Постанова

від 09.04.2025 по справі 676/1523/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1523/24

Провадження № 22-ц/820/510/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Еталон»(далі ПАТ«СК «Еталон»,страхова компанія), ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

ОСОБА_1 зазначив, що 9 лютого 2020 року по вулиці Хмельницьке шосе, в місті Кам`янець-Подільському, Хмельницької області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля «Suzuki Grand Vitara» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, а належний йому автомобіль механічні пошкодження.

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року, провадження у справі про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Згідно з висновками автотоварознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 128144 грн 81коп., а вартість відновлювального ремонту цього автомобіля 250239 грн 54 коп., тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним. При цьому, вартість утилізації автомобіля «ВAЗ111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 21147грн. Отже в результаті пошкодження автомобіля позивачу завдано майнову шкоду у розмірі 106997 грн 81 коп. (128144,81-21147,00).

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Suzuki Grand Vitara» реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ПАТ «СК «Еталон» згідно з полісом №АО2756475. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди майну третьої особи становив 130000 грн, а розмір франшизи 0 грн. Позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, однак відповідач відмовив у страховій виплаті через пропуск ним строку на подання такої заяви.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдана моральна шкода. У зв`язку з ушкодженням здоров`я та знищенням автомобіля він зазнав душевних страждань, пережив емоційний і нервовий стрес, відчував страх і тривогу за своє життя, терпів значний фізичний біль і проходив болісні медичні процедури, втратив звичайний сон, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права, а також був порушений звичний спосіб його життя. Враховуючи характер і тривалість душевних страждань, розмір завданої позивачу моральної шкоди склав 100000 грн.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ «СК «Еталон» на свою користь 106997 грн 81 коп. страхового відшкодування та з ОСОБА_2 на свою користь 100000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_1 106997 грн 81 коп. страхового відшкодування.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн моральної шкоди.

Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року стягнуто з ПАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_1 8000 грн витрат на проведення експертизи, 1211 грн 20 коп. судового збору, 3407 грн 60 коп. витрат на правову допомогу; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору, 1592грн 40 коп. витрат на правову допомогу.

Суд керувався тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ«СК «Еталон».

Згідно з висновками експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 250239 грн 54 коп., вартість цього автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди становила 128141грн81 коп., а після дорожньо-транспортної пригоди 21147 грн. Автомобіль «ВAЗ111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, у зв`язку з чим страхова компанія повинна відшкодувати ОСОБА_1 106997 грн 81 коп. майнової шкоди як різницю між вартістю цього автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії за відшкодуванням шкоди з пропуском установленого законом річного строку через незалежні від нього причини. Відтак він може отримати страхове відшкодування протягом строку позовної давності, який у зв`язку з його продовженням на строк дії карантину та воєнного стану не закінчився.

В результаті ушкодження здоров`я та пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 переніс душевні страждання. Розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань позивача, вимог розумності та справедливості в сумі 50000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс обґрунтованівитрати зісплати судовогозбору урозмірі 2422 грн 40 коп., на проведення експертизи у розмірі 8000 грн, на професійну правничу допомогу у розмірі 29852 грн 40 коп. Ці витрати мають бути покладені на ПАТ «СК«Еталон» і ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати на проведення експертизи необхідно стягнути лише з страхової компанії. Водночас з відповідачів на користь ОСОБА_1 слід присудити витрати на правову допомогу з урахуванням принципів реальності та співмірності в сумі 5000грн.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційних скарг

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Еталон» просить скасувати основне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 подав страховику заяву про страхове відшкодування з порушенням установленого законом строку, внаслідок чого ПАТ «СК «Еталон» правомірно відмовило йому у страховій виплаті. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності та не обґрунтував поважність причини пропущення цього строку, що є підставою для відмови в позові. До того ж, вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді не доведена.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати основне рішення суду першої інстанції та зменшити стягувану з нього на користь позивача суму моральної шкоди до 5000 грн посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд визначив розмір відшкодування моральної шкоди без урахування наслідків дорожньо-транспортної пригоди, глибини фізичних і душевних страждань позивача, вимог розумності, справедливості та співмірності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «СК «Еталон» із порушенням установленого судом строку (20 лютого 2025 року). При цьому він не обґрунтував поважність причини пропуску цього строку та не заявив клопотання про його поновлення.

Відтак апеляційний суд в силу статей 126, 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) залишив поданий ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу ПАТ «СК «Еталон» без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Автомобіль «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є володільцем автомобіля «Suzuki Grand Vitara» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 лютого 2020 року (поліс №АО/2756475) ПАТ «СК «Еталон» застрахувало відповідальність володільця автомобіля «Suzuki Grand Vitara» реєстраційний номер НОМЕР_2 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди на строк з 18 лютого 2020 року до 17 лютого 2021 року включно. Цим договором визначено ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, 260000 грн; за шкоду, заподіяну майну, 130000 грн (франшиза 0 грн).

