Ухвала від 08.04.2025 по справі 758/4356/25

Справа № 758/4356/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.01.2025 (справа №758/908/25), на грошові кошти ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО», які знаходяться на банківському рахунку « НОМЕР_1 », відкритому у АТ «ОТП БАНК».

В обгрунтування клопотання зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Вказує, що підприємство здійснює законну господарську діяльність, сплачує щомісячно подати до державного бюджету України, також існує обов`язок із сплати заробітної плати працівникам, а арешт рахунку фактично блокує роботу підприємства. При цьому, наголошує, що в межах досудового розслідування жодній посадовій особі підприємства не не повідомлено пропідозру у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначає, що ухвалою слідчого судді накладено арешт на грошові кошти підприємства, що розміщені на рахунку в банківській установі з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів, однак, грошові кошти не відповідають критеріям речових доказів, визначених ст.98 КПК України.

У судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 не з`явилася, подала письмове клопотання, в якому просила провести судовий розгляд у її відсутності, задовольнити подане клопотання у повному обсязі, зважаючи на практику Подільського районного суду міста Києва у вказаному кримінальному провадженні (справи №758/16808/24, 758/39/25, суддя ОСОБА_4 ) про скасування арештів з грошових коштів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, жодних клопотань не подавав.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва від 17.01.2025 грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «ОТП БАНК», та які належать ТОВ «Торговий дім «Ріна-сервіс» (код ЄДРПОУ 45575599) рахунок « НОМЕР_2 », (980 - українська гривня) та ТОВ «Мехдет-про» (код ЄДРПОУ 45425991) рахунок « НОМЕР_1 », (980 - українська гривня)

визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО», та знаходяться на банківському рахунку « НОМЕР_1 », відкритому в АТ «ОТП БАНК» в сумі коштів, що вже надійшли на користь ТОВ «Мехдет-про» (код ЄДРПОУ 45425991), та/або надійдуть в майбутньому, за винятком сплати податків, зборів та заробітної плати.

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення застосування конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).

Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для повного зняття арешту із такого майна.

На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

При цьому, доводи заявника про те, що у даному кримінальному провадженні жодній посадовій особі підприємства не повідомлено про підозру, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 358 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5