Рішення від 27.02.2025 по справі 755/17319/24

Справа № 755/17319/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника позивача - Карпенко І.Б.,

представника третьої особи - Цимбал Ю.А.,

представника третьої особи - Глигало Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації як Орган опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідно до позовних вимог просила суд позбавити батьківських прав відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати Дніпровській районній в м.Києві державній адміністрації як Органу опіки та піклування неповнолітню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого влаштування .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від доходу відповідача але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на особу та / або установу в якій буде перебувати неповнолітня дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від доходу відповідача але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на особу та / або установу в якій буде перебувати неповнолітня дитина.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на обліку Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації перебуває неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині яка опинилась у складних життєвих обставинах, наказ від 04 квітня 2024 № 3.

Батьками дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають у шлюбі. ОСОБА_1 має реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 разом із донькою зареєстровані та фактично проживаю за адресою: АДРЕСА_2 .

03 квітня 2024 року до Служби із заявою про тимчасове влаштування до дитячого закладу із цілодобовим перебуванням звернулась сама дитина ОСОБА_4 .

В заяві вона зазначила, що разом із батьками проживає адресою: АДРЕСА_2 . Вона зазначила, що батьки не працюють, вживають наркотичну речовину, переважно пігулки курять траву. Батьки перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, вчиняють сварки. Іноді вони приносять додому продукти харчування. Її життям вони не цікавляться, самоусунулися від виховання та не забезпечують її базові потреби. У неї відсутній паспорт, ідентифікаційний номер.

04.04.2024 року Служба, діючи виключно в інтересах дитини, враховуючи бажання дитини на підставі її заяви, влаштувала неповнолітню ОСОБА_1 до Центру захисту дітей «Наші діти», розташованої за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 28-Б, де вона перебуває на даний час. Батьки ОСОБА_5 за час перебування доньки у дитячому заклад жодного разу не відвідували, нею не цікавилися.

04.04.2024 року Комісією у складі представників Служби, інспектора сектору ювенальної превенції Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві лікаря педіатра, фахівця із соціальної роботи Дніпровського районного в міст Києві центру соціальних служб здійснено обстеження умов проживання та оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_3 за місцем її проживання та складено відповідні акти. За висновком яких санітарно-гігієнічний ста та житлово-побутові умови не відповідають безпечному проживанні неповнолітньої в квартирі. На цій підставі прийнято рішення щодо тимчасового влаштування ОСОБА_3 до дитячого закладу.

24.04.2024 року на запит Служби комунальне некомерційне підприємств» «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського район; м. Києва надало інформацію про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку згідно декларації. Батьки всі рекомендації лікарів не виконують, з їх боку є ознаки нехтування потребами дитини.

04.04.2024 року Службою спільно із фахівцем Дніпровського районного центру соціальних служб м. Києва, інспектором поліції Дніпровського УГ ГУНП України в м. Києві здійснено обстеження житлово-побутових умов дитини за адресою: АДРЕСА_2 та з`ясовано, що умові для проживання дитини не створені.

26.09.2023 року Службі надала письмові пояснення ОСОБА_6 , яка повідомила, що родичі ї чоловіка ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Не забезпечують її харчуванням, одягом, контролюють навчання дитини.

За інформацією Дніпровського районного в місті Києві центру соціальної служби родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.10.2023 по 25.04.20 року перебувала під соціальним супроводом. Вони не виконували умов договору та не дотримувалися виконання заходів. З ними проводились бесіди, щодо створення умов проживання для дитини, необхідності відвідай; навчальної програми з розвитку батьківського потенціалу, відвідані консультацій психолога центру для покращення взаємостосунків між члена» родини, які вони жодного разу не відвідували. Соціальний супровід бую завершено без досягнення результату.

Відповідно до характеристики середньої загальноосвітньої школи № ( м. Києва ОСОБА_1 зарекомендувала себе ученицею, що не має хисту до навчання. Матір та батько дитини не беруть активної участі у навчанні і вихованні дівчинки.

