Рішення

від 10.04.2025 по справі 548/409/25

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/409/25

Провадження № 2/548/316/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2025 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначила, що згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 08 вересня 2022 року приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Березою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №1003, позивачці ОСОБА_1 , належить на праві особистої приватної власності заготівельний пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ( три дріб один), площею 97, 2 кв.м. та складається з майстерні Літ.В на земельній ділянці , кадастровий № 5324810100:50:002:0383, площею 0, 4836 га, яка не перебуває у власності продавця.

Починаючи з 20.11.2023 року позивачці ОСОБА_1 , належить на праві особистої приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:002:0383, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4836 га, на підставі договору купівлі-продажу ( викупу) земельної ділянки від 20.11.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В, зареєстрованого в реєстрі за № 2672 та Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 355085896, дата формування: 20.11.2023, витяг сформовано: приватним нотаріусом Береза Д.В., Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705171953248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:002:0383, опис об`єкта: Площа (га): 0, 4836, номер відомостей про речове право: 52599083, дата державної реєстрації: 20.11.2023, державний реєстратор: приватний нотаріус Береза Дарія Василівна, Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70299639 від 20.11.2023, приватний нотаріус Береза Д.В., Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, документи, подані для державної реєстрації: договір купвілі-продажу, серія та номер: 2672, виданий 20.11.2023, видавник: Береза Д.В., приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області.

На протязі 2023-2024 років за особисті кошти до майстерні Літ.В-1 площею 97, 2 кв.м., що належить позивачці на праві особистої приватної власності було добудовано групу будівель та споруд, що складається з: мийки самообслуговування Літ.Д-1 площею 37, 5 кв.м.; магазину-навісу Літ.Е-1, площею 38, 9 кв.м.; складу Літ.Г-1, площею 301,2 кв.м.; скважину №1, очисну систему №2, очисну систему №3, очисну систему №4, очисну систему №5, очисну систему №6, очисну систему №7, очисну систему №8, очисну систему №9, очисну систему №10 очисну систему №11, очисну систему №12; та розташована по АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта на групу будівель та споруд, який є самостійним об`єктом нерухомого майна, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 : мийка самообслуговування, магазин-навіс, склад виготовленого ТОВ « Експертне бюро «Рідний дім» станом на 20 листопада 2024 року, вбачається, що вказаний об`єкт нерухомого майна перебуває у задовільному технічному стані та придатний до подальшої експлуатації.

23.12.2024 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, відділу державної реєстрації щодо реєстрації права власності на групу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і отримала відмову в державній реєстрації права власності.

21.02.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивачка не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у відсутність їх представника .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивачки, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 08 вересня 2022 року приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Березою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №1003, позивачці ОСОБА_1 , належить на праві особистої приватної власності заготівельний пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ( три дріб один), площею 97, 2 кв.м. та складається з майстерні Літ.В на земельній ділянці , кадастровий № 5324810100:50:002:0383, площею 0, 4836 га, яка не перебуває у власності продавця.

Починаючи з 20.11.2023 року позивачці ОСОБА_1 , належить на праві особистої приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:002:0383, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4836 га, на підставі договору купівлі-продажу ( викупу) земельної ділянки від 20.11.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В, зареєстрованого в реєстрі за № 2672 та Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 355085896, дата формування: 20.11.2023, витяг сформовано: приватним нотаріусом Береза Д.В., Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705171953248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:002:0383, опис об`єкта: Площа (га): 0, 4836, номер відомостей про речове право: 52599083, дата державної реєстрації: 20.11.2023, державний реєстратор: приватний нотаріус Береза Дарія Василівна, Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70299639 від 20.11.2023, приватний нотаріус Береза Д.В., Лубенський районний нотаріальний округ, Полтавська область, документи, подані для державної реєстрації: договір купвілі-продажу, серія та номер: 2672, виданий 20.11.2023, видавник: Береза Д.В., приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області.

