спорту та гуманітарного розвитку виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради ОСОБА_2 , 09.10.2024 отримав сім комплектів документів про погодження шкільних автобусних маршрутів на 2024-2025 навчальний рік, Управління патрульної поліції в Полтавській області не затвердило документацію по маршруту сел. Велика Багачка - с. Мала Решетилівка - с. Затін - с. Байрак з причини невідповідності кваліфікації водія (відсутній стаж роботи водія ОСОБА_1 не менше п`яти років), крім того, було запропоновано додати документи на іншу особу, яка відповідатиме вимогам чинного законодавства (а.с. 33).

Листом Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області 01.11.2024 за № 1032/01-25, ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідачем було запропоновано переведення на іншу роботу посаду двірника та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу його буде звільнено із займаної посади відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 35).

Відповідно до Акту від 04.11.2024, складеного працівниками Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, який складено про те, що 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з пропозицією переведення на іншу роботу посаду двірника та відмовився засвідчити факт згоди переведення особистим підписом (а.с. 36).

Відповідно до Протоколу № 26 засідання комітету Первинної профспілкової організації Великобагачанського опорного ліцею від 04.11.2024, погоджено звільнення з посади водія ОСОБА_1 в зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді (відсутність права на перевезення організованих груп дітей у зв`язку з відсутністю необхідного стажу керування автобусом), запропонувати ОСОБА_1 працевлаштуватися за іншими вакантними посадами (а.с. 37).

Відповідно до наказу Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 04.11.2024 р., ОСОБА_1 звільнено з посади водія Великобагачанського опорного ліцею 04.11.2024 р. у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді (організовані групи дітей повинні перевозитися досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менше як п`ять років), п. 2 ст. 40 КЗпП України. Підстава: лист виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради "Про надання роз`яснення" від 24.10.2024 р. № 2010/0242; доповідна записка механіка УПОКМТС та ГР ОСОБА_2 , рішення профкому про надання згоди на звільнення (протокол № 26 від 04.11.2024 р.; акт про відмову від переведення на іншу роботу) (а.с. 23).

Відповідно до ШТАТНОГО розпису на 2020 рік станом на 01.09.2020 Опорного закладу "Великобагачанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів", наявні три посади водія автобуса, інші посади водія відсутні (а.с. 68).

Відповідно до ШТАТНОГО розпису на 2024 рік станом на 01.09.2024 у Великобагачанському опорному ліцеї, наявні чотири посади водія автобуса, інші посади водія відсутні (а.с. 69).

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є: 4) розірвання трудовогодоговору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативироботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Частина друга статті 40 КЗпП України передбачає звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При розгляді справ про звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-1 КЗпП, професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) - це визнана або присвоєна/підтверджена суб`єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповіднимдокументом стандартизованасукупність здобутихособою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III, автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев`ять з місцем водія включно.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 38 Закону України "Про автомобільний транспорт", до перевезення організованих груп дітей (далі - груп дітей) відноситься одночасне перевезення групи з десяти і більше дітей, для яких замовником послуги призначається керівник, відповідальний за супроводження їх під час поїздки, а на групу з 30 і більше дітей призначається також медичний працівник. Групи дітей повинні перевозити досвідчені водії транспортних засобів, які мають стаж керування автобусом не менше ніж п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до пункту 1.10 ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ, які ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;

Відповідно до пункту 21.3 ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ, які ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, Перевезення автобусом (мікроавтобусом) організованої групи дітей здійснюється за умови обов`язкового проведення інструктажу з дітьми та супровідниками щодо правил безпечної поведінки під час руху та дій у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій чи скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов`язково встановлюється згідно з вимогами підпункту "в" пункту 30.3 цих Правил розпізнавальний знак "Діти". Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії "D".

Відповідно до п. 3 ПОЛОЖЕННЯ про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, ЗАТВЕРДЖЕНОГО Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 р. № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16; D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16.

Стороною позивача при зверненні до суду висловлено позицію, що позивача по справі було звільнено без законних на те підстав, а також було порушено саму процедуру звільнення, що розглядається стороною позивача, як окремі і достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо позиції позивача про незаконність звільнення позивача по справі, то суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та юридичною особою ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИМ ОПОРНИМ ЛІЦЕЄМ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код юридичної особи 23544719, укладено трудовий договір на невизначений строк з 05 березня 2020 року.

Аналіз тексту НАКАЗУ про призначення на посаду та ПОСАДОВОЇ інструкції (том 1 а.с. 27, 38-40), з якими позивач ознайомлений під його особистий підпис, що не заперечується стороною позивача в судовому засіданні, суд розглядає як складові елементи трудового договору, що був укладений із позивачем, і свідчить про те, що позивача виконував роботу водія автобуса, що перевозив дітей, що підтверджується обов`язковою наявністю на транспортному засобі розпізнавального знаку "Діти" розміщеного спереду і ззаду на кузові автобуса, за обов`язкової наявності у робітника водійського посвідчення категорії D1, безперервного стаж роботи водієм автобуса не менше п`яти років.

Аналіз наведених вище положень закону вказує на те, що позивач по справі був прийнятий на посаду водія, який здійснював перевезення організованих груп дітей, що було відомо і самому позивачеві по справі, так і його роботодавцю. У його посадовій інструкції визначено фактичну кількість дітей, які він повинен був перевозити, що не перевищує 16 дітей.

Суд звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства, яке наведено вище, водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії "D", а не D1.