Спеціалістами Служби із батьками дитини ОСОБА_1 проводилась профілактична робота, під час якої їм було роз`яснено обов`язки батьків щодо утримання, виховання та навчання неповнолітньої дитини та попереджена про відповідальність в разі невиконання належним чином батьківських обов`язків.

Мати не погодилася надавати письмові пояснення. Батько ОСОБА_7 пояснив, що про дитину дбають, контролюють її навчання та життя.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дніпровським районним судої м. Києва визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушенню передбаченого ч.І ст. 184 КУпАП .

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не готують її до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування дитині, не спілкуються з дитиною і обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не дають дитини доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішньою світу; не створюють умов для отримання нею освіти, не створюють належиш умов для проживання та розвитку дитини, не цікавляться її здоров`ям та нехтують її потребами. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення батьків від виховання дитини та свідомого нехтування своїми обов`язками.

Службою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином були запрошені на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, однак не з`явилися, про причини неявки не повідомили, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дитини не надали.

Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 . ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві держава адміністрації, надано висновок про доцільність позбавлення її батьківські прав, у зв`язку з тим, що вони ухиляються від виховання та утримання дитині (протокол від 11.09.2024 № 11).

Частиною 7 ст. 7 Сімейного кодексу України гарантовано: «дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцій України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україні Стаття 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 65 Цивільного кодексу України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку та піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Згідно пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Питані діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» в 24.09.2008 № 866 облік дітей, які залишилися без батьківського піклування здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини а( одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - служба у справ; дітей за місцем проживання батьків або одного із них.

Згідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційна правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлені батьківського піклування» місцем походження дитини-сироти і дитині позбавленої батьківського піклування є місце проживання або перебування її біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування.

Отже, мати неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_2 зареєстрована разом із малолітньої донькою за адресою: АДРЕСА_2 , а батько ОСОБА_1 , має реєстрацію місця проживання з адресою: АДРЕСА_3 . Дитина для подальшого влаштування судом передається Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з обставин викладених в позовній заяві вказуючи на те, що позбавлення батьківських прав відповідачів буде відповідати інтересам дитини, так -як відповідачі не здійснюють будь - яких х батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_1 в Центрі захисту дітей «Наші діти» батьки з нею не зв`язувалися, не цікавилась її умовами проживання, та неповнолітня ОСОБА_1 не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб підтримали позов та надала пояснення поясненням представника позивача та підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві.

Відповідачі в зал судового засідання не з`явилася, сповіщалася належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді за наявними у суду адресами.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

В судовому засіданні було опитано неповнолітню ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні підтвердила той факт, що її батьки вживають наркотичні засоби, постійного джерела доходів не мають, її вихованням не займаються, будь - якої участі у її житті не приймають, по місцю її проживання були відсутні умови для нормального проживання, навчання та виховання, в зв`язку з чим вона залишила місце свого проживання та звернулася до Центру «Наші Діти» та за час перебування її ( ОСОБА_1 ) в Центрі захисту дітей «Наші діти» її батьки не відвідували, та взагалі не проявляли будь - якого інтересу до її як доньки та її життя.

Неповнолітня ОСОБА_1 не заперечує щодо позбавлення батьківських прав своїх біологічних батьків стосовно себе, так -як вона фактично втратила з ними будь - які родинні стосунки.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Неповнолітня ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ( актовий запис №2880 від 29.09.2009 р.)

Батьками дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають у шлюбі.

На обліку Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації перебуває неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитина яка опинилась у складних життєвих обставинах, наказ від 04 квітня 2024 № 3.

03 квітня 2024 року до Служби із заявою про тимчасове влаштування до дитячого закладу із цілодобовим перебуванням звернулась сама дитина ОСОБА_4 .

