Ухвала від 24.03.2025 по справі 757/15239/24-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15239/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воробйова Ірина Вікторівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь 10840960,30 грн заборгованості за договором позики від 04.02.2022, що посвідчений приватним нотаріусом КПНО Зубковою О. Л., зареєстрований в реєстрі 04.02.2024 за № 104, з яких: 9046320,33 грн еквівалент 229952,22 доларів США по курсу НБУ станом на 27.03.2024 - сума позики; 377869,28 - 3 % річних за весь час прострочення; 1416743,67 - інфляційне збільшення, за весь час прострочення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2024 відкрито провадження у цивільній справі, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2025 закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду.

21.03.2025 адвокатом Воробйовою І. В., в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із забороною вчиняти дії по його відчуженню, передачі в іпотеку, зокрема на:

- ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальна площа (кв.м): 2209.6, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2604622232120;

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:03:032:0085, площа (га): 0.809, Цільове призначення: для будівництва готельно-ресторанного комплексу, за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 195989432231;

- квартира, загальна площа (кв.м): 84.7, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1329457280382.

В обґрунтування заяви адвокат Воробйова І. В. зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором позики та вчиняє дії щодо відчуження належного його майна.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частково задоволенню, враховуючи наступне.

Так, обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 04.02.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом КПНО Зубковою О. Л., зареєстрований в реєстрі 04.02.2024 за № 104. Сума позики 6500772,50 грн, що є еквівалентом 229952,22 доларів США по курсу НБУ на день підписання договору. Позика надавалась одночасно із підписанням договору в готівковій формі із видачею розписки (п.п.-2.2 - 2.3 договору). Сума позики надавалась до 01.06.2022 включно (п. 3.1 договору). Сума позики має бути повернута до закінчення строку, визначеного у п. 3.1. договору по повертатись чотирма платежами (п. 3.2 договору): 846752,00 грн, що становитиме еквівалент 29952,22 доларів США по курсу НБУ на день повернення позики до 01.03.2022; 706752,50 грн, що становитиме еквівалент 25000 доларів США за курсом НБУ на день повернення позики до 01.04.2022; 2120257,50 грн, що становитиме еквівалент 75000 доларів США за курсом НБУ на день повернення позики до 01.05.2022; 2827010,00 грн, що становитиме 100000 доларів США за курсом НБУ на день повернення позики до 01.06.2022.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається що 11.03.2025 відповідач в рахунок забезпечення кредитних зобов`язань у розмірі 14000000,00 грн, строк виконання основного зобов`язання: 10.03.2028 за кредитним договором між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ТОВ «Бакинський бульвар» від 11.03.2025 № ВКЛ/2025/10-43 передав в іпотеку банку нерухоме майно: ресторанний комплекс «Бакинський бульвар» та земельну ділянку.

Обґрунтовуючи заяву, адвокат зазначає, що після відкриття провадження у справі № 757/15239/24-ц, відповідач почав здійснювати заходи щодо приховування майна, обтяження його іпотечними зобов`язаннями, що у майбутньому зробить не можливим звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості, у разі задоволення позову. Оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Пунктом 1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно роз`ясненню Пленуму Верховного Суду України викладеному у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно вимог п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги напередане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається що 11.03.2025 відповідач в рахунок забезпечення кредитних зобов`язань у розмірі 14000000,00 грн, строк виконання основного зобов`язання: 10.03.2028 за кредитним договором між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ТОВ «Бакинський бульвар» від 11.03.2025 № ВКЛ/2025/10-43 передав в іпотеку банку нерухоме майно: ресторанний комплекс «Бакинський бульвар» реєстраційний номер нерухомого майна 2604622232120 та земельну ділянку реєстраційний номер нерухомого майна 195989432231.

Таким чином, накладення арешту на визначене заявником нерухоме майно призведе до порушення права інших осіб - іпотекодержателя ТОВ «КРИСТАЛБАНК», зокрема на першочергове звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви в частині накладення арешту на ресторанний комплекс «Бакинський бульвар» реєстраційний номер нерухомого майна 2604622232120 та земельну ділянку реєстраційний номер нерухомого майна 195989432231, слід відмовити.

В частині накладення арешту на квартиру, загальною площею (кв.м): 84.7, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1329457280382, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Вказаний вид забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру, загальною площею (кв.м): 84.7, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1329457280382, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1-3 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, суд дійшов висновку, що на даній стадії зустрічне забезпечення судом не застосовується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воробйова Ірина Вікторівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, загальною площею (кв.м): 84.7, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1329457280382, яка на праві власності належить ОСОБА_2 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_4 .

Суддя Ю. Г. Головко