На протязі 2023-2024 років за особисті кошти до майстерні Літ.В-1 площею 97, 2 кв.м., що належить позивачці на праві особистої приватної власності було добудовано групу будівель та споруд, що складається з: мийки самообслуговування Літ.Д-1 площею 37, 5 кв.м.; магазину-навісу Літ.Е-1, площею 38, 9 кв.м.; складу Літ.Г-1, площею 301,2 кв.м.; скважину №1, очисну систему №2, очисну систему №3, очисну систему №4, очисну систему №5, очисну систему №6, очисну систему №7, очисну систему №8, очисну систему №9, очисну систему №10 очисну систему №11, очисну систему №12; та розташована по АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта на групу будівель та споруд, який є самостійним об`єктом нерухомого майна, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 : мийка самообслуговування, магазин-навіс, склад виготовленого ТОВ « Експертне бюро «Рідний дім» станом на 20 листопада 2024 року, вбачається, що вказаний об`єкт нерухомого майна перебуває у задовільному технічному стані та придатний до подальшої експлуатації.

23.12.2024 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, відділу державної реєстрації щодо реєстрації права власності на групу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і отримала відмову в державній реєстрації права власності.

Згідно з повідомленням начальника, державного реєстратора відділу державної реєстрації Хорольської міської ради Полтавської області Штомпель О.І. на відповідне звернення щодо реєстрації права власності на вказану групу будівель та споруд слідує, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів державний реєстратор не може зареєструвати право власності на вказані будівлі, тому позивачці роз`яснено державним реєстратором, що питання належності та визнання права власності необхідно вирішувати у судовому порядку.

Таким чином, для захисту свого права на вказаний об`єкт нерухомого майна, необхідно встановити факт його належності позивачці, ОСОБА_1 .

Даний факт має юридичне значення, оскільки дозволить позивачці використати своє право, як власника, на розпорядження належним майном, тобто групою будівель та споруд, що складається з: мийки самообслуговування Літ.Д-1 площею 37, 5 кв.м.; магазину-навісу Літ.Е-1, площею 38, 9 кв.м.; складу Літ.Г-1, площею 301,2 кв.м.; скважини №1, очисної системи №2, очисної системи №3, очисної системи №4, очисної системи №5, очисної системи №6, очисної системи №7, очисної системи №8, очисної системи №9, очисної системи №10, очисної системи №11, очисної системи №12; та розташована по АДРЕСА_1 ; повністю підтверджується: копією технічного паспорта на групу будівель та споруд, копією звіту про проведення технічного обстеження.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст.1220 ЦК Українивнаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2ст.1220 ЦК України).

Згідност.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адресареєстраціїта проживання: АДРЕСА_2 ) до Хорольської міськоїради Лубенського району Полтавської області (кодЄДРПОУ:22528612,адреса знаходження:м.Хорол,вул.1Травня,буд.4,Лубенського району Полтавськоїобласті) про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , об`єкта нерухомого майна групи будівель та споруд, що складається з: мийки самообслуговування Літ.Д-1 площею 37, 5 кв.м.; магазину-навісу Літ.Е-1, площею 38, 9 кв.м.; складу Літ.Г-1, площею 301,2 кв.м.; скважини №1, очисної системи №2, очисної системи №3, очисної системи №4, очисної системи №5, очисної системи №6, очисної системи №7, очисної системи №8, очисної системи №9, очисної системи №10, очисної системи №11, очисної системи №12 та розташована по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на об`єкт нерухомого майна група будівель та споруд, що складається з: мийки самообслуговування Літ.Д-1 площею 37, 5 кв.м.; магазину-навісу Літ.Е-1, площею 38, 9 кв.м.; складу Літ.Г-1, площею 301,2 кв.м.; скважини №1, очисної системи №2, очисної системи №3, очисної системи №4, очисної системи №5, очисної системи №6, очисної системи №7, очисної системи №8, очисної системи №9, очисної системи №10, очисної системи №11, очисної системи №12 та розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2025 року.

Суддя : О.В. Коновод