В заяві вона зазначила, що разом із батьками проживає за адресою: АДРЕСА_2 , її батьки не працюють, вживають наркотичну речовину.

Батьки перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, вчиняють сварки. Її життям вони не цікавляться, самоусунулися від її виховання, не забезпечують її базові потреби, у неповнолітньої відсутній паспорт та ідентифікаційний номер.

04.04.2024 року Служба, діючи виключно в інтересах дитини, враховуючи бажання дитини на підставі її заяви, влаштувала неповнолітню ОСОБА_1 до Центру захисту дітей «Наші діти», розташованої за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 28-Б, де вона перебуває на час розгляду справи .

Батьки ОСОБА_5 за час перебування доньки у дитячому заклад жодного разу не відвідували, нею не цікавилися.

04.04.2024 року Комісією у складі представників Служби, інспектора сектору ювенальної превенції Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві лікаря педіатра, фахівця із соціальної роботи Дніпровського районного в міст Києві центру соціальних служб здійснено обстеження умов проживання та оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_3 за місцем її проживання та складено відповідні акти. За висновком яких санітарно-гігієнічний ста та житлово-побутові умови не відповідають безпечному проживанні неповнолітньої в квартирі. На цій підставі прийнято рішення щодо тимчасового влаштування ОСОБА_3 до дитячого закладу.

24.04.2024 року на запит Служби комунальне некомерційне підприємств» «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського район; м. Києва надало інформацію про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку згідно декларації. Батьки всі рекомендації лікарів не виконують, з їх боку є ознаки нехтування потребами дитини.

04.04.2024 року Службою спільно із фахівцем Дніпровського районного центру соціальних служб м. Києва, інспектором поліції Дніпровського УГ ГУНП України в м. Києві здійснено обстеження житлово-побутових умов дитини за адресою: АДРЕСА_4 та з`ясовано, що умові для проживання дитини не створені.

26.09.2023 року Службі надала письмові пояснення ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Не забезпечують її харчуванням, одягом не контролюють навчання дитини.

За інформацією Дніпровського районного в місті Києві центру соціальної служби родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.10.2023 по 25.04.20 року перебувала під соціальним супроводом. Вони не виконували умови договору та не дотримувалися виконання заходів. З ними проводились бесіди, щодо створення умов проживання для дитини, необхідності відвідай; навчальної програми з розвитку батьківського потенціалу, відвідані консультацій психолога центру для покращення взаємостосунків між члена» родини, які вони жодного разу не відвідували. Соціальний супровід бую завершено без досягнення результату.

Відповідно до характеристики середньої загальноосвітньої школи № ( м. Києва ОСОБА_1 зарекомендувала себе ученицею, що не має хисту до навчання. Матір та батько дитини не беруть активної участі у навчанні і вихованні дівчинки.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол від 11.09.2024 № 11). Комісія з з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м.Києві державної адінстрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У п. 15 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року роз`яснює, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пункт 16 зазначеної Постанови роз`яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст.ст.12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральнийрозвиток, навчання, сторювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Також як було встановлено в судовому засіданні, що відповідачі не намагаються встановити контакт зі своєю донькою, не приймають участі в її вихованні та утриманні.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7,141,159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідачі повинні у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально. Дитина потребує матеріальної допомоги та відповідачі здатні надати таку допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» ст. ст. 164,141,180,181,73,153,157 СК України,ст.ст..81,12,141,81,76,89,49,258,263,265,268,273, 280 ЦПК, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації як Орган опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса реєстрації : АДРЕСА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати Дніпровській районній в м.Києві державній адміністрації як Органу опіки та піклування неповнолітню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого влаштування .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від доходу відповідача але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на особу та / або установу в якій буде перебувати неповнолітня дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від доходу відповідача але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на особу та / або установу в якій буде перебувати неповнолітня дитина.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі1211,2 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса реєстрації : АДРЕСА_2 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі1211,2 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2025 р.

Суддя