В судовому засіданні встановлено, що як на час прийняття особи на посаду так і на час розгляду справи в суді позивач по справі не може бути допущений до виконання роботи водія автобуса, який здійснює перевезення організованих груп дітей. Вказаний висновок суд робить на основі прямої норми закону, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України "Про автомобільний транспорт", до перевезення організованих груп дітей допускаються досвідчені водії транспортних засобів, які мають стаж керування автобусом не менше ніж п`ять років. Суд не аналізує тай факт, що на момент прийняття позивача на посад, він не мав відповідного посвідчення водія категорії D, а зазначає лише те, що посвідчення водія категорії D позивач отримав лише 21.03.2023 року (том 1 а.с. 29), а тому до перевезення автобусом організованих груп дітей може бути допущений лише 21.03.2028 року.

Фактично, з урахуванням наведеного, позивач по справі починаючи з 05 березня 2020 року по 04 листопада 2024 року був допущений до виконання посадових обов`язків по перевезенню на автобусі організованих груп дітей, тобто допущений до джерела підвищеної небезпеки не маючи відповідної професійної кваліфікації, яка визначена нормою закону.

Суд не аналізує, чому позивач виконував більше ніж 4 (чотири) роки свої посадові обов`язки не маючи відповідної професійної кваліфікації, та був допущений відповідними посадовими особами, які відповідають за техніку безпеки в установі, до виконання своїх посадових обов`язків, зважаючи на вимоги спеціального закону, норми якого направлені на забезпечення безпеки перевезень, а лише зазначає, що роботодавець правомірно між застосувати до відповідача процедуру звільнення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП

Щодо неналежних підстав звільнення, які зазначені в наказі від 04.11.2024 року №176-к, яким позивача звільнено з роботи, то суд не погоджується із позицією позивача.

Зміст наказу сформульовано вірно, чітко сформульовано підстави звільнення з посиланням на відповідні норми закону. Щодо відповідного переліку документів, які містяться у змісті наказу, то суд зазначає, що не вбачає жодних порушень, з огляду на те, що на даний час законодавство не містить будь-якого унормованого переліку, який слід наводити чи не наводити у змісті наказу, як і відповідної юридичної процедури, що визначає отримання офіційних чи інших документів, які можуть бути зазначені у переліку до змісту наказу. Фактично, за обставин, які досліджуються судом, керівник установи, відразу при отриманні відповідної інформації в будь-якій формі, повинен був ініціювати не допущення даного працівника до роботи та вчинення наступних дій, в тому числі і дій щодо звільнення робітника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП, із виконанням вимоги, що неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу та отримання згоди на звільнення профспілкового комітету.

Щодо порушення належної правової процедури при звільненні, з посиланням на те, що позивачеві по справі було запропоновано тільки одна вакантна посада Двірника (рядок 20 Штатного розпису за 2024 рік том 1 а.с. 69), між тим в опорному ліцеї на час звільнення була вакантна, ще одна вакантна посада Майстра виробничого навчання (рядок 12 Штатного розпису за 2024 року), яка не була запропонована позивачеві при звільненні, то суд зазначає наступне.

Сторонами не заперечується, що на момент звільнення позивача з посади водія 04.11.2024, в Великобагачанському опорному ліцеї згідно штатного розпису на 2024 рік були наявні вакантні посади двірника та майстра виробничого навчання.

Листом Великобагачанського опорного ліцею Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області 01.11.2024 за № 1032/01-25, ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідачем було запропоновано переведення на іншу роботу посаду двірника та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу його буде звільнено із займаної посади відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд не погоджується з довільними тлумаченням висновків Верховного Суду позивачем по справі, особі при звільненні пропонуються не всі можливі вакантні посади в організації, а тільки ті, які вона може зайняти відповідно до своєї кваліфікації. Як встановлено судом в судовому засіданні, посада Майстра виробничого навчання (рядок 12 Штатного розпису за 2024 року) вимагає наявності відповідного Атестата спеціаліста, який видається відповідним державним органом, відповідно до ПОРЯДОКУ державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, який ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 490 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1218), який був відсутній у позивача, як на час звільнення так і на час розгляду справи в суді, а тому суд не вбачає порушень у застосованій правовій процедурі при звільненні в даній частині.

Щодо порушення належної правової процедури при звільненні, з посиланням на те, що позивачеві перед звільненням не запропоновано надати пояснення, то суд зазначає, що при звільненні відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП, відібрання пояснення від працівника не вимагається.

Щодо позиції сторони позивача, що з огляду на те, що позивача було призначено на посаду і підставою для звільнення можуть стати тільки нові обставини, які були відсутні на час укладення трудового договору, то суд зазначає, що дану позицію слід застосовувати у контексті забезпечення захисту права на працю, між тим в даному спорі суд відстоює права інших осіб на безпеку, що є визначальним відповідно до Конституції України. Допуск до керування автобусом, який здійснює перевезення організованих груп дітей особи, яка не відповідає кваліфікації визначеній Законом є недопустимим.

Фактично, поновлення на роботі позивача на підставі рішення суду, який не має відповідної кваліфікації, що визначена Законом порушує принцип законності при ухваленні судового рішення.

Досліджені у судовому засіданні інші докази по справі не спростовують висновків суду.

З огляду на вище зазначене суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на роботі.

З огляду на те, що інші позовні вимоги позивача є похідними від позовних вимог, які не задоволені судом, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допуск до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 352 ЦПК України,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , до ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОГООПОРНОГО ЛІЦЕЮВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇРАДИ МИРГОРОДСЬКОГОРАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: провулок Шкільний, будинок 7, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 23544719, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору - УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, ТУРИЗМУ, СПОРТУ ТА ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Шевченка, будинок 73, селище Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 42640282, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг.

Повний текст рішення буде виготовлено 11.04.2025 року.

Суддя Ю.І. Ячало