29лютого 2020року об11годині 30хвилин ОСОБА_2 ,керуючи автомобілем«SuzukiGrandVitara»реєстраційний номер НОМЕР_2 по вулиціХмельницьке шосе,в містіКам`янець-Подільському,Хмельницької області, на порушенняпунктів 12.4,13.1та вимоггоризонтальної розмітки1.3Правил дорожньогоруху недотримався дозволеноїу населеномупункті швидкостіруху табезпечної дистанції,перетнув подвійнусуцільну лініюгоризонтальної дорожньоїрозмітки та допустив зіткнення з автомобілем «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року, закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно з висновками експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 15 січня 2023 року №06-01-24 та від 18 січня 2024 року №06/1-01-24: ринкова вартість автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент виконання експертизи, без врахування пошкоджень, отриманих у дорожньо-транспортній пригоді 29 лютого 2020 року, становить 128144 грн 81 коп.; вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 250239 грн 54 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 29 лютого 2020 року, становить 128144 грн 81 коп.; проводити відновлювальний ремонт автомобіля «ВAЗ111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 29 лютого 2020 року, економічно не доцільно; вартість утилізації (пошкодженого) автомобіля «ВAЗ 111930» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент виконання експертизи складає 21147 грн.

24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Еталон» із заявою про страхове відшкодування.

Листом від 26 грудня 2023 року ПАТ «СК «Еталон» відмовило ОСОБА_1 у здійсненні страхової виплати через неподання ним заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо страхового відшкодування

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як передбачено частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 979ЦК Українивизначено,договір страхуванняукладається відповіднодо цьогоКодексу,Закону України«Про страхування»,інших законодавчихактів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

На час виникнення спірних правовідносин відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України від 1 липня 2004 року №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV), який був спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі статтею 6 Закону №1961-ІV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV).

Із положень статті 28 Закону №1961-ІV слідує, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Як передбачено статтею 29 Закону №1961-ІV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу статті 30 Закону №1961-ІV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону №1961-ІV унормовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж; одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-ІV).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як передбачено статтею 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.

Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №1961-ІV.

Шкода потерпілому відшкодовується у розмірі реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи, а страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків, яких зазнав потерпілий.

Особа має право на відшкодування майнової шкоди у разі понесення нею втрат, пов`язаних із знищенням або пошкодженням майна.

У разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу. У разі знищення транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після цієї пригоди.

Потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-ІV).

Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної дорожньо-транспортної пригоди (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №910/7449/17).

У постанові від 11 грудня 2019 року (справа №465/4287) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-ІV строк є присічним і поновленню не підлягає. Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року (справа №147/66/17) зазначила, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Відтак, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 . Ця обставина фактично встановлена судовими рішеннями у справі №676/1262/20.

Посилання ПАТ «СК «Еталон» на те, що вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді не доведена, суперечать фактичним обставинам справи.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_1 автомобіль знищено, у зв`язку з чим позивачу завдано збитків.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «СК «Еталон», то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що страхова компанія зобов`язана виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 106997 грн 81 коп. як різницю між вартістю знищеного автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановив суд, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Еталон» за відшкодуванням шкоди з пропуском установленого річного строку. Водночас цей строк пропущено позивачем із незалежних від нього причин, оскільки мала місце тривала невизначеність винної у дорожньо-транспортній пригоді особи. При цьому ОСОБА_1 діяв добросовісно з огляду на те, що заява про страхове відшкодування була подана ним зразу ж після набрання законної сили судовим рішенням про його невинуватість у дорожньо-транспортній пригоді.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_1 може отримати страхове відшкодування протягом строку позовної давності.

Твердження ПАТ «СК «Еталон» про сплив позовної давності за вимогами ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування є безпідставними

Дорожньо-транспортна пригода сталася 29 лютого 2020 року. Саме з цього моменту ОСОБА_1 міг довідатися про порушення свого права, внаслідок чого у нього виникло право на позов.

ОСОБА_1 пред`явив позов 1 березня 2024 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ПАТ «СК «Еталон» зробило заяву про застосування позовної давності.

З огляду на те, що в силу пунктів 12, 19 розділу «Прикінцеві положення» ЦК України (у відповідній редакції) на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19) (норма діє з 2 квітня 2020 року), та на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (норма діє з 17березня 2022 року), строк позовної давності продовжено, то цей строк на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду не закінчився.

Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним страховою компанією в апеляційній скарзі правовим висновкам касаційного суду щодо зобов`язання страховика з виплати страхового відшкодування та застосування позовної давності.

б) щодо моральної школи

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом частини третьої статті 23 ЦК України якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок ушкодження здоров`я, знищення чи пошкодження її майна, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а належний йому автомобіль був знищений, у зв`язку з чим позивач зазнав душевних страждань.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 пережив емоційнийі нервовийстрес,відчував страхта тривогуза своєжиття,терпів фізичнийбіль івідчував побоюванняза своювласність, вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права, що призвело до порушення звичного способу його життя. При цьому суд керувався вимогами розумності та справедливості.

Отже, висновок суду першої інстанції про присудження з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн моральної шкоди є обґрунтованим.

Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що названа сума є належною компенсацією завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, що сприятиме відновленню порушених прав останнього.

Посилання ОСОБА_2 на неправильність визначеного судом розміру відшкодування моральної шкоди не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

При цьому наведені в апеляційній скарзі правові позиції Верховного Суду щодо підстав і розміру відшкодування моральної шкоди не є релевантними до правовідносин у справі, яка переглядається апеляційним судом.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Апеляційні скарги не містять доводів щодо неправильності вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами, а тому додаткове рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2025 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Р.С. Гринчук

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Вдовичинський А.В